Справа № 752/12515/24
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/3921/2025
14 травня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів
судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Болотова Є.В.,
суддів: Музичко С.Г., Сушко Л.П.,
при секретарі Яхно П.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення інфляційного боргу та 3 відсотків річних, нарахованих на суму заборгованості, яка виникла через несвоєчасне виконання зобов'язання із відшкодування завданої шкоди і судових витрат,
за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 22 жовтня 2024 року, ухваленого під головуванням судді Кордюкової Ж.І.,-
встановив:
У червні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із названим позовом.
ОСОБА_1 просив стягнути з ОСОБА_2 заборгованість, яка виникла через несвоєчасне виконання зобов'язання щодо відшкодування завданої шкоди і судових витрат:по справі № 638/11094/20 інфляційне збільшення боргу за період із 11 січня 2022 року по 30 квітня 2024 року в розмірі 11 095 грн 00 коп. та штраф 3 % річних в розмірі 2 193 грн 00 коп.; по справі № 752/15679/20 інфляційне збільшення боргу за період із 30 квітня 2021 року по 29 квітня 2024 року в розмірі 51 339 грн 00 коп. та штраф 3 % річних у розмірі 11 100 грн 00 коп.; по справі № 638/11639/16-ц і інфляційне збільшення боргу за період із 23 травня 2023 року по 29 квітня 2024 року в розмірі 8 300 грн 00 коп. та штраф у розмірі 3 % річних в розмірі 8 624 грн 00 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що постановою Полтавського апеляційного суду від 23 травня 2023 року усправі № 638/11639/16-ц стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 290 139 грн 00 коп. та судові витрати у розмірі 16 072 грн 20 коп.
Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 01 лютого 2021 року стягнено з ОСОБА_2 інфляційні втрати у розмірі 86 278 грн 25 коп. та 3 % річних за період з 11 серпня 2017 року по 10 серпня 2020 року у розмірі 35 761 грн 03 коп. та сплачений судовий збір у розмірі 1 220 грн 39 коп.
Постановою Харківського апеляційного суду від 11 січня 2022 року стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомоги у розмірі 27 000 грн 00 коп. та сплачений судовий збір у розмірі 4 781 грн 00 коп.
Вказані судові рішення перебувають на примусовому виконанні.
Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 22 жовтня 2024 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість, яка виникла через несвоєчасне виконання судових рішень: по справі № 638/11094/20 за період з 12 січня 2022 року по 30 квітня 2024 року 3 % відсотків річних у розмірі 1 863 грн 38 коп. та інфляційні витрати у розмірі 9 426 грн 11 коп.; по справі № 638/11094/20 за період з 24 травня 2023 року по 29 квітня 2024 року 3 % відсотків річних у розмірі 4 209 грн 19 коп. та інфляційні витрати у розмірі 3 452 грн 59 коп.; судові витрати у розмірі 1 679 грн 19 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
На адресу Київського апеляційного суду від представника ОСОБА_1 надійшло клопотання про відкладення судового засідання у зв'язку із перебуванням адвоката у м. Харкові.
Колегія суддів звертає увагу, що 19 березня 2025 року розгляд апеляційної скарги відкладено на 14 травня 2025 року.
10 травня 2025 року представник ОСОБА_1 направив на адресу Київського апеляційного суду клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 13 травня 2025 року клопотання про проведення судового засідання у режимі відеоконференції повернуто представнику ОСОБА_1 без розгляду у зв'язку із відсутністю доказів його направлення іншим учасникам справи.
Колегія суддів вважає, що недотримання представником ОСОБА_1 вимог закону щодо подання заяви про проведення судового засідання в режимі відеоконференції не є поважними причинами для відкладення судового засідання.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що у задоволенні названого клопотання слід відмовити.
В судовому засіданні представник ОСОБА_2 заперечив щодо задоволення вимог апеляційної скарги.
Інші учасники в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника ОСОБА_2 , дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із доведеності наявності у відповідача грошового зобов'язання перед позивачем, що підтверджується відкритими виконавчими провадженнями на підставі судових рішень.
Судом першої інстанції відмовлено у задоволенні позовних вимог в частині стягнення 3 % річних та інфляційних витрат у зв'язку з несвоєчасним виконанням рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 23 квітня 2021 року по справі №752/15679/20, оскільки вказане рішення суду скасовано.
Судом першої інстанції на підставі проведеного розрахунку задоволено частково позовні вимоги в частині стягнення 3 % річних інфляційних витрат у зв'язку з несвоєчасним виконанням рішень суду по справі № 638/11094/20 та № 638/11639/16-ц.
Колегія суддів погоджується із такими висновками суду першої інстанції.
Встановлено, щопостановою Харківського апеляційного суду від 11 січня 2022 року № 638/11094/20 стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомоги у розмірі 27 000 грн 00 коп. та сплачений судовий збір у розмірі 4 781 грн 00 коп.
01 липня 2022 року Дзержинським районним судом м. Харкова видано виконавчі листи №638/11094/20.
Рішення набрало законної сили 11січня 2022 року.
05 червня 2024 року приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Семендяєвим О.С. відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1 щодо примусового виконання виконавчого листа № 638/11094/20.
Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 01 лютого 2021 року стягнено з ОСОБА_2 інфляційні втрати у розмірі 86 278 грн 25 коп. та 3 % річних за період з 11 серпня 2017 року по 10 серпня 2020 року у розмірі 35 761 грн 03 коп. та сплачений судовий збір у розмірі 1 220 грн 39 коп.
23 квітня 2021 року Голосіївським районним судом міста Києва видано виконавчий лист № 752/15679/20 щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 інфляційних втрат в розмірі 86 278 грн 25 коп. та 3% річних в розмірі 35 761 грн 03 коп.
Рішення набрало законної сили 22 квітня 2021 року.
27 липня 2023 року приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Семендяєвим О.С. відкрито виконавче провадження № НОМЕР_2 щодо примусового виконання виконавчого листа № 752/15679/20.
17 липня 2024 року ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва скасовано рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 01 лютого 2021 року у справі № 752/15679/20.
Ухвала набрала законної сили 17липня 2024 року.
Постановою Полтавського апеляційного суду від 23 травня 2023 року усправі № 638/11639/16-ц стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 290 139 грн 00 коп. та судові витрати у розмірі 16 072 грн 20 коп.
10 липня 2023 року Дзержинським районним судом м. Харкова видано виконавчі листи № 638/11639/16-ц.
Рішення набрало законної сили 23травня 2023 року.
26 липня 2023 року приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Семендяєвим О.С. відкрито виконавче провадження № НОМЕР_3 щодо примусового виконання виконавчого листа № 638/11639/16-ц, виданого 10 липня 2023 року Дзержинським районним судом м. Харкова, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальної шкоди у розмірі 290 139 грн 40 коп.
27 липня 2023 року приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Семендяєвим О.С. відкрито виконавче провадження № НОМЕР_4 щодо примусового виконання виконавчого листа №638/11639/16-ц, виданого 10 липня 2023 року Дзержинським районним судом м. Харкова, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судового збору в розмірі 6 322 грн 20 коп. та витрат на правову допомогу у розмірі 9 750 грн 00 коп.
27 липня 2023 року приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Семендяєвим О.С. відкрито виконавче провадження № НОМЕР_5 щодо примусового виконання виконавчого листа № 638/11639/16-ц,виданого 10 липня 2023 року Дзержинським районним судом м. Харкова, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 інфляційних втрат у розмірі 86 278 грн 25 коп. та 3 % річних в розмірі 35 761 грн 03 коп.
11 червня 2024 року приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Семендяєвим О.С. винесено постанову про внесення зміни (доповнення) в автоматизованій системі виконавчого провадження щодо суб'єкта, що видав виконавчий документ Голосіївський районний суд міста Києва замість Полтавський апеляційний суд.
Згідно довідки приватного виконавця Семендяєва О.С. № 01-18/5 від 11 червня 2024 року станом на 11 червня 2024 року, з урахування коштів, які були перераховані боржницею стягувачу, розмір заборгованості становить: ВП № НОМЕР_5 - 122 039 грн 28 коп.; ВП № НОМЕР_4 - 16 072 грн 20 коп.; ВП № НОМЕР_2 - 1 220 грн 39 коп.; ВП № НОМЕР_3 - 29 139 грн 40 коп.; ВП № НОМЕР_1 - 27 000 грн 00 коп.
Обгрунтовуючи позовну заяву, ОСОБА_1 зазначав, що ОСОБА_2 не виконує свої зобов'язання щодо виконання судових рішень. Позивач просив стягнути з відповідача 3 % річних та інфляційні втрати, нараховані у зв'язку з простроченням виконання судових рішень.
За ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Так, у постанові Верховного Суду від 17 січня 2024 року у справі за № 757/26216/22-ц зазначено: «Велика Палата Верховного Суду вже зауважувала, що стаття 625 ЦК України розміщена у розділі І «Загальні положення про зобов'язання»книги 5 ЦК України. Тому приписи розділу І книги 5 ЦК України поширюються як на договірні зобов'язання (підрозділ 1 розділу III книги 5 ЦК України), так і на недоговірні (зокрема деліктні) зобов'язання (підрозділ 2 розділу III книги 5 ЦК України).
Отже,у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення (договір, делікт тощо). Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачають договір або спеціальний закон, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань (постанова Великої Палати Верховного Суду від 11 квітня 2018 року у справі № 758/1303/15-ц, від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц, від 19 червня 2019 року у справі № 646/14523/15-ц.
Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Порушенням зобов'язання, згідно зі ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Так, рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 01 лютого 2021 року стягнено з ОСОБА_2 інфляційні втрати у розмірі 86 278 грн 25 коп. та 3 % річних за період з 11 серпня 2017 року по 10 серпня 2020 року у розмірі 35 761 грн 03 коп. та сплачений судовий збір у розмірі 1 220 грн 39 коп.
17 липня 2024 року ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва скасовано рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 01 лютого 2021 року у справі № 752/15679/20.
Ухвала набрала законної сили 17липня 2024 року.
Враховуючи, що рішення суду від 01 лютого 2021 року за № 752/15679/20 скасовано, відтак, висновок суду першої інстанції щодо необґрунтованості позовних вимог в частині стягнення штрафних санкцій згідно ст. 625 ЦК України за несвоєчасне його виконання ОСОБА_2 є правильним.
Звертаючись до суду із позовом, ОСОБА_1 просив стягнути з відповідача 3 % річних у розмірі 2 193 грн 00 коп. та інфляційних витрат у розмірі 11 095 грн 00 коп. за період із 11 січня 2022 року по 30 квітня 2024 року у зв'язку з несвоєчасним виконанням постанови Харківського апеляційного суду від 11 січня 2022 року у справі № 638/11094/20.
Так, рішення набрало законної сили 11 січня 2022 року, відтак, інфляційні втрати та 3 % річних підлягають стягненню з наступного дня - 12 січня 2022 року.
Враховуючи розмір заборгованості - 27 000 грн 00 коп., період нарахування 840 днів, судом першої інстанції обгрунтовано стягнуто з відповідача 3 % річних у розмірі 1 863 грн 38 коп. та інфляційні втрати у розмірі 9 426 грн 11 коп. за період з 12 січня 2022 року по 30 квітня 2024 року (борг 27 000 грн 00 коп. х 3 % х 840 днів: 365 днів: 100 = 1 863 грн 38 коп.), (борг 27 000 грн 00 коп. x 1.34911524 - 27 000 грн 00 коп. = 9 426 грн 11 коп.).
Звертаючись до суду із позовом, ОСОБА_1 просив стягнути з відповідача 3 % річних у розмірі 8 624 грн 00 коп. та інфляційних витрат у розмірі 8 300 грн 00 коп. за період із 23 травня 2023 року по 29 квітня 2024 року у зв'язку з несвоєчасним виконанням постанови Полтавського апеляційного суду від 23 травня 2023 року по справі № 638/11639/16-ц.
Так, рішення набрало законної сили 23 травня 2023 року, відтак, інфляційні втрати та 3 % річних підлягають стягненню з наступного дня - 24 травня 2023 року.
Представником ОСОБА_2 до матеріалів справи долучено копії квитанцій щодо часткової сплати відповідачем заборгованості згідно постанови Полтавського апеляційного суду від 23 травня 2023 року по справі № 638/11639/16-ц.
Судом встановлено, що здійснюючи розрахунок щодо стягнення 3 % річних та інфляційних витрат, позивачем не було враховано часткові оплати відповідача.
Дослідивши долучені до матеріалів справи копії квитанцій та довідку приватного виконавця Семендяєва О.С. щодо заборгованості ОСОБА_2 у виконавчому провадженні № НОМЕР_3 та № НОМЕР_4, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про стягнення з відповідача 3 % річних у розмірі 4 209 грн 19 коп. та інфляційних втрат у розмірі 3 452 грн 59 коп. за період з 24 травня 2023 року по 29 квітня 2024 року у зв'язку з несвоєчасним виконанням постанови Полтавського апеляційного суду від 23 травня 2023 року по справі № 638/11639/16-ц.
Доводи апеляційної скарги про те, що наданий позивачем розрахунок щодо стягнення з ОСОБА_2 інфляційних втрат та 3 % річних є правильним, колегія суддів відхиляє, оскільки вони спростовуються встановленими обставинами та долученими до матеріалів справи доказами.
Інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального або процесуального права.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що рішення суду від 22 жовтня 2024 року ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, відтак підстав для його скасування за доводами апеляційної скарги немає.
Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 382 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
постановив:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 22 жовтня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та касаційному оскарженню не підлягає.
Повний текст складено 27 травня 2025 року.
Суддя-доповідач Є.В. Болотов
Судді: С.Г. Музичко
Л.П. Сушко