27 травня 2025 року ЛуцькСправа № 640/21478/20
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Стецика Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Адвокатського об'єднання “Аліас» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення,
Адвокатське об'єднання “Аліас» (далі - АО “Аліас», позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - ГУ ДПС у м. Києві, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення від 10.08.2020 №0410523308 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що у період з 21.01.2015 до 15.01.2018 позивачем своєчасно та у повному обсязі було здійснено сплату єдиного соціального внеску (далі - ЄСВ), що підтверджується копіями 85 платіжних доручень. Однак, у період з 01.10.2015 до 16.01.2017 помилково було здійснено перерахування коштів на рахунок № НОМЕР_1 замість правильного рахунку № НОМЕР_2 .
Ця технічна помилка була самостійно виявлена позивачем, після чого відповідні кошти були перераховані на правильний рахунок за заявою та листом до ДПІ у Печерському районі м. Києва.
Позивач стверджує, що згідно з п. 1 ч. 10 ст. 9 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI днем сплати ЄСВ є день списання коштів з рахунку платника незалежно від часу їх зарахування на рахунок органу доходів і зборів. Тому дія платника, хоч і з технічною помилкою, не є бездіяльністю та не повинна тягнути застосування штрафних санкцій. Додатково позивач посилається на рішення Державної податкової служби України від 13.07.2020 №21759/6/99-00-06-03-01-06 про розгляд скарги, яким скасовано вимогу ГУ ДПС у м. Києві від 09.06.2020 №Ю-49022-10 про сплату боргу (недоїмки), що підтверджує відсутність заборгованості зі сплати ЄСВ.
Відтак, вважає, що помилка при зазначенні невідповідного рахунку не може слугувати підставою для застосування до позивача штрафних санкцій та нарахування пенсі за несвоєчасне перерахування єдиного соціального внеску.
На підставі наведеного просить позов задовольнити.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.09.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №640/21478/20, вирішено, що справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи.
Відповідно до ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.12.2021 замінено відповідача у справі №640/21478/20 - Головне управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19; код ЄДРПОУ: 43141267) на правонаступника - Головне управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19; код: ЄДРПОУ 44116011), як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8; код ЄДРПОУ: 43005393).
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 27.02.2025 прийнято до провадження адміністративну справу №640/21478/20 за позовом Адвокатського об'єднання “Аліас» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення.
Відповідач у поданому відзиві заперечив проти позову. ГУ ДПС у м. Києві зазначає, що згідно з ч. 10, п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI №2464-VI, за несплату або несвоєчасну сплату ЄСВ застосовується штраф у розмірі 20% недоплаченої суми та пеня - 0,1% за кожен день прострочення.
На думку органу доходів і зборів, перерахування коштів на невірний рахунок не є належним виконанням зобов'язання щодо сплати ЄСВ. Помилкове зазначення рахунку - відповідальність платника, а отже, сплата на неправильний рахунок не звільняє від обов'язку здійснити належну оплату в строки, передбачені законом. Відповідач наголошує, що згідно з чинними нормативно-правовими актами, зокрема Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженою Наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449, прийняття рішення про штраф не потребує перевірки, а здійснюється за даними інформаційної системи.
На підставі наведеного просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Позивач у відповіді на відзив зазначає, що відповідач не спростував факт відсутності боргу, підтверджений як платіжними дорученнями, так і інтегрованими картками платника. У відповіді підкреслено, що дія позивача не є порушенням обов'язку зі сплати внеску, оскільки кошти були списані з рахунку платника у встановлені строки, а помилка в реквізитах не є бездіяльністю.
Позивач також посилається на рішення Державної податкової служби України від 13.07.2020 №21759/6/99-00-06-03-01-06, яким було скасовано вимогу про сплату боргу, що підтверджує відсутність заборгованості. На думку позивача, технічна помилка не може тягнути за собою фінансові санкції, а тому вважає позовну вимогу про визнання протиправним та скасування рішення від 10.08.2020 №0410523308 обгрунтованою.
Враховуючи вимоги статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з огляду на наступне.
Судом встановлено, що АО “Аліас» зареєстроване 03.04.2012 як юридична особа, видом економічної діяльності якого є: 69.10 Діяльність у сфері права (основний), що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 10.09.2020 №414324720075.
ГУ ДПС у м. Києві 09.06.2020 винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ю-49022-10, якою позивачу нарахована станом на 31.05.2020 заборгованість з єдиного внеску в сумі 28659,27 грн.
Вказану вимогу АО “Аліас» оскаржило до Державної податкової служби України (далі - ДПС України), яка рішенням від 13.07.2020 №21759/6/99-00-06-03-01-06 про розгляд скарги повідомила позивача про те, що згідно даних інформаційної системи органу доходів і зборів загальна сума заборгованості скаржника станом на 31.05.2020 становила 28659,27 грн. Поряд з цим, 24.06.2020 контролюючим органом проведено коригування даних інформаційної системи органу доходів і зборів платника, заборгованість, на яку сформовано оскаржувану вимогу - не обліковується. Таким чином, вимога про сплату боргу (недоїмки) від 09.06.2020 №Ю-49022-10 ГУ ДПС у м. Києві вважається відкликаною.
10.08.2020 ГУ ДПС у м. Києві прийняло рішення від 10.08.2020 №0410523308 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким застосовано до АО “Аліас» штраф у розмірі 18156,61 грн та нараховано пеню у розмірі 13176,29 грн за несвоєчасну сплату єдиного внеску за період з 21.01.2015 до 15.01.2018, а всього на суму 31332,90 грн.
Не погодившись з таким рішенням, позивач подав скаргу від 17.08.2020 вих. №51 до ДПС України, яка рішенням від 04.09.2020 №27034/6/99-00-06-03-01-06 про розгляд скарги повідомила позивача про те, що оскаржуване рішення винесено на виконання рішення ДПС про результати розгляду скарги від 15.06.2020 №19075/6/99-00-06-03-01-06, яким скасовано рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне) перерахування єдиного внеску від 08.05.2020 №0245303308 ГУ ДПС у м. Києві, зобов'язано винести і направити нове рішення відповідно до вимог чинного законодавства. Таким чином, питання, порушене в скарзі від 17.08.2020 №51 є фактично повторним та вже вирішене по суті у розумінні п. 7 розділу І Порядку розгляду контролюючими органами скарг на вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та на рішення про нарахування пенсі та накладення штрафу, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2015 №1124. За таких обставин, позивача повідомлено, що скарга не підлягає розгляду ДПС України.
Позивач вважає рішення ГУ ДПС у м. Києві від 10.08.2020 №0410523308 протиправними та такими, що підлягають скасуванню, тому звернувся до суду із даним адміністративним позовом.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон №2464-VI).
В силу ч. 8 ст. 4 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» фізична особа - підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.
Відповідно до п. 2 ч. 1 статті 1 Закону №2464-VI єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно з абз. 2 п. 1 ч. 1 статті 4 Закону №2464-VI платниками єдиного внеску є підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Частиною 2 статті 6 Закону №2464-VI встановлено обов'язок платника єдиного внеску своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
За приписами частин 5, 7 і 8 статті 9 Закону №2464-VI сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування.
Єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.
Платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.
При цьому, у силу приписів норми п. 1 ч. 10 ст. 9 зазначеного Закону у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів днем сплати єдиного внеску вважається день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів.
Відповідно до ч. 11 ст. 9, ч. 10 і 11 ст. 25 Закону №2464-VI у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Так, на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу, а за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.
Отже, вищезазначені штрафні санкції застосовуються у разі несплати (неперерахування) або несвоєчасної сплати (несвоєчасного перерахування) єдиного внеску, тобто, у випадку допущення платником податку бездіяльності у формі неоплати (несвоєчасної оплати) ЄСВ.
Згідно абзацу 1 частини чотирнадцятої статті 25 Закону №2464-VI про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа податкового органу у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.
Абзацом 1 частини першої статті 43 Бюджетного кодексу України передбачено, що при виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів. Казначейство України забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України.
Згідно із частиною п'ятою статті 45 Бюджетного кодексу України податки і збори та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.
Водночас, пунктом 22.4 статті 22 Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05.04.2001 №2346-III (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним:
для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника;
для банку платника - з дати списання коштів з рахунка платника та зарахування на рахунок отримувача в разі їх обслуговування в одному банку або з дати списання коштів з рахунка платника та з кореспондентського рахунка банку платника в разі обслуговування отримувача в іншому банку.
Банки мають забезпечувати фіксування дати прийняття розрахункового документа на виконання.
Таким чином, під сплатою єдиного внеску слід розуміти внесення відповідних сум на рахунки органів доходів і зборів.
З досліджуваних платіжних доручень №550 від 01.10.2015 в сумі 1098,24 грн, №557 від 15.10.2015 в сумі 1098,24 грн, №567 від 01.11.2015 в сумі 1098,24 грн, №576 від 15.11.2015 в сумі 1098,24 грн, №583 від 01.12.2015 в сумі 1098,24 грн, №590 від 15.12.2015, в сумі 1098,24 грн. №597 від 09.01.2016 в сумі 1098,24 грн, №604 від 25.01.2016 в сумі 1320,00 грн, №611 від 01.02.2016 в сумі 1320,00 грн, №617 від 15.02.2016 в сумі 1320,00 грн, №625 від 11.03.2016 в сумі 1320,00 грн, №632 від 15.03.2016 в сумі 1320,00 грн, №639 від 01.04.2016 в сумі 2400,19 грн, №648 від 15.04.2016 в сумі 1377,20 грн, №657 від 10.05.2016 в сумі 1377,20 грн, №664 від 15.05.2016 в сумі 1377,20 грн, №673 від 31.05.2016 в сумі 1377,20 грн, №680 від 16.06.2016 в сумі 1377,20 грн, №691 від 01.07.2016 в сумі 1377,20 грн, №694 від 11.07.2016 в сумі 22,34 гри, №705 від 17.07.2016 в сумі 1377,20 грн, №712 від 24.07.2016 в сумі 1377,20 грн, №717 від 28.07.2016 в сумі 1377,20 грн, №724 від 15.08.2016 в сумі 1377,20 грн, №730 від 15.08.2016 в сумі 22,34 грн, №738 від 31.08.2016 в сумі 1377,20 грн, №745 від 08.09.2016 в сумі 22,34 грн, №752 від 15.09.2016 в сумі 1377,20 грн, №761 від 29.09.2016 в сумі 1377,20 грн, №769 від 16.10.2016 в сумі 1377,20 грн, №775 від 18.10.2016 в сумі 22,34 грн, №784 від 31.10.2016 в сумі 1377,20 грн, №791 від 10.11.2016 в сумі 22,34 грн, №799 від 15.11.2016 в сумі 1377,20 грн, №807 від 08.12.2016 в сумі 22,34 грн, №814 від 12.12.2016 в сумі 1377,20 грн, №820 від 15.12.2016 в сумі 1404,30 грн, №829 від 26.12.2016 в сумі 1404,30 грн, №837 від 15.01.2017 в сумі 1404,30 грн слідує, що ЄСВ сплачений АО “Аліас» своєчасно на розрахунковий рахунок Казначейства України 37197207012655, відкритий для ГУ ДПС у м. Києві. Однак вказаний рахунок був зазначений позивачем помилково для сплати ЄСВ, а в подальшому така помилка була виправлена шляхом направлення заяви до ГУ ДФС у м. Києві від 30.01.2017 вих. №9 для зарахування коштів на вірний рахунок Казначейства України 37193201012655 для сплати ЄСВ.
За таких обставин суд приходить до висновку, що позивачем не було допущено бездіяльності щодо неоплати (несвоєчасної оплати) сум ЄСВ за вказаний період, а була допущена помилка під час перерахування узгодженої суми грошового зобов'язання єдиного внеску до державного бюджету, що має своє вираження у помилковій сплаті сум ЄСВ на невідповідний рахунок. Здійснення такої помилки має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова. Відтак, дії, які не містять ознак бездіяльності платника податків при сплаті узгодженої суми грошового зобов'язання, не є підставою для застосування штрафів.
Аналогічні правові висновки наведені в постановах Верховного Суду від 20.02.2018 у справі №816/591/16, від 21.02.2018 у справі № 813/1008/16, від 14.02.2018 у справі №816/1254/17, від 14.08.2018 у справі №821/1897/17, від 10.04.2020 у справі №821/844/17, згідно яких помилка при зазначенні невідповідного рахунку не може слугувати підставою для застосування до позивача штрафних санкцій та нарахування пені за несвоєчасне перерахування ЄСВ.
Крім того, відсутність заборгованості позивача зі сплати ЄСВ підтверджується рішенням ДПС України від 13.07.2020 №21759/6/99-00-06-03-01-06 про розгляд скарги, яким підтверджено, що 24.06.2020 контролюючим органом проведено коригування даних інформаційної системи органу доходів і зборів платника, а тому заборгованість у сумі 28659,27 грн не обліковується, на яку сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 09.06.2020 №Ю-49022-10. У зв'язку з чим така вимога ГУ ДПС у м. Києві вважається відкликаною.
Відсутність заборгованості зі сплати ЄСВ також підтверджується інтегрованими картками платника АО “Аліас».
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність у відповідача правових підстав для застосування до позивача штрафу та пені, передбачених частиною десятою та пунктом 2 частини 11 статті 25 Закону №2346-ІІІ, згідно рішення від 10.08.2020 №0410523308 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною другою статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.
Згідно з частиною першою статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої цієї статті Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Беручи до уваги викладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Як визначено частиною першою статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
У зв'язку із задоволенням позову повністю на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, у сумі 2102,00 грн, що підтверджуються платіжним дорученням №1739 від 09.09.2020.
Керуючись статтями 243-246, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 10 серпня 2020 року №0410523308 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.
Стягнути на користь Адвокатського об'єднання “Аліас» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві судовий збір у сумі 2102,00 грн (дві тисячі сто дві гривні 00 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Адвокатське об'єднання “Аліас» (03150, місто Київ, вулиця Предславинська, будинок 30, офіс 24; ідентифікаційний код 38148999).
Відповідач: Головне управління ДПС у м. Києві (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 44116011).
Суддя Н. В. Стецик