про залишення позовної заяви без руху
м. Вінниця
26 травня 2025 р. Справа № 120/7002/25
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Альчук М.П., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Миронюк Нелі Валеріївни про визнання дій протиправними, -
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Миронюк Нелі Валеріївни про визнання дій протиправними.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161 цього Кодексу.
Суд відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Частиною 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист, зокрема шляхом: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій.
Суд зазначає, що змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло.
Суд зауважує, що під викладом обставин розуміється обґрунтування порушених прав та інтересів позивача оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю відповідача у сфері публічно-правових відносинах.
Суд звертає увагу на те, що позовні вимоги повинні формулюватись у такий спосіб, який виключає можливість неоднозначного їх розуміння або тлумачення. Це означає, що позовні вимоги повинні бути максимально чіткими і зрозумілими для суду, не потребувати необхідності співставляти чи порівнювати їх зміст із змістом описової частини позову для встановлення дійсного предмету оскарження.
Також позовні вимоги повинні логічно випливати з обставин, що свідчать про факти порушень права.
Окрім того, суд акцентує увагу, що вимога зобов'язального характеру є похідною від основної, що вказує на порушення прав позивача.
Розглянувши матеріали позовної заяви, судом встановлено, що позивачка оскаржує дії приватного нотаріуса.
Водночас, зміст позовних вимог не містить чіткої вказівки та сутність дій, які позивачка вважає протиправними, як і не містить похідної вимоги, яка відповідає положенням ст. 5 КАС України та забезпечує належний спосіб захист у контексті окресленого предмету.
Відтак, позивачці слід уточнити зміст своїх позовних вимог відповідно до вимог КАС України.
Згідно до п. 5 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Також, п. 8 ч. 5 ст. 160 КАС України передбачено, що в позовній заяві зазначаються перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Натомість матеріали позовної заяви, не містять витягів з Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що б підтверджували корпоративні майнові права позивачки та фактичну реалізацію реєстраційних змін, здійснених нотаріусом.
Окрім того, представник позивача посилається на оскарження позивачкою дій приватного нотаріуса до Міністерства юстиції.
Разом з тим, вказану скаргу та відповідь на неї не надано до переліку документів позовної заяви, що позбавляє суд можливості оцінити підстави та період подання такої заяви.
Вказані матеріали, у свою чергу, впливають на визначення дотримання позивачем строку звернення до суду.
Так, представником позивача надано клопотання про поновлення строку звернення до суду, що мотивоване тим, що позивачка дізналася про порушення своїх прав лише 20.02.2025 року у ході розгляду справи № 902/1096/24, отримавши ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 06.10.2021 року у справі № 757/53274/21.
Частиною 1 статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч. 1 ст. 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Суд звертає увагу, що момент з якого позивачка дізналася про наявність зазначеної ухвали не свідчить про момент, з якого позивачка дізналася про порушення своїх прав у зв'язку з вчинення відповідної нотаріальної дії.
Поза увагою суду не може залишитися той факт, що у рамках господарської справи № 902/1096/24 позивачкою було висунуто вимогу щодо скасування відповідного реєстраційного запису, що у свою чергу, спростовує необізнаність позивачки у вчиненні оскаржуваної реєстрації дії.
Відтак, представнику позивача слід надати належним чином мотивовану заяву про поновлення строку звернення до суду.
Окрім того, зважаючи на наведені обставини та мотиви позовної заяви, суд констатує, що вказана вимога спрямована на поновлення корпоративних прав позивачки.
Суд зазначає, що приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи особистого немайнового інтересу учасника таких відносин. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу конкретного суб'єкта, що підлягає захисту у спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
Отже, до справ адміністративної юрисдикції належать публічно-правові спори, які виникають, зокрема, з приводу виконання чи невиконання органом виконавчої влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою чи службовою особою або іншим суб'єктом публічно-владних управлінських функцій і не обумовлені порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу конкретного суб'єкта, що підлягає захисту у спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.
У постановах від 06.11.2019 року у справі № 756/4477/18 та від 23 жовтня 2019 року у справі № 352/536/17 Велика Палата Верховного Суду вказала, якщо особа стверджує про порушення її прав наслідками, що спричинені рішенням суб'єкта владних повноважень, яке вона вважає неправомірним, і такі наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних прав або інтересів цієї особи чи пов'язані з реалізацією нею майнових або особистих немайнових прав чи інтересів, то визнання незаконним вказаного рішення і його скасування є способом захисту відповідних цивільних прав та інтересів.
Якщо порушенням своїх прав особа вважає наслідки, спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних прав чи обов'язків, то такі відносини мають майновий характер або пов'язаний з реалізацією особою її майнових чи особистих немайнових інтересів, тому визнання незаконними (протиправними) таких рішень суб'єкта владних повноважень є способом захисту цивільних прав та інтересів відповідно до пункту 10 статті 16 ЦК України.
Тобто, не є публічно-правовим спір між суб'єктом владних повноважень та суб'єктом приватного права - фізичною особою, у якому дії суб'єкта владних повноважень спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав.
Спірні правовідносини виникли саме внаслідок порушення майнових права, а тому у позивачки виникла необхідність захисту свого корпоративного права, у зв'язку з чим вона першочергово звернулася до суду із позовом в порядку господарського судочинства.
З огляду на наведене, позивачеві слід уточнити зміст позовної заяви, щоб підтверджувало наявність публічно-правового спору.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ч. 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.ст. 169, 248, 256 КАС України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Миронюк Нелі Валеріївни про визнання дій протиправними залишити без руху.
Запропонувати позивачу у 10-денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Альчук Максим Петрович