Україна
Донецький окружний адміністративний суд
26 травня 2025 року Справа №640/17313/22
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Шинкарьова І.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області про винесення додаткового судового рішення та відстрочення виконання судового рішення в адміністративній справі №640/17313/22,
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 29.04.2025 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головне управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії до Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії, - задоволено.
Визнано протиправними дії Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області щодо не виготовлення та не надання до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві оновленої довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 для перерахунку пенсії станом на 01.01.2022, у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове звання та інших щомісячних видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, розмір яких визначається із застосуванням розміру посадового окладу, шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,14 до Постанови № 704, для проведення перерахунку основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2022.
Зобов'язано Головне управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 для перерахунку пенсії станом на 01.01.2022, у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове звання та інших щомісячних видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, розмір яких визначається із застосуванням розміру посадового окладу, шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,14 до Постанови № 704, для проведення перерахунку основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2022.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 992,40 грн.
Відповідачем до суду надано заяву про ухвалення додаткового рішення та про відстрочення виконання рішення суду.
В обґрунтування заяви зазначено, що визначений судом першої інстанції у справі №640/17313/22 спосіб виконання відповідачем рішення суперечить положенням ч.3 ст.43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених із військової служби, та деяких інших осіб" й може охоплюватися диспозицією ч.1 ст.366 КК України, оскільки передбачає формування та надання до пенсійного органу (ГУ ПФУ м. Києві) для перерахунку пенсії позивача неправдивих (обчислених шляхом використання у розрахунках більшої, аніж була застосована у дійсності величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб) офіційних даних про розмір грошового забезпечення, який (розмір) фактично не нараховувався, не сплачувався відповідній категорії військовослужбовців та із обумовленого судом у зв'язку зростанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб приросту якого за відсутності підстав не сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що обґрунтовано у тому числі зверненням № 51/14-42434 від 14.03.2024 (пропозиції з національної безпеки).
У зв'язку з цим з метою забезпечення правомірної реалізації визначеного судом способу виконання вищевказаного судового рішення відповідач просить ухвалити у справі №640/17313/22 на підставі ст.378 КАС України рішення щодо зміни або визначення способу виконання судового рішення (рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29.04.2025 у справі № 640/17313/22), включивши до його (способу) складу учинення у межах встановлених судом розумних строків вказаних вище за текстом юридично значимих дій, а саме:
1) виконання позивачем ( ОСОБА_1 ) покладеного на нього положеннями ч. 1 ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених із військової служби, та деяких інших осіб», ч. 1 ст. 102 Закону України «Про пенсійне забезпечення» обов'язку шляхом повідомлення своєю заявою згідно із п. 3 розділу І «Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1, до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про усі відомі йому (позивачу), зокрема, й з листа Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області № 51/17/П-1178/24 від 29.09.2022, обставини, які спричиняють зміну (збільшення та/або зменшення) розміру його пенсії у зв'язку із зростанням з 01.01.2022 прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
2) підвищення у встановленому порядку згідно із висновком, викладеним в абз. 2 (п/п. 1) п. 62 мотивувальної частини постанови Верховного Суду від 02.08.2022 у справі №440/6017/21, розміру грошового забезпечення, яке нараховується і сплачується військовослужбовцям Служби безпеки України та з якого відповідно до ч. 3 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених із військової служби, та деяких інших осіб» обчислюється пенсія позивача ( ОСОБА_1 ), у зв'язку із зростанням із 01.01.2022 прожиткового мінімуму для працездатних осіб та здійснення сплати із одержаного внаслідок цього підвищення приросту грошового забезпечення (у тому числі з приросту посадового окладу, окладу за військовим званням) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування;
3) отримання Головним управлінням Служби безпеки України у м. Києві та Київській області згідно із «Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45, від Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві списку із зазначенням у ньому ОСОБА_1 як особи, пенсія якої підлягає перерахунку.
Також відповідач просив:
- відстрочити (відтермінувати) виконання ухваленого іменем України у справі №200/8635/24 рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29.04.2025 відповідно до ст.378 КАС України до моменту завершення перелічених вище за текстом у п.п.1-3 юридично значимих дій у межах встановлених судом розумних строків з метою забезпечення дотримання вимог ч.1 ст.68 Конституції України.
- ухвалити у справі № 640/17313/22 рішення щодо зміни способу виконання судового рішення (рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29.04.2025 №640/17313/22) у частині, що стосується розподілу судових витрат, шляхом заміни стягнення з Головного управління служби безпеки України у м. Києві та Київській області компенсації судового збору, сплаченого позивачем на повернення йому (позивачу) на підставі п.11 ч.2 ст.3 Закону України “Про судовий збір» сплаченого нею судового збору у повному обсязі з метою відвернення спричинення шкоди державі, державним інтересам у сфері національної безпеки.
У зв'язку із військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні», введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022, який діє і по теперішній час.
Відповідно до ст. 12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" від 12.05.2015 № 389-VIII, в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.
Рішенням Ради суддів України від 24.02.2022 N 9, з урахуванням положень ст.3 Конституції України про те, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю рекомендовано зборам суддів, головам судів, суддям судів України у випадку загрози життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.
Згідно п. 4 опублікованих 02.03.2022 Радою суддів України Рекомендацій щодо роботи судів в умовах воєнного стану, судам України рекомендовано усіх доступних працівників, по можливості, перевести на дистанційну роботу.
Місцезнаходження Донецького окружного адміністративного суду визначено м. Слов'янськ Донецької області.
У зв'язку з активізацією проведення бойових дій на території Донецької області та прилеглих областей, виникнення загрози безпеці, здоров'ю та життю людей, головою Донецького окружного адміністративного суду 26.02.2022 прийнято наказ №14/І-г. Про запровадження особливого режиму роботи Донецького окружного адміністративного суду у вигляді дистанційної роботи. Наказом запроваджено особливий режим роботи з 26.02.2022 до закінчення воєнного стану, і до дня відновлення роботи суду у звичайному режимі.
У зв'язку з викладеним розгляд заяви Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області про винесення додаткового судового рішення та відстрочення виконання судового рішення в адміністративній справі №640/17313/22, судом було продовжено.
Згідно із ч.9 ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судовий розгляд заяви здійснюється в порядку письмового провадження.
Щодо заяви в частині ухвалення додаткового рішення суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Аналізуючи положення ст.252 КАС України, суд вважає, що ним при прийнятті рішення за даною справою були виконані всі пункти, визначені КАС України у вказаній статті. Крім цього правовідносини між позивачем та ГУ ПФУ у м. Києві не були предметом розгляду в даній справі.
Щодо клопотання про ухвалення додаткового рішення стосовно розподілу судових витрат таким чином, щоб відвернути протиправне спричинення шкоди державі суд зазначає, що судові витрати в рішенні від 29.04.2025 були розподілені відповідно вимогам КАС України. А позиція заявника щодо протиправного спричинення шкоди державі не підтверджена жодним доказом.
На підставі викладеного суд вважає за належне відмовити в задоволенні заяви про ухвалення додаткового судового рішення.
Щодо клопотання в частині відстрочення виконання рішення суду.
Частиною першою ст. 378 КАС України передбачено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Приписами ч. 3 і ч. 4 ст. 378 КАС України встановлено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім'ї, її матеріальне становище; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
З наведеного висновується, що надання відстрочки виконання судового рішення є правом суду, яке може бути реалізоване ним у кожному конкретному випадку за наслідками оцінки обставин справи, наведених учасниками справи обґрунтувань та дослідження доказів. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Верховний Суд у постанові від 11.10.2019 у справі №810/4643/18 зазначив, що нормами КАС не встановлено вичерпний перелік обставин, за наявності яких суд може відстрочити або розстрочити виконання рішення в адміністративній справі. Це питання суд вирішує із врахуванням конкретних обставин адміністративної справи, зокрема, суб'єктного складу сторін у справі, зобов'язаної сторони (боржника) за рішенням суду, складного майнового стану чи складної життєвої ситуації зобов'язаної сторони (боржника), впливу виконання рішення на спроможність зобов'язаної сторони (боржника) виконати інший публічний обов'язок чи зобов'язання перед особами, які потребують соціального захисту. У випадку розстрочення (відстрочення) виконання свого рішення суд, який здійснює контроль за його виконанням, повинен забезпечити баланс публічного і приватного інтересів.
Як вже зазначено вище, відповідач обґрунтовує відстрочення фактичним виконанням перелічених вище за текстом у п.п.1-3 юридично значимих дій (які викладені в обґрунтування клопотання про прийняття додаткового рішення) у межах встановлених судом розумних строків.
Враховуючи те, що клопотання про ухвалення додаткового рішення задоволено не було, заява про відстрочення виконання рішення суду, яка обґрунтована виключно наявністю додаткового рішення, також задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 243, 248, 256, 294, 295, 297, 370, 378 КАС України, суд,
У задоволенні заяви Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області про винесення додаткового судового рішення та відстрочення виконання судового рішення в адміністративній справі №640/17313/22 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя І.В. Шинкарьова