27 травня 2025 року м. Рівне №460/5720/25
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Т.О. Комшелюк, розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , до 16 Регіональної військово-лікарської комісії, Міністерства оборони України (в особі комісії з розгляду питань, пов'язаних з призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинення певних дій,
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 (далі - позивач 1, 2, 3) звернулися до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до 16 Регіональної військово-лікарської комісії, Міністерства оборони України в особі комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України (далі - відповідач 1, 2, 3), в якому просять суд: 1) визнати протиправним та скасувати рішення штатної 16 Регіональної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтва щодо солдата ОСОБА_7 , оформлене протоколом засідання штатної 16 Регіональної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України №2800 від 19.08.2024 року; 2) зобов'язати 16 Регіональну військово-лікарську комісію Міністерства оборони України переглянути рішення по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтва щодо солдата ОСОБА_7 , оформлене протоколом засідання штатної 16 Регіональної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України № 2800 від 19.08.2024 року та належить до переліку осіб, для встановлення причинного зв'язку захворювання, яким застосовується формулювання «Захворювання та причина смерті, ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини»; 3) визнати протиправними дії Міністерства оборони України, а саме визнати протиправним та скасувати рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, в частині відмови в призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_2 , 1952р.н. та ОСОБА_1 1952р.н. та неповнолітнім ОСОБА_4 , 2011р.н., ОСОБА_6 , 2011р.н., ОСОБА_5 , 2013р.н., в інтересах яких діє законний представник ОСОБА_3 , - матері, батьку та трьом неповнолітнім дочкам загиблого ІНФОРМАЦІЯ_1 у період дії воєнного стану солдата ОСОБА_7 , оформлене пунктом 9 протоколу № 52/в від 27.12.2024; 4) зобов'язати Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , та неповнолітнім ОСОБА_4 , 2011р.н., ОСОБА_6 , 2011р.н., ОСОБА_5 , 2013р.н., в інтересах яких діє законний представник матір ОСОБА_3 , - матері, батьку та трьом неповнолітнім дочкам загиблого ІНФОРМАЦІЯ_1 у період дії воєнного стану солдата ОСОБА_7 одноразову грошову допомогу, у зв'язку зі смертю сина та батька - військовослужбовця ОСОБА_7 , який загинув в період проходженням військової служби, відповідно до статей 16, 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-XII та Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності, або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975; 5) визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 та скасувати накази Військової частини НОМЕР_1 від 17.11.2023 №5209/кп, від 04.12.2023 р., №5632/кп та №1171/кп від 06.03.2024р. та акт проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку смерті ВЧ НОМЕР_2 від 05.03.2024р.; 6) зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 провести спеціальне службове розслідування з дотриманням норм чинного законодавства.
Ухвалою суду від 13.05.2025 року позову заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
26.05.2025 позивачі подали до суду клопотання про виклик свідків: ОСОБА_8 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Вказане клопотання обґрунтоване тим, що свідку ОСОБА_8 відомо про обставини, які склалися напередодні та в день смерті загиблого ОСОБА_7 , а свідкам ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відомі обставини, що мають значення для справи.
26.05.2025 позивачі подали до суду клопотання про розгляд справи в загальному позовному провадженні в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Обґрунтовуючи вказане клопотання, відповідач покликається на основні засади (принципи) адміністративного судочинства, а також на виклик свідків в судове засідання.
Суд звертає увагу на те, що Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України) не визначений порядок вирішення клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та про виклик свідків.
Разом з тим, згідно з частиною третьою статті 166 КАС України, заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
Враховуючи, що розгляд вказаної справи здійснюється судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, суд вважає за можливе здійснити розгляд заявлених позивачами клопотань в порядку письмового провадження.
Щодо клопотання про розгляд справи в загальному позовному провадженні в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідно до статті 12 КАС України, адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.
Пунктом 10 частини 6 цієї ж статті визначено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті (ч. 2 ст. 257 КАС України).
Згідно із ч. 4 ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Положеннями ч. 1, 4 ст. 260 КАС України встановлено, що питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Відповідно до частини п'ятої статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Згідно з частиною шостою статті 262 КАС України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:
1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;
2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Так, оцінивши категорію та складність справи, кількість сторін, обсяг та характер доказів у справі, обраний позивачем спосіб захисту під час вирішення питання про відкриття провадження у вказаній справі, суд прийшов до висновку, що характер спірних правовідносин і предмет доказування не потребують заслуховування пояснень представників сторін та, відповідно, проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, у зв'язку з чим суд постановив ухвалу про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Суд зауважує, що в клопотанні про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін позивачі вказують на необхідності допиту в судовому засіданні свідків: ОСОБА_8 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , яким відомі обставини, що мають значення для справи.
Відповідно до ч. 1, п.3) ч. 2 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема, показаннями свідків.
Згідно із ч. 1 ст. 91 КАС України показаннями свідка є повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи.
За матеріалами справи, ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в районі населеного пункту "..." Запорізької області.
За змістом акту проведення спеціального розслідування смерті ОСОБА_7 від 05.03.2024, свідками події були ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , про що ними надані відповідні письмові пояснення в ході проведення цього розслідування.
При цьому, подане клопотання не містить жодних обставин того, що свідки ОСОБА_8 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 стали свідками події, внаслідок якої ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_7 за результатами якої винесені відповідні оскаржувані рішення відповідачів.
Водночас суд зауважує, що позивачі не позбавлені права надати додаткові письмові пояснення щодо предмету спору чи свідчення щодо обставин справи, належним чином завірені у встановленому законом порядку.
Суд наголошує, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін жодним чином не порушує основні засадами (принципи) адміністративного судочинства та не обмежує сторін в реалізації ними своїх процесуальних прав.
За наведених обставин, на підставі пункту 2 частини шостої статті 262 КАС України, суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні клопотання позивачів про розгляд справи в загальному позовному провадженні в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Щодо клопотання про виклик свідків, то суд, з урахуванням наведеного вище, а також зважаючи на норми КАС України зауважує, що процесуальний порядок розгляду справи в спрощеному позовному провадження як без, так і з повідомленням (викликом) сторін, не передбачає виклику та допиту свідків, тому таке клопотання задоволенню теж не належить.
Керуючись статтями 65, 243, 248, 256, 262 КАС України, суд
В задоволенні клопотань ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про розгляд адміністративної справи № 460/5720/25 в загальному позовному провадженні в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та про виклик свідків, - відмовити.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Т.О. Комшелюк