27 травня 2025 року справа № 340/7561/24
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Брегея Р.І., розглянувши в м.Кропивницький в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у порядку письмового провадження) адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області (далі - Управління) про визнання протиправною і скасування вимоги,
Позивач звернувся до суду зі заявою до відповідача про визнання протиправною і скасування вимоги з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - внесок) від 16 травня 2024 року у сумі 9260,38 грн.
Зазначає, що з 2005 року отримує пенсію у зв'язку з набуттям інвалідності.
Пояснює, що фізичну особу-підприємця закон звільнив від обов'язку сплати внеску, а він не укладав договір про добровільне державне соціальне страхування.
Стверджує, що про існування вимоги дізнався, отримавши відповідь Управління від 10 вересня 2024 року на звернення.
Відповідач заперечив щодо задоволення позову, подавши відзив на нього (а.с.29-31).
Пояснив, що внесок нараховано на підставі звіту, який подав позивач.
04 грудня 2024 року суд відкрив спрощене позовне провадження без виклику сторін (а.с.22-23).
Суд, дослідивши матеріали справи, зробив висновок про задоволення позову з таких підстав.
Встановлені обставини і факти, що стали підставами звернення до суду.
Так, з 2005 року ОСОБА_1 перебуває на обліку Пенсійного фонду України і отримує пенсію по інвалідності (а.с.12-13, 44-45).
07 червня 2005 року позивач зареєструвався як фізична особа-підприємець (а.с.58).
ФОП ОСОБА_1 перебував на спрощеній системі оподаткування і не сплачував внесок, починаючи з реєстрації підприємницької діяльності (а.с.37-39).
05 лютого 2021 року позивач подав звіт щодо нарахування внеску за 2020 рік, визначивши грошове зобов'язання у сумі 9351,54 грн (а.с.42-43).
16 травня 2024 року Управління прийняло вимогу, котрою зобов'язало ФОП ОСОБА_1 сплатити недоїмку з внеску у сумі 9260,38 грн за 2020 рік (а.с.41).
Управління надало докази отримання ФОП ОСОБА_1 вимоги 23 травня 2024 року (а.с.41 (на звороті)).
Позивач стверджує, що не отримував вимоги від податкового органу.
Про її існування дізнався, отримавши постанову виконавчої служби про відкриття виконавчого провадження від 30 серпня 2024 року, після чого звернувся до Управління з письмовим запитом від 05 вересня того ж року (а.с.1-4, 5-6).
10 вересня 2024 року відповідач надіслав позивачу копію вимоги (а.с.7).
ФОП ОСОБА_1 у період здійснення підприємницької діяльності не укладав договір про добровільну участь в системі загальнодержавного соціального страхування (а.с.37-39).
Позов подано до суду 23 листопада 2024 року (а.с.15).
Юридична оцінка, встановлених судом, обставин і фактів справи.
Перш за все, спірні правовідносини врегульовано приписами Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон).
Щодо строку звернення до суду.
Так, приписами частин 1 і 2 статті 122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Приписами частини 4 статті 25 Закону встановлено, що вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.
У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з податковим органом шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.
Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до податкового органу вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це податкового органу, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску. Не підлягають оскарженню зобов'язання зі сплати єдиного внеску, самостійно визначені платником.
Отже, Закон встановлює лише строк звернення зі скаргою на вимогу в порядку адміністративного оскарження до податкового органу вищого рівня.
У порядку судового оскарження подається позов до суду.
Строк сплати зобов'язання не можна ототожнювати зі строком звернення до суду в порядку його узгодження, якщо про це прямо не зазначено в законі.
Приклад цьому приписи ПК України.
Зокрема, строк сплати податкового зобов'язання, яке виникло на підставі податкового повідомлення-рішення, суттєво відрізняється від строку оскарження останнього в судовому порядку.
Водночас приписами частини 4 статті 8 Закону (в редакції на час прийняття вимоги і звернення до суду) встановлено, що порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається цим Законом, в частині адміністрування - Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Тому строк звернення до суду стосовно оскарження вимоги встановлено КАС України.
Так, позивач отримав вимогу 23 травня 2024 року, що доводиться підписом у рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с.41 (на звороті)).
Шестимісячний строк звернення до суду почав відлік 24 травня 2024 року, а завершився 23 листопада того ж року.
Позов подано до суду 23 листопада 2024 року (а.с.15).
Отже, ФОП ОСОБА_1 не пропустив строк звернення до суду.
Приписами пункту 4 частини 1 статті 4 Закону (в редакції станом на 2020 рік) встановлено, що платниками єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування є фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування (крім електронних резидентів (е-резидентів).
Приписами частини 4 цієї ж норми права передбачено, що особи, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої цієї статті, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або за вислугу років, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
ФОП ОСОБА_1 упродовж 2020 року перебував на спрощеній системі оподаткування, був визнаний особою, яка набула інвалідність, і отримував пенсію.
Отже, Закон звільнив його від сплати внеску.
Міг стати платником внеску виключно за умови добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Позивач не укладав договір про таку участь.
Подання звіту про нарахування внеску у разі добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування є похідною дією від укладення договору.
Якщо договір не укладено, то подання звіту не породжує жодних прав і обов'язків, оскільки похідне не може існувати без основного.
Таким чином вимога про сплату внеску протиправна і її належить скасувати.
Підсумовуючи, суд зробив висновок про задоволення позову.
Судові витрати складаються зі сплати судового збору у сумі 1211,20 грн (а.с.21).
Суд розподіляє їх відповідно до приписів статті 139 КАС України. На підставі викладеного, керуючись ст.ст.139, 243-246, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Задовільнити позов.
Визнати протиправною і скасувати вимогу Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області від 16 травня 2024 року, якою фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 зобов'язано сплатити недоїмку з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 9260,38 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судові витрати у сумі 1211,20 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську, Запорізьку та Кіровоградську області, протягом тридцяти днів з дня його складення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Р.І. БРЕГЕЙ