Справа №752/1026/25 Головуючий в 1 інст.: ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/3497/2025 Доповідач: ОСОБА_2
14 травня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 14 квітня 2025 року, щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Житомир, громадянина України, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
- вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20.05.2022 за ч. 2 ст. 309 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 2000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 гривень, який сплачено 18.06.2022;
- вироком Святошинського районного суду м. Києва від 10.04.2023 за ч. 2 ст. 309 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки;
- ухвалою Київського апеляційного суду від 24.08.2023 вирок Святошинського районного суду м. Києва від 10.04.2023 змінено в частині зменшення тривалості іспитового строку на 2 роки;
- повідомлено про підозру Солом'янським УП ГУНП у м. Києві 18.01.2025 за ч. 2, ч. 3 ст. 307 КК України,
який підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України,-
за участю:
прокурора ОСОБА_8 ,
підозрюваного ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_9 ,
встановила:
Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 14 квітня 2025 року задоволено клопотання слідчого СУ ГУНП у м. Києві ОСОБА_10 та продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 діб, в межах строку досудового розслідування, тобто до 12.06.2025 включно.
Контроль за виконанням ухвали покладено на слідчого та прокурора у вказаному кримінальному провадженні.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, захисник ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою клопотання сторони обвинувачення задовольнити частково, змінивши запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт.
Встановити для підозрюваного такі обов'язки:
- носити електронний засіб контролю;
- прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
За неможливості застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту встановити розмір застави в сумі, що відповідає 100 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, так як такий розмір застави є посильним для підозрюваного.
На обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що слідчим суддею не взяті до уваги доводи захисника. Не визначаючи заставу, як альтернативний запобіжний захід слідчий суддя зобов'язаний належним чином аргументувати своє рішення, а не лише обмежитися посиланням, що вінмає право не обирати.
Апелянт вказує на те, що підозрюваний ОСОБА_7 , був затриманий за підозрою у вчиненні кримінальногоправопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України. До матеріалів клопотання стороною обвинувачення долучено ряд доказів, яким обвинувачення доводить саме обгрунтованість підозри. Разом з тим, зазначені матеріали не містять жодних доказів, окрім припущень органу досудового розслідування.
Окрім тяжкості злочину визначеного в повідомленні про підозру клопотання про обрання запобіжного заходу в частині обгрунтування ризиків нічим не вмотивоване. Поряд з цим сама по собі тяжкість інкримінованого ОСОБА_7 злочину не є підставою для тримання останнього під вартою.
Жодний ризик передбачений статтею 177 КПК України слідчим та прокурором не доведений. Та підозрюваний розуміє, що при переховуванні він сам собі нашкодить, що може в подальшому призвести до отримання санкції у вигляді позбавлення волі.
Також апелянт зазначає, що матеріальна шкода відсутня, підозрюваний ОСОБА_7 , має на утриманні хвору матір, яка має онкологічну хворобу та 2 групу інвалідності, злочин не пов'язаний проти життя та здоров'я.
Інші запобіжні заходи до ОСОБА_7 раніше не застосовувалися. Разом з тим після вручення йому повідомлення про підозру останній затриманий не був і жодних спроб втечі не вчиняв.
Крім того апелянт зазначає, що жодним чином не обгрунтованим та недоведеним, що застосування більш м'яких запобіжних заходів буде недостатнім для запобігання ризикам, тим більш, в доданих до клопотання матеріалах, дані про такі обставини відсутні.
Заслухавши доповідь судді, доводи захисника та підозрюваного, які підтримали подану апеляційну скаргу і просили її задовольнити, доводи прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги захисника не підлягають задоволенню, з таких підстав.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовження строків тримання під вартою щодо особи міститься і в положеннях ст. ст. 177, 178, 183, 199 КПК України.
Під час апеляційного розгляду встановлено, що рішення слідчим суддею прийнято з дотриманням зазначених вимог національного та міжнародного законодавства.
Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, що відділом розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров'я особи, слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024100000001347 від 21.11.2024 за підозрою ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 14 п. 12 ч. 2 ст. 115, ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 263 КК України, ОСОБА_12 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 14 п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
18.01.2025 ОСОБА_7 затримано в порядку ст.ст. 208, 615 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.
19.01.2025 постановою слідчого у кримінальному провадженні змінено правову кваліфікацію кримінального правопорушення з ч. 1 ст. 307 КК України на ч. 2 ст. 307 КК України.
19.01.2025 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, а саме у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту психотропних речовин, вчиненому особою, яка раніше вчинила одне із кримінальних правопорушень, передбачених статтями 308-310, 312, 314, 315, 317 КК України.
21.01.2025 ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва відносно підозрюваного ОСОБА_7 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, строком на 60 (шістдесят) діб, тобто до 18.03.2025 року, включно.
Постановою заступника керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_13 від 10.03.2025 продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12024100000001347 від 21.11.2024 до трьох місяців, тобто до 18.04.2025.
17.03.2025 ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва продовжено підозрюваному ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 33 доби, в межах строку досудового розслідування, тобто до 18.04.2025 включно.
10.04.2025 ОСОБА_7 , повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
11.04.2025 слідчий СУ ГУНП у м. Києві ОСОБА_10 , за погодженням прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_8 , звернувся до слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва з клопотанням про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні №12024100000001347, відомості щодо якого внесені 21.11.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 14 п. 12 ч. 2 ст. 115, ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 263 КК України.
14.04.2025 ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва задоволено вказане клопотання слідчого та продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 діб, в межах строку досудового розслідування, тобто до 12.06.2025 включно.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостоюта восьмою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування не повинен перевищувати:
1) шести місяців - у кримінальному провадженні щодо нетяжкого злочину;
2) дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання особи під вартою згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Тобто при вирішенні цього питання слідчий суддя керується загальними приписами, які регулюють застосування відповідного запобіжного заходу, однак з урахуванням додаткових відомостей і спливу строку досудового розслідування.
Згідно вимог ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:
1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;
2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Відповідно ч. 5 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Тобто розглядаючи клопотання органу досудового розслідування про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення, в порядку ст. 199 КПК України, суд повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.
Як встановлено колегією суддів, зазначені вимоги закону слідчим суддею дотримані в повному обсязі.
Під час розгляду клопотання про продовження строку тримання підозрюваного ОСОБА_7 під вартою, слідчий суддя з'ясувала, що наведені у ньому дані, які викладені з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
Як вбачається з ухвали слідчого судді, журналу судового засідання, на основі наданих органом досудового розслідування матеріалів, слідчий суддя дослідила клопотання і матеріали, які його обґрунтовують, та, всупереч твердженням сторони захисту, на їх підставі встановила, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю доказів, які приведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах. Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то, з огляду на наведені у клопотанні слідчого докази, у слідчого судді були всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
Крім того, слідчий суддя, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред'являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направленні справи до суду.
Більш того, якщо виходити з поняття "обґрунтована підозра", приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_14 до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, в клопотанні та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої підозри.
Отже, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, у висновках, які зробив орган досудового розслідування стосовно обґрунтованості повідомленої ОСОБА_14 підозри, чогось безпідставного чи недопустимого не встановив.
Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов обгрунтованого висновку про їх наявність з огляду на конкретні обставини кримінального провадження, тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_14 у разі визнання його винним у вчиненому злочині, а також тяжкість самого злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_14 . Зокрема, наявні в матеріалах кримінального провадження докази та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що встановлені при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_14 ризики не зменшились, продовжують існувати та у судовому засіданні прокурором доведено наявність обставин, які виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою.
Отже, заявлені у клопотанні слідчого ризики є реальними і вони на момент розгляду клопотання про продовження ОСОБА_14 строку тримання під вартою не зменшилися. У зв'язку з цим слідчий суддя обґрунтовано вказав, що більш м'які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не здатні запобігти вказаним ризикам.
В сукупності із вищевикладеним, для вирішення справи у відповідності до вимог закону, слідчий суддя врахував дані, які характеризують особу підозрюваного ОСОБА_14 , а також інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України, в тому числі і ті, на які міститься посилання в апеляційній скарзі захисника ОСОБА_6 .
Доводи апелянта, за змістом апеляційної скарги, про відсутність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки слідчий суддя прийняв рішення на основі всебічно з'ясованих обставин, з якими закон пов'язує можливість застосування виключного запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, при цьому дослідив належним чином всі матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення.
Також, слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності з вимогами ч. 4 ст. 183 КПК України, не визначив розмір застави в даному кримінальному провадженні.
Згідно з ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Крім цього, як правильно враховано слідчим суддею, з чим погоджується і колегія суддів, у даному кримінальному провадженні з урахуванням виняткової складності кримінального провадження та великим обсягом процесуальних, слідчих дій, завершити досудове розслідування до закінчення строку дії попередньої ухвали слідчого судді неможливо.
З огляду на зазначене вище, колегія суддів приходить до висновку, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності з вимогами ст. ст. 176-178, 183, 194, 196, 197, 199 КПК України, з урахуванням характеру та ступеню суспільної небезпечності кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_14 , конкретних обставин кримінального провадження та даних про особу підозрюваного, продовжив підозрюваному ОСОБА_14 , строк тримання під вартою до 12.06.2025 року, в межах строку досудового розслідування.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків слідчого судді щодо наявності підстав для продовження відносно ОСОБА_14 , строку тримання під вартою.
Порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не встановлено.
Враховуючи викладене вище, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувану ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційні скарги захисників - без задоволення.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 184, 194, 199, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних Київського апеляційного суду,
Ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 14 квітня 2025 року - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді:
______________ ________________ __________________
ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3