Справа №760/7842/23 Головуючий у 1 інстанції: Кушнір С.І.
Провадження №22-ц/824/586/2025 Суддя-доповідач: Гаращенко Д.Р.
16 травня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Гаращенка Д.Р.
суддів Журби С.О., Писаної Т.О.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 28 грудня 2023 року в справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2023 року АТ КБ «ПриватБанк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Просило стягнути із відповідача на користь банку заборгованість за кредитним договором №б/н від 11 жовтня 2010 року в розмірі 30427,31 грн. та витрат по сплаті судового збору у розмірі 2270,00 грн.
В обґрунтування позову зазначило, що відповідач ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав Заяву № б/н від 11 жовтня 2010 р., згідно якої отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті, складає між ним та Банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві.
Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту Банк керувався п. п. 2.1.1.2.3 Договору, на підставі яких відповідач при укладенні Договору надав свою згоду, щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою Банку.
Позивач свої зобов'язання за Договором про надання банківських послуг виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту.
Відповідач, в свою чергу зобов'язався погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених Договором, слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту, а у разі невиконання зобов'язань за Договором на вимогу Банку виконати зобов'язання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту та Овердрафту), оплати винагороди Банку.
Позивач зазначає, що відповідач не надавав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за Кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до Договору №б/н від 11 жовтня 2010 р., у зв'язку з чим утворилась заборгованість, яка станом на 13 березня 2023 р. становить 30427,31 грн., з яких: 24768,11 грн. - заборгованість за кредитом, 5659,20 грн. - заборгованість за відсотками за користування кредитом.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Солом'янського районного суду міста Києва від 28 грудня 2023 року у задоволенні позову відмовлено.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та її узагальнені доводи
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, 2 лютого 2024 року представник АТ КБ «ПриватБанк» - Ніколаєнко О.М. подала апеляційну скаргу, в якій просив рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 28 грудня 2023 року скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
В обґрунтування апеляційний вимог зазначила, що судом першої інстанції не повно з'ясовані обставини справи, зокрема те, що ОСОБА_1 підписав заяву № б/н від 11 жовтня 2010 р., згідно якої отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Вказує, що ОСОБА_1 підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з "Умовами та правилами надання банківських послуг" та "Тарифами Банку", які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та Банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту Банк керувався п. п. 2.1.2.3, 2.1.2.4 Договору, на підставі яких відповідач при укладенні Договору надав свою згоду, щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою Банку. Звертає увагу, що позивач свої зобов'язання за Договором про надання банківських послуг виконав в повному обсязі, а відповідач, в свою чергу зобов'язався погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених Договором, слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту, а у разі невиконання зобов'язань за Договором на вимогу Банку виконати зобов'язання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту та Овердрафту), оплати винагороди Банку, однак своєчасно їх не виконав, у зв'язку з чим утворилась заборгованість, яка станом на 13 березня 2023 р. становить 30427 грн., з яких: 24768,11 грн. - заборгованість за кредитом, 5659,20 грн. - заборгованість за відсотками за користування кредитом.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
ОСОБА_1 не скористався своїм правом на подачу відзиву, що не перешкоджає розгляду апеляційної скарги.
Позиція суду апеляційної інстанції
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Відповідно до ч. 1ст.7ЦПК України розгляд справ у судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Такий випадок передбачений ч. 13 ст. 7 ЦПК України, згідно з якою розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Оскільки колегією суддів не приймалось рішення про виклик учасників справи для надання пояснень у справі, справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні), а копія судового рішення у такому разі надсилається в порядку передбаченому ч. 5ст. 272 ЦПК України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до наступного.
Частиною 1 ст. 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно з вимогами ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Судом першої інстанції встановлено, що 11 жовтня 2010 р. між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 був укладений договір №б/н про надання банківських послуг, шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку і отримання платіжної картки та персонального ідентифікаційного номера для авторизації.
У заяві зазначено, що відповідач згодний з тим, що ця заява разом із Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомився та погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді.
АТ КБ «ПриватБанк» надано суду Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті банку, який відповідачем не підписано.
У довідці про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» за договором №SAMDN50000036673794, яка підписана ОСОБА_1 12 жовтня 2010 року, визначено умови щодо нарахування банком відсотків, базова відсоткова ставка в місяць (нараховується на залишок непрострочених заборгованості, виходячи із розрахунку 360 днів у році)- в сумі 2,5%.
Також передбачено нарахування пені за несвоєчасне погашення заборгованості: у розмірі базової відсоткової ставки за договором/ 30 - нараховується за кожен день прострочення кредиту; 1% від заборгованості, але не менше 30 грн. в місяць, нараховується один раз на місяць, при наявності прострочення по кредиту чи процентам 5 і більше днів при виникненні прострочення на суму більше 50 грн.; комісії та штрафів: 500,00 грн. + 5% від суми заборгованості за кредитним лімітом, з врахуванням нарахованих та прострочених відсотків і комісій тощо, зі строком дії, який відповідає строку дії картки.
Згідно виписки клієнта АТ КБ «ПриватБанк» ОСОБА_1 та Довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, оформленої на ОСОБА_1 , останньому 12 жовтня 2010 року встановлено кредитний ліміт у розмірі 3000,00 грн., який неодноразово змінювався. 26 грудня 2022 року відповідачу зменшено кредитний ліміт до 0,00 грн.
Згідно довідки АТ КБ «Приватбанк» кредитну картку, видану ОСОБА_1 , вчергове перевипущено 20 червня 2019 року до 11/22.
Як встановлено з виписки клієнта АТ КБ «ПриватБанк» ОСОБА_1 , відповідач протягом 2011-2022 років неодноразово вчиняв транзакції за кредитною карткою.
Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором станом на 13 березня 2023 р. становить 30427,31 грн., з яких: 24768,11 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту, 5659,20 грн. - заборгованість за простроченими відсотками.
У наявній в матеріалах справи анкеті-заяві про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг від 12 жовтня 2010 року не зазначено, що між сторонами було укладено саме договір №SAMDN50000036673794. В підписаній відповідачем анкеті-заяві процентна ставка за користування кредитом не зазначена.
З вказаних доказів вбачається, що анкета-заява про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у ПриватБанку, яка підписана відповідачем, не містить умов про визначення сторонами розміру відсотків, які підлягають стягненню за користування кредитом та процентів за прострочений кредит, пені, штрафів. Додана до позовної заяви довідка про умови кредитування з використанням платіжної карти Кредитка «Універсальна» 55 днів пільгового періоду, яка підписана відповідачем, стосується договору №SAMDN50000036673794, а не договору б/н від 11 серпня 2010 року. Крім того, у вказаній довідці встановлений розмір відсотків за користування кредитом - 2,5% на місяць, а позивачем у розрахунку заборгованості відповідача зазначений розмір відсотків за користування кредитом: 2,5; 2,9; 3,6; 3,5; 1,7.
Банк, пред'являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема, відсотки за несвоєчасне погашення кредитних зобов'язань.
Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 11 жовтня 2010 р., посилається на Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті як невід'ємні частини спірного договору.
Витягом з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті, що надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені, в тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов'язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов'язань та їх розміри і порядок нарахування, а також містяться додаткові положення, в яких зокрема визначено дію договору (12 місяців з моменту підписання), позовну давність щодо вимог банку - 50 років (пункт 1.1.7.31 згаданих Умов), та інші умови.
При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме цей Витяг з Умов розумів відповідач та ознайомився і погодився з ним, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати відсотків за несвоєчасне погашення кредитних зобов'язань саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.
Суд першої інстанції вважав, що в даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин (11 жовтня 2010 р.) до моменту звернення до суду із вказаним позовом (06 квітня 2023 р.), тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачеві Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за несвоєчасне погашення кредитних зобов'язань, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Надані позивачем Правила надання банківських послуг ПриватБанку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов'язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.
Відповідач, отримавши картку, користувався кредитними коштами, які своєчасно не повертав, у нього утворилась заборгованість по тілу кредиту.
Так, безпосередньо укладений між сторонами кредитний договір № б/н від 11 жовтня 2010 р. у вигляді заяви-анкети, підписаної сторонами, не містить строку повернення кредиту (користування ним).
Однак, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПРИВАТБАНК» не повернуті, та також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, а тому суд приходить до висновку, що АТ КБ «ПРИВАТБАНК» вправі вимагати захисту своїх прав через суду, шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
Проте, з наданого Позивачем розрахунку вбачається, що збільшення заборгованості Відповідача за тілом кредиту відбувалося не лише за рахунок фактично використаних ним коштів (стовпчик 3), а і за рахунок збільшення (списання банком коштів) кредиту з метою погашення нарахованої заборгованості за процентами (стовпчик 4), у зв'язку з чим суд не може взяти за основу розмір заборгованості за тілом кредиту, визначений Позивачем (відсутнє погодження щодо розміру процентів, а також відсутні погоджені умови про можливість договірного списання банком кредитних коштів для погашення заборгованості за процентами).
Судом підраховано, що за період з 01 липня 2015 по 01 червня 2022 року Позивач збільшив розмір заборгованості Відповідача за тілом кредиту за рахунок погашення нарахованих процентів на суму в розмірі 38502,18 грн. Як встановлено судом вище, як нарахування Позивачем процентів на кредит було безпідставним так і погашення таких процентів за рахунок збільшення суми тіла кредиту (договірним списанням) не може вважатися обґрунтованим.
Відтак, сума заборгованість за тілом кредиту згідно розрахунку становить 24768,11 грн., також позивачем збільшено суму тіла кредиту на 38502,18 грн. за рахунок погашення процентів.
Суд першої інстанції прийшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у зв'язку з погашенням відповідачем заборгованості за рахунок сплати процентів.
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права
Колегія суддів не погоджується із такими висновками місцевого суду, мотивуючи таким.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Встановивши, що матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати відсотків за несвоєчасне погашення кредитних зобов'язань саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування, суд першої інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Однак з таким висновком суду погодитись не можна з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України про те, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
У ч. 2 цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Частинами 1-3 ст. 633 ЦК України визначено, що публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно з ч. 1 ст. 638 договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Позивач просив стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 30427,31грн.: 24768,11 - заборгованість за тілом кредиту та 5659,20 грн. - заборгованість за простроченими відсотками.
На підтвердження обґрунтованості вимог, позивачем надано розрахунок заборгованості за договором, анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в Приватбанку, довідку про видачу кредитних карток, довідку про зміну умов кредитування та обслуговування кредитних карток, оформлених на ОСОБА_1 , виписку про рух коштів, витяг із Тарифів обслуговування кредитних карт "Універсальна", витяг з Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку.
Під вказаними документами, окрім витягу з Тарифів, міститься підпис відповідача.
Апеляційним судом досліджено вказані докази у їх сукупності та встановлено, що зокрема, із розрахунку заборгованості та виписки за картрахунками відповідача чітко вбачаються всі операції по зняттю (використанню) кредитних коштів, а також всі операції з часткового погашення заборгованості.
Виписка з банківського рахунку містить інформацію про рух коштів на балансі кредитної катки відповідача - баланс станом на дату укладання кредитного договору (надана сума кредиту), всі операції за кредитною карткою (з визначенням дати проведення операції та чітким визначенням проведеної операції, зазначенням суми на балансі рахунку після проведеної з коштами операції).
Банківська виписка має статус первинного документу, що підтверджено Переліком типових документів, затвердженим наказом Мін'юсту від 12.04.12 р. № 578/5 (далі - Перелік № 578/5), згідно з яким до первинних документів, які фіксують факт виконання господарських операцій та є підставою для записів у регістрах бухгалтерського обліку і податкових документах.
Отже, заборгованість відповідача за фактично використаними кредитними коштами підтверджена належними та допустимими доказами по справі, що не були належним чином досліджені судом першої інстанції.
Згідно постанови Верховного суду від 23 січня 2018 року по справі № 755/7704/15-ц, а також постанови Верховного Суду від 26 вересня 2018 року у справі №159/2146/15-ц, суд повинен належним чином дослідити поданий стороною доказ - в даному випадку розрахунок заборгованості за кредитним договором, перевірити його, оцінити в сукупності та взаємозв'язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково - зазначити правові аргументи на його спростування і навести у рішенні свій розрахунок - це процесуальний обов'язок суду.
Крім того, суд першої інстанції зазначав про те, що у заяві позичальника від 11.10.2010 року процентна ставка не зазначена.
Проте, не звернув уваги на те, що у витязі із Тарифів обслуговування кредитних карт "Універсальна" вказано чіткі умови кредитування та процентну ставку - 2,5% в місяць.
При цьому згідно виписки, відповідач користується кредитними коштами протягом всього періоду дії кредитного договору.
За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до частини першої ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Враховуючи те, що витягом із Тарифів обслуговування кредитних карт "Універсальна" визначено розмір відсотків за користування кредитом 2,5% в місяць, вони підлягають стягненню.
Така правова позиція міститься у постанові Верховного Суд від 12.02.2020 року у справі № 382/327/18-ц провадження № 61-21994св19.
Таким чином, апеляційний суд доходить висновків про стягнення з відповідача заявленої заборгованості у розмірі 30427,11 грн.: 24768,11 - заборгованість за тілом кредиту та 5659,20 грн. - заборгованість за простроченими відсотками.
Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:
1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;
4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України, розподілу підлягають судові витрати.
Отже, стягненню з ОСОБА_1 підлягають судові витрати, понесені у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції у розмірі 2684 грн. та у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції 4 026 грн.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 382, 383 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити.
Рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 28 грудня 2023 року скасувати, ухваливши нове.
Позов Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, ідентифікаційний код ЄДРПОУ - 14360570) заборгованість за кредитним договором у розмірі 30427,31 грн.
Судові витрати, понесені у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції розподілити наступним чином:
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, ідентифікаційний код ЄДРПОУ - 14360570) судовий збір у розмірі 2 684 грн.
Судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції розподілити наступним чином:
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, ідентифікаційний код ЄДРПОУ - 14360570) судовий збір у розмірі 4 026 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Головуючий Д.Р. Гаращенко
Судді С.О. Журба
Т.О. Писана