з питань витребування додаткових доказів
27 травня 2025 року м. Рівне №460/3505/25
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Максимчука О.О., розглянувши в письмовому провадженні процесуальне питання, пов'язане з розглядом справи за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду (далі - суд) з вказаним адміністративним позовом (позовною заявою) до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправною бездіяльність та зобов'язати відповідача відповідно до Порядку №100 від 08.02.1995 нарахувати та виплатити позивачу середню заробітну плату за несвоєчасний розрахунок при звільненні за період з 24.10.2020 по 11.02.2025.
Ухвалою від 03.03.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Відповідно до частини 4 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Частиною 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з частиною 3 статті 77 КАС України суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
У силу вимог статтей 73, 74, 75, 76 КАС України докази повинні бути належними, допустимими, достовірними та достатніми.
Згідно зі статтею 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Позивачем заявлено позовну вимогу про зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу середню заробітну плату за несвоєчасний розрахунок при звільненні за період з 24.10.2020 по 11.02.2025, відповідно до Порядку №100 від 08.02.1995.
Відповідно до абзацу 1 пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» від 08 лютого 1995 року №100 (далі - Постанова №100) передбачено, що обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток, надання матеріальної (грошової) допомоги або виплати компенсації за невикористані відпустки проводиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки, надання матеріальної (грошової) допомоги або виплати компенсації за невикористані відпустки.
Відповідно до абзацу 4, 5 пункту 2 Постанови №100 у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Якщо протягом останніх двох календарних місяців, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов'язана відповідна виплата, працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.
Відповідно до абзацу 7,8 пункту 2 Постанови №100 час, протягом якого працівник згідно із законодавством не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду. З розрахункового періоду також виключається час, за який відсутні дані про нараховану заробітну плату працівника внаслідок проведення бойових дій під час дії воєнного стану.
Якщо у працівника відсутній розрахунковий період, то середня заробітна плата обчислюється відповідно до абзаців третього - п'ятого пункту 4 цього Порядку.
Пунктом 4 Постанови №100 передбачено, якщо в розрахунковому періоді у працівника не було заробітної плати, розрахунки проводяться з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу.
Матеріали справи не містять довідки про заробітну плату позивача за останні два місяці роботи.
З метою вжиття заходів, необхідних для з'ясування всіх обставин справи та повного, всебічного й об'єктивного вирішення спору по суті, суд вважає за необхідне витребувати у відповідача довідку про заробітну плату позивача за повністю відпрацьовані останні два місяці роботи з зазначенням середньоденної та середньомісячної заробітної плати позивача.
За приписами ч. 3 ст. 80 КАС України про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
Керуючись статтями 77, 80, 241, 248, 256 КАС України, суд
Витребувати у Військової частини НОМЕР_1 належним чином завірену копію довідки про заробітну плату позивача за повністю відпрацьовані останні два місяці роботи з зазначенням середньоденної та середньомісячної заробітної плати позивача.
Витребувані докази у п'ятиденний строк з дня отримання (вручення) даної ухвали надіслати (надати) на адресу суду: вул. 16 Липня, 87, м. Рівне, 33028.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала окремо від рішення суду не оскаржується, заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Олександр МАКСИМЧУК