27 травня 2025 рокуСправа №160/1653/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Голобутовського Р.З.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
22.01.2025 Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - відповідач), у якій просить
- визнати протиправним та скасувати рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку №66756/04-36-24-16/ НОМЕР_1 від 29.10.2024;
- зобов'язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області внести зміни до Реєстру платників єдиного податку шляхом виключення запису "виключення з реєстру платників єдиного податку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з 01.10.2024".
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач не погоджується з оскаржуваним рішенням про анулювання реєстрації платника єдиного податку. Позивач вказує, що за результатом камеральної перевірки було встановлено порушення абз. 8 пп. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПК України. Позивач вважає, що норми Податкового кодексу України не передбачають можливості виявлення порушень вимог ст. ст. 291, 298 ПК України при проведенні камеральних перевірок. Рішення, що прийняте на підставі акту, предмет якого не передбачений Податковим кодексом України повинно бути визнано протиправним. Зміни в ПК України, які вступили в силу з 01.01.2022, обмежили право надавати послуги з доступу до мережі Інтернет лише платникам єдиного податку другої групи. Таким чином, зміни, передбачені Законом України №1914-1X від 30.11.2021 свідчать про те, що до 01.01.2022 Податковий кодекс України обмежив платників єдиного податку другої групи в наданні послуг доступу до мережі Інтернет тільки платникам єдиного податку та/або населенню, а з 01.01.2022 заборонив здійснення відповідної діяльності незалежно від статусу замовника таких послуг. Введення таких індивідуальних обмежень виключно для другої групи спрощеної системи оподаткування ще раз свідчить про відсутність таких загальних обмежень в пп. 291.5 ст.291 ПК України. Позивач звертає увагу суду також на той факт, що акт перевірки при формуванні висновків про порушення з боку позивача норм абз. 8 пт. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПК України посилається на коди КВЕД, а не на конкретний перелік послуг, викладений в Податковому кодексі України. Будь-яке використання КВЕД не для статистичних потреб (адміністративних або нормативних) здійснюють самі користувачі за власними правилами, відповідаючи за це та належно пояснюючи таке використання.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.01.2025 відкрито провадження в адміністративній справі; призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом.
30.01.2025 та 04.03.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшли клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
03.02.2025 позивачем подано до суду уточнену позовну заяву, в якій зазначено код ЄДРПОУ відповідача.
12.02.2025 представником відповідача через автоматизовану систему «Електронний суд» подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, вважає їх безпідставними з огляду на наступне. Відповідач вказує, що перевіркою встановлено, що згідно інформаційних баз даних ДПС України, в реєстраційних даних та в Реєстрі платників єдиного податку серед видів господарської діяльності, обраних ФОП ОСОБА_1 для перебування на спрощеній системі оподаткування, зазначено такий вид діяльності як 61.10 «Діяльність у сфері проводового електрозв'язку».
Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань вид економічної діяльності 61.10 «Діяльність у сфері проводового електрозв'язку» визначено основним. Відповідно до поданих позивачем декларацій з єдиного податку за рік 2024 року, задекларовано вид економічної діяльності КВЕД 61.10 «Діяльність у сфері проводового електрозв'язку». Інформація про припинення цього виду діяльності та обрання основним іншого виду діяльності до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ФОП ОСОБА_1 не вносилась та відсутня у контролюючого органу. ГУ ДПС у Дніпропетровській області на підставі висновку від 22.10.2024 №1076/04-36-24-16 прийнято рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку ФОП ОСОБА_1 від 29.10.2024 №66756/04-36-24-16/ НОМЕР_1 , яке отримано ФОП ОСОБА_1 особисто 29.10.2024. ФОП ОСОБА_1 подано до ГУ ДПС скаргу на рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку від 29.10.2024 №66756/04-36-24-16/ НОМЕР_1 (вх. ДПС №43045/6 від 06.11.2024). Рішенням ДПС України про результати розгляду скарги №161/6/99-00-06-03-03-06 від 03.01.2025 залишено без змін рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 29.10.2024 №66756/04-36-24-16/ НОМЕР_1 про анулювання реєстрації платника єдиного податку, а скаргу - без задоволення. З набранням чинності 01.01.2022 Закону України від 16.12.2020 №1089 «Про електронні комунікації» платники єдиного податку третьої групи при постачанні електронних комунікаційних послуг не мають права застосовувати спрощену систему оподаткування, обліку та звітності. Фізичні особи - підприємці, які є платниками єдиного податку третьої групи та здійснюють діяльність за видами економічної діяльності класу 61.10 «Дiяльнiсть у сферi проводового електрозв'язку», на сьогодні не мають права застосовувати спрощену систему оподаткування. Платники єдиного податку (фізичні особи - підприємці) зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених Кодексом, у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності. Анулювання платника єдиного податку третьої групи - ФОП ОСОБА_1 з Реєстру платників єдиного податку відбулося у зв'язку з провадженням суб'єктом господарювання заборонених видів господарської діяльності, визначених в пункті 8 підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 Податкового кодексу України, що і відображено в деклараціях ФОП ОСОБА_1 з єдиного податку. Предметом камеральної перевірки було питання дотримання платником єдиного податку ФОП ОСОБА_1 вимог перебування на спрощеній системі оподаткування. На підставі викладеного та у відповідності до вимог діючого законодавства підстави для скасування рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №66756/04-36-24-16/3037401891 від 29.10.2024 відсутні.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.03.2025 клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про розгляд справи в порядку загального позовного провадження у справі №160/1653/25 залишено без задоволення.
Згідно з ч.ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) зареєстрований суб'єктом підприємницької діяльності 06.04.2012, основним видом діяльності за КВЕД є 61.10 Діяльність у сфері проводового електрозв'язку, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
30.09.2024 Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області проведено камеральну перевірку щодо порушення платником єдиного податку вимог перебування на спрощеній системі оподаткування, за наслідками якої складено акт №63058/04-36-24-16/ НОМЕР_1 .
Перевіркою встановлено, що ФОП ОСОБА_1 порушено вимоги абз. 5 підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 Кодексу щодо застосування спрощеної системи оподаткування, а саме: здійснення діяльності з надання послуг пошти (крім кур'єрської діяльності), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв'язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв'язку з використанням безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з правом технічного обслуговування і надання в користування каналів електрозв'язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв'язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку, діяльність з надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж, мереж ефірного теле- і радіомовлення, проводового радіомовлення та телемереж. Відповідно до аб3.5 пп. 298.2.3 п.298.2 ст.298 Кодексу такий платник зобов'язаний перейти на сплату інших податків і зборів з першого числа місяця податковим звітним періодом, у якому здійснювались такі види діяльності. Станом на 30 вересня 2024 року заява на відмову від застосування спрощеної системи оподаткування не подана.
08.10.2024 позивачем подані заперечення до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на акт камеральної перевірки, в яких зазначено, що норми Податкового кодексу України не передбачають можливості виявлення порушень вимог ст. 292 ПК України при проведенні камеральних перевірок. Акт перевірки не містить інформації про те, які саме види діяльності фактично здійснювались та в якому обсязі, в які звітні періоди. Відсутність такої інформації не дає можливості дати відповідь на питання, з якого саме моменту і які саме заборонені види діяльності здійснювались позивачем, як платником єдиного податку третьої групи. Акт перевірки не містить інформації про те, коли і яким саме нормативно-правовим документом платниками єдиного податку третьої групи заборонено надавати послуги з доступу до мережі інтернет. Суб'єкти підприємницької діяльності можуть знаходитись на третій групі спрощеної системи оподаткування і надавати послуги з доступу до мережі Інтернет за умовою, що цей вид діяльності відображено ними в заяві про обрання/перехід на спрощену систему оподаткування і такі суб1єкти не порушували інших норм ПК України.
22.10.2024 Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області складено лист «Про результати розгляду заперечення» №73439/6/04-36-24-26-11, в якому повідомлено, що з набранням чинності 01.01.2022 Закону України від 16 грудня 2020 року №1089 «Про електронні комунікації» платники єдиного податку третьої групи при постачанні електронних комунікаційних послуг не мають права застосовувати спрощену систему оподаткування.
29.10.2024 Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області прийнято рішення №66756/04-36-24-16/ НОМЕР_1 про анулювання реєстрації платника єдиного податку, яким відповідно до абзацу 3 пункту 299.10 та пункту 299.11 статті 299 ПК України анульовано реєстрацію платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з 01.10.2024.
04.11.2024 ФОП ОСОБА_1 подано до ГУ ДПС скаргу на рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку від 29.10.2024 №66756/04-36-24-16/ НОМЕР_1 (вх. ДПС №43045/6 від 06.11.2024).
Рішенням ДПС України про результати розгляду скарги №161/6/99-00-06-03-03-06 від 03.01.2025 залишено без змін рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 29.10.2024 №66756/04-36-24-16/ НОМЕР_1 про анулювання реєстрації платника єдиного податку, а скаргу - без задоволення.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням про анулювання реєстрації платника єдиного податку, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Глава 1 розділу XIV Податкового кодексу України регулює питання спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності.
Відповідно до пункту 291.3 статті 291 Податкового кодексу України юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Відповідно до підпункту 3 пункту 299.10 статті 299 Податкового кодексу України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі: у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 та підпунктом 298.8.6 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу.
Підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Податкового кодексу України визначено, що платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки: у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми.
Згідно з пунктом 299.11 статті 299 Податкового кодексу України у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб'єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.
Згідно з пунктом 8 підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 Податкового кодексу України не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої груп суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), які здійснюють: діяльність з надання послуг пошти (крім кур'єрської діяльності), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв'язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв'язку з використанням безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з правом технічного обслуговування і надання в користування каналів електрозв'язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв'язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку, діяльність з надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж, мереж ефірного теле- і радіомовлення, проводового радіомовлення та телемереж.
Суд звертає увагу на те, що аналіз вказаних норм свідчить про те, що виявлення порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених Главою 1 розділу XIV Податкового кодексу України можливе лише під час проведення перевірок.
Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Суд наголошує на тому, предметом спору у цій справі є правомірність прийняття відповідачем рішення про анулювання реєстрації фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , як платника єдиного податку.
Підставою прийняття відповідачем такого рішення стали висновки акта камеральної перевірки правомірності перебування на спрощеній системі оподаткування фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про те, що вказане позивач немає підстав перебування в реєстрі платників єдиного податку третьої групи.
Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 21.02.2020 у справі №826/17123/18 сформував правовий висновок, відповідно до якого незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.
У постанові від 22.09.2020 у справі №520/8836/18 Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду, окрім наведених вище висновків, погодився із висновками судів попередніх інстанцій про те, що перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб'єктом владних повноважень, який зобов'язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України. Невиконання вимог закону щодо підстави для проведення документальної позапланової перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує жодних правових наслідків такої перевірки, акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом. Таким чином, податкове повідомлення-рішення, прийняте за наслідками такої перевірки та на підставі акта перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню. Встановлені судами обставини щодо протиправності призначення та проведення відповідачем перевірки, за наслідками якої і було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, є достатніми для висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення.
Зміст висновків наведених постанов свідчить про те, що установивши порушення процедури проведення перевірки, її підстав, наслідком чого є визнання протиправними її результатів, до аналізу інших обставин, що слугували підставою ухвалення суб'єктом владних повноважень індивідуальних актів, суд може не переходити з огляду на викладену вище сталу і послідовну практику Верховного Суду, відступу від якої у встановленому законом порядку не здійснювалося.
Також Суд звертає увагу на те, що Верховний Суд при розгляді подібних адміністративних справ сформував наступні висновки: реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках. При цьому, прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (постанови від 26.02.2019 у справі №805/1396/17-а, від 05.02.2019 у справі №805/206/17-а, від 24.01.2019 у справі №813/1346/18, від 05.06.2018 у справі №813/4266/17).
Відповідно, єдиним законним способом реалізації владних управлінських функцій є проведення документальної перевірки на підставі якої встановлюється, що платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку), як наслідок - прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку, шляхом виключення з реєстру платників цього податку.
Суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів проведення документальної перевірки позивача, а акт перевірки за результатами, якого прийняте спірне рішення взагалі не містить інформації щодо виду та підстав перевірки.
Суд наголошує на тому, що незважаючи на те, що акт податкової перевірки не є самостійним предметом судового оскарження, він є одним із доказів в адміністративній справі про визнання протиправним рішення контролюючого органу, прийнятого за наслідками проведеної перевірки. Текст акта перевірки повинен деталізовано відображати зміст та суть встановлених контролюючим органом порушень та відповідати встановленим висновкам про вчинене платником податків порушення. Описова частина акта перевірки повинна бути сформульована таким чином, щоб платник податків міг зрозуміти в чому, на думку податкового органу, полягає склад вчиненого правопорушення та, заперечуючи проти встановлених у висновках акта перевірки порушень, на підставі яких прийнято податкове повідомлення-рішення, мав змогу подати заперечення проти акта перевірки чи звернутися до суду з позовом про оскарження прийнятих за наслідками такої перевірки рішень контролюючого органу.
Про обов'язок деталізувати зміст виявлених порушень та необхідність відповідності такого опису вказаним висновкам про вчинене в акті перевірки акцентує увагу в численних рішеннях і Верховний Суд, зокрема в постанові від 26.06.2023 у справі №815/6819/14.
Суд звертає увагу на те, що в акті перевірки зазначено, що видом діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 є «Діяльність у сфері проводового електрозв'язку» (61.10).
В подальшому в акті перевірки цитуються норми ПК України, а саме абз. 5 п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПК України, абз. 5 пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПК України.
За результатами цитування вказаних актів, податковий орган зробив висновок, що позивач немає підстав для перебування в реєстрі платників єдиного податку третьої групи та за рішенням контролюючого органу підлягає виключенню з Реєстру платників єдиного податку третьої групи з 01.10.2024.
Суд звертає увагу на те, що акт перевірки, на підставі якого прийнято спірне рішення, взагалі не відображає зміст та суть встановлених контролюючим органом порушень. З описової частини акта перевірки не зрозуміло в чому, на думку податкового органу, полягає склад вчиненого правопорушення.
Зміст акту свідчить, що податковим органом не наведено жодного доводу, який би підтверджував здійснення позивачем господарської діяльності, яка не може здійснюватися платниками єдиного податку першої - третьої груп.
В свою чергу, неповнота висновків акта перевірки, виключає можливість стверджувати про здійснення позивачем господарської діяльності, яка не може здійснюватися платниками єдиного податку першої - третьої груп.
Суд наголошує на тому, що неповнота висновків акта перевірки, фактично унеможливлює здійснити аналіз правових норм в межах конкретних правовідносин.
Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 18.03.2025 №160/21398/24.
Водночас суд не спростовує доводи податкового органу, що з набранням чинності 01.01.2022 Закону України від 16.12.2020 №1089 «Про електронні комунікації» платники єдиного податку третьої групи при постачанні електронних комунікаційних послуг не мають права застосовувати спрощену систему оподаткування.
Проте враховуючи, що документальної перевірки стосовно позивача проведено не було, акту перевірки, яким було б встановлено, що позивач надає послуги з постачання електронних комунікаційних послуг, та отримує за відповідну діяльність прибуток суду не надано.
На підставі порушення процедури проведення перевірки, рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку №66756/04-36-24-16/ НОМЕР_1 від 29.10.2024 є передчасним та підлягає скасуванню.
Для належного захисту прав позивача суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача внести до Реєстру платників єдиного податку шляхом виключення запису «виключення з реєстру платників єдиного податку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з 01.10.2024».
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи встановлені судом обставини справи, суд робить висновок про задоволення позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З матеріалів справи встановлено, що за подання позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3028,00 грн, що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції №0034410051 від 17.01.2025.
Отже, оскільки позовну заяву задоволено повністю, судовий збір у сумі 3028,00 грн підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позовну заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, буд. 17А, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ ВП 44118658) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про анулювання реєстрації платника єдиного податку №66756/04-36-24-16/ НОМЕР_1 від 29.10.2024.
Зобов'язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області внести зміни до Реєстру платників єдиного податку шляхом виключення запису «виключення з реєстру платників єдиного податку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з 01.10.2024».
Стягнути на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області судові витрати з оплати судового збору у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Р.З. Голобутовський