м. Вінниця
26 травня 2025 р. Справа № 120/7072/25
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитришеної Руслани Миколаївни, розглянувши письмово заяву про забезпечення позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 )
У Вінницький окружний адміністративний суд звернувся з адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) про визнання протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Одночасно із позовною заявою представник позивача подав заяву про забезпечення позову шляхом заборони ІНФОРМАЦІЯ_4 та інших військових формувань Р(О)ТЦК та СП вчиняти дії щодо призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації до набрання законної сили рішенням суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) та ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Відповідно до ч. 1-3 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову.
У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк.
Беручи до уваги те, що матеріалів заяви достатньо для вирішення відповідного процесуального питання, заяву про забезпечення позову суд розглядає без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).
Визначаючись щодо заяви про забезпечення позову, суд керується такими мотивами.
Інститут забезпечення позову регламентовано статтями 150 - 153 Кодексу адміністративного судочинства України, які закріплюють підстави для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а також способи забезпечення позову під час здійснення адміністративного судочинства.
Відповідно до ч. 1 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю (ч. 2 ст. 150 КАС України).
Обґрунтовуючи підстави для постановлення ухвали про забезпечення позову заявник зазначає, що на підставі висновку військово-лікарської комісії (ВЛК) №1823/1 від 24.10.2019 позивача ОСОБА_1 визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку відповідно до п. 3 ч. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та п. 64 «а» Розкладу хвороб (Наказ МОУ №402 від 14.08.2008). Цей статус підтверджується витягом із системи «Резерв+» від 31.08.2024 (номер реєстру 291120235553693900004), де вказано категорію обліку «не військовозобов'язаний».
Однак, 02.01.2025 ІНФОРМАЦІЯ_3 протиправно поновив позивача на військовому обліку та змінив його статус на «військовозобов'язаний» без проведення повторного медичного огляду, що суперечить п. 1.1 Положення про ВЛК та ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
21.04.2025 ІНФОРМАЦІЯ_7 , проставив відмітку про взяття позивача на військовий облік, що також є протиправним.
Представник позивача зазначає, що у разі вчинення ІНФОРМАЦІЯ_7 дій щодо призову позивача на військову службу під час мобілізації до вирішення справи по суті існує реальна загроза порушення прав позивача, зокрема, права на повагу до приватного життя (ст. 8 Європейської конвенції з прав людини) та права на належне оформлення військового обліку.
Призов на військову службу може спричинити незворотні наслідки, такі як погіршення стану здоров'я позивача чи обмеження його, що унеможливить ефективний захист його прав у разі задоволення позову.
Надаючи оцінку аргументам заяви про забезпечення позову, суд зазначає наступне.
Забезпечення позову - це надання заявнику (позивачеві) тимчасової правової охорони його прав та інтересів, за захистом яких він звернувся чи планує звернутися до суду, до вирішення спору судом та набрання рішенням суду законної сили. Заходи забезпечення позову є втручанням суду у спірні правовідносини, тому вони повинні застосовуватися судом з підстав та в порядку, прямо передбачених законом (відповідний правовий висновок наведено у постанові Верховного Суду від 20.03.2019 року в справі № 826/14951/18).
Відтак, у кожному випадку суд повинен надати оцінку характеру ймовірних наслідків оскаржуваного рішення (дій чи бездіяльності) відповідача і лише у виняткових випадках за клопотанням позивача чи з власної ініціативи постановити ухвалу про забезпечення позову.
Згідно ч. 2 ст. 151 КАС України, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії (правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 24.04. 2019 року в справі № 826/10936/18 (провадження № К/9901/728/19).
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, наслідків заборони відповідачу приймати рішення чи здійснювати певні дії.
Безумовно, рішення чи дії суб'єктів владних повноважень справляють певний вплив на осіб, на яких поширюються. Такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно. Проте, відповідно до ст. 150 КАС України зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі.
Як на обставину необхідності вжиття заходів забезпечення позову, заявник посилається на те, що у разі призову на військову службу існує реальна загроза порушення прав позивача, зокрема, права на повагу до приватного життя та права на належне оформлення військового обліку.
Призов на військову службу може спричинити незворотні наслідки, такі як погіршення стану здоров'я позивача чи обмеження його, що унеможливить ефективний захист його прав у разі задоволення позову.
Втім, такі доводи заявника не можуть визнаватись достатніми для вжиття заходів забезпечення позову, оскільки сформульовані як можливість/ймовірність їх настання у майбутньому, тобто ґрунтуються тільки на припущеннях. Водночас, можливе настання негативних наслідків не є беззаперечним доказом для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, адже суд здійснює захист реально порушених прав, а не тих, які ймовірно може бути порушено у майбутньому. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 06.09.2019 у справі № 826/13306/18.
В цьому контексті суд враховує і те, що рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях та домислах, оскільки таке рішення суперечитиме законодавчо визначеним принципам і завданням адміністративного судочинства.
На переконання суду поновлення позивача на військовому обліку не є наслідком того, що позивач безальтернативно буде призваний на військову службу.
Заявником не надано жодних доказів на підтвердження тих обставин, що відповідач вживає заходів, спрямованих на мобілізацію позивача, як і не надано доказів на підтвердження факту того, що останній в подальшому буде призваний для проходження військової служби за мобілізацією.
Відтак, враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову, відтак, в задоволенні заяви представника позивача слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 150-154, 156, 248, 256, 294 КАС України, суд
У задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала з питань забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання).
Суддя Дмитришена Руслана Миколаївна