26 травня 2025 року м. Кропивницький Справа № 640/6946/21
провадження № 2-іс/340/547/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кармазиної Т.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МІГ-91" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -
Представник позивача звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0802820416 від 14.09.2020 року.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.03.2021 (суддя Н.М. Шевченко) відкрито провадження в адміністративній справі (а.с.63).
Законом України “Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 № 2825-IX (далі Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідований, утворений Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
На виконання вимог пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX та Порядку №399 на підставі акту приймання-передачі судових справ, не розглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва від 05.03.2025, згідно супровідного листа Київського окружного адміністративного суду від 05.03.2025 №01-19/3049/25 до Кіровоградського окружного адміністративного суду передано адміністративну справу №640/6946/21.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.03.2025 адміністративна справа №640/6946/21 передана судді Т.М. Кармазиній. (а.с.82)
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26.03.2025 адміністративну справу №640/6946/21 прийнято до провадження, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. (а.с.83-84)
В обґрунтування позову представник позивача зазначив, що Головним управлінням ДПС у м. Києві проведено камеральну перевірку ТОВ "МІГ-91", за результатами якої складено акт від 23.07.2020 року №10159/26-15-04-10-20 про результати камеральної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати орендної плати за землю ТОВ «МІГ-91». Відповідно до висновків акту перевірки позивачем допущено порушення вимог пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України, а саме несвоєчасно сплачено податкові зобов'язання по орендній платі за землю з юридичних осіб. Позивач не погоджується з податковим повідомленням-рішенням відповідача, вважає його протиправним і таким, що підлягає скасуванню, оскільки стверджував, що оплата податкових зобов'язань з орендної плати за землю з юридичних осіб товариством була проведена своєчасно та у повному обсязі 26 вересня 2018 року через установу банку, що підтверджується банківською випискою від 26 вересня 2018 року. Звертав увагу на той факт, що відправлені на оплату кошти були повернуті на поточний рахунок ТОВ «МІГ-91» у той же день через закриття бюджетного рахунку передбаченого для сплати орендної плати за землю з юридичних осіб №33211812700005 у ГУ ДКСУ у м. Києві. Тобто, вважає, що затримка платежу відбулась не з вини позивача, оскільки оплата була здійснена у строки передбачені ПК України. У зв'язку з відсутністю у ТОВ «МІГ-91» системи клієнт-банк та відсутністю з боку банку інформації про повернення вказаних коштів, даний факт було виявлено із запізненням відносно встановлених граничних строків сплати орендної плати за землю з юридичних осіб. При цьому, вказував, що 18 жовтня 2018 року, тобто в день виявлення помилки, невідкладно було проведено оплату зазначених податкових зобов'язань, з урахуванням їх фактичної суми на дату оплати, на новий бюджетний рахунок передбачений для сплати орендної плати за землю з юридичних осіб у ГУ ДКСУ у м. Києві, що підтверджується банківською випискою від 18 жовтня 2018 року. Отже, вважає, що у позивача відсутні дії, які містять ознаки бездіяльності при сплаті узгодженої суми грошового зобов'язання, та не може бути підставою для застосування штрафів, передбачених пунктом 126.1 статті 126 ПК України.
Згідно наданого до суду відзиву на позов (а.с.67-69, 90-94), відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити, зважаючи на те, що прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення обумовлено порушенням податкового законодавства, а саме порушення строків сплати узгодженого податкового зобов'язання, а тому нарахування штрафних санкцій є правомірним і рішення є таким, що не підлягає скасуванню.
Дослідивши подані учасниками справи документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю "МІГ-91" зареєстровано як юридична особа, перебуває на податковому обліку в органах податкової та є платником податків. (а.с.12-16)
Головним управлінням ДПС у м.Києві проведено камеральну перевірку з питань дотримання вимог граничних строків сплати орендної плати за землю ТОВ “МІГ-91».
За результатами перевірки оформлено акт від 23.07.2020 року №10159/26-15-04-10-20, яким встановлено, що позивачем несвоєчасно сплачено податкові зобов'язання по орендній платі за землю з юридичних осіб, чим порушено вимоги пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України. (а.с.55, 70-71).
08.09.2020 року позивачем подано до ГУ ДПС у м. Києві заперечення на акт перевірки (а.с.52-54), за результатом розгляду яких листом №128427/10/26-15-04-16-18 від 11.09.2020 року залишено без змін висновки акту перевірки. (а.с.49-51)
На підставі висновків акту про результати камеральної перевірки від 23.07.2020 року №10159/26-15-04-10-20, Головним управлінням ДПС у м.Києві винесено податкове повідомлення-рішення №0802820416 від 14.09.2020 року, яким позивачу нараховано штраф у розмірі 1607,07 грн. за платежем орендна плата з юридичних осіб згідно положень ст.126 Податкового кодексу України (а.с.48).
Не погодившись з рішенням відповідача позивач оскаржив його в порядку адміністративного оскарження (а.с.40-44, 45) та рішенням Державної податкової служби України №1095/6/99-0006-03-02-06 від 16.01.2021 року про результати розгляду скарги податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скарга - без задоволення. (а.с.46-47)
Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, наведеними учасниками справи, суд дійшов наступних висновків.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до підпункту 62.1.3. пункту 62.1 статті 62 ПК України, податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
За приписами пункту 75.1 статті 75 ПК України Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Так, згідно пп.75.1.1 п.75.1 ст.75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.
Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Згідно з п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідальність за порушення правил сплати грошового зобов'язання протягом граничних строків передбачена ст.126 Кодексу.
Статтею 31 ПК України передбачено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.
Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.
Строк сплати податку та збору обчислюється роками, кварталами, місяцями, декадами, тижнями, днями або вказівкою на подію, що повинна настати або відбутися.
Строк сплати податку та збору встановлюється відповідно до податкового законодавства для кожного податку окремо. Зміна платником податку, податковим агентом або представником платника податку чи контролюючим органом встановленого строку сплати податку та збору забороняється, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
За приписами пункту 38.1 статті 38 ПК України, виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Згідно підпункту 10.1.1. пункту 10.1. статті 10 ПК України до місцевих податків належить, зокрема, податок на майно.
Податок на майно складається, зокрема, з плати за землю (підпункт 265.1.3. пункту 265.1. статті 265 ПК України).
За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.147. пункту 14.1. статті 14 ПК України, плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Відповідно до пп.286.2, 286.3 ст.286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов'язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.
Згідно пункту 287.1. статті 287 ПК України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
Відповідно до пункту 287.3. статті 287 ПК України, податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Згідно пункту 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Положеннями статті 111 ПК України встановлено, що за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, передбачено такі види юридичної відповідальності: фінансова; адміністративна; кримінальна. Фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.
Відповідно до статті 109 ПК України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.
Відповідальність за порушення правил сплати грошового зобов'язання протягом граничних строків передбачена ст.126 ПК України.
У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Як зазначав відповідач, товариством подано до податкового органу декларацію з орендної плати за землю, проте порушено граничні терміни сплати за серпень 2018 та погашено суму боргу 18.10.2018.
Проте, позивач вказує, що оплата податкового зобов'язання з орендної плати за землю з юридичних осіб ТОВ «МІГ-91» була проведена своєчасно та у повному обсязі 26 вересня 2018 року через установу банку. Водночас, ці кошти були повернуті на поточний рахунок ТОВ «МІГ-91» у той же день через закриття бюджетного рахунку передбаченого для сплати орендної плати за землю з юридичних осіб №33211812700005 у ГУ ДКСУ у м. Києві, що підтверджується банківською випискою від 26 вересня 2018 року (а.с.31, 34-36).
Також позивач зазначав, що 18 жовтня 2018 року, в день виявлення помилки, було проведено оплату зазначених податкових зобов'язань, з урахуванням їх фактичної суми на дату оплати, на новий бюджетний рахунок передбачений для сплати орендної плати за землю з юридичних осіб у ГУ ДКСУ у м. Києві, що підтверджується банківською випискою від 18 жовтня 2018 року.
Так, листом від 13 червня 2018 року Головне управління ДФС у м. Києві повідомлено, що згідно листа Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві від 07.06.2018 N 05-08.10/1611-5793 та у зв'язку із запровадженням Державною казначейською службою України централізованої моделі виконання дохідної частини бюджетів змінено реквізити рахунків для зарахування надходжень до державного та місцевого бюджетів. Надано перелік нових рахунків доведених ГУ ДКС України у м. Києві. Звертали увагу, що реквізити банку отримувача в нових рахунках - Казначейство України (ЕАП), код банку (МФО) 899998. Датою початку здійснення операцій по зарахуванню надходжень до державного та місцевих бюджетів, на нові рахунки визначено 02.07.2018 року. Рахунки з кодом банку (МФО) 820019 будуть діяти до 02.07.2018.
Загальні засади функціонування платіжних систем і систем розрахунків в Україні, поняття та загальний порядок проведення переказу коштів у межах України, а також відповідальність суб'єктів переказу, загальний порядок здійснення нагляду (оверсайта) за платіжними системами визначає Закон України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05 квітня 2001 року № 2346-III (далі - Закон № 2346-III, чинний на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до пункту 8.1 статті 8 Закону № 2346-ІІІ банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.
Положенням пункту 22.4 статті 22 Закону № 2346-ІІІ передбачено, що під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним: для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника, для банку платника - з дати списання коштів з рахунка платника та зарахування на рахунок отримувача в разі їх обслуговування в одному банку або з дати списання коштів з рахунка платника та з кореспондентського рахунка банку платника в разі обслуговування отримувача в іншому банку. Банки мають забезпечувати фіксування дати прийняття розрахункового документа на виконання.
Вимоги пункту 22.4 статті 22 Закону № 2346-III узгоджуються з положеннями пункту 129.6 статті 129 Податкового кодексу України, згідно з яким за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом № 2346-III з вини банку, такий банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів (обов'язкових платежів) до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.
Системний аналіз наведених норм права дає підстави дійти висновку про те, що з моменту прийняття банком зобов'язання з виконання доручення клієнта на переказ коштів, що міститься в розрахунковому документі, платник податку не може нести відповідальності у вигляді штрафних санкцій за невчасну сплату податку, при умові що такий платник звернувся до банку у строк сплати цього податку.
Тобто, виконання платником податкового обов'язку по перерахуванню в бюджет суми податку пов'язано з моментом подання ним до банку платіжного документа на перерахування відповідних сум зобов'язань та прийняття банком платника розрахункового документа на виконання.
За наявності в платника відповідних доказів, що підтверджують виконання усіх передбачених законодавством умов для визнання його добросовісним платником, обов'язок зі сплати відповідної суми податкового (грошового) зобов'язання слід визнати виконаним, незалежно від фактичного зарахування платежу до бюджетної системи України.
Таким чином, з урахуванням факту прийняття банком розрахункового документа на виконання та сплату коштів в повному обсязі та вжиття позивачем належних від нього заходів з метою виправлення ситуації, внаслідок чого, сплачені кошти перераховано на відповідний рахунок, платник податку не може нести відповідальність за несвоєчасне виконання зобов'язання зі сплати орендної плати з юридичних осіб.
Отже, штрафні санкції застосовуються у разі не сплати узгодженої суми грошового зобов'язання протягом строків, визначених ПК України. Здійснення помилки під час перерахування узгодженої суми грошового зобов'язання до державного бюджету має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова. Відтак, дії, які не містять ознак бездіяльності платника податків при сплаті узгодженої суми грошового зобов'язання, не можуть слугувати підставою для застосування штрафів.
Таким чином, позивачем зобов'язання зі сплати орендної плати з юридичних осіб виконані вчасно, у встановлені Законом терміни для такої сплати. Помилка при зазначенні невідповідного рахунку, не може слугувати підставою для застосування до позивача штрафних санкцій за невчасну сплату узгодженої суми грошового зобов'язання.
Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст.77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, за сукупністю наведених обставин та враховуючи наявність письмових доказів, виходячи з системного аналізу вищезазначених норм чинного законодавства України, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Відповідно до частини 1статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Зважаючи на задоволення позову, на користь позивача слід стягнути витрати на сплату судового збору у сумі 2270,00 грн. (а.с.9) за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст.139, 246, 255, 292-297, 325, 382 КАС України, суд, -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "МІГ-91" (02100, м. Київ, вул. Краківська, буд.7, бокс 27-Б ЄДРПОУ 16398312) до Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, ЄДРПОУ 44116011) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 14.09.2020 №0802820416.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МІГ-91" (ЄДРПОУ 16398312) судові витрати на оплату судового збору в сумі 2270,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (ЄДРПОУ 44116011).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Т.М. КАРМАЗИНА