Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про повернення позовної заяви
27 травня 2025 року Справа №200/3580/25
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Черникова А.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення середнього заробітку, -
ОСОБА_1 (далі-позивач) звернувся через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС) «Електронний суд» до Донецького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 (далі-відповідач), в якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , що полягає в ненарахуванні та невиплаті позивачу суми середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 25.10.2021 по 18.01.2023 (включно);
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування позивачу суми середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 25.10.2021 по 18.01.2023 (включно), обчисливши її з грошового забезпечення за два повних останніх місяці перед звільненням із урахуванням індексації грошового забезпечення;
- стягнути з Військової частини НОМЕР_1 на користь позивача суму середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 25.10.2021 по 18.01.2023 (включно) із відрахуванням військового збору і податку на доходи фізичних осіб з компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду 22 травня 2025 року позовну заяву залишено без руху. Позивачу встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків позовної заяви, а саме: надання належного документа про сплату судового збору за подання даного адміністративного позову в розмірі 968,96 грн; доказів отримання позивачем суми, при виконанні відповідачем рішення Донецького окружного адміністративного суду від 09.01.2025 у справі №200/6957/24.
На виконання вимог ухвали суду позивачем надано заяву, в якій позивач зазначає наступне.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 09.01.2025 у справі №200/6957/24 на теперішній час відповідачем не виконано (вже понад 6 місяців з моменту звільнення позивача), а тому позивач не може надати суду докази отримання відповідних сум.
Щодо судового збору позивач зазначив, що згідно з п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону № 3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Позивач є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням учасника бойових дій (копія додається), а отже звільнений від сплати судового збору в силу прямої норми закону і додаткового вирішення цього питання судом не потребує.
З інформації, що міститься у відкритому доступі в Єдиному реєстрі судових рішень в аналогічних справах (позивачі - учасники бойових дій, відповідачі - військові частини, предмет спору - виплата середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні) Донецьким окружним адміністративним судом відкриті провадження без сплати позивачами судового збору (справа №200/3005/25, №200/3078/25, №200/3100/25, №200/2976/25, №200/3352/25, №200/3002/25, №200/3432/25, №200/3459/25, №200/3505/25, №200/3509/25
Надаючи оцінку аргументам позивача, які зазначені ним у заяві, суд зазначає наступне.
Пунктом 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Суд констатує, що зазначена норма має відсильний характер і не містить вичерпного переліку справ, у яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, установлені Законом України від 22 жовтня 1993 року «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Частиною другою статті 22 цього ж Закону передбачено, що ветерани війни та члени сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, члени сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України отримують безоплатну правничу допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом таких питань.
Відповідно до ч. 2 ч. 4 указаного Закону визначає, що до ветеранів війни належать, зокрема, учасники бойових дій.
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у ст. 12 цього Закону.
Зокрема, у п. 18 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» указано, що учасникам бойових дій надаються пільги зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів до бюджету відповідно до податкового та митного законодавства.
Отже, вирішуючи питання щодо сплати судового збору особою, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» суд має ураховувати предмет та підстави позову, перевіряти чи стосується такий спір захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Подібну правову позицію щодо застосування та тлумачення п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону «Про судовий збір» викладено, з-поміж інших, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 9 жовтня 2019 року у справі №9901/311/19, від 12 лютого 2020 року у справі №545/1149/17, від 6 січня 2025 року №400/5427/24.
Аналогічна правова позиція викладена також в ухвалі Верховного Суду від 21 лютого 2024 року по справі №320/11098/22.
Ураховуючи наведене суд зазначає, що хоча указана норма (п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір») не містить вичерпного переліку порушених прав, однак порушені права нерозривно пов'язані саме із статусом учасника бойових дій, який, як і права такої особи, визначається спеціальним законом, а не усіх прав людини і громадянина, які, у свою чергу, визначені у Конституції України та конкретизовані в інших законах.
З огляду на предмет спору у цій адміністративній справі, а саме стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, судовий збір за звернення з даним позовом належить сплаті на загальний підставах.
Судом встановлено, що на розгляд Великої Палати Верховного Суду передавалась справа № 567/79/23 для відступлення зокрема і від наведених висновків щодо застосування п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір». Однак, ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2024 року справа № 567/79/23 повернута на розгляд колегії суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
При цьому, Велика Палата Верховного Суду не установила об'єктивних причин відступу від правового висновку, якими, за її усталеною практикою, можуть бути очевидні вади попереднього рішення (неефективність, неясність, неузгодженість) чи зміна суспільного контексту.
Тобто, позиція Великої Палати Верховного Суду щодо питання застосування п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» залишилася незмінною.
Вказані висновки викладені в ухвалах Верховного Суду від 12.05.2025 № 160/28313/23, від 15.05.2025 у справі №160/24219/24.
Посилання позивача на відкриті провадження без сплати позивачами судового збору в інших справах, як на підставу звільнення позивача від сплати судового збору суд не приймає, оскільки згідно з положеннями ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
За вказаних обставин у суду відсутні правові підстави для звільнення позивача від сплати судового збору.
Розглянувши заяву, суд дійшов висновку про те, що позивачем недоліки заяви не усунені.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст.169 КАС України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, вона повертається позивачеві.
Керуючись ст. 169, 256, 293, 294, 295 КАС України, суд, -
Повернути позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення сум середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Згідно з ч. 8 ст. 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя А.О.Черникова