26 травня 2025 року м. Київ 320/2037/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Вісьтак М.Я., розглянувши матеріали адміністративної справи
за позовом ОСОБА_1
до Міністерства оборони України
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з адміністративним позовом до Міністерства оборони України (далі відповідач) в якому просить:
- визнати протиправною та скасувати відмову відповідача у видачі військовооблікового документа позивача із позначками виключений та знятий з обліку, внести у бази даних, такі як "Резерв+" та "Оберіг", відповідну інформацію.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.01.2025 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено питання про її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
10.02.2025 на адресу Київського окружного адміністративного суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
Дослідивши позовну заяву та додатки до неї, а також вказаний відзив, суд зазначає наступне.
Позивач спрямовує свої позовні вимоги до Міністерства оборони України, і серед іншого, просить суд визнати протиправною та скасувати відмову відповідача у видачі військовооблікового документа позивача із позначками виключений та знятий з обліку.
Представник Міністерства оборони України зазначає, що видача військово-облікових документів не належить до повноважень відповідача з огляду на таке.
Частиною 6 статті 37 Закону №2233-XII установлено, що виключенню з військового обліку у відповідних ІНФОРМАЦІЯ_11 (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які:
1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими;
2) припинили громадянство України;
3) визнані непридатними до військової служби;
4) досягли граничного віку перебування в запасі.
У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку. Саме такий документ і було додано до відповідної заяви позивачем при першочерговому зверненні до відповідача.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 559 визначений Порядок оформлення (створення) та видачі військово-облікового документу для призовників, військовозобов?язаних та резервістів, який видається громадянину України, який є призовником, військовозобов?язаним та резервісту, у тому числі, якщо він був виключений з військового обліку призовників, військовозобов?язаних та резервістів та не отримував такий документ до набрання чинності постановою КМУ від 16.05.2024 № 559. Пунктом 17 Порядку, затвердженого постановою КМУ від 16.05.2024 № 559 передбачено, що для отримання (заміни) військово-облікового документу громадянин особисто звертається з письмовою заявою до ІНФОРМАЦІЯ_9.
Таким чином, відповідно до положень Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів і форми такого документа, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559, військово-обліковий документ видає саме ІНФОРМАЦІЯ_4.
З аналізу вищенаведених норм можна зробити висновок, що саме ІНФОРМАЦІЯ_5 забезпечують виконання військового обов'язку громадянами України, організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці, здійснюють взяття, зняття та виключення з військового обліку в установленому порядку.
Суд погоджується з позицією представника Міністерства оборони та вказує, що належним відповідачем (співвідповідачем) мав би бути саме ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки ІНФОРМАЦІЯ_2 не є окремою юридичною особою з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 7 Розділу І Положення про ІНФОРМАЦІЯ_5, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154 ІНФОРМАЦІЯ_5 Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя є юридичними особами публічного права, мають самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Казначейства. Отже, самостійно можуть бути відповідачами у судах.
ІНФОРМАЦІЯ_6 є відокремленими підрозділами відповідних ІНФОРМАЦІЯ_7 Автономної Республіки Крим, обласних, міст Києва та Севастополя.
Що ж стосується позовних вимог в частині внесення у бази даних, такі як "Резерв+" та "Оберіг", відповідну інформацію про зняття та виключення з обліку позивача, суд зазначає наступне.
Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов?язаних та резервістів (далі- Реєстр) створено та функціонує відповідно до Закону України «Про Єдиний державний реєстр військовозобов?язаних» від 16 березня 2017 року Nє 1951-VIII (далі-Закон).
Відповідно до статті 5 пункту 5 Закону органами адміністрування Реєстру в межах своїх повноважень є: Уповноважений орган адміністрування держателя Реєстру; Оперативні командування; ІНФОРМАЦІЯ_5 Автономної республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя; Центральне управління Служби Безпеки України; Відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки України; Відповідний підрезділ розвідувального органу Міністерства еборони України.
Статтею 14-1 Закону визначено, що електронний кабінет-це персональний кабінет (захищений відокремлений веб-сервіс), за допомогою якого призовнику, військовозобов?язаному, резервісту, який пройшов електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації про його персональні та службові дані, а також до послуг. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.
Порядок електронної ідентифікації в електронному кабінеті, перелік відомостей, що відображаються в ньому, а також перелік послуг, які надаються призовнику, військовозобов?язаному, резервісту через електронний кабінет, визначається Порядком ведення Реєстру, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та/або Положенням про Державний вебпортал електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони, затвердженим Кабінетом Міністрів України.
«Резерв+» електронним кабінетом призовників, військовозобов?язаних та резервістів створений на підставі та вимог Закону. «Резерв+» відображає дані, які внесені до Рестру.
Відповідно до частини 8 ст. 5 Закону, органами ведення Реєстру є ІНФОРМАЦІЯ_10, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України.
Відповідно до частини 9 статті 5 Закону, органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.
Відтак, саме ІНФОРМАЦІЯ_2 , на обліку якого перебуває позивач мав би забезпечувати актуалізацію даних в Реєстрі стосовно ОСОБА_1 , але оскільки як уже зазначалося вище, ІНФОРМАЦІЯ_2 є відокремленим підрозділом ІНФОРМАЦІЯ_3 , належним відповідачем за такими вимогами є саме ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Водночас, Міністерство оборони України є держателем та головним адміністратором Реєстру, а відтак було б нераціонально покладати обов'язок із внесення даних чи змін до Реєстру по кожній конкретній особі на Міністерство оборони України.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 48 КАС України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.
Вимогами ч. 4 ст. 48 КАС України визначено, що якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави. За приписами ч. 5 ст. 48 КАС України під час вирішення питання про залучення співвідповідача чи заміну належного відповідача суд враховує, зокрема, чи знав або чи міг знати позивач до подання позову у справі про підставу для залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.
Суд звертає увагу на те, що в силу положень ч. 3 ст. 48 КАС України, а також враховуючи ч. 5 ст. 48 КАС України, співвідповідач за певних обставин може бути залучений у справі, однак, за заявою позивача. Відповідач не наділений правом такої ініціативи.
Водночас відповідач у відзиві просить залучити ІНФОРМАЦІЯ_1 у якості відповідача (співвідповідача).
За таких обставин, суд вважає за необхідне встановити позивачу строк для надання своєї позиції щодо залучення ІНФОРМАЦІЯ_3 в якості відповідача (співвідповідача) у справі.
Керуючись статтями 205, 223, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Встановити позивачу ( ОСОБА_1 ) для надання своєї позиції стосовно залучення до участі в справі в якості відповідача (співвідповідача) - ІНФОРМАЦІЯ_3 - 5 (п'ять) днів з дня отримання копії цієї ухвали суду.
2. Копію ухвали суду направити (видати) учасникам справи (їх представникам), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Ухвала окремму оскарженню не підлягає.
Суддя Вісьтак М.Я.