26 травня 2025 року Справа № 280/3411/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Калашник Ю.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.158-б; код ЄДРПОУ 20490012) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
30.04.2025 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), у якій позивач просить суд:
визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не виплати позивачу разової грошової виплати до Дня Незалежності України у 2024 році у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком, передбаченої ч. 5 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в повному обсязі;
стягнути з відповідача на користь позивача згідно Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» недоплачену суму разової грошової виплати до Дня Незалежності України у 2024 році у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої разової грошової виплати в розмірі, а саме 15988,00 грн.
Ухвалою суду від 05.05.2025 позовну заяву залишено без руху на підставі ст.ст. 160-161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та позивачу було надано 10-денний строк з дня отримання вказаної ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду: заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску.
20.05.2025 до суду від позивача надійшла заява про поновлення строку звернення до суду (вх. №25013), в якій позивач зазначає, що вказані у позовній заяві підстави поновлення строку звернення до суду розповсюджуються на всіх пенсіонерів та застосовуються у численній судовій практиці. Крім того, зазначає, що він є літньою особою, юридично необізнаною та довготривалий час не міг зв'язатися з адвокатом для отримання юридичної допомоги. Просить суд врахувати всі наведенні вище обставини та поновити пропущений строк звернення до суду.
Надаючи оцінку поважності наведених у заяві причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, необхідно зазначити таке.
Частиною 1 статті 118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмежено, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду з відповідним позовом.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення від 21 грудня 2010 року у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України").
Обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 № 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.
Необхідно зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними.
За приписами частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску (частина 6 статті 161 КАС України).
Згідно з частиною 1 статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Зокрема, причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді.
Дана позиція суду узгоджується з постановою Верховного Суду від 31.03.2020 по справі № 807/235/16 (адміністративне провадження № К/9901/49805/18).
При цьому, з наведених положень КАС України вбачається, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.
При цьому, оцінюючи доводи позивача, слід зазначити, що посилання позивача на ту обставину, що вказані у позовній заяві підстави поновлення строку звернення до суду розповсюджуються на всіх пенсіонерів та застосовуються у численній практиці, не приймаються судом оскільки зазначений спір стосується права позивача на виплату разової грошової виплати до Дня Незалежності України у 2024 році, передбаченої ч. 5 ст. 13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», тобто у спірних правовідносинах позивач не виступає у статусі пенсіонера.
Верховний Суд неодноразово зазначав (для прикладу, в постанові від 01 червня 2022 року у справі № 640/4086/20, від 21 лютого 2020 року у справі №340/1019/19), що при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття дізнався та повинен був дізнатись. Так, під поняттям дізнався необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів. Поняття повинен був дізнатися необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Позивач звернувся до суду з позовними вимогами про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо виплати щорічної грошової допомоги до Дня Незалежності України за 2024 рік, як інваліду ІІ групи, у розмірі меншому, ніж вісім мінімальних пенсій за віком, при цьому, позов подано до суду засобами поштового зв'язку 28.04.2025.
Відповідно до пункту 3 Порядку здійснення разової грошової виплати до Дня Незалежності України, передбаченої Законами України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і “Про жертви нацистських переслідувань», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2023 № 1396 “Деякі питання соціального захисту осіб, які мають особливі та особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, ветеранів війни та осіб, що працюють в спеціальних умовах» (далі - Порядок), грошова допомога виплачується до 24 серпня щороку в розмірах, визначених законодавством.
Надані до позовної заяви письмові докази (відповідь відповідача №3466-3616/С-02/8-0800/25 від 05.03.2025) підтверджують, що спірна грошова допомога до Дня Незалежності була виплачена позивачу в серпні 2024 року, отже, про розмір такої допомоги позивач повинен був та мав можливість дізнатися саме в серпні 2024 року, і у випадку, якщо вважав розмір отриманої допомоги неналежним - протягом шести місяців звернутися до суду за захистом порушеного права.
Аналогічний підхід у справах з подібними правовідносинами застосовано Верховним Судом у постановах від 08.11.2023 у справі №240/9669/23, від 24.01.2024 у справі №240/11101/23 та від 22.08.2024 у справі №420/9301/24.
Водночас, даний позов подано до суду 28.04.2025 (засобами поштового зв'язку), тобто поза межами шестимісячного строку звернення, встановленого процесуальним законом з моменту, коли позивач повинен був та мав можливість дізнатися про порушення свого права у спірних правовідносинах.
Слід зазначити, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, адже нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
До заяви про поновлення строку звернення до суду (як і до позову) не додано доказів, які б свідчили про те, що після отримання спірної грошової допомоги до Дня Незалежності в серпні 2024 року в розмірі, який позивач вважає неналежним, ним без зволікань та протягом розумного строку вчинялись будь-які активні дії, спрямовані на з'ясування стану своїх прав у спірних правовідносинах, водночас, позов подано до суду лише 28.04.2025, що не може бути визнано як розумний строк для пошуку шляхів захисту порушеного права.
Належних доказів на підтвердження існування обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду, позивач суду не надав.
Відтак, причини пропуску строку звернення до адміністративного суду, наведені в заяві, не можна визнати поважними, оскільки вони фактично ґрунтуються на доводах, які полягають у незгоді з ухвалою суду від 05.05.2025 про залишення позовної заяви без руху та не містять посилань на об'єктивні обставини, які перешкоджали позивачу звернутись до суду з цим позовом своєчасно.
За приписами частини 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно з частиною 2 статті 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
З огляду на викладене, оскільки позивач не подав до суду належних доказів поважності пропуску строку звернення до суду з даною позовною заявою, а наведені позивачем причини пропуску строку є неповажними, наявні підстави для повернення позовної заяви позивачу.
Керуючись ст.ст. 169, 241, 243, 248 КАС України, суд, -
Визнати неповажними підстави поновлення пропущеного строку звернення до суду з позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії, вказані у заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду (вх.№25013 від 20.05.2025).
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.158-б; код ЄДРПОУ 20490012) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, - повернути.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили у строк та порядок визначений ст.ст.251, 256, 295 КАС України.
Ухвала суду першої інстанції оскаржується у строк та порядок встановлений ст.ст.251, 295,297 КАС України.
Суддя Ю.В.Калашник