Справа № 761/9713/24
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/2080/2025
07 травня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів
судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Болотова Є.В.,
суддів: Музичко С.Г., Сушко Л.П.,
при секретарі Яхно П.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи про скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 21 червня 2024 року, ухваленого під головуванням судді Притули Н.Г.,-
встановив:
У березні 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду із названим позовом.
Позивач просила: визнати незаконним та скасувати наказ Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів № 124-К від 19 лютого 2024 року про звільнення позивача; поновити ОСОБА_1 на посаді директора Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи;виплатити середній заробіток за період вимушеного прогулу з 20 лютого 2024 року по 15 березня 2024 року в розмірі 56 015 грн 04 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 з 16 лютого 2022 року працювала директором Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи на умовах укладеного контракту строком на п'ять років.
Згідно повідомленнявід 31 січня 2024 року ОСОБА_1 попереджено про розірвання контракту за систематичне невиконання без поважних причин обов'язків.
ОСОБА_1 вказує, що підставою для проведення перевірки стало анонімне звернення, яке не підлягало розгляду.
Наказом № 124-К від 19 лютого 2024 року ОСОБА_1 звільнено відповідно до п.8 ч. 1 ст. 36 КЗпП України.
Позивач не погоджується з висновками робочої групи та вважає, що її звільнення відбулось з порушенням положень діючого законодавства.
ОСОБА_1 зазначає, що унаказі про звільнення не вказано в чому полягало систематичне невиконання позивачем своїх обов'язків і які заходи дисциплінарного стягнення застосовувались до позивача.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 21 червня 2024 року у задоволенні названого позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права.
У судовому засіданні представник ОСОБА_1 вимоги апеляційної скарги підтримав.
Представник Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів та представник Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи заперечили щодо задоволення вимог апеляційної скарги.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із відсутності підстав для скасування наказу про звільнення позивача та вважав його правомірним.
Враховуючи, що звільнення позивача відбулось із дотриманням вимог законодавства, відтак, відсутні підстави для поновлення ОСОБА_1 на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Висновки суду відповідають обставинам справи та вимогам закону.
Встановлено, що наказом Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів № 294-к від 28 травня 2021 року ОСОБА_1 призначено виконуючою обов'язки директора Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи.
15 лютого 2022 року між сторонами укладено контракт № 1/2022, за яким ОСОБА_1 призначено на посаду директора Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи на термін з 16 лютого 2022 року по 15 лютого 2027 року.
Наказом Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів №124-к від 19 лютого 2024 року ОСОБА_1 звільнено з посади директора Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи у зв'язку з порушенням абзаців 4, 7 п. 12 контракту, відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 36 КЗпП України.
Підставою наказу вказано: протокол засідання робочої групи з питань проведення аналізу та дослідження інформації, отриманої з повідомлення від 05 жовтня 2023 року, погодження начальника Київської міської військової адміністрації С. Попка від 05 лютого 2024 року № 001-200.
16 жовтня 2023 року на адресу Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів надійшло звернення ОСОБА_2 щодо перевірки роботи ОСОБА_1 .
Наказом Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів № 782 від 06 листопада 2023 року «Про утворення Робочої групи» утворена робоча група з питань проведення аналізу та дослідження інформації, отриманої із вказаного повідомлення.
Згідно протоколу засідання робочої групи з питань проведення аналізу та дослідження інформації встановлено систематичне порушення ОСОБА_1 умов контракту, а саме:
- безпідставне нарахування та виплата працівникам Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи матеріальної допомоги та одноразового заохочення в період з травня 2021 року по листопад 2023 року на загальну суму 1 492 094 грн 00 коп., що свідчить про систематичне невиконання без поважних причин обов'язків покладених на неї абзацом 10 п. 3 контракту щодо здійснення контролю за збереженням і ефективним використанням коштів Інституту згідно з чинним законодавством; систематично порушувала законодавство під час використання фінансових ресурсів Інституту та не дотримувалась фінансового законодавства, що є порушенням абзаців 2, 4, 7 п.12 контракту;
- несправедливий розподіл премій;
- протиправнезвільнення провідного лікаря ветеринарної медицини науково-дослідного відділу організації наукової та міжнародної роботи Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи ОСОБА_3 , що було доведено судами двох інстанцій (справа №760/17711/22) та як наслідок, призвело до матеріальної шкоди (збитків) Інституту, а відповідно і державного бюджету на суму 74 652 грн 10 коп. Відтак, директором Інституту ОСОБА_1 не виконано без поважних причин обов'язки, покладені на неї абзацом 10 п. 3 контракту щодо здійснення контролю за збереженням і ефективним використанням коштів Інституту згідно з чинним законодавством;
- порушення положень ч.1 ст. 114 КЗпП України щодо незбереження за працівниками їх попереднього середнього заробітку протягом двох тижнів від дня переведення на нижче оплачувану роботу, недотримання кваліфікаційних вимог при призначенні на посаду начальника лабораторії діагностики захворювань бактеріальної етіології науково-дослідного бактеріологічного відділу Інституту, відтак ОСОБА_1 систематично не виконувала без поважних причин обов'язки, покладені на неї абзацом 29 п. 3 контракту щодо вирішення питань діяльності Інституту відповідно до законодавства, що є порушенням абзацу 2 п. 12 контракту;
- невиконання належним чином обов'язків, покладених на позивача абзацом 10 п. 3 контракту щодо здійснення контролю за збереженням і ефективним використанням майна Інституту (тест систем для проведення досліджень) згідно з чинним законодавством, що є порушенням абзацу 2 п. 12 контракту;
- невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на позивача абзацом 10 п.3 контракту щодо здійснення контролю за збереженням і ефективним використанням коштів Інституту згідно з чинним законодавством та систематично порушувала законодавство під час використання фінансових ресурсів Інституту у тому числі при здійсненні закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти, не дотримувалась фінансового законодавства, що є порушенням абзаців 2, 4, 7 п.12 контракту.
Враховуючи вищевикладене, робоча група рекомендувала, крім усунення керівництвом Інституту зазначених недоліків та порушень у діяльності Інституту, розглянути питання щодо звільнення ОСОБА_1 відповідно до абзаців 2,4,7 п. 12 контракту від 12 лютого 2022 року № 1/2022 у зв'язку з систематичним невиконанням без поважних причин обов'язків, покладених на неї контрактом; порушення законодавства під час використання фінансових ресурсів Інституту, у тому числі при здійсненні закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти; недотримання нею фінансового законодавства.
Листом від 31 січня 2024 року повідомлено ОСОБА_1 про розірвання контракту за систематичне невиконання без поважних причин обов'язків.
Листом від 09 лютого 2024 року Державний науково-дослідний інститут з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи в особі ОСОБА_1 звернувся до голови Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів та висловив свою незгоду із висновками робочої групи та повідомленням від 31 січня 2024 року.
13 лютого 2024 року трудовий колектив Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи висловив свою підтримку ОСОБА_1 .
Наказом № 124-К від 19 лютого 2024 року ОСОБА_1 звільнено з посади за порушення абзацу 4, 7 п. 12 контракту від 15 лютого 2022 року № 1/2022, відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 36 КЗпП України.
Обгрунтовуючи позовну заяву, ОСОБА_1 зазначила, що висновки робочої групи є хибними та упередженими. Наказ від 19 лютого 2024 року № 124-к є незаконним та необгрунтованим.
ОСОБА_1 зазначає, що унаказі про звільнення не вказано в чому полягало систематичне невиконання позивачем своїх обов'язків і які заходи дисциплінарного стягнення застосовувались до позивача.
Позивач просила стягнути із відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 56 015 грн 04 коп.
За ч. ч. 1 та 3 ст. 21 КЗпП України що трудовий договір є угодою між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органу чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації чи уповноважений ним орган зобов'язується виплачувати працівнику заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
За ст. 139 КЗпП України працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження роботодавця, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна роботодавця, з яким укладено трудовий договір.
Пунктом 3 частини 1 статті 40 КЗпП України встановлено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем лише у випадках систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення.
Згідноп. 8 ч.1 ст.36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є, зокрема, підстави, передбачені контрактом.
Розглядаючи справи про поновлення на роботі осіб, звільнених за п. 8 ст.36 КЗпП України, суди повинні мати на увазі, що на підставі цієї норми припиняється трудовий договір за наявності умов, визначених сторонами в контракті для його розірвання.
Порушення хоча б одного з пунктів контракту є підставою для його дострокового розірвання.
Так, 15 лютого 2022 року між сторонами укладено контракт № 1/2022 щодо призначення ОСОБА_1 на посаду директора Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи на термін з 16 лютого 2022 року по 15 лютого 2027 року.
За п. 2 глави 2 контракту, директор відповідає перед Держпродспоживслужбою за виконання обов'язків, передбачених цим контрактом, положенням про Інститут, а також законодавством.
Згідно п. 3 глави 2 контракту, директор відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, несе персональну відповідальність за стан та діяльність Інституту; здійснює контроль за збереженням і ефективним використанням державного майна Інституту, у тому числі коштів, згідно з чинним законодавством.
Відповідно доп. 5 контракту Держпродспоживслужба здійснює в межах своїх повноважень контроль за виконанням директором умов цього контракту.
За пп. 15 п. 11 положення про Держпродспоживслужбу, голова Держпродспоживслужби забезпечує проведення незалежного внутрішнього аудиту, планування і координацію аудиторських заходів та ефективний контроль за їх проведенням в апараті Держпродспоживслужби, її територіальних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до її сфери управління.
Згідно пп. 17 п. 11 положення про Держпродспоживслужбу, голова Держпродспоживслужби утворює комісії, робочі та експертні групи.
Відповідно доп. 11 контракту, цей контракт припиняється, зокрема, до закінчення терміну дії контракту у випадках, передбачених п. п. 12 і 13 цього контракту.
Пунктом12 розділу 5 контракту передбачено підстави, за яких директор може бути звільнений з посади, а контракт розірваний з ініціативи Держпродспоживслужби до закінчення терміну його дії.
Так, згідно протоколу засідання робочої групи з питань проведення аналізу та дослідження інформації встановлено систематичне порушення ОСОБА_1 умов контракту, а саме: систематичне невиконання без поважних причин обов'язків покладених на неї абзацом 10 п.3 контракту щодо здійснення контролю за збереженням і ефективним використанням коштів Інституту згідно з чинним законодавством; систематично порушувала законодавство під час використання фінансових ресурсів Інституту та не дотримувалась фінансового законодавства, що є порушенням абзаців 2, 4, 7 п.12 контракту; не виконання без поважних причин обов'язки, покладені абзацом 10 п.3 контракту щодо здійснення контролю за збереженням і ефективним використанням коштів Інституту згідно з чинним законодавством; систематичне не виконання без поважних причин обов'язків, покладених абзацом 29 п. 3 контракту щодо вирішення питань діяльності Інституту відповідно до законодавства, що є порушенням абзацу 2 п.12 контракту; невиконання належним чином обов'язків, покладених на позивача абзацом 10 п. 3 контракту щодо здійснення контролю за збереженням і ефективним використанням майна Інституту (тест систем для проведення досліджень) згідно з чинним законодавством, що є порушенням абзацу 2 п.12 контракту; невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на позивача абзацом 10 п. 3 контракту щодо здійснення контролю за збереженням і ефективним використанням коштів Інституту згідно з чинним законодавством та систематично порушувала законодавство під час використання фінансових ресурсів Інституту у тому числі при здійсненні закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти, не дотримувалась фінансового законодавства, що є порушенням абзаців 2, 4, 7 п. 12 контракту.
Відтак, підставою для звільнення позивача є: порушення законодавства під час використання фінансових ресурсів Інституту, у тому числі при здійсненні закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти та недотримання директором фінансового та бюджетного законодавства, що безпосередньо передбачено п. 12 розділу 5 контракту.
Колегією суддів не перевіряються обставини, викладені у протоколі, оскільки протокол засідання робочої групи з питань проведення аналізу та дослідження інформації встановлено систематичне порушення ОСОБА_1 умов контракту не визнаний недійсним та не скасований.
Враховуючи встановлені у протоколі загальних зборів порушення, колегія суддів вважає доведеним порушення ОСОБА_1 умов укладеного контракту № 1/2022 від 15 лютого 2022 року.
Контракт № 1/2022 від 15 лютого 2022 року підписаний позивачем, що підтверджує згоду ОСОБА_1 з обумовленими підставами його розірвання за порушення визначених сторонами умов.
Встановивши факт порушення ОСОБА_1 умов контракту № 1/2022 від 15 лютого 2022 року, суд першої інстанції обгрунтовано вважав правомірним звільнення позивача за п. 8 ч. 1 ст. 36 КЗпП України (підставою припинення трудового договору є передбачені контрактом підстави).
Враховуючи, що звільнення ОСОБА_1 відбулось із дотриманням вимог законодавства, відтак, похідні вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та поновлення на роботі не підлягають задоволенню.
Доводи апеляційної скарги про те, що у відповідача були відсутні підстави для звільнення ОСОБА_1 , колегія суддів відхиляє, оскільки вони спростовуються
долученими до матеріалів справи доказами.
Доводи апеляційної скарги про те, що анонімне звернення від 05 жовтня 2023 року щодо перевірки роботи ОСОБА_1 не було підписано та не підлягало розгляду, колегія суддів оцінює критично, оскільки долучена до матеріалів справи копія звернення містить підпис ОСОБА_2 .
Доводи апеляційної скарги про те, що повідомлення № 24-14/2028 від 31 січня 2024 року про розірвання контракту не було вручено позивачу та вона не була повідомлена щодо підстав майбутнього звільнення, колегія суддів відхиляє, оскільки вони спростовуються долученою копією вказаного повідомлення із підписом позивача та відміткою: «З зауваженнями, що додаються. 31.01.2023 ОСОБА_4 ».
Дослідивши зміст повідомлення № 24-14/2028 від 31 січня 2024 року колегією суддів встановлено, що ОСОБА_1 повідомлено про розірвання контракту у зв'язку із систематичним невиконанням без поважних причин обов'язків, порушення законодавства під час використання фінансових ресурсів Інституту, у тому числі при здійсненні закупівель товарів, робіт та послуг за державні кошти, недотримання фінансового законодавства, згідно п. 8 ч. 1 ст. 36 КзПП України.
Інші доводи апеляційної скарги також не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального або неправильне застосування норм процесуального права.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що рішення суду від 21 червня 2024 року ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, відтак підстав для його скасування за доводами апеляційної скарги немає.
Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 382 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 21 червня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного судового рішення.
Повний текст складено 27 травня 2025 року.
Суддя-доповідач Є.В. Болотов
Судді: С.Г. Музичко
Л.П. Сушко