про залишення позову без розгляду
27 травня 2025 року м. ДніпроСправа № 640/18617/20
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Секірської А.Г.,
за участю:
секретаря судового засідання: Акіменко Д.Ю.;
позивача: не прибув;
представника відповідача: Ткача С.С.;
розглянувши у підготовчому засіданні у режимі відеоконференцзв'язку справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бренд-Енерго» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання рішення протиправним, зобов'язання вчинити певні дії, -
11.08.2020 ТОВ «Бренд-Енерго» (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - відповідач), в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у м. Києві від 02.07.2020 за № 79360 та від 24.07.2020 за № 91147 про відповідність ТОВ «Бренд-Енерго» критеріям ризиковості платника податку;
- зобов'язати ГУ ДПС у м. Києві виключити ТОВ «Бренд-Енерго» з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.08.2020 позовну заяву залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення її недоліків.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.09.2020 відкрито провадження в адміністративній справі; визначено, що справа буде розглядатися в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 04.02.2025 справу прийнято до провадження. Визначено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
08.10.2020 відповідачем надано відзив на позовну заяву.
19.10.2020 позивачем надано відповідь на відзив.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 28.04.2025 визначено перейти із розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до розгляду даної справи за правилами загального позовного провадження. Продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів. Призначено підготовче засідання на 16.05.2025. Зобов'язано відповідача надати суду у строк до 15 травня 2025 року через підсистему «Електронний суд» належним чином засвідчені копії: витягу з ЄРПН за період з травня по липень 2020 року - для підтвердження наявності чи відсутності податкових накладних, складених ТОВ «Бренд-Енерго», реєстрацію яких зупинено, у період до прийняття оскаржуваного рішення від 02.07.2020 № 79360; документів, доданих ТОВ «Бренд-Енерго» до пояснень від 14.07.2020 № 1 до рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 02.07.2020 № 79360; інформацію про чинність (скасування) оскаржуваних рішень від 02.07.2020 № 79360, від 24.07.2020 № 91147 станом на теперішній час; інформацію, на підставі чого в оскаржуваних рішеннях зроблено висновки про те, що контрагенти позивача, зазначені у цих рішеннях, є ризиковими суб'єктами (податкова інформація); докази наявності у ТОВ «Бренд - Енерго» статусу платника податку на додану вартість станом на теперішній час.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 16.05.2025 відкладено підготовче засідання на 27.05.2025 на 14 год. 00 хв. Запропоновано ТОВ «Бренд-Енерго» у строк до 26.05.2025 надати суду пояснення щодо клопотання ГУ ДПС у м. Києві про закриття провадження у справі. Зобов'язано відповідача надати суду через підсистему «Електронний суд» у строк до 26.05.2025 належним чином засвідчені копії витягу з ЄРПН за період з травня по липень 2020 року - для підтвердження наявності чи відсутності податкових накладних, складених ТОВ «Бренд-Енерго», реєстрацію яких зупинено, у період до прийняття оскаржуваного рішення від 02.07.2020 № 79360; документів, доданих ТОВ «Бренд-Енерго» до пояснень від 14.07.2020 № 1 до рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 02.07.2020 № 79360; інформацію про чинність (скасування) оскаржуваних рішень від 02.07.2020 № 79360, від 24.07.2020 № 91147 станом на теперішній час; інформацію, на підставі чого в оскаржуваних рішеннях зроблено висновки про те, що контрагенти позивача, зазначені у цих рішеннях, є ризиковими суб'єктами (податкова інформація); доказів наявності у ТОВ «Бренд - Енерго» статусу платника податку на додану вартість станом на теперішній час; а також на підтвердження доводів, викладених у клопотанні про закриття провадження - докази виключення ТОВ «Бренд-Енерго» у лютому 2025 року з Переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Довідками Луганського окружного адміністративного суду від 28.04.2025 та 19.05.2025 встановлено, що при спробі зв'язатися з позивачем Товариство з обмеженою відповідальність "БРЕНД-ЕНЕРГО" за номером телефону 044 361 59 98, який вказано у позовній заяві не вдалось, у зв'язку з тим, що недійсний номер. При спробі зв'язатися з позивачем Товариство з обмеженою відповідальність "БРЕНД-ЕНЕРГО" за номером телефону 093 406 09 15, вказаним у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, встановити зв'язок не вдалося, номер абонента не існує.
Ухвали про призначення підготовчого засідання та про відкладення підготовчого засідання були направлені на адресу позивача пров. Повітрофлотський, буд. 66, м.Київ,03151, проте поштові відправлення повернуті на адресу суду із позначкою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Також ухвали та повістки направлені на електронну адресу позивача «4990363@ukr.net», зазначену у позовній заяві.
У підготовче засідання 16.05.2025, 27.05.2025 представник позивача не прибув, клопотань про відкладення розгляду справи або про розгляд справи без його участі до суду не надходило.
В підготовчому судовому засіданні представник відповідача в режимі відеоконференції просив залишити позов без розгляду у зв'язку з повторною неявкою позивача, також зазначивши, що подано клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку з виключенням позивача з переліку ризикових суб'єктів господарювання.
Вирішуючи питання про залишення позовної заяви без розгляду, суд зазначає таке.
Статтею 129 Конституції України, як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Аналогічна норма міститься й у статті 2 КАС України.
Відповідно до частини другої статті 44 КАС України, учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до приписів пункту третього частини п'ятої статті 44 КАС України, учасники справи, зокрема, зобов'язані: з'являтися в судове засідання за викликом суду.
Аналогічна норма міститься у статті 45 КАС України, а саме, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Статтею 124 КАС України визначено, що повістки про виклик у суд надсилаються учасникам справи, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам, а повістки-повідомлення - учасникам справи з приводу вчинення процесуальних дій, у яких участь цих осіб не є обов'язковою.
Судовий виклик або судове повідомлення учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів здійснюється: за відсутності в особи електронного кабінету - шляхом надсилання повістки рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур'єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу.
У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
У разі відсутності учасників справи за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручено їм належним чином.
Як вже зазначено та вбачається з матеріалів справи позивач у судові засідання не прибув, про причини не прибуття суд не повідомив.
При цьому, встановлені обставини та наявні в матеріалах справи письмові докази свідчать про те, що позивача повідомлено про дату, час і місце судових засідань належним чином.
Відповідно до частини другої статті 131 КАС України учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не можуть з поважних причин прибути до суду, зобов'язані завчасно повідомити про це суд.
Отже, відповідно до вимог КАС України, судові повістки вважаються належним чином врученими позивачу.
З урахуванням вищезазначеного, суд доходить висновку, що позивач належним чином повідомлений про дату, час і місце судових засідань.
Наслідки неявки в судове засідання учасника справи визначено статтею 205 КАС України.
Відповідно до частини першої статті 205 КАС України неявка в судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Частиною п'ятою цієї статті передбачено, що в разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. До позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.
До позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.
Суд наголошує, що загальнообов'язкові процесуальні правила статті 205 КАС України є свого роду формою реалізації гарантій особи (кожного) на звернення до суду за захистом свого порушеного права чи обмеження свобод. У них іманентно презюмується, що кожен, хто звертається до суду за захистом свого права, відповідно до принципів верховенство права, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, гласності і відкритості судового процесу, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі, буде активним учасником судового провадження, зможе безпосередньо чи опосередковано через свого представника отримати судовий захист свого права.
Правила цієї статті встановлюють умови та підстави, які спрямовані не те, щоб учасники судового процесу й, зокрема, суд не могли свавільно обмежити право особи на судовий розгляд справи по суті заявлених вимог через ухвалення будь-якого виду судового рішення, що припинить провадження у справі. Водночас правила цієї статті прописують наслідки та умови, які можуть настати для особи, яка не дотримується правил (процесу) судового провадження.
Частина п'ята цієї статті сконструйована таким чином, що дає суду можливість не розглядати позовну заяву особи і повернути її без розгляду її автору, що має вигляд застосування до особи, яка ініціювала позовне провадження, своєрідної форми відповідальності за дії, пов'язані з неявкою на засідання суду. Логіка цих норм така, що якщо позивач два і більше разів не з'явився в судове засідання на судові виклики, не повідомив причин неявки й не висловив свою позицію щодо можливості розгляду справи без його участі, не постав перед судом і не переконав його у тому, що відповідач щодо нього чинив протиправно чи незаконно, то тоді такими діями він фактично сигналізує про свою нехіть до спору.
Законодавче формулювання частини п'ятої «…якщо неявка перешкоджає розгляду справи» означає, що суд може розглянути позов по суті, однак не зобов'язаний цього робити. Це законодавче формулювання змістовно викладено у вигляді умови, яка в кожному конкретному випадку (правовій ситуації, казусові) повинна оцінюватися окремо в межах відповідних спірних правовідносин, які диктують її застосування.
Вказана позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 у справі № 9901/949/18.
Суд звертає увагу, що будучи ініціатором судового розгляду справи, позивач, в першу чергу, має активно, не зловживаючи, використовувати власні процесуальні права. При цьому, визначальними процесуальними обов'язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді адміністративної справи, дотримання процесуальних строків.
Суд зазначає, що у нормах процесуального законодавства закріплено обов'язок учасників судового процесу (до яких віднесено й позивача), які не можуть із поважних причин прибути до суду, завчасно повідомити про це суд у будь-який незаборонений законом спосіб. Завчасність стосується здійснення відповідного повідомлення в таких часових межах, щоб до початку судового засідання суд отримав вказану інформацію.
Вказана позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26.11.2020 у справі № 280/5263/18.
Крім того, залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених частиною п'ятою статті 205, пункту 1 частини четвертої статті 240 КАС України, можливе виключно за наявності сукупності таких умов: належне повідомлення позивача про дату, час і місце судового засідання; відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності; неявка позивача в судове засідання (підготовче засідання) без поважних причин або неповідомлення ним про причини такої неявки; неможливість розгляду справи по суті за відсутності позивача; відсутність вимоги відповідача щодо розгляду справи по суті на підставі наявних у ній доказів.
Наведена правова позиція відповідає правовим висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 12.01.2023 у справі №9901/278/21.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Отже, передумовою прийняття рішення про залишення без розгляду позову є сукупність таких обставин:
- повторне неприбуття позивача у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або без повідомлення про причини неявки;
- відсутність заяви про розгляд справи за відсутності позивача.
Суд звертає увагу на те, що процесуальні обов'язки слід належно виконувати на відповідній стадії судового провадження.
Матеріали справи не містять поданого на виконання вимог вказаних статей КАС України повідомлення про неможливість прибуття у призначені підготовчі засідання з поважних причин, заяви про розгляд справи за відсутності позивача чи відкладення судового засідання.
З огляду на вищевикладене, суд доходить висновку, що таким чином позивач недобросовісно користується своїми процесуальними правами, що позбавляє суд можливості вирішити спір по суті заявлених вимог.
Положеннями статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 №3477-IV, рішення Європейського суду з прав людини підлягають застосуванню судами як джерела права.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 10.07.1984 у справі «Гінчо проти Португалії» передбачив, що держави-учасниці Ради Європи зобов'язані організовувати свою правову систему таким чином, щоб забезпечити додержання положень п.1 ст.6 Конвенції та вимог щодо судового розгляду упродовж розумного строку. При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі.
Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Згідно з нормами статті 17 Конвенції жодне з положень цієї Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.
У своєму рішенні у справі «Калашников проти росії» Європейський суд зазначив, що розумність тривалості провадження визначається залежно від конкретних обставин справи, враховуючи критерії, визначені у прецедентній практиці Суду, зокрема, складність справи, поведінка заявника та поведінка компетентних органів влади.
У рішенні Європейського Суду від 03.04.2008 у справі «Пономарьова проти України» зазначено, що сторони вживають заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Рішенням Європейського суду з прав людини визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням її справи, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, оскільки одним із критеріїв розумності строку є саме поведінка заявника. Суд покладає на заявника лише обов'язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, які безпосередньо його стосуються, утримуватися від виконання заходів, що затягують провадження у справі, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для пришвидшення процедури слухання (Європейського суду з прав людини «Чірікоста і Віола проти Італії»).
На підставі вищенаведеного, з урахуванням того, що друга неявка позивача перешкоджає розгляду справи та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності, суд доходить висновку, що сукупність наведених обставин є підставою для застосування наслідків, передбачених вищенаведеними приписами частини п'ятої статті 205, пункту 4 частини першої статті 240 КАС України - залишення позову без розгляду.
Відповідно до частини другої статті 183 КАС України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про: 1) залишення позовної заяви без розгляду; 2) закриття провадження у справі; 3) закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Суд звертає увагу, що частиною 4 статті 240 КАС України передбачено, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Керуючись статтями 205, 240 КАС України, суд -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Бренд-Енерго» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання рішення протиправним, зобов'язання вчинити певні дії залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, може бути оскаржена в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Повний текст ухвали складено 27.05.2025.
СуддяА.Г. Секірська