Справа № 500/1768/25
27 травня 2025 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Мандзія О.П., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_2 ) звернулась до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якій просить:
визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо не застосування січня 2008 року як місяця за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 в період з 01.12.2015 по 28.02.2018;
визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо порушення вимог абзаців 3, 4, 5, 6 п.5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 та невиплати ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 27.08.2018 індексації-різниці грошового забезпечення у розмірі 4463,15 грн. в місяць, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу;
зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із застосуванням січня 2008 року, як місяця за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця);
зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 27.08.2018 індексацію-різницю грошового забезпечення у розмірі 4463,15 грн. в місяць, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 п.5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, ОСОБА_1 у період з 26.08.2015 по 27.08.2018 проходила службу у Військовій частині НОМЕР_1 . Позивач вважає, що відповідач з 01.12.2015 по 28.02.2018 при нарахуванні індексації грошового забезпечення мав застосовувати базовий місяць - січень 2008 року, а в період з 01.03.2018 по 27.08.2018 відповідно до приписів абзаців 4, 5, 6 п.5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, виплачувати щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення у розмірі 4463,15 грн. у місяць.
За вказаних обставин, позивач вважає, що з ним не здійснено повний розрахунок належного грошового забезпечення, а саме не було виплачено індексацію грошового забезпечення, що слугувало підставою для звернення до суду з цим позовом.
Ухвалою суду від 02.04.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
На виконання вимог вказаної ухвали, Військовою частиною НОМЕР_1 подано до суду відзив. Заперечуючи проти позову, відповідач послався на те, що позивача 25.08.2018 виключено зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 та знято з усіх видів забезпечення, однак у позовних вимогах просить суд зобов'язати нарахувати та виплати індексацію-різницю грошового забезпечення за період по 27.08.2018, тобто за період протягом якого військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 не проходив.
Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" Уряд фактично запропонував в грудні 2015 року підвищити зарплати працівникам бюджетної сфери за рахунок збільшення посадових окладів (тарифних ставок) та підвищення постійних складових зарплати, з тією метою, щоб з січня 2016 року розпочати заново обчислювати індекс споживчих цін для проведення індексації. Надалі розмір посадового окладу було змінено 01.03.2018 згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704. У грудні 2015 року згідно рішення Уряду було проведено індексацію грошового забезпечення військовослужбовців шляхом підняття грошових доходів випереджаючим шляхом і позивач за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 щомісячно реалізовував своє право на отримання по 4710,90 грн. у якості підвищення грошового доходу (грошового забезпечення) випереджаючим шляхом. Підстави для перерахунку індексації грошового забезпечення за вказаний період відсутні.
Водночас відповідно до інформації, яка розміщена на офіційному веб-сайті Держстату України, величина індексу споживчих цін з березня 2018 року по жовтень 2018 року не перевищувала поріг індексації у 103%. Оскільки індекс інфляції за жовтень 2018 року опубліковано у листопаді 2018 року, тобто підвищення заробітної плати військовослужбовця у зв'язку з її індексацією повинно здійснюватися у грудні 2018 року. Таким чином, в період з 01.03.2018 по листопад 2018 року (включно) індексація грошового забезпечення позивача правомірно не проводилась та не нараховувалась, оскільки поріг індексації не було перевищено. До того ж, за період з 01.03.2018 по 25.08.2018 (включно) грошове забезпечення позивача з березня 2018 року збільшилось на 3549,76 грн., ймовірна індексація в березні 2018 року - 518,03 грн. Відтак, розмір підвищення грошового доходу позивача є більшим ніж розмір індексації в місяці підвищення, а тому підстави для нарахування та виплати індексації грошового забезпечення, передбаченої абзацами 4, 5, 6 п.5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 відсутні. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, дослідивши в сукупності письмові докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд при прийняті рішення виходить з наступних підстав і мотивів.
Судом встановлено, що наказом командира військової частини польова пошта НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 26.08.2015 №196 ОСОБА_2 з 26.08.2015 зараховано до списків особового складу військової частини.
Як слідує з довідки Військової частини НОМЕР_1 від 03.09.2021 №233, згідно спільної директиви Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних сил України від 26.04.2017 №Д-322/1/15дск, директиви командувача військ оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_1 " від 27.04.2017 №Д-6дск та розпорядження начальника штабу-першого заступника командира Військової частини НОМЕР_3 від 31.05.2017 №501/4/1/755, військова частини польова пошта НОМЕР_2 з 01.07.2017 перейшла на умовне найменування "Військова частина НОМЕР_1 ".
Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 27.08.2018 №183 ОСОБА_3 звільнено з військової служби в запас та визнано такою, що 27.08.2018 справи і посаду у Військовій частині НОМЕР_1 здала і вибула до ІНФОРМАЦІЯ_2 для постановки на військовий облік. 25.08.2018 виключена зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 та знята з усіх видів забезпечення.
З розрахунку Військової частини НОМЕР_1 від 17.04.2025 №457 про суми індексації грошового забезпечення ОСОБА_4 за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 слідує, що індексація грошового забезпечення нарахована випереджаючим шляхом у відповідності до вимог абзаців 9-11 п.5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078. При цьому місяцем підвищення доходу (базовим місяцем) при нарахуванні індексації враховано грудень 2015 року.
З довідки-розрахунку Військової частини НОМЕР_1 від 17.04.2025 №455 про нараховані та виплачені суми індексації грошового забезпечення ОСОБА_4 за період з 01.03.2018 по 25.08.2018 слідує, що нарахована індексація грошового забезпечення становить 0,00 грн.
Не погодившись із такими діями суб'єкта владних повноважень щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість дій (бездіяльності) відповідача на відповідність вимогам ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 №2232-ХІІ (далі - Закон № 2232-XII) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
За приписами ст.1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-ХІІ (далі - Закон №2011-ХІІ) соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі.
Згідно з ч.2, 3 ст.9 Закону №2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.1991 №1282-ХІІ (далі - Закон №1282-ХІІ) визначено правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.
Відповідно до ст.2 Закону №1282-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Згідно з ст.4, 6 Закону №1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
У разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону, грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі - Порядок №1078).
Згідно з п.1-1 Порядку № 1078 підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (застосовується з 01.01.2016).
Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 06.02.2003 №491-IV "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
Відповідно до п.2 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
У п.4 Порядку № 1078 зазначено, що у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.
Пунктом 5 Порядку №1078 визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
При цьому, ст.18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" визначено, що законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
З аналізу наведених правових норм випливає, що індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці, а проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін є обов'язковою для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Посилання відповідача на роз'яснення Міністерства соціальної політики України суд вважає безпідставними, оскільки вказаний документ не є нормативно-правовим актом та має виключно рекомендаційний характер.
Не може бути підставою для невиконання вимог Закону №1282-ХІІ та Порядку №1078 та, як наслідок, не нарахування індексації грошового забезпечення, і твердження відповідача про відсутність фінансового ресурсу на виплату такої.
Відповідно до ст.1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 08.11.2005 у справі "Кечко проти України" (п.23, заява №63134/00) вказав: якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними.
Отже, органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 19.07.2019 у справі № 240/4911/18, від 07.08.2019 у справі № 825/694/17, від 20.11.2019 у справі № 620/1892/19 про те, що виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні і обмежене фінансування не впливає на право позивача отримати індексацію грошового забезпечення.
Більше того, Конституційний Суд України у Рішенні від 20.12.2016 №7-рп/2016 вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності військовослужбовців Збройних Сил України як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена, зокрема, тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей (також випливає з положень абз.2 п.3 мотивувальної частини Рішення від 20.03.2002 №5-рп/2002, абз.4 п.3 мотивувальної частини Рішення від 17.03.2004 №7-рп/2004).
Разом з тим, позивач просить нарахувати та виплатити йому індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 27.08.2018, тоді як позивач виключений зі списків особового складу та знятий з усіх видів забезпечення з 25.08.2018 (наказ командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 27.08.2018 №183).
Враховуючи зазначене, суд дійшов переконання, що відсутність бюджетного фінансування відповідача не позбавляє позивача права на отримання належних йому сум індексації грошового забезпечення і не звільняє відповідача від обов'язку ці суми виплачувати, а відтак ненарахування та невиплата індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 25.08.2018, є протиправною бездіяльністю.
Що стосується визначення базового місяця, то суд зазначає наступне.
09.12.2015 Кабінет Міністрів України прийняв постанову "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" № 1013 (далі - Постанова № 1013), яка набрала чинності з 15.12.2015 та підлягала застосуванню з 01.12.2015, якою внесено зміни до Порядку № 1078 та змінено порядок індексації зарплати та інших доходів населення.
Відповідно до п.5 Порядку № 1078 ( у редакції Постанови № 1013) у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.
Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
Також, згідно з п.10-2 Порядку № 1078 ( в редакції Постанови № 1013) для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість та у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи, для новоприйнятих працівників, а також для працівників, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати, передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник.
За наслідком системного аналізу наведених вище правових положень, суд зазначає, що базовим місяцем при проведенні індексації є місяць, в якому відбулося підвищення оплати праці (суми її постійних складових).
Підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення посадових окладів особи. Тобто, початок відліку для обчислення індексу споживчих цін є місяць підвищення посадового окладу. З цього місяця значення індексу споживчих цін приймають за 1 або 100 відсотків, а приріст індексу розраховується з наступного місяця. При цьому, нарахування індексації проводиться в місяці, наступному за місяцем, у якому був офіційно опублікований індекс інфляції.
Аналогічні правові висновки містяться у постановах Верховного Суду від 13.12.2022 у справі №420/2667/21, від 20.04.2022 у справі №420/3593/20, від 26.01.2022 у справі №400/1118/21, від 29.11.2021 у справі №120/313/20-а.
Суд зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" , яка набула чинності з 01.01.2008, затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців.
В подальшому постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", яка набрала чинності 01.03.2018, установлено нові розміри посадових окладів військовослужбовців.
Отже, базовим місяцем при проведенні індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 є січень 2008 року, в якому постановою Кабінету Міністрів України №1294 від 07.07.2007 встановлені підвищені розміри посадових окладів військовослужбовців, що не змінювались до 01.03.2018 згідно постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017.
З приводу неможливості ретроспективного поширення дії п.5 Порядку №1078 (в редакції Постанови №1013) щодо фактично базового місяця, із прив'язкою до встановлення посадових окладів, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294, яка почала діяти за 8 років до зміни відповідного правового регулювання, суд зазначає, що базовим місяцем індексації є місяць підвищення посадового окладу, яким у період з 16.06.2016 по 28.02.2018 є січень 2008 року, з огляду на набрання чинності з 01.01.2008 постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294, якою було встановлено посадові оклади військовослужбовців.
Водночас, Постановою № 1013 передбачено підвищення посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати) працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери та деяких інших працівників з 01.12.2015, окрім окладів військовослужбовців, які було підвищено лише з 01.03.2018, у зв'язку з набранням чинності постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704.
Таким чином, базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення військовослужбовців за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 повинен бути січень 2008 року. Водночас всі інші місяці у даному проміжку часу не можуть бути базовими для нарахування індексації, оскільки у проміжку з січня 2008 року до березня 2018 року посадові оклади військовослужбовців, з яких вираховується індексація, залишалися незмінними.
У частині позовних вимог щодо нарахування та виплати за період з 01.03.2018 по 25.08.2018 індексації-різниці грошового забезпечення у розмірі 4463,15 грн. в місяць, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 п.5 Порядку №1078, суд зазначає наступне.
За змістом пояснюючої записки до проекту Постанови № 1013 метою цього акту є внесення змін до умов оплати праці працівників установ, закладів, організацій окремих галузей бюджетної сфери, органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, прокуратури та інших органів, а також забезпечення єдиного підходу до проведення індексації при підвищенні заробітної плати працівників.
У зв'язку із цим вказаною постановою удосконалено механізм проведення індексації доходів громадян, у тому числі з урахуванням періодів підвищення заробітної плати працівників (зокрема, пункт 5 викладено у новій редакції).
Внесені зміни, серед іншого, передбачали не лише заміну терміну "базовий місяць" на "місяць підвищення доходу", ці зміни надали іншого значення запровадженому новому терміну із зміною алгоритму визначення такого місяця підвищення.
На відміну від правил визначення "базового місяця" (яким вважався місяць, у якому відбулося підвищення мінімальної зарплати, пенсій, стипендій виплат із соціального страхування чи зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів (за рахунок постійних складових зарплати) та який визначався у разі, коли збільшувалася заробітна плата внаслідок підвищення тарифної ставки (окладу) або за рахунок будь-якої постійної складової зарплати), "місяцем підвищення доходу" є місяць, у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів) і визначається він тільки в разі, якщо підвищена тарифна ставка (оклад). При цьому, за новими правилами зростання зарплати за рахунок інших постійних складових зарплати (без підвищення тарифної ставки чи окладу) не впливає на індексацію та не призводить до зменшення суми індексації.
Термін "підвищення тарифних ставок (окладів)" для працівників бюджетної сфери за змістом запроваджених нововведень застосовується у розумінні підвищення, що здійснюється відповідно до законодавства, а не у розумінні підвищення тарифної ставки (окладу) кожному працівнику індивідуально (зокрема, у зв'язку з призначенням на посаду чи переведенням на іншу посаду), як це було передбачено попереднім механізмом індексації. Тобто, за новими правилами місяць підвищення тарифних ставок (окладів) для кожного окремого працівника не визначається індивідуально.
Якщо точкою відліку для обчислення індексу споживчих цін (ІСЦ) для проведення індексації за попереднім механізмом визначався базовий місяць, у якому індекс споживчих цін приймався за одиницю чи 100%, обчислення ІСЦ розпочиналося із місяця, наступного за базовим, а нарахування індексації провадилося з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін (ч.3, 4 ст.4 Закону № 1282-ХІІ), то зміни, внесені Постановою № 1013, передбачали здійснення обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації не індивідуально для кожного працівника в залежності від прийняття його на роботу та зростання його доплат та надбавок, а від моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник.
Тож з 01.12.2015 відправною точкою для визначення місяця підвищення й початку обчислення індексу споживчих цін (ІСЦ) наростаючим підсумком є місяць останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку обіймає працівник.
З 01.12.2015 в абзацах 3, 4, 5, 6 п.5 Порядку № 1078 по суті йде мова про поняття індексації - різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.
Абзаци 3, 4 п.5 Порядку №1078 у редакціях, які застосовувалися з 01.12.2015 до 01.04.2021, передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не)нараховується, а саме:
сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3);
сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 4).
Цей же абзац 3 з 15.03.2018 і дотепер діє у редакції постанови Уряду № 141 від 28.02.2018 та передбачає, що сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.
Абзац 4 п.5 Порядку № 1078 застосовується з 01.12.2015 і дотепер у редакції постанови Уряду № 1013 від 09.12.2015 і встановлює таке правило: якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
Абзац 5 п.5 Порядку № 1078 застосовувався з 01.12.2015 до 01.04.2021 у редакції постанови Уряду № 1013 від 09.12.2015 і передбачав, що у разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
З урахуванням того факту, що 01.03.2018 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704, та з огляду на правила п.5, 10-2 Порядку № 1078 березень 2018 року став місяцем підвищення доходу позивача, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.
Системний і цільовий способи тлумачення абзаців 3, 4 п.5 Порядку № 1078 дають підстави для висновку, що у березні 2018 року, як місяці підвищення доходу позивача відповідачу належало вирішити питання, чи має останній право на отримання індексації - різниці, а якщо так, то у якій сумі.
Такий правовий підхід відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21 (з урахуванням ухвали від 30.03.2023 про виправлення описки), від 29.03.2023 у справі № 380/5493/21, від 06.04.2023 у справі № 420/11424/21, від 12.04.2023 у справі № 420/6982/21 з подібними правовідносинами, яка, в аспекті порушеного питання, суд уважає є застосовною і до спірних правовідносин.
Таким чином, з огляду на абзац 4 п.5 Порядку № 1078 позивач має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року.
Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.
Для правильного застосування абзаців 3, 4, 5, 6 п.5 Порядку № 1078, ураховуючи спосіб застосований Верховним Судом у справі № 400/3826/21, суду у цій справі потрібно було встановити:
розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А) (визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року). В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 п.5 Порядку № 1078);
суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б) (визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 п.4 Порядку № 1078));
чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).
Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.
Сума індексації-різниці в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).
Однак, відповідач у межах спірних правовідносин безпідставно оминув норми абзаців 4, 5, 6 п.5 Порядку № 1078 в частині вирішення питання про наявність підстав для виплати позивачу індексації його грошового забезпечення у місяці підвищення доходу (березень 2018 року), не встановив, чи перевищує розмір підвищення грошового доходу позивача суму індексації, що склалася у місяці підвищення такого доходу, у зв'язку з чим дійшов необґрунтованого висновку про відсутність підстав для виплати позивачу індексації грошового забезпечення за спірний період.
З матеріалів справи судом з'ясовано розмір підвищення доходу позивача у березні 2018 року, який визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення у лютому 2018 року.
Відповідно до довідки Військової частини НОМЕР_1 від 17.04.2025 №455 грошове забезпечення позивача у лютому 2018 року становило 4453,40 грн., у березні - 8003,16 грн. Розмір підвищення доходу складає 3549,76 грн.
Визначаючи суму можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року необхідно встановити величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, який з урахуванням положень Порядку №1078 та додатків до нього, а також даних з офіційного сайту Держстату України про індекс інфляції у 2008-2018 роках (https://ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2006/ct/cn_rik/isc/isc_u/isc_m_u.htm), розраховується як добуток щомісячних індексів споживчих цін, визначених Держстатом України з лютого 2008 року по березень 2018 року (1,027 х 1,038 х 1,031 х 1,013 х 1,013 х 1,017 х 1,015 х 1.021 х 1,029 х 1,015 х1,014 х 1,014 х 1,011 х 1,014 х 1,011 х 1,027 х 1.019 х 1,035 х 1,016 х 1,033 х 1,013 х 1,012 х 1,020 х 1,033 х 1.038х 1.014 х 1,037 х 1,024 х 1,019 х 1,030 х 1,031 х 1,053 х 1,108 х 1.140 х 1.022 х 1,016 х 1,058х 1.040 х 1,038 х 1.037 х 1.031 х 1,031 х 1,034 = 3,533). Отримуємо наростаючий індекс споживчих цін - 353,3%.
Керуючись формулою розрахунку величини приросту індексу споживчих цін, наведеною у додатку 1 до Порядку №1078, розраховуємо величину приросту індексу споживчих цін з січня 2008 року по березень 2018 року: 353,3% (наростаючий індекс споживчих цін) - 100% = 253,3%.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2018 рік" у 2018 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2018 року - 1762 гривні, з 1 липня - 1841 гривня, з 1 грудня - 1921 гривня.
Отже, у березні 2018 року прожитковий мінімум складав 1762,00 грн.
Керуючись вищенаведеними положеннями отримуємо суму можливої індексації у березні 2018 року: 1762,00 грн х 253,30% / 100 = 4463,15 грн.
Розмір підвищення доходу в сумі 3549,76 грн. є меншим від суми можливої індексації в березні 2018 року - 4463,15 грн. Різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу дорівнює 913,39 грн.
Таким чином, відповідно до абзацу 4 п.5 Порядку № 1078, починаючи з березня 2018 року, Військова частина НОМЕР_1 повинна була нараховувати та виплачувати позивачу індексацію-різницю щомісячно, до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.
Разом із цим, Верховний Суд у цій категорії спорів, зауважував, що такий спонукаючий спосіб захисту (зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення в конкретних, розрахованих сумах), враховуючи характер спірних правовідносин, є належним та ефективним, адже здатний забезпечити реальне поновлення прав особи у випадку задоволення позову (постанови від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21, від 06.04.2023 у справі № 420/11424/21, від 06.07.2023 у справі № 560/6684/22, від 15.08.2023 у справі № 400/3784/22, від 07.12.2023 у справі №360/381/23).
У цих постановах Верховний Суд підкреслював, що для належного та ефективного захисту прав та інтересів позивача судам необхідно перевірити обґрунтованість нарахованих ним сум індексації, розрахувати їх і, відповідно, у судовому рішенні вказати конкретні суми (індексації грошового забезпечення), на які позивач має право та які відповідач зобов'язаний нарахувати й виплатити.
Абзац 6 п.4 Порядку №1078 визначає, що у разі коли особа працює неповний робочий час, сума індексації визначається з розрахунку повного робочого часу, а виплачується пропорційно відпрацьованому часу.
З огляду на те, що в серпні 2018 року позивач відпрацював 25 днів (з 31), сума індексації виплачується пропорційно відпрацьованому часу та, відповідно, становить 736,60 грн., суд дійшов висновку, що за період з 01.03.2018 по 25.08.2018, індексація грошового забезпечення позивача становить 5303,55 грн. (913,39 х 5 + 736,60).
З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про протиправність, в контексті ч.2 ст.2 КАС України, бездіяльності відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із застосуванням січня 2008 року як базового місяця та за період з 01.03.2018 по 25.08.2018 відповідно до абзаців 4, 5, 6 п.5 Порядку № 1078, та необхідність захисту порушеного права позивача шляхом зобов'язання нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018, із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року, та за період з 01.03.2018 по 31.12.2018, з розрахунку 913,39 грн. щомісячно, як різниці між сумою індексації і розміром підвищення доходу, у загальній сумі 5303,55 грн. відповідно до норм абзаців 4, 5, 6 п.5 Порядку № 1078.
Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При цьому, ч.2 ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За наслідками судового розгляду, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів на обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності оскаржуваної бездіяльності.
Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини справи, оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами ст.90 КАС України та аналізуючи наведені положення законодавства, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення частково.
Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п.1 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір", підстави для розподілу судових витрат відповідно до ч.3 ст.139 КАС України відсутні.
Керуючись ст.139, 241-246, 250 КАС України, суд
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення у період з 25.08.2018 по 28.02.2018 із застосуванням січня 2008 року як базового місяця.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 25.08.2018 по 28.02.2018 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо неврахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2023 №1078, при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 25.08.2018.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 25.08.2018, з розрахунку 913,39 грн., як різниці між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, в загальній сумі 5303 (п'ять тисяч триста три) гривні 55 (п'ятдесят п'ять) копійок.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 27 травня 2025 року.
Реквізити учасників справи:
позивач: - ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 );
відповідач: - Військова частина НОМЕР_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_5 ).
Головуючий суддя Мандзій О.П.