Справа №761/13086/25 Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/3359/2025 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2
Категорія: ст. ст. 170-173 КПК України
15 травня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою представника ТОВ «КИЇВСЬКИЙ МАРГАРИНОВИЙ ЗАВОД» - адвоката ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 04 квітня 2025 року, -
за участю:
прокурора ОСОБА_7 ,
представника власника майна ОСОБА_6 ,
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 04 квітня 2025 року задоволено частково клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 та накладено арешт на грошові кошти в сумі 4 281 062 грн. які знаходяться на банківських ТОВ «КИЇВСЬКИЙ МАРГАРИНОВИЙ ЗАВОД» (код ЄДРПОУ 40441851), відкритих в наступних банківських установах, а саме:
• АТ «ОТП БАНК» (МФО 300528), а саме:
- НОМЕР_1 (українська гривня);
- НОМЕР_1 (долар США);
- НОМЕР_1 (євро);
• АТ КБ «ПриватБанк» (МФО 305299), а саме:
- НОМЕР_2 (українська гривня);
• ПАТ «БАНК ВОСТОК» (МФО 307123), а саме:
- НОМЕР_3 (українська гривня);
- НОМЕР_4 (українська гривня);
• Філія - Головне управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк» (МФО 322669), а саме:
- НОМЕР_5 (українська гривня);
- НОМЕР_5 (долар США);
- НОМЕР_5 (Євро).
• АТ «ПУМБ» (МФО 334851), а саме:
- НОМЕР_6 (українська гривня);
- НОМЕР_7 (українська гривня).
В іншій частині клопотання слідчого залишено без задоволення.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням слідчого судді, представник ТОВ «КИЇВСЬКИЙ МАРГАРИНОВИЙ ЗАВОД» - адвокат ОСОБА_6 , подала апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 04 квітня 2025 року та її скасувати.
На обґрунтування вимог поданої апеляційної скарги апелянт зазначає, що оскаржувана ухвала є незаконною, необґрунтованою та підлягає скасуванню у зв'язку з грубим порушенням слідчим суддею норм КПК України.
Апелянт вказує на те, що в порушення вимог ст. 35 КПК України, п.п.2.3.36-2.3.38, п.2.3.39.1., п. п. 2.7.4. Положення, клопотання не зареєстровано в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі і фактично автоматизований розподіл судової справи з розгляду вказаного клопотання не відбувся взагалі, однак слідчим суддею постановлено ухвалу про задоволення клопотання та безпідставно накладено арешт на вказане майно ТОВ «КИЇВСЬКИЙ МАРГАРИНОВИЙ ЗАВОД».
Крім того, станом на 11.04.2025 року електронний примірник ухвали слідчого судді від 04.04.2025 по справі 761/13080/25 (провадження № 1-кс/761/9187/25) не направлено до Єдиного державного реєстру судових рішень, що в сукупності може свідчити про фальсифікацію вказаної ухвали.
Також апелянт зазначає, що прокурором до клопотання не долучено доказів на підставі яких можна вважати, що грошові кошти у безготівковому вигляді у сумі 27 621 902 грн., які можливо знаходяться на банківський рахунках ТОВ «КИЇВСЬКИЙ МАРГАРИНОВИЙ ЗАВОД», відповідають критеріям, зазначеним у статті 98 КПК, а отже арештоване майно не є речовим доказом.
Відтак, при розгляді клопотання у слідчого судді були відсутні достатні підстави вважати, що зазначене майно, відповідає критеріям речового доказу та є речовим доказом.
В оскаржуваній ухвалі не зазначено а ні доказів, а ні обставин, з якими слідчий суддя пов'язував необхідність вжиття заходів забезпечення позову, наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу та відповідні посилання чи обґрунтовані припущення про те, що невжиття заходів щодо накладення арешту може в майбутньому стати підставою вчинення нових злочинів.
В порушення ч. 4 ст. 173 КПК України, слідчим суддею не взято до уваги, що досудове розслідування у кримінальному провадженні триває рік і за вказаний період не повідомлено про підозру жодній особі, внаслідок арешту коштів юридичної особи, які містяться на всіх рахунках в банківських установах, відбудеться блокування можливості виконання вказаним суб'єктом господарювання умов численних договорів, за що передбачено значні фінансові санкції та, як наслідок, до перешкоджання та зупинення господарської діяльності та виплати заробітної плати працівникам тощо.
Також апелянт зазначає, що за відсутності у матеріалах клопотання відповідної інформації з банківської установи про наявність на рахунку грошових коштів та їх суми слідчим суддею в мотивувальній частині ухвали зроблено безпідставний, необґрунтований та жодним чином не мотивований висновок про те, що матеріали клопотання свідчать про те, що наявні обґрунтовані підстави вважати, що грошові кошти, що знаходяться на рахунку установи, здобуті злочинним шляхом, тобто є предметом кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 212, ч. 3 ст. 212-1, ч.2 ст. 364-1 КК України та мають доказове значення у цьому кримінальному провадженні, відповідають критеріям, визначеним ч. 1 ст. 98 КК України.
При цьому, слідчим суддею не вказано на якому конкретно рахунку та в якій банківській установі знаходяться грошові кошти, здобуті злочинним шляхом, що є предметом кримінальних правопорушень, а арешт накладено на17 рахунків у4 банківських установах.
Крім того, слідчим суддею безпідставно зазначено, що грошові кошти, що знаходяться на рахунку установи, мають доказове значення і відповідають критеріям, визначеним ч.1 ст. 98 КК України,оскільки стаття 98 КК України має назву «Види покарань» і жодних критеріїв до доказової значення коштів не встановлює.
Висновок про наявність підстав для накладення арешту на грошові кошти зроблено слідчим суддею не на підстав досліджених судом доказів (будь які посилання на дослідження слідчим суддею таких доказів в ухвалі відсутні), а лише з посиланням на інформацію, яка міститься в Постанові детектива (чи слідчого) про визнання речовими доказами і приєднання до кримінального провадження грошових коштів у безготівковому вигляді.
В ухвалі не зазначено жодних підстав, передбачених ч. 2 ст. 172 КПК України,щодо необхідності розгляду клопотання без повідомлення власника майна з метою забезпечення арешту майна, такі підстави взагалі відсутні.
В порушення п. 5 ч. 5 ст. 173 КПК України, в ухвалі слідчого судді не зазначенопорядок виконання ухвали із зазначенням способу інформування заінтересованих осіб.
Мотивувальна частина ухвали суду, в порушення п. 2 ст. 372 КПК, не містить жодних встановлених судом обставин із посиланням на докази, та в порушення вимог п. 3 ст. 372 КПК, в резолютивній частині ухвали не зазначенострок і порядок набрання ухвалою законної сили.
В порушення ч. 7 ст. 173 КПК України, за відсутності власника майна під час оголошення ухвали, копію ухвали до цих пір останньому не надіслано.
У відповідь на письмове клопотання захисника адвоката ОСОБА_8 від 11.04.2025 про надання для ознайомлення матеріалів судової справи № 761/13086/25 (провадження № 1-кс/761/9194/25) з розгляду клопотання прокурора про арешт майна, Шевченківським районним судом м. Києва не надано для ознайомлення в повному обсязі матеріали судової справи, за виключенням титульного аркуша справи, опису та клопотання прокурора про арешт майна, чим порушено право на захист та не забезпечено можливість якісної підготовки апеляційної скарги. Одночасно з'ясовано, що в матеріалах справи відсутні журнал судового засідання та технічний носій інформації, на якому зафіксовано судове провадження в суді першої інстанції, що у відповідності до п. 7 ч. 2 ст. 412 КПК України є підставою для скасування судового рішення.
На обґрунтування вимог клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження апелянт зазначає, що про наявність оскаржуваної ухвали слідчого судді стороні захисту та ТОВ «КИЇВСЬКИЙ МАРГАРИНОВИЙ ЗАВОД» стало відомо випадково лише 09.04.2025 від працівників банківських установ, клопотання слідчого про арешт майна розглянуто слідчим суддею без повідомлення та участі власника майна та його захисника.
Заслухавши доповідь судді, позицію представника ТОВ «КИЇВСЬКИЙ МАРГАРИНОВИЙ ЗАВОД», яка підтримала подану апеляційну скаргу в повному обсязі та просила скасувати оскаржувану ухвалу, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вважаючи оскаржувану ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, вивчивши матеріали судового провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга представника представника ТОВ «КИЇВСЬКИЙ МАРГАРИНОВИЙ ЗАВОД» - адвоката ОСОБА_6 , підлягає задоволенню частково, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до вимог пункту 3 ч. 2 ст. 395 КПК України апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Згідно абзацу 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Строк апеляційного оскарження може бути поновлений, якщо причини його пропуску є поважними.
Згідно з ч. 1 ст. 117 КПК України пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
Дослідженням матеріалів судового провадження встановлено, що клопотання про арешт майна відбувся без участі власника майна та його представника, матеріали справи не містять відомостей про направлення копії оскаржуваної ухвали власнику майна та його представнику, однак як зазначає апелянт, що про зміст оскаржуваної ухвали ТОВ «КИЇВСЬКИЙ МАРГАРИНОВИЙ ЗАВОД» стало відомо випадково лише 09.04.2025 від працівників банківських установ, клопотання слідчого про арешт майна розглянуто слідчим суддею без повідомлення та участі власника майна та його захисника, іншої інформації матеріали справи не містять, у зв'язку з чим колегія суддів вбачає підстави для задоволення клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 04 квітня 2025 року.
Як убачається з матеріалів, наданих судом першої інстанції, що детективами Бюро економічної безпеки України здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 72024001120000013 від 29.04.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст.212, ч. 3 ст. 212-1, ч. 2 ст. 364-1 КК України.
Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням здійснюється прокурорами Офісу Генерального прокурора.
Досудовим розслідуванням встановлено, що службовими особами ПрАТ «КИЇВСЬКИЙ МАРГАРИНОВИЙ ЗАВОД» (код ЄДРПОУ 00333581), ТОВ «КИЇВСЬКИЙ МАРГАРИНОВИЙ ЗАВОД» (код ЄДРПОУ 40441851), ТОВ «КОМФОРТ ХОУМ» (код ЄДРПОУ 39182454), що входять до Olkom Group, в період 2020 - 2024 років здійснювались заходи направлені на умисне ухилення від сплати податків під час виплати тіньової заробітної плати.
В ході перевірки отриманої інформації встановлено, що підприємством налагоджено стійку схему ухилення від сплати податків та зборів шляхом виплати заробітної плати в конвертах, шляхом використання механізмів поповнення карткових рахунків відкритих в різних банківських установах, регулятором яких є НБУ.
Суть схеми в умисному ухиленні від сплати податків, в період 2020 - 2024 років, полягає в наступному: службовими особами товариства укладено ряд договорів на предмет виплати офіційної заробітної плати (середньомісячна чисельність співробітників варіюється від 160 до 200 осіб в різний період часу, залежить від сезонності та завантаженості виробничих потужностей підприємства) - пакетної програми в ряді комерційних банків України.
Слідством встановлено перерахування працівниками ПрАТ «КИЇВСЬКИЙ МАРГАРИНОВИЙ ЗАВОД», ТОВ «КИЇВСЬКИЙ МАРГАРИНОВИЙ ЗАВОД», ТОВ «КОМФОРТ ХОУМ» на банківські картки неофіційної «тіньової» заробітної плати із призначенням платежу «Поповнення готівки через термінал BANKVOSTOK …» у обсягах, визначених у аналітичному продукті №9.3/3.3.3/467-25 від 22.01.2025.
В подальшому, отримано висновок експерта Київського відділення Національного наукового центру «Інститута судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України №153/765-766 за результатами проведення судової економічної експертизи від 14.03.2025 та підтверджено не нарахування, та не сплати (перерахуванню) до бюджету податків та зборів ТОВ «КИЇВСЬКИЙ МАРГАРИНОВИЙ ЗАВОД» на загальну суму 4 281 062 грн., а саме: податок на доходи фізичних осіб на загальну суму 1 856 846 грн.; військовий збір на загальну суму 154 737 грн.; єдиний соціальний внесок на загальну суму 2 269 479 грн.
Відповідно до реєстраційної картки платників податків ТОВ «КИЇВСЬКИЙ МАРГАРИНОВИЙ ЗАВОД», у товариства наявні відкриті рахунки в АТ «ОТП БАНК», АТ КБ «ПриватБанк», ПАТ «БАНК ВОСТОК» (МФО 307123), Філія - Головне управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк» (МФО 322669), АТ «ПУМБ» (МФО 334851).
Постановою детектива БЕБ від 24.03.2025 грошові кошти у сумі 4 281 062 грн. на вказаних рахунках визнано речовими доказами в даному кримінальному провадженні.
01.04.2025 прокурор відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 , звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №72024001120000013 від 29.04.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст.212, ч. 3 ст. 212-1, ч. 2 ст. 364-1 КК України, а саме: на грошові кошти в сумі 4 281 062 грн., які знаходяться на банківських ТОВ «КИЇВСЬКИЙ МАРГАРИНОВИЙ ЗАВОД», відкритих в переліку банківських установах.
Крім того, у клопотанні порушив питання про надання відомостей щодо залишку коштів на рахунках на момент оголошення ухвали слідчого судді про арешт та зупинення видаткових операцій по них.
Необхідність накладення арешту на грошові кошти ТОВ «КИЇВСЬКИЙ МАРГАРИНОВИЙ ЗАВОД» у сумі 4 281 062 грн., зумовлюється тим, що вони, можливо, отримані в результаті ухилення від сплати податків та обов'язкових платежів, а також являються речовим доказом у вказаному кримінальному провадженні.
Крім того, необхідність накладення арешту на вказані грошові кошти зумовлена також і тим, що санкціями ч. 3 ст. 212 та ч. 3 ст. 212-1 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі із конфіскацією майна, тому для забезпечення виконання покарання у вигляді конфіскації майна також необхідністю забезпечення відшкодування вищевказаної шкоди, завданої внаслідок кримінальних правопорушень (цивільні позови).
04.04.2025 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва задоволено частково вказане клопотання прокурора та накладено арешт на грошові кошти в сумі 4 281 062 грн. які знаходяться на банківських ТОВ «КИЇВСЬКИЙ МАРГАРИНОВИЙ ЗАВОД» (код ЄДРПОУ 40441851), відкритих в наступних банківських установах, а саме:
• АТ «ОТП БАНК» (МФО 300528), а саме:
- НОМЕР_1 (українська гривня);
- НОМЕР_1 (долар США);
- НОМЕР_1 (євро);
• АТ КБ «ПриватБанк» (МФО 305299), а саме:
- НОМЕР_2 (українська гривня);
• ПАТ «БАНК ВОСТОК» (МФО 307123), а саме:
- НОМЕР_3 (українська гривня);
- НОМЕР_4 (українська гривня);
• Філія - Головне управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк» (МФО 322669), а саме:
- НОМЕР_5 (українська гривня);
- НОМЕР_5 (долар США);
- НОМЕР_5 (Євро).
• АТ «ПУМБ» (МФО 334851), а саме:
- НОМЕР_6 (українська гривня);
- НОМЕР_7 (українська гривня).
В іншій частині клопотання слідчого залишено без задоволення.
Постановляючи ухвалу про часткове задоволення клопотання прокурора про арешт майна, слідчий суддя враховуючи відомості, які внесені до ЄРДР, а також фактичні дані та обставини, встановлені в ході досудового розслідування, вважав, що грошові кошти ТОВ «КИЇВСЬКИЙ МАРГАРИНОВИЙ ЗАВОД», які знаходяться на вказаних рахунках, відповідають критеріям визначеним у ст. 98 КПК України, оскільки можуть бути використані в судовому засіданні для доведення обставин, які підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні. Накладення арешту, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, буде розумним та співрозмірним, відповідати завданням кримінального провадження.
Що ж стосується прохання в частині надання довідки щодо кількості грошових коштів на зазначених розрахункових рахунках на час накладення арешту, слідчий суддя, зазначив, що він в силу Кримінального процесуального закону, не наділений повноваженнями вирішувати таке питання, в ході розгляду клопотання, а тому порушене питання задоволенню не підлягає.
З такими висновками слідчого судді суду першої інстанції частково погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).
У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов'язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
За правилами ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Як встановлено під час апеляційного розгляду, слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 131-132, 170-173 КПК України, зазначив, що грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках відповідають критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, та у встановленому законом порядку визнані речовими доказами в кримінальному провадженні, а саме детективом прийняте рішення про визнання речовими доказами і приєднання їх до кримінального провадження у кримінальному провадженні №72024001120000013 від 29.04.2024 року, грошових коштів у безготівковому вигляді в сумі в сумі 4 281 062 грн., які знаходяться на банківських рахунках ТОВ «КИЇВСЬКИЙ МАРГАРИНОВИЙ ЗАВОД», в постанові зафіксовано висновки про набуття згаданим майном статусу речових доказів і мотиви, за яких слідчий дійшов до таких висновків, з чим погоджується і колегія суддів.
З огляду на наведене та враховуючи, що слідчим суддею першої інстанції ретельно перевірено майно, на яке прокурор просив накласти арешт і його відношення до матеріалів кримінального провадження, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання прокурора у частині накладення арешту на вказані грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках, оскільки у даному кримінальному провадженні є всі підстави вважати, що вони можуть бути об'єктом кримінально-протиправних дій, у кримінальному проваджені № 72024001120000013 від 29.04.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст.212, ч. 3 ст. 212-1, ч. 2 ст. 364-1 КК України.
Матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою збереження речових доказів.
Колегія суддів звертає увагу, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх належності і допустимості, достатності та взаємозв'язку, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, чи існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення, яка може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Сукупність долучених до клопотання прокурора матеріалів та викладені у клопотанні обставини на даному етапі досудового розслідування є достатніми для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.
Доводи апелянта, що слідчий суддя формально підійшов до розгляду клопотання про накладення арешту, допустив неповноту та неприпустиме спрощення судового розгляду, оскільки власник майна - ТОВ «КИЇВСЬКИЙ МАРГАРИНОВИЙ ЗАВОД» не викликався в судове засідання, де вирішувалось питання накладення арешту на майно, колегія суддів не вважає підставою для скасування оскаржуваної ухвали, оскільки ч. 2 ст. 172 КПК України передбачено, що клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
Посилання апелянта на те, що в порушення вимог ст. 35 КПК України, п.п.2.3.36-2.3.38, п.2.3.39.1., п. п. 2.7.4. Положення, клопотання не зареєстровано в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі і фактично автоматизований розподіл судової справи з розгляду вказаного клопотання не відбувся взагалі, не заслуговують на увагу, оскільки з матеріалів клопотання вбачається, що вказане клопотання про арешт майна, передане слідчому судді, відповідно до протоколу передачі справи раніше визначеному слідчому судді /т. 1 а.с. 251/.
Твердження апелянта, що в матеріалах справи відсутні журнал судового засідання та технічний носій інформації, на якому зафіксовано судове провадження в суді першої інстанції, що у відповідності до п. 7 ч. 2 ст. 412 КПК України є підставою для скасування судового рішення, також колегією суддів не береться до уваги, оскільки журнал судового засідання від 04.04.2025 наявний в матеріалах справи /т. 1 а.с. 253/, з якого вбачається, що фіксація судового засідання не здійснювалась у відповідності до положень ч. 4 ст. 107 КПК України
Так, згідно ч. 10 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Всі інші підстави з яких апелянт вважає, що оскаржувана ухвала підлягає скасуванню підлягають перевірці органом досудового розслідування під час проведення подальшого досудового розслідування.
Разом з цим, колегія суддів зауважує, що згідно поданого клопотання про арешт майна, прокурор просив накласти арешт на грошові кошти у загальній сумі 4 281 062 грн. які знаходяться на банківських ТОВ «КИЇВСЬКИЙ МАРГАРИНОВИЙ ЗАВОД» (код ЄДРПОУ 40441851), відкритих у вище зазначених банківських установах, шляхом заборони службовим особам АТ «ОТП БАНК» (МФО 300528), АТ КБ «ПриватБанк» (МФО 305299), ПАТ «БАНК ВОСТОК» (МФО 307123), Філія - Головне управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк» (МФО 322669) та АТ «ПУМБ» (МФО 334851), уповноваженим особам Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, іншим особам за довіреністю чи дорученням проводити будь-які банківські операції, що призведуть до зменшення залишку зазначеної суми грошових коштів на вказаних рахунках, крім обов'язкових платежів до бюджету та призначених для виплати заробітної плати.
Проте, слідчий суддя вийшов за межі поданого клопотання, наклавши арешт на грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю «КИЇВСЬКИЙ МАРГАРИНОВИЙ ЗАВОД» (код ЄДРПОУ 40441851),відкритих у банківських установах, в сумі по 4 281 062 грн., без урахуванням, того, що Товариство з обмеженою відповідальністю «КИЇВСЬКИЙ МАРГАРИНОВИЙ ЗАВОД» здійснює свою діяльність, та має здійснювати платежі до бюджету та призначених для виплати заробітної плати, що є не співрозмірним завданням даного кримінального провадження.
Відповідно до ч. 4 ст. 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
Відтак, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали, а клопотання прокурора підлягає задоволенню, зокрема накладення арешту на грошові кошти, у загальній сумі 4 281 062 грн. які знаходяться на банківських рахунках ТОВ «КИЇВСЬКИЙ МАРГАРИНОВИЙ ЗАВОД» (код ЄДРПОУ 40441851),відкритих у наступних банківських установах, а саме: АТ «ОТП БАНК» (МФО 300528), АТ КБ «ПриватБанк» (МФО 305299), ПАТ «БАНК ВОСТОК» (МФО 307123), Філія - Головне управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк» (МФО 322669) та АТ «ПУМБ» (МФО 334851), заборонивши службовим особам АТ «ОТП БАНК» (МФО 300528), АТ КБ «ПриватБанк» (МФО 305299), ПАТ «БАНК ВОСТОК» (МФО 307123), Філія - Головне управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк» (МФО 322669) та АТ «ПУМБ» (МФО 334851), уповноваженим особам Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, іншим особам за довіреністю чи дорученням проводити будь-які банківські операції, що призведуть до зменшення залишку зазначеної суми грошових коштів на вказаних рахунках, крім обов'язкових платежів до бюджету та призначених для виплати заробітної плати.
Керуючись ст.ст. 170-173, 307, 309, 376, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду,
Поновити представнику ТОВ «КИЇВСЬКИЙ МАРГАРИНОВИЙ ЗАВОД» - адвокату ОСОБА_6 , строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 04 квітня 2025 року.
Апеляційну скаргу представника ТОВ «КИЇВСЬКИЙ МАРГАРИНОВИЙ ЗАВОД» - адвоката ОСОБА_6 , - задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 04 квітня 2025 року, якою задоволено частково клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 та накладено арешт на грошові кошти в сумі 4 281 062 грн. які знаходяться на банківських рахунках ТОВ «КИЇВСЬКИЙ МАРГАРИНОВИЙ ЗАВОД» (код ЄДРПОУ 40441851), відкритих в наступних банківських установах, а саме:
• АТ «ОТП БАНК» (МФО 300528), а саме:
- НОМЕР_1 (українська гривня);
- НОМЕР_1 (долар США);
- НОМЕР_1 (євро);
• АТ КБ «ПриватБанк» (МФО 305299), а саме:
- НОМЕР_2 (українська гривня);
• ПАТ «БАНК ВОСТОК» (МФО 307123), а саме:
- НОМЕР_3 (українська гривня);
- НОМЕР_4 (українська гривня);
• Філія - Головне управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк» (МФО 322669), а саме:
- НОМЕР_5 (українська гривня);
- НОМЕР_5 (долар США);
- НОМЕР_5 (Євро).
• АТ «ПУМБ» (МФО 334851), а саме:
- НОМЕР_6 (українська гривня);
- НОМЕР_7 (українська гривня), - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №72024001120000013 від 29.04.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст.212, ч. 3 ст. 212-1, ч. 2 ст. 364-1 КК України, - задовольнити частково.
Накласти арешт на грошові кошти в сумі 4 281 062 грн. які знаходяться на банківських рахунках ТОВ «КИЇВСЬКИЙ МАРГАРИНОВИЙ ЗАВОД» (код ЄДРПОУ 40441851), відкритих в наступних банківських установах, а саме:
• АТ «ОТП БАНК» (МФО 300528), а саме:
- НОМЕР_1 (українська гривня);
- НОМЕР_1 (долар США);
- НОМЕР_1 (євро);
• АТ КБ «ПриватБанк» (МФО 305299), а саме:
- НОМЕР_2 (українська гривня);
• ПАТ «БАНК ВОСТОК» (МФО 307123), а саме:
- НОМЕР_3 (українська гривня);
- НОМЕР_4 (українська гривня);
• Філія - Головне управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк» (МФО 322669), а саме:
- НОМЕР_5 (українська гривня);
- НОМЕР_5 (долар США);
- НОМЕР_5 (Євро).
• АТ «ПУМБ» (МФО 334851), а саме:
- НОМЕР_6 (українська гривня);
- НОМЕР_7 (українська гривня), із забороною службовим особамАТ «ОТП БАНК» (МФО 300528), АТ КБ «ПриватБанк» (МФО 305299), ПАТ «БАНК ВОСТОК» (МФО 307123), Філія - Головне управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк» (МФО 322669) та АТ «ПУМБ» (МФО 334851), уповноваженим особам Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, іншим особам за довіреністю чи дорученням проводити будь-які банківські операції, що призведуть до зменшення залишку зазначеної суми грошових коштів на вказаних рахунках, крім обов'язкових платежів до бюджету та призначених для виплати заробітної плати.
В іншій частині клопотання прокурора залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
______________ ________________ __________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4