Справа № 755/18344/23
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/2745/2025
14 травня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів
судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Болотова Є.В.,
суддів: Музичко С.Г., Сушко Л.П.,
при секретарі Яхно П.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Моторного (транспортного) страхового бюро України, третя особа: ОСОБА_2 , про стягнення страхового відшкодування,
за апеляційними скаргами представника Моторного (транспортного) страхового бюро України та представника ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 19 серпня 2024 року, ухваленого під головуванням судді Арапіної Н.Є.,-
встановив:
У листопаді 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з названим позовом.
Позивач просив стягнути з відповідача завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди матеріальну шкоду у розмірі 114 785 грн 60 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 23 квітня 2023 року сталась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Hyundai Santa FE», номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 та транспортного засобу марки «Volkswagen Caddy», номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 .
ОСОБА_1 є власником транспортного засобу «Volkswagen Caddy», номерний знак НОМЕР_3 .
Винною у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди визнано ОСОБА_2 .
Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «Hyundai Santa FE», номерний знак НОМЕР_1 , не була застрахована.
28 червня 2023 року відповідачем сплачено страхове відшкодування у розмірі 44 874 грн 40 коп.
ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про перерахунок страхового відшкодування та отримав відмову.
Позивач вважає, що відповідачем має бути відшкодована завдана матеріальна шкода у розмірі 103 135 грн 60 коп., витрати на евакуацію транспортного засобу у розмірі 2 500 грн 00 коп., витрати на правову допомогу у розмірі 20 000 грн 00 коп., сплачений судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 1 147 грн 85 коп., витрати пов'язані зі збиранням доказів у розмірі 9 150 грн 00 коп.
Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 19 серпня 2024 року названий позов задоволено частково.
Стягнутоз Моторно (транспортного) страхового бюро України на користь ОСОБА_1 витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 2 500 грн 00 коп. та сплачений судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 26 грн 02 коп.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторно (транспортного) страхового бюро Українивитрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1 951 грн 52 коп.
В апеляційній скарзі представник Моторного (транспортного) страхового бюро України просить рішення суду в частині задоволених позовних вимог скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволені позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 просить рішення суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
У судовому засіданні представник ОСОБА_1 просила задовольнити подану апеляційну скаргу, у задоволенні апеляційної скарги представника відповідача просила відмовити.
Інші учасники справи у судове засідання не з'явились, про його час і місце повідомлені належним чином.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційних скарг, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника ОСОБА_1 , колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині стягнення вартості відновлювального ремонту транспортного засобу, суд першої інстанції виходив із того,що позивачем не надано належних доказів на підтвердження вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу.
Враховуючи, що для відновлення свого порушеного права ОСОБА_1 поніс матеріальні збитки на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди, судом першої інстанції стягнуто з відповідача 2 500 грн 00 коп.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.
Встановлено, що 23 квітня 2023 року сталась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Hyundai Santa FE», номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 та транспортного засобу марки «Volkswagen Caddy», номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 .
ОСОБА_1 є власником транспортного засобу «Volkswagen Caddy», номерний знак НОМЕР_3 .
Винною у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди визнано ОСОБА_2 .
Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «Hyundai Santa FE», номерний знак НОМЕР_1 , не була застрахована.
28 червня 2023 року відповідачем сплачено страхове відшкодування у розмірі 44 874 грн 40 коп.
Згідно висновку № 52-D/12/09 експертного автотоварознавчого дослідження, ремонт транспортного засобу «Volkswagen Caddy», номерний знак НОМЕР_2 , вважається економічно необгрунтованим, оскільки витрати на його відновлювальний ремонт в розмірі 172 8478 грн 00 коп. перевищують його вартість до дорожньо-транспортної пригоди (138 924 грн 40 коп.)
Відповідачем прийнято рішення щодо визначення вартості транспортного засобу в пошкодженому стані шляхом розміщення інформації про нього на спеціальному інтернет - аукціоні Autoonline.
За результатами торгів найвища пропозиція за пошкоджений транспортний засіб становила 94 000 грн 00 коп.
Згідно п. 41.1 ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ прийнято рішення про відшкодування шкоди у розмірі 44 924 грн 40 коп. (ринкова вартість транспортного засобу до ДТП у розмірі 138 92 грн 40 коп. - ринкова вартість транспортного засобу після ДТП у розмірі 94 000 грн 00 коп).
Обгрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 зазначав, що відповідачем має бути відшкодовано вартість відновлюваного ремонту транспортного засобу у розмірі 103 135 грн 60 коп. за вирахуванням сплаченої суми страхового відшкодування у розмірі 44 874 грн 40 коп.та витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 2 500 грн 00 коп.
Згідно ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
За ч. 1 ст. 990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акту (аварійного сертифіката).
Відповідно дост. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Частиною першою статті 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов'язок виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37 зазначеного Закону), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.
Покладання обов'язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Положеннямп. 41.1 ст.41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам п. 1.7 ст. 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.
Судом встановлено, що відповідачем здійснено регламентну виплату ОСОБА_1 в розмірі ліміту відшкодування, що становить 44 874 грн 40 коп.
Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 долучено до матеріалів справи висновок експерта № 34/23 від 10 липня 2023 року про оцінку транспортного засобу.
Згідно висновку: ринкова вартість автомобіля марки «Volkswagen Caddy» реєстраційний номер НОМЕР_2 , на момент пошкодження становить 152 400 грн 00 коп.; вартість матеріального збитку, завданого власнику «Volkswagen Caddy» реєстраційний номер НОМЕР_2 , станом на 10 липня 2023 року, з урахуванням ПДВ становить 152 400 грн 00 коп.; вартість відновленого ремонту автомобіля «Volkswagen Caddy» реєстраційний номер НОМЕР_2 , з урахуванням ПДВ становить 254 626 грн 00 коп.; вартість автомобіля «Volkswagen Caddy» реєстраційний номер НОМЕР_2 , ідентифікаційний номер у пошкодженому стані станом на 10 липня 2023 року становить 48 465 грн 00 коп.
Так, відповідно до п. 30.1. ст. 30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно зі звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до ДТП.
Відтак, автомобіль «Volkswagen Caddy» реєстраційний номер НОМЕР_2 , вважається фізично знищеним, оскільки вартість його ремонтно-відновлювальних робіт перевищує ринкову вартість транспортного засобу до моменту дорожньо-транспортної пригоди.
Обгрунтовуючи позовну заяву, ОСОБА_1 просив стягнути з відповідача вартість відновлювального ремонту «Volkswagen Caddy» реєстраційний номер НОМЕР_2 , оскільки позивачем самостійно було відремонтовано автомобіль.
Відповідно до ст. 29, п. 32.7 ст. 32 ЗаконуУкраїни «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
На підтвердження понесених витрат, ОСОБА_1 долучено до матеріалів справи копії квитанцій, які не містять відомостей щодо застосування коефіцієнту фізичного зносу.
Відтак, долучені копії квитанції не підтверджують дійсну вартість проведеного відновлювального ремонту автомобіля «Volkswagen Caddy», реєстраційний номер НОМЕР_2 , згідно положень ЗаконуУкраїни «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо недоведеності та необгрунтованості позовних вимог в частині стягнення з відповідача вартості відновлювального ремонту транспортного засобу.
Відповідно до п. 30.2 ст. 30 ЗаконуУкраїни «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.
Враховуючи, що ОСОБА_1 понесені матеріальні збитки на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 2 500 грн 00 коп., відтак, висновок суду першої інстанції про стягнення таких витрат з відповідача є обґрунтованим.
Доводи апеляційної скарги представника відповідача про те, що позивачем належними доказами не підтверджено понесення витрат на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди, колегія суддів відхиляє, оскільки до позовної заяви долучено копію квитанції № 2916006 від 23 квітня 2023 року ФОП ОСОБА_4 на суму 2 500 грн 00 коп., найменування послуги «перевезення авто Фольцваген НОМЕР_2 ».
Інші доводи апеляційних скарг не дають підстав для висновку, що судом при вирішенні спору були порушені норми матеріального та процесуального права.
У відзиві на позовну заяву представник Моторного (транспортного) страхового бюро України просив стягнути із ОСОБА_1 на користь відповідача витрати на правничу допомогу у розмірі 2 000 грн 00 коп.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною 3 статті 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку із розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів. Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно ч. ч. 2, 3, 4 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
На підтвердження витрат на правничу допомогу представником Моторного (транспортного) страхового бюро України надано копію: договору про надання правової допомоги від 12 жовтня 2021 року № 4.1/12-10/2021; додаткових угод до договору про надання правової допомоги.
Розмір понесених витрат на правничу допомогу становить 2 000 грн 00 коп.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).
Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.
З урахуванням критеріїв співмірності складності справи та обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, виходячи з конкретних обставин даної справи, беручи до уваги, що дана справа не є унікальною та не потребувала значного часу для вивчення матеріалів справи, підготовки та подання відзиву на позовну заяву, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України підлягають стягненню із позивача витрати на правничу допомогу у розмірі 1 951 грн 52 коп.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що рішення суду від 19 серпня 2024 року ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, відтак підстав для його скасування за доводами апеляційних скарг немає.
Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 382 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
постановив:
Апеляційну скаргу представника Моторного (транспортного) страхового бюро України залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 19 серпня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного судового рішення.
Повний текст складено 27 травня 2025 року.
Суддя-доповідач Є.В. Болотов
Судді: С.Г. Музичко
Л.П. Сушко