23 травня 2025 року Справа № 280/1951/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Батрак І.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справ
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області
третя особа на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області
про визнання протиправним рішення, його скасування та зобов'язання вчинити дії
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, відповідач), третя особа на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - ГУ ПФУ в Запорізькій області, третя особа), в якому просить:
визнати протиправним та скасувати рішення відповідача №083950019703 від 14.02.2025;
зобов'язати відповідача здійснити позивачу перерахунок раніше призначеного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області від 13.02.2025 №08-02/167 - з 06 грудня 2023 року, від 13.02.2025 №08-02/168 - з 01 січня 2024 року, і виплатити заборгованість за цей період з урахуванням раніше проведених виплат, та відповідно до вимог ст. 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», нарахувати та виплатити компенсацію інфляційних втрат на час виплати перерахунку її довічного грошового утримання.
На обґрунтування позовних вимов в адміністративному позові зазначає, що на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 05.08.2024 у справі №280/5455/24 Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Запорізькій області 13.02.2025 було підготовлено та видано позивачу довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 13.02.2025 №08-02/167 - з 06 грудня 2023 року, від 13.02.2025 №08-02/168 - з 01 січня 2024 року. Отримавши довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 13.02.2025 №08-02/167, від 13.02.2025 №08-02/168 позивач 14.02.2025 звернулася до ГУ ПФУ в Запорізькій області за перерахунком раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі вказаних довідок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області. За результатами розгляду заяви позивача від 14.02.2025 щодо проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ГУ ПФУ в Дніпропетровській області в порядку екстериторіальності прийнято рішення №083950019703 від 14.02.2025, яким позивачу відмовлено у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із посиланням на те, що прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді становить 2102 грн, тобто на рівні 2020 року. Вказане рішення відповідача позивач вважає протиправним та таким, що порушує гарантоване Конституцією України її право на соціальний захист та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі, передбаченому чинним законодавством України, а тому просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Ухвалою судді від 24.03.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами в порядку, визначеному статтею 262 КАС України. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.
Відповідач позов не визнав, 08.04.2025 через систему «Електронний суд» надіслав до суду відзив на позовну заяву (вх. №16784), у якому наголошує, що ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», «Про Державний бюджет України на 2022 рік», «Про Державний бюджет України на 2023 рік», «Про Державний бюджет України на 2024 рік» встановлено у 2021, у 2022, у 2023, у 2024 прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення розміру посадового окладу судді з 1 січня - 2102,00 грн. Отже, на думку відповідача, базовий розмір посадового окладу судді місцевого та апеляційного суду з 01.01.2022, з 01.01.2023, з 01.01.2024 не змінювався і становить: судді місцевого суду 63060 грн, судді апеляційного суду 105100 грн. Зауважує, що до заяви від 14.02.2025 долучено довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці від 13.02.2025 №08-02/167 станом на 06.12.2023 в розмірі 173923,20 грн та від 13.02.2025 №08-02/168 станом на 01.01.2024 в розмірі 196214,40 грн, виданих Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Запорізькій області. Відповідно до розділу IV Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці територіальними органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 №3-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.03.2008 №200/14891, перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться відповідно до ч. 4 ст.142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ч. 2 ст. 27 Закону України «Про Конституційний Суд України» органами, що призначають щомісячне довічне грошове утримання. Про наявність підстав для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання (зміну розміру складових суддівської винагороди працюючого судді, винагороди працюючого судді Конституційного Суду України) Пенсійний фонд України повідомляється Конституційним Судом України, Верховним Судом, Вищим судом з питань інтелектуальної власності, Вищим антикорупційним судом - щодо суддів цих судів, Державною судовою адміністрацією України - щодо суддів місцевих та апеляційних судів, судів, що перебувають в процесі ліквідації, у місячний строк з дня виникнення таких підстав. Оскільки, повідомлення від судових органів про наявність підстав для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці до Пенсійного фонду України не надходило, вважає, що відсутні підстави для проведення ОСОБА_1 перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі наданої довідки.
16.04.2025 представником третьої особи через систему «Електронний суд» направлено до суду пояснення щодо позову або відзиву (вх. №18398), в яких вказує, що положення ст.7 Закону про Державний бюджет є чинними, неконституційними не визнані, а тому підлягають до застосування всіма юридичними та фізичними особами. Отже, стверджує, що змін розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді з 2020 року не відбулось, а тому правові підстави для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання з урахуванням довідок, виданих Територіальним управлінням державної судової адміністрації України в Запорізькій області від 13.02.2025 №08-02/167, №08-02/168 відсутні. Враховуючи наведене, вважає, що ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, відмовляючи у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання позивачу, діяло на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо, добросовісно та розсудливо, отже просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).
Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.
ОСОБА_1 є суддею у відставці з 2023 року та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці.
За результатами розгляду звернення позивача Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області відмовило їй у видачі довідок для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2023 та на 01.01.2024 з обчисленням розміру суддівської винагороди, яка враховується при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці: з 01.01.2023 - виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2684,00 грн; з 01.01.2024 - виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі - 3028,00 грн.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 05.08.2024 по справі №280/5455/24 вирішено, зокрема:
зобов'язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області направити ОСОБА_1 та надіслати до ГУ ПФУ в Запорізькій області довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2023 - виходячи з базового посадового окладу судді апеляційного суду, визначеного на підставі ч. 2 ст. 130 Конституції України, ч. 3 ст. 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та абз.4 ст.7 Закону України «Про державний бюджет України на 2023 рік», з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2684,00 грн;
зобов'язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області направити ОСОБА_1 та надіслати до ГУ ПФУ в Запорізькій області довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2024 - виходячи з базового посадового окладу судді апеляційного суду, визначеного на підставі ч. 2 ст. 130 Конституції України, ч. 3 ст. 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та абз.4 ст.7 Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік», з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3028,00 грн.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 23.01.2025 апеляційні скарги ГУ ПФУ в Запорізькій області, Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області залишено без задоволення, рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 05.08.2024 по справі №280/5455/24 - без змін.
На виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 05.08.2024 по справі №280/5455/24 Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Запорізькій області 13.02.2025 було підготовлено та видано позивачу:
- довідку №08-02/167 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 06.12.2023;
- довідку №08-02/168 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2024.
Отримавши довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 13.02.2025 №08-02/167, №08-02/168 позивач 14.02.2025 звернулася до ГУ ПФУ в Запорізькій області за перерахунком раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі вказаних вище довідок.
За принципом екстериторіальності заяву позивача про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці була розглянута ГУ ПФУ в Дніпропетровській області та прийнято рішення №083950019703 від 14.02.2025, яким ОСОБА_1 відмовлено у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. В обґрунтування вказаного рішення зазначено, що відповідно до ч. 4 ст. 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VIІІ від 02.06.2016 (далі - Закон №1402) у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання. Статтею 135 Закону №1402 передбачено, що базовий розмір посадового окладу судді апеляційного суду та вищого спеціалізованого суду на 1 січня календарного року суду. Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», «Про Державний бюджет України на 2022 рік», «Про Державний бюджет України на 2023 рік», «Про Державний бюджет України на 2024 рік2 встановлено у 2021, 2022, 2023, 2024 роках прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення розміру посадового окладу судді з 1 січня - 2102,00 грн. Отже, зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді не відбулося.
Вважаючи рішення відповідача щодо відмови у перерахунку раніше призначеного довічного грошового утримання судді у відставці протиправним, позивач звернулась із даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами п. 14 ч. 1 ст. 92 Конституції України статус суддів визначається виключно законами України, матеріальне та соціально-побутове забезпечення, у тому числі й суддівська винагорода, є елементами статусу судді. Забезпечення суддів у відставці визначено Законом України "Про судоустрій і статус суддів", яким запроваджено особливий порядок обчислення розміру щомісячного довічного утримання суддів.
Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд, визначає Закон України «Про судоустрій та статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VІІІ (далі Закон № 1402-VІІІ).
За положеннями ст. 4 Закону № 1402-VІІІ судоустрій і статус суддів в Україні визначаються Конституцією України та законом. Зміни до цього Закону можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Частиною 3 ст. 142 Закону № 1402-VІІІ встановлено, що щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
У разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання (ч. 4 ст. 142 Закону № 1402-VІІІ).
Перерахунок щомісячного довічного грошового утримання органами, що призначають щомісячне довічне грошове утримання, регулюється розділом IV Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 січня 2008 року №3-1 (в редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 09.02.2023 № 7-2) (далі - Порядок № 3-1).
Згідно з п. 1 розділу IV Порядку № 3-1 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться відповідно до частини четвертої статті 142 Закону України №1402-VIII, частини другої статті 27 Закону України «Про Конституційний Суд України» органами, що призначають щомісячне довічне грошове утримання.
Про наявність правових підстав для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання (зміну розміру складових суддівської винагороди працюючого судді, винагороди працюючого судді Конституційного Суду України) Пенсійний фонд України повідомляється Конституційним Судом України, Верховним Судом, Вищим судом з питань інтелектуальної власності, Вищим антикорупційним судом - щодо суддів цих судів, Державною судовою адміністрацією України - щодо суддів місцевих та апеляційних судів, судів, що перебувають в процесі ліквідації, у місячний строк з дня виникнення таких підстав.
Відповідно до п. 3, 4 розділу IV Порядку № 3-1 органи, що призначають щомісячне довічне грошове утримання, протягом 5 робочих днів з дня надходження інформації Пенсійного фонду України складають списки за формою згідно з додатком 5 до цього Порядку та подають їх відповідним судам, ліквідаційним комісіям, що здійснюють заходи із ліквідації відповідних судів, або територіальним органам Державної судової адміністрації України (далі - відповідні органи).
На підставі списків відповідні органи видають довідки про суддівську винагороду працюючого судді/довідки про винагороду працюючого судді Конституційного Суду України за відповідною посадою станом на дату, з якої відбулось підвищення розміру суддівської винагороди/винагороди судді Конституційного Суду України, що враховується для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання, для кожного судді, зазначеного в списку.
Відповідні органи можуть звертатись до органів, що призначають щомісячне довічне грошове утримання, із запитами щодо отримання додаткових відомостей, необхідних їм для видачі довідки про суддівську винагороду/довідки про винагороду судді Конституційного Суду України.
За положеннями п. 5 та 6 розділу IV Порядку № 3-1 довідки про суддівську винагороду/довідки про винагороду судді Конституційного Суду України надсилаються відповідними органами органу, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, який надав список, та судді у відставці (судді Конституційного Суду України), щодо якого видана довідка, у місячний строк з дня надходження списку.
Перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться органом, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, на підставі довідки про суддівську винагороду/довідки про винагороду судді Конституційного Суду України, надісланої відповідним органом (без звернення судді у відставці, судді Конституційного Суду України), або за зверненням судді у відставці, судді Конституційного Суду України.
Звернення судді за перерахунком щомісячного довічного грошового утримання здійснюється шляхом подання до органу, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, заяви про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання та довідки про суддівську винагороду судді у відставці/довідки про винагороду судді Конституційного Суду України, в тому числі через вебпортал або засобами Порталу Дія з використанням суддею електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), або надсилання поштою.
Заява про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання приймається органом, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, за наявності в судді всіх необхідних документів та оформляється відповідно до вимог розділу III цього Порядку.
Днем звернення за перерахунком щомісячного довічного грошового утримання вважається день прийняття органом, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, заяви про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання та довідки про суддівську винагороду/довідки про винагороду судді Конституційного Суду України.
У разі надсилання заяви про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання і документів для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання поштою днем звернення за перерахунком вважається дата, що зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення цієї заяви (у разі подання заяви про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання через вебпортал або засобами Порталу Дія - дата реєстрації цієї заяви на вебпорталі або засобами Порталу Дія разом із сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення тексту документа та його реквізитів).
Отже, перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці здійснюється або на підставі списків, згідно з якими відповідні органи видають довідки про суддівську винагороду працюючого судді/довідки про винагороду працюючого судді Конституційного Суду України за відповідною посадою станом на дату, з якої відбулось підвищення розміру суддівської винагороди/винагороди судді Конституційного Суду України, що враховується для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання, для кожного судді, зазначеного в списку, або за зверненням судді у відставці шляхом подання до пенсійного органу заяви про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання та довідки про суддівську винагороду судді у відставці, видану компетентним органом.
Судом встановлено, що позивачем надано до органу Пенсійного фонду довідки про розмір суддівської винагороди ТУ ДСА в Запорізькій області від 13.02.2025 №08-02/167 - з 06 грудня 2023 року, від 13.02.2025 №08-02/168 - з 01 січня 2024 року, в яких зазначено розмір суддівської винагороди станом на 01 січня відповідного року.
ГУ ПФУ в Дніпропетровській області відмовлено у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання позивачу, вказуючи на необґрунтованість розміру посадового окладі судді, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня відповідного року.
Суд звертає увагу, що відповідно до вимог ч. 1, 2 ст.135 Закону №1402-VIII суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
Суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом.
Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.
Згідно з ч.3-5 ст.135 Закону №1402-VIII базовий розмір посадового окладу судді становить: 1) судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; 2) судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; 3) судді Верховного Суду - 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
До базового розміру посадового окладу, визначеного частиною третьою цієї статті, додатково застосовуються такі регіональні коефіцієнти: 1) 1.1 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше сто тисяч осіб; 2) 1.2 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше п'ятсот тисяч осіб; 3) 1.25 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше один мільйон осіб.
У випадку, якщо суд розміщується в декількох населених пунктах, застосовується регіональний коефіцієнт за місцезнаходженням органу, який провів державну реєстрацію такого суду.
Суддям виплачується щомісячна доплата за вислугу років у розмірі: за наявності стажу роботи більше 3 років - 15 відсотків, більше 5 років - 20 відсотків, більше 10 років - 30 відсотків, більше 15 років - 40 відсотків, більше 20 років - 50 відсотків, більше 25 років - 60 відсотків, більше 30 років - 70 відсотків, більше 35 років - 80 відсотків посадового окладу.
Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян урегульовано Законом України «Про прожитковий мінімум» від 15.07.1999 №966-XIV, відповідно до ст. 1 якого прожитковий мінімум - це вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування (далі - набір продуктів харчування), а також мінімального набору непродовольчих товарів (далі - набір непродовольчих товарів) та мінімального набору послуг (далі - набір послуг), необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.
Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність. До працездатних осіб відносяться особи, які не досягли встановленого законом пенсійного віку.
Так, у рішенні Запорізького окружного адміністративного суду від 05.08.2024 по справі №280/5455/24, яке набрало законної сили відповідно до постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 23.01.2025, суд дійшов висновку, що у наведеній нормі Закону №966-XIV закріплено вичерпний перелік основних соціальних і демографічних груп населення, стосовно яких визначається прожитковий мінімум. Судді до соціальної демографічної групи населення, стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо, не віднесені.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік установлено з 1 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб 2684 гривні; для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді 2102 гривні.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено з 1 січня 2024 прожитковий мінімум для працездатних осіб 3028 гривень; для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді 2102 гривні.
В межах розгляду справи №280/5455/24 позивач наполягав, що суддівська винагорода для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2023 та 01.01.2024 має бути визначена із урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, а саме: 2684,00 грн, 3028 грн, відповідно, а не з розміру 2102 грн, як фактично обраховано відповідачем.
Суди першої та апеляційної інстанції визнали такі доводи позивача обґрунтованими, зазначаючи, що виплата суддівської винагороди регулюється ст. 130 Конституції України та ст. 135 Закону №1402-VIII, норми інших законодавчих актів до цих правовідносин (щодо виплати суддівської винагороди) застосовуватися не можуть. Зміни до Закону №1402-VIII у частині, яка регламентує розмір суддівської винагороди у спірний період, про який йдеться у позовній заяві, а також до Закону №966-XIV щодо визначення прожиткового мінімуму не вносилися. Законом №1402-VIII закріплено, що для визначення розміру суддівської винагороди до уваги може братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. Оскільки вказана конституційна гарантія незалежності суддів не може порушуватися і змінюватися без внесення змін до закону про судоустрій, суддівська винагорода не може обчислюватися із застосуванням величини, відмінної від тієї, що визначена Законом №1402-VIII.
Закони України про Державний бюджет України 2023, 2024 роки не повинні містити інакшого чи додаткового правового регулювання правовідносин, що охоплюються предметом регулювання інших законів України, особливо тієї сфери суспільних відносин, для яких діють спеціальні (виняткові) норми. Конституція України не надає закону про Державний бюджет України вищої юридичної сили стосовно інших законів.
Підсумовуючи викладене та приймаючи до уваги збільшення станом 01 січня 2023 року та на 01 січня 2024 року розміру суддівської винагороди, яка враховується при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, суд у ході розгляду справи №280/5455/24 дійшов висновку, що позивач відповідно до ст. 135 Закону №1402-VIII має право на отримання довідок про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з базового посадового окладу судді місцевого суду, визначеного із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого на 01 січня 2023 року - 2684,00 грн, на 01 січня 2024 року - 3028,00 грн, у зв'язку із чим зобов'язали Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області надати такі довідки.
Суд зазначає, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ч. 4 ст. 78 КАС України).
Отже, при ухваленні рішення суд враховує, що право позивача на щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, виходячи із суддівської винагороди, розрахованої з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного станом на 1 січня 2021-2024 років, встановлено рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 05.08.2024 в адміністративній справі №280/5455/24, яке набрало законної сили.
Більш того, суд враховує, що правові норми Порядку №3-1 та Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, не наділяють повноваженнями територіальні органи Пенсійного фонду України на перевірку складових довідки про розмір суддівської винагороди для визначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про протиправність рішення ГУ ПФУ в Дніпропетровській області №083950019703 від 14.02.2025 про відмову позивачу у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області від 13.02.2025 №08-02/167, від 13.02.2025 №08-02/168 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та, відповідно, про наявність підстав для його скасування.
З огляду на встановлені вище обставини у їх сукупності, суд вважає належним способом захисту порушених прав позивача у заявленому до розгляду спорі є зобов'язання ГУ ПФУ в Дніпропетровській області здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 за період з 06.12.2023 по 31.12.2023 на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області від 13.02.2025 №08-02/167, за період з 01.01.2024 на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області від 13.02.2025 №08-02/168.
Разом з тим, суд зазначає, що обов'язок виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці залишається у територіального органу Пенсійного фонду України за місцем проживання судді у відставці, тобто у ГУ ПФУ в Запорізькій області. Відтак, виплата щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці повинна проводитись ГУ ПФУ в Запорізькій області після отримання від ГУ ПФУ в Дніпропетровській області відповідного рішення про перерахунок раніше призначеного ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області від 13.02.2025 №08-02/167, від 13.02.2025 №08-02/168, у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині є передчасними та задоволенню не підлягають.
Щодо позовних вимог про зобов'язання ГУ ПФУ в Дніпропетровській області нарахувати та виплатити компенсацію інфляційних втрат на час виплати перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, суд зазначає, що обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.
Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 № 2050-ІІІ (далі - Закон № 2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159 (далі - Порядок № 159).
Статтею 1 Закону № 2050-ІІІ встановлено, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
За положеннями ст. 2 Закону № 2050-ІІІ компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством); соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення);сума індексації грошових доходів громадян; суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.
Згідно зі ст. 3 Закону №2050-III сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
За приписами ст. 4 Закону №2050-III виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Пункти 1, 2 Порядку № 159 відтворюють положення Закону № 2050-ІІІ і лише конкретизують підстави та механізм виплати компенсацій.
Згідно з п. 4 Порядку № 159 сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Наведене нормативне регулювання не встановлює першочерговості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. За цим регулюванням правове значення має те, чи був виплачений нарахований дохід, та чи виплачений він із порушенням строків, чи нараховувався і виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов'язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
Зміст наведених норм права дає підстави для висновку, що основною умовою для виплати громадянину компенсації, передбаченої Законом № 2050-III, є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів.
Одночасно законодавець пов'язав виплату компенсації із виплатою заборгованості доходу, тобто і компенсація, і заборгованість по доходу провадиться в одному місяці.
Аналогічна права позиція щодо застосування норм права викладена у постановах Верховного Суду від 29.09.2022 у справі № 520/1001/19, від 23.03.2023 у справі №520/2020/19, від 19.06.2024 в справі № 440/700/20.
Судом встановлено, що щомісячне довічне грошове утримання у перерахованому розмірі позивачу не виплачувалось.
Тобто, на момент звернення позивача до суду перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідачем не проведено, відсутні докази виплати позивачу перерахованої суми щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Зі змісту норм статей 1, 2, 4 Закону № 2050-ІІІ та Порядку № 159 можна дійти висновку, що ними фактично встановлено (визначено) обов'язок відповідного підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання (у цьому випадку - органу Пенсійного фонду України) у разі порушення встановлених строків виплати доходу (в тому числі пенсії) громадянам провести їх компенсацію (нарахувати та виплатити) у добровільному порядку в тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості з перерахованої пенсії.
Відтак, на цей час відсутні підстави для нарахування та виплати на користь позивача компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати
Частиною 2 ст. 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч. 1 та 2 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до ст. 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем позовні вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню.
Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч. 1 ст. 143 КАС України).
Згідно із ч. 3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
У зв'язку із частковим задоволенням позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути на користь ОСОБА_1 документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору у сумі 968,96 грн. за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Дніпропетровській області пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 9, 139, 242-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ 21910427), третя особа на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158-Б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання протиправним рішення, його скасування та зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №083950019703 від 14.02.2025 про відмову ОСОБА_1 у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області від 13.02.2025 №08-02/167, від 13.02.2025 №08-02/168.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 за період з 06.12.2023 по 31.12.2023 на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області від 13.02.2025 №08-02/167, за період з 01.01.2024 на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області від 13.02.2025 №08-02/168, з урахуванням раніше виплачених сум.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 суму судового збору у розмірі 968,96 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя І.В. Батрак