з питань забезпечення позову
27 травня 2025 року м. Рівне №460/9232/25
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді С.М. Дуляницька, розглянувши клопотання ОСОБА_1 з питань забезпечення адміністративного позову по справі за позовом
ОСОБА_1
доВійськової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ІНФОРМАЦІЯ_1
провизнання дій протиправними, скасування наказів, зобов'язання вчинити дії,
26.05.2025 ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить:
1. Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 в особі ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо мобілізації ОСОБА_1 .
2. Визнати протиправним та скасувати наказ ІНФОРМАЦІЯ_3 від 23 квітня 2025 року в частині призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 .
3. Скасувати наказ про зарахування ОСОБА_1 до складу військової частини НОМЕР_1 .
4. Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 в особі її командування прийняти рішення про звільнення ОСОБА_1 від проходження з військової служби.
Разом з позовною заявою до суду також подано заяву про забезпечення адміністративного позову шляхом заборони відповідачу вчиняти певні дії, а саме: заборонити командуванню військової частини НОМЕР_1 , в особі командира чи інших компетентних осіб вчиняти будь які дії щодо переміщення (в тому числі і відрядження) ОСОБА_1 , для проходження військової служби до іншого місця служби або іншої військової частини, до набрання законної сили рішенням суду у справі.
Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що з часу призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації 24.04.2025, подальшого зарахування його до списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 , усі його пояснення, клопотання, намагання захистити свої права не приносять жодного результату. Жодний його рапорт не приймається, жодні його пояснення не беруться до уваги. За таких обставин, вжиття заходів забезпечення позову сприятиме збереженню існуючого становища до розгляду справи по суті позовних вимог, оскільки відносно позивача може бути прийнято рішення про переміщення на нове місце військової служби до іншої частини, в тому частину в зону бойових дій, що може унеможливити ефективний захист та поновлення порушених прав. Зазначив, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист, поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів, оскільки він уже незаконно призваний на військову службу, та станом на зараз перебуває на військовій службі, а в подальшому може бути переміщений до іншого місця служби або іншої військової частини.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 26.05.2025, заява про забезпечення позову передана судді Дуляницькій С.М.
Відповідно до ч.1 ст.154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Згідно з частиною 2 статті 154 КАС України суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову.
Таким чином, розгляд заяви про забезпечення позову у судовому засіданні здійснюється виключно у разі, якщо матеріали адміністративної справи та заяви про забезпечення позову перешкоджають можливості об'єктивного розгляду заяви без участі сторін.
Проте, у даному випадку, дослідивши матеріали адміністративної справи та заяву про забезпечення позову, суд вважає за можливе розглянути вказану заяву без повідомлення учасників справи.
Перевіривши правову та фактичну обґрунтованість заяви про забезпечення позову, враховуючи наведені позивачем підстави для вжиття таких заходів, суд зазначає таке.
Відповідно до ч.1 ст.150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Згідно із ч.2 ст.150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Підстави забезпечення позову, передбачені ч. 2 ст. 150 КАС України, є оціночними, а тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
Відповідно до ст. 151 КАС України, позов може бути забезпечено:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25.04.2019 у справі № 826/10936/18, від 30.09.2019 у справі № 420/5553/18 та від 13.07.2023 у справі № 640/16003/22.
Заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими (репутаційними, службовими, іншими) наслідками.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 21.09.2023 у справі № 580/244/23.
При цьому, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
В контексті наведеного, оцінюючи доводи та аргументи заявника, суд зауважує, що вони не є достатніми та переконливими для висновку про наявність підстав для застосування заходів забезпечення позову за правилами, встановленими статтями 150-151 КАС України.
Так, предметом спору у цій справі є: наказ ІНФОРМАЦІЯ_3 від 23 квітня 2025 року в частині призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 ; наказ про зарахування ОСОБА_1 до складу військової частини НОМЕР_1 .
Водночас, у заяві про забезпечення позову позивач просить заборонити командуванню військової частини НОМЕР_1 , в особі командира чи інших компетентних осіб вчиняти будь які дії щодо переміщення (в тому числі і відрядження) ОСОБА_1 , для проходження військової служби до іншого місця служби або іншої військової частини, до набрання законної сили рішенням суду у справі №460/9232/25.
Суд звертає увагу, що вимоги зазначені у заяві про забезпечення адміністративного позову не є предметом оскарження у даній адміністративній справі і не випливають з рішень, які оскаржуються позивачем.
Враховуючи характер спірних правовідносин, суд вважає, що запропонований позивачем захід забезпечення позову шляхом заборони командуванню військової частини НОМЕР_1 , в особі командира чи інших компетентних осіб вчиняти будь які дії щодо переміщення ( в тому числі і відрядження) ОСОБА_1 , для проходження військової служби до іншого місця служби або іншої військової частини, не відповідає порушеному праву позивача, за захистом якого він звернувся до суду, та не може бути застосований судом.
Суд звертає увагу позивача на те, що забезпечення позову шляхом заборони іншим особам вчиняти дії (не відповідачу) можливе лише щодо дій, що стосуються предмета спору (п.4 ч. 1 ст. 151 КАС України).
Суд також зазначає, що обставини, про які зазначено у заяві про забезпечення позову, є предметом розгляду справи, а тому законність прийняття відповідного рішення (наказів) відповідачів, їх оцінка повинна бути надана судом з урахуванням доказів та посилань, якими обґрунтовують відповідачі свої заперечення, та пояснень інших учасників справи при розгляді справи по суті з дотриманням вимог процесуального закону.
Верховний Суд у постанові від 03.05.2023 у справі № 640/15534/22 вказав, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватись ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
Крім того, у заяві про забезпечення позову не зазначено про конкретні негативні наслідки невідворотного характеру, які можуть спричинити порушення прав заявника в такій мірі, що для їх відновлення необхідно було б докласти значних зусиль, або захист цих прав був би неможливий без вжиття судом заходів забезпечення позову.
При цьому слід звернути увагу, що матеріали справи не містять, а заявником не надано підтверджень щодо ймовірності його переміщення до іншого місця служби або іншої військової частини та в інші регіони України.
Аналіз змісту заяви про забезпечення позову дає підстави для висновку про не надання належних доказів, які б у своїй сукупності могли свідчити про те, що невжиття заходів, про які просить представник позивача, може істотно ускладнити чи унеможливити:
1) виконання рішення суду, прийнятого за результатом розгляду даної справи;
2) ефективний захист порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся;
3) поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.
Отже, позивачем до клопотання про забезпечення позову не надано жодного доказу на підтвердження його обґрунтованості.
Також заявник не навів докази того, що під час розгляду справи в суді, відповідачами відносно позивача можуть здійснюватися будь-які заходи щодо його переміщення для подальшого проходження військової служби.
Тому, посилання заявника на випадок можливого настання негативних наслідків чи порушення прав в майбутньому не може визнаватись достатнім для вжиття заходів забезпечення позову.
Разом з тим, Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 2102-IX від 24.02.2022, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. У подальшому воєнний стан був неодноразово продовжений і триває, у тому числі, на момент розгляду заяви про забезпечення позову.
Суд звертає увагу, що частину третю статті 151 КАС України доповнено пунктом 10 згідно із Законом України «Про внесення зміни до частини третьої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України щодо забезпечення позову у виді зупинення наказу або розпорядження командира (начальника) під час воєнного стану чи в бойовій обстановці» № 2359-IX від 08.07.2022, відповідно до якого не допускається забезпечення позову шляхом зупинення наказу або розпорядження командира (начальника), відданого військовослужбовцю в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці.
Таким чином, процесуальний закон містить пряму заборону вживати заходи забезпечення позову, шляхом зупинення наказу або розпорядження командира (начальника), відданого військовослужбовцю в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці.
Як зазначено судом, позивач просить забезпечити позов шляхом заборони командуванню військової частини НОМЕР_1 , в особі командира чи інших компетентних осіб вчиняти будь які дії щодо переміщення ( в тому числі і відрядження) ОСОБА_1 , для проходження військової служби до іншого місця служби або іншої військової частини.
На переконання суду, обраний заявником вид забезпечення позову, за своїм змістом є фактично забороною вчиняти дії щодо виконання відповідних наказів, які можуть бути видані органам та посадовим особам військового управління Збройних сил України в майбутньому, що відповідно до п. 10 ч. 3 ст. 151 КАС України, не допускається в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці.
Суд зауважує, що інститут забезпечення адміністративного позову є механізмом, який покликаний гарантувати, у суворій відповідності до закону та за наявності безумовних фактичних підстав, виконання майбутнього рішення суду або/та ефективний захист позивача, який неможливий без негайного втручання суду.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку про відсутність визначених законом підстав для вжиття заходів забезпечення позову, тому у задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.
Керуючись статтями 150-158, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити повністю.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Повний текст ухвали складений 27 травня 2025 року.
Суддя С.М. Дуляницька