23 травня 2025 року м. Житомир справа № 240/17069/24
категорія 113070200
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Шуляк Л.А., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Фобос" до Державної служби України з безпеки на транспорті (Укратрансбезпека) про визнання протиправною та скасування постанови,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернулось Приватне підприємство "Фобос" із позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 043316 від 06.08.2024 року, винесену Відділом державного нагляду (контролю) у Житомирській області Державної служби України з безпеки на транспорті.
В обґрунтування заявлених вимог позивачем зазначено, що 06.08.2024 року за результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт начальником відділу державного нагляду (контролю) у Житомирській області Державної служби України з безпеки на транспорті на підставі абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», прийнято постанову № 043316 про застосування адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17000,00грн. за порушення статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», що підтверджується актом №040701 від 18.06.2024 року. Позивач зазначає, що водій автомобіля DAF з номерним знаком НОМЕР_1 , мав при собі протокол обов'язкового технічного контролю транспортного засобу, який був наданий посадовим особам, крім того він направлявся для проходження в цей день технічного контролю, що підтверджується протоколом перевірки технічного стану транспортного засобу № 00736-01890-24 від 20.06.2024. Таким чином, встановлене порушення не має місця та при перевірці водієм було надано повний обсяг необхідних документів. Окрім того, представник позивача наголошує, що спірна постанова № 043316 від 06.08.2024 не відповідає загальновизнаним принципам інституту адміністративної процедури, так як підписана (прийнята) особою, яка не має відповідної юридично-процесуальної дієздатності. Наведені підстави, на думку позивача, є підставою для скасування оскаржуваної постанови.
Ухвалою суду від 11.09.2024 позов прийнято до провадження, призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та визначено відповідачу строк для подання відзиву на позов.
27.09.2024 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» від Державної служби України з безпеки на транспорті надійшов відзив на позов. Відповідач заперечує позовні вимоги в повному обсязі, вказує, що підставою для застосування до Приватного підприємства "Фобос" адміністративно-господарського штрафу згідно оскаржуваної постанови від 06.08.2024 №043316 стало порушення останнім законодавства про автомобільний транспорт, а саме під час здійснення перевезень вантажу у водія на момент перевірки був відсутній протокол обов'язкового технічного контролю транспортного засобу, що передбачено вимогами статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", що потягнуло за собою накладення адміністративно-господарського штрафу. Відповідач зауважує, що водієм ОСОБА_1 під час перевірки було надано протокол перевірки технічного стану транспортного засобу № 01259-00592-23 від 30.10.2023, у якому було вказано дату чергового проходження обов'язкового технічного контролю не пізніше 30.04.2024. Також, наголошено, що рейдова перевірка (перевірка на дорозі) проводилася 18.06.2024, однак позивач додає до позовної заяви та зазначає, що на момент перевірки у водія був протокол перевірки технічного стану ТЗ від 20.06.2024 № 00736-01890-24, тобто виданий вже після проведення перевірки на дорозі.
Щодо складання постанови неуповноваженою особою відповідач зазначив, що наказом Державної служби України з безпеки на транспорті від 25 липня 2024 року №906-К на ОСОБА_2 покладено виконання обов'язків начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Житомирській області з метою забезпечення безперебійної та стабільної роботи Відділу державного нагляду (контролю) у Житомирській області. Відповідно до розділу VI посадової інструкції начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Житомирській області кваліфікаційними вимогами є вища освіта ступеня не нижче бакалавра, стаж роботи не менше 2 років та вільне володіння державною мовою. Вимог щодо наявності перебування начальника відділу на посаді державної служби дана інструкція не містить. Отже, доводи позовної заяви не підтверджують порушення в діях контролюючого органу під час проведення рейдової перевірки, а оскаржуваний акт індивідуальної дії є таким, що прийнято у відповідності до вимог чинного законодавства.
Ухвалою від 21.10.2024 вжито заходи забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа - постанови відділу державного нагляду (контролю) у Житомирській області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу № 043316 від 06.08.2024, яка перебуває на примусовому виконанні у Корольовському відділі державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) відповідно до відкритого виконавчого провадження №76295903 до набрання законної сили судовим рішенням у справі 240/17069/24.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України №2102-IX, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року. Враховуючи викладене, суд розглядає справу за наявності безпечних умов для життя та здоров'я учасників процесу, суддів та працівників суду.
Відповідно до наказу Житомирського окружного адміністративного суду №01-115В від 27.12.2024 головуючий суддя Шуляк Л.А. перебувала у щорічній відпустці в період з 01.01.2025 по 03.01.2025 та з 09.01.2025 по 10.01.2025 включно.
Відповідно до наказу Житомирського окружного адміністративного суду №01-07-В від 21.01.2025 головуючий суддя Шуляк Л.А. перебувала у щорічній відпустці у період з 03.02.2025 по 07.02.2025 та відповідно до наказу №01-06-ОС від 03.02.2025 головуючий суддя перебувала на навчанні в період з 10.02.2025 по 14.02.2025 включно.
У відповідності до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами із прийняттям рішення відповідно до ч.5 ст.250 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що під час рейдової перевірки за направленням № 001678 від 17 червня 2024 року на 68 км. автомобільної дороги М21 "Виступовичі-Житомир-Могилів-Подільський", Житомирської області проведено перевірку транспортного засобу DAF з номерним знаком НОМЕР_1 , що належить ПП "Фобос", під керуванням водія ОСОБА_1 , серія і номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2 , посвідчення водія від 10 листопада 2023 року, ТСЦ 1841 №088240.
Під час зазначеної перевірки від 18 червня 2024 року о 16 год. 06 хв., працівниками контролюючого органу складено акт № 040701 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів про автомобільним транспортом.
Згідно висновку вказаного акту №040701, контролюючим органом під час перевірки було виявлено порушення вимог ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт", за що передбачена відповідальність статтею 60 цього ж Закону а саме, абз.3 ч.1 перевезення вантажів без наявності на момент проведення перевірки протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу д.н.з. НОМЕР_1 , чим порушено вимоги ч. 8 ст. 35 Закону України "Про дорожній рух".
На підставі акту № 040701 Відділом державного нагляду (контролю) у Житомирській області Державної служби України з безпеки на транспорті прийнято постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 043316 від 06.08.2024.
Згідно вказаної постанови ПП "Фобос" було допущено порушення вимог ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт", застосовано до позивача адміністративно-господарський штраф у сумі 17000 гривень.
Позивач, з висновками акту № 040316 про наявність в його діях порушень чинного законодавства не погоджується, вважає висновки акту № 040701 від 18.06.2024 року та постанови № 043316 від 06.08.2024 року необґрунтованими, неправомірними, суб'єктивними та такими, що складені з порушеннями норм матеріального права, що стало підставою звернення до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступних підстав.
Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, предметом спірних правовідносин є правомірність застосування до позивача санкцій за порушення положень чинного законодавства, зокрема у вигляді адміністративно-господарського штрафу. Так, за змістом частини першої статті 218 Господарського кодексу України (далі ГК України) підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Частиною другою названої статті встановлено, зокрема, що учасник господарських відносин відповідає за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Згідно зі статтями 238, 239 ГК України, за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади адміністративно-господарські санкції, до яких відноситься адміністративно господарський штраф.
Відповідно до частини першої статті 241 ГК України, адміністративно господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності.
При цьому, для правильного вирішення справи по суті необхідним є дослідження нормативно-правового регулювання, яке визначає вимоги до осіб, які є учасникам правовідносин з перевезення.
Так, відповідно до частини другої статті 2 Закону України «Про транспорт» №232/94-ВР нормативні акти, які визначають умови перевезень, порядок використання засобів транспорту, шляхів сполучення, організації безпеки руху, охорони громадського порядку, пожежної безпеки, санітарні та екологічні вимоги, що діють на транспорті, є обов'язковими для власників транспорту і громадян, які користуються послугами транспорту та шляхами сполучення.
Крім того, відносини між автомобільними перевізниками, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень регулюються Законом України «Про автомобільний транспорт» (далі - Закон № 2344-ІІІ).
Відповідно до частини дванадцятої статті 6 Закону № 2344-III державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.
Процедура здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами визначена Порядком проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 (далі - Порядок №1567, у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 19.08.2022 №727).
Так, положеннями Порядку № 1567 врегульовано, що: державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб'єктів господарювання (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України (пункт 2); органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи (пункт 3); державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) (пункт 4); рейдова перевірка додержання суб'єктом господарювання вимог, визначених пунктом 15 цього Порядку, здійснюється на підставі щотижневого графіка (пункт 12); рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших 4 об'єктах, що використовуються суб'єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту (пункт 14);рейдова перевірка проводиться у строк, зазначений у направленні на перевірку (пункт 19).
Крім того, пунктом 15 Порядку № 1567 визначено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.
Пунктом 22 Порядку № 1567 передбачено, що у разі відмови уповноваженої особи суб'єкта господарювання або водія від підписання акту перевірки суб'єкта господарювання або акту перевірки транспортного засобу посадові особи, що провели перевірку, роблять про це запис.
Відповідно до статті 18 Закону № 2344-ІІІ визначено, що з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов'язані: організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України; здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху; забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці; здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням.
Згідно з положеннями статті 34 Закону № 2344-ІІІ, автомобільний перевізник повинен, зокрема: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства; забезпечувати безпеку дорожнього руху; забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів. Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов'язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю.
Статтею 48 Закону № 2344-III обумовлено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:
для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;
для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
Таким чином, положеннями чинного законодавства покладено на перевізника обов'язок з забезпечення, а водія - пред'явлення для перевірки відповідних документів.
Відтак, під час перевірки було виявлено порушення вимог абзацу 3 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Як наслідок, за порушення вимог додержання законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом було складено постанову від 06.08.2024 року № 043316.
Згідно копії акту Відділу державного нагляду (контролю) у Житомирській області, № 040701 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 18.06.2024 року, зокрема встановлено, що під час перевезення вантажу згідно ТТН №27 від 18.06.2024 року у водія на момент проведення перевірки відсутній протокол перевірки технічного стану транспортного засобу із реєстраційним номером НОМЕР_1 , передбаченого ч.8 ст. 35 Закону України "Про дорожній рух", чим порушено ст.48 ЗУ "Про автомобільний транспорт". Пояснення водія про причини порушень: відмовився від надання пояснень. Акт підписав. Копію отримав.
Згідно з статтею 22 Закону України «Про автомобільний транспорт» технічне обслуговування і ремонт транспортних засобів та їх складових виконують з метою підтримання їх у належному стані та забезпечення встановлених виробником технічних характеристик під час використання, зберігання або утримання протягом періоду експлуатації.
Виконавцями технічного обслуговування і ремонту транспортних засобів є суб'єкти господарювання, які відповідають таким вимогам: мають власні або орендовані засоби технічного обслуговування і ремонту, що відповідають установленим законодавством вимогам; роботи з технічного обслуговування і ремонту здійснює персонал необхідного рівня професійної кваліфікації відповідно до видів цих робіт; мають виробничі споруди, засоби технічного обслуговування і ремонту, що відповідають встановленим законодавством вимогам.
Вимоги до виконавця технічного обслуговування і ремонту транспортних засобів та надаваних ним послуг (виконуваних робіт) встановлюються технічним регламентом з підтвердження відповідності, затвердженим у встановленому законодавством порядку.
Технічне регулювання у сфері технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту.
Технологічні норми проектування виробничих споруд і підприємств автомобільного транспорту затверджує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту.
Положення про технічне обслуговування і ремонт транспортних засобів та правила надання послуг з їх технічного обслуговування і ремонту затверджує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту.
Правила експлуатації колісних транспортних засобів, їх складових частин (пневматичних шин, акумуляторних батарей, систем живлення двигунів газовим паливом, установлених під час технічної експлуатації, тощо) затверджує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту.
Відповідно до статті 23 Закону України "Про автомобільний транспорт" контроль технічного стану транспортних засобів включає: обов'язковий технічний контроль транспортних засобів; перевірку технічного стану транспортних засобів автомобільними перевізниками. Перевірку технічного стану транспортних засобів під час обов'язкового технічного контролю транспортних засобів здійснюють суб'єкти господарювання, визначені відповідно до Закону України "Про дорожній рух" в порядку, який встановлює Кабінет Міністрів України. У період між обов'язковими технічними контролями відповідність технічного стану транспортних засобів вимогам законодавства забезпечує перевізник.
Отже, порядок проведення обов'язкового технічного контролю транспортних засобів визначає Кабінет Міністрів України. Перевірка технічного стану транспортних засобів автомобільними перевізниками здійснюється в порядку, який визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту.
Відповідно до статті 35 Закону України "Про дорожній рух" транспортні засоби, що беруть участь у дорожньому русі та зареєстровані територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України, підлягають обов'язковому технічному контролю відповідно до цієї статті. Обов'язковому технічному контролю не підлягають: 1) легкові автомобілі усіх типів, марок і моделей, причепи (напівпричепи) до них (крім таксі та автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку), мотоцикли, мопеди, мотоколяски та інші прирівняні до них транспортні засоби - незалежно від строку експлуатації; 2) легкові автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажні автомобілі незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепи до них - із строком експлуатації до двох років; 3) технічні засоби для агропромислового комплексу, визначені Законом України "Про систему інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу України". Обов'язковий технічний контроль транспортного засобу передбачає перевірку технічного стану транспортного засобу, а саме: системи гальмового і рульового керування, зовнішніх світлових приладів, пневматичних шин та коліс, світлопропускання скла, газобалонного обладнання (за наявності), інших елементів у частині, що безпосередньо стосується безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього природного середовища.
Порядок проведення обов'язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів визначає Кабінет Міністрів України.
Обов'язковий технічний контроль транспортних засобів, призначених для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування та зареєстрованих територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України, здійснюють суб'єкти проведення обов'язкового технічного контролю, які мають на правах власності або користування обладнання, що дає змогу перевіряти технічний стан транспортних засобів на відповідність вимогам безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища.
Перелік обладнання, необхідного для одержання права на здійснення обов'язкового технічного контролю транспортних засобів, а також документів, що подаються суб'єктами проведення обов'язкового технічного контролю для одержання такого права, визначаються Кабінетом Міністрів України.
Періодичність проходження обов'язкового технічного контролю становить:
- для легкових автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажних автомобілів (незалежно від форми власності) вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепів до них із строком експлуатації більше двох років - кожні два роки;
- для вантажних автомобілів вантажопідйомністю більше 3,5 тонни, причепів до них та таксі незалежно від строку експлуатації - щороку;
- для автобусів та спеціалізованих транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, незалежно від строку експлуатації - двічі на рік.
На кожний транспортний засіб, що пройшов обов'язковий технічний контроль і визнаний технічно справним, суб'єкт проведення обов'язкового технічного контролю складає протокол перевірки його технічного стану, який видається водію транспортного засобу. У протоколі зазначається строк чергового проходження обов'язкового технічного контролю транспортного засобу відповідно до періодичності проходження, встановленої частиною восьмою цієї статті.
Відповідно до пункту 1 Порядку проведення обов'язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №137 від 30 січня 2012 року, порядок проведення обов'язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів (далі - Порядок) визначає процедуру проведення обов'язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів, зареєстрованих уповноваженими органами МВС (далі - транспортні засоби), за результатами якої встановлюється їх придатність до експлуатації або неможливість експлуатації, крім таких транспортних засобів:
1) легкові автомобілі усіх типів, марок і моделей, причепи (напівпричепи) до них (крім таксі та автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку), мотоцикли, мопеди, мотоколяски та інші прирівняні до них транспортні засоби - незалежно від строку експлуатації;
2) легкові автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажні автомобілі незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепи до них - із строком експлуатації до двох років.
Згідно з абзацом 3 пункту 3 Порядку, періодичність проходження обов'язкового технічного контролю становить для вантажних автомобілів вантажопідйомністю більше 3,5 тонни, причепів до них та таксі незалежно від строку експлуатації - щороку.
Згідно із пунктом 18 Порядку, перевірка конструкцій і технічного стану транспортних засобів проводиться згідно з Вимогами до перевірки. У разі позитивного результату після проведення обов'язкового технічного контролю транспортного засобу замовникові видається протокол перевірки технічного стану. У разі негативного результату або невідповідності даних у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу даним ідентифікації транспортного засобу складається акт невідповідності технічного стану транспортного засобу за формою згідно з додатком 4. Обсяги перевірки технічного стану транспортного засобу, коди оцінки невідповідності його технічного стану наведено в додатку 5.
Виходячи з аналізу вищевказаних норм, слід зазначити, що в контексті абзацу другого частини шостої статті 39 Закону України "Про автомобільний транспорт" протокол перевірки технічного стану є іншим документом, передбаченим законодавством, а саме Порядком №137, та повинен бути пред'явлений особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху.
Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що за доводами позивача водій під час проведення перевірки, яка відбулася 18.06.2024 року надав інспектору всі необхідні документи, в тому числі й протокол перевірки технічного стану транспортного засобу.
Проте, водієм було надано протокол перевірки технічного стану транспортного засобу №01259-00592-23 від 30.10.2023 року, в якому зазначена дата чергового проходження обов'язкового технічного контролю не пізніше 30.04.2024 року.
Позивач у позовній заяві зазначає, що автомобіль був зупинений саме тоді, коли той їхав для проходження чергового технічного контролю. Однак, до матеріалів позовної заяви долучено копію протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу №00736-01890-24, який складений 20.06.2024. Тобто, через два дні з моменту складення акту №040701 від 18.06.2024.
Таким чином, оскаржувана постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу прийнята відповідачем обґрунтовано, на підставі, у межах повноважень, у спосіб, що передбачені законодавством України.
Щодо посилання представника позивача на те, що прийнята спірна постанова №043316 від 06.08.2024 не відповідає загальновизнаним принципам інституту адміністративної процедури, так як підписана (прийнята) особою, яка не має відповідної юридично-процесуальної дієздатності, суд зазначає наступне.
Діяльність Державної служби України з безпеки на транспорті та її територіальних органів визначено у законах України «Про автомобільний транспорт», «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», «Про ліцензування видів господарської діяльності», постановах Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року № 1567 «Про затвердження Порядку проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг» від 27 червня 2007 року №879, Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 103 та ін.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого2015 року №103 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (далі - Положення). Відповідно до пункту 1 Положення, Державна служба України з безпеки на транспорті є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.
Територіальні відділи Державної служби України з безпеки на транспорті, зокрема. Відділ державного нагляду (контролю) у Житомирській області не є самостійними юридичними особами, а є структурним підрозділом Державної служби України з безпеки на транспорті.
У статті 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» зазначено, що рейдові перевірки (перевірки на дорозі) дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
Рейдові перевірки (перевірки на дорозі) можуть проводитися із залученням посадових осіб відповідного підрозділу Національної поліції, Агентства відновлення, органу місцевого самоврядування та/або місцевої держадміністрації, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Укртрансбезпеки, та власників (балансоутримувачів) пунктів габаритно-вагового контролю (за погодженням з їх керівниками). Рейдова перевірка (перевірка на дорозі) може проводитися однією посадовою особою Укртрансбезпеки. Габаритно-ваговий контроль проводиться двома посадовими особами Укртрансбезпеки або однією посадовою особою Укртрансбезпеки у разі залучення посадових осіб відповідного підрозділу Національної поліції, Агентства відновлення, власника (балансоутримувача) пункту габаритно-вагового контролю.
У разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3 (пункт 21 Порядку проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567, (далі - Порядок)).
У разі неявки уповноваженої особи автомобільного перевізника справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5 (пункт 27 Порядку).
Адміністративно-господарський штраф повинен бути перерахований автомобільним перевізником на зазначений у постанові рахунок не пізніше ніж протягом п'ятнадцяти днів після отримання ним копії постанови про застосування адміністративно-господарських штрафів, про що повідомляється територіальний орган Укртрансбезпеки, посадовою особою якого винесено відповідну постанову (пункт 28 Порядку).
Наказом Державної служби України з безпеки на транспорті від 23 серпня 2024 року №1042-К, ОСОБА_2 призначено на посаду старшого державного інспектора.
Наказом Державної служби України з безпеки на транспорті від 25 липня 2024 року №906-К на ОСОБА_2 покладено виконання обов'язків начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Житомирській області з метою забезпечення безперебійної та стабільної роботи Відділу державного нагляду (контролю) у Житомирській області.
Відповідно до положення Відділ державного нагляду (контролю) у Житомирській області Державної служби України з безпеки на транспорті», затвердженого Головою Державної служби України з безпеки на транспорті 05 липня 2024 року, на посаду начальника територіального органу призначаються повнолітні громадяни України, які мають ступінь освіти не нижче бакалавра, відповідають вимогам встановленим посадовими інструкціями. Начальник територіального органу та інші працівники призначаються на посаду та звільняються з посади Головою відповідно до законодавства про працю (пункт V розділу 5).
Так, посадовою інструкцією передбачено, що начальник відділу здійснює керівництво Відділом державного нагляду (контролю) у Житомирській області, організовує його роботу та забезпечує реалізацію повноважень Державної служби України з безпеки на транспорті на території Кіровоградської області. Начальник відділу, у випадках, передбачених законодавством, в установленому порядку: підпункт 3 пункту 2 видає обов'язкові до виконання приписи щодо усунення порушень вимог нормативно- правових актів з питань безпеки на транспорті, крім морського та річкового транспорту, та здійснює контроль за виконання таких приписів; виносить постанови про застосування адміністративно-господарських штрафів і контролює їх виконання; бере участь у прийнятті рішення про тимчасове обмеження або заборону руху транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на окремих ділянках автомобільних доріг загального харчування.
Вимог щодо наявності перебування начальника відділу на посаді державної служби дана інструкція не містить.
Разом із тим, посада - начальник Відділу державного контролю (нагляду) у Житомирській області Державної служби України з безпеки на транспорті не є посадою державної служби, згідно затвердженого та введеного в дію штатного розпису Укртрансбезпеки.
А тому, підсумовуючи вищевикладене, посилання представника позивача на той факт, що постанова підписана особою, яка не має повноважень не знайшли свого підтвердження.
Враховуючи викладене, суд не вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України в разі відмови в задоволенні позову судові витрати не присуджуються на користь сторони за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Керуючись статтями 6-9, 77, 90, 139, 242-246, 255, 257, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
вирішив:
У задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства "Фобос" (вул. Велика Бердичівська, 13,м. Житомир,Житомирський р-н, Житомирська обл.,10014. РНОКПП/ЄДРПОУ: 32313503) до Державної служби України з безпеки на транспорті (Укратрансбезпека) (вул.Фізкультурна 9,м. Київ,01033. РНОКПП/ЄДРПОУ: 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Л.А.Шуляк
Повний текст складено: 23 травня 2025 р.
23.05.25