про відкриття провадження в адміністративній справі
м. Вінниця
26 травня 2025 р. Справа № 120/6969/25
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Заброцька Людмила Олександрівна, розглянувши матеріали:
за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до: ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 )
про: визнання бездіяльності протиправною та зобов"язання вчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України, НОМЕР_4 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_5 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов"язання вчинити дії.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує на протиправну бездіяльність відповідачів щодо обчислення та виплати позивачу грошового забезпечення за період з 04.05.2022 по 20.05.2023 відповідно, грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та премії без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 року та Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 року.
Одночасно в позовній заяві позивач просить поновити строк звернення до суду з цим позовом, мотивуючи клопотання тим, що до правовідносин, які виникли до 19.07.2022 слід застосовувати норми Кодексу законів про працю України, які не обмежували строк звернення до суду за вирішенням трудових спорів, зокрема щодо виплат заробітної плати. Щодо правовідносин, які виникли в період з 19.07.2022 по 20.05.2023, то позивач зазначає, що на момент його виключення зі списків особового складу військової частини йому він не володів інформацією про склад та розмір його грошового забезпечення, що підлягало виплаті за період з 04.05.2022 по день виключення зі списків частини, зокрема позивач зазначає, що йому не було відомо про розмір прожиткового мінімуму, який застосовувався відповідачами при розрахунку його грошового забезпечення, чи були виплачені одноразові та інші щомісячні основні та додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, премії), який тарифний розряд та посадовий оклад були враховані, яка була надбавка за вислугу років, інші складові грошового забезпечення та у якому розмірі (у відсотках) вони були нараховані.
Позивач зазначає, що на момент звільнення він не мав обґрунтованих підстав вважати, що відповідача міг допустити порушення його права та провести розрахунок грошового забезпечення з порушенням норм діючого законодавства.
Позивач вказує, що про порушення своїх прав він дізнався лише з відповіді на адвокатський запит його представника в квітні 2025 року.
Вирішуючи вищевказане клопотання, суд зазначає таке.
Згідно з ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 2 ст. 122 КАС України).
Водночас в силу положень ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 233 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) у редакції, що була чинною до 19.07.2022, в разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Тобто, у разі порушення законодавства про оплату праці в частині її виплати, працівник мав право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати (грошового забезпечення) без обмеження будь-яким строком.
Відтак суд погоджується з доводами представника позивача про те, що за період з 04.05.2022 по 18.07.2022 строк звернення до суду з цим позовом не пропущений.
Щодо періоду з 19.07.2022 по 20.05.2023, то суд враховує, що 19.07.2022 набув чинності Закон України від 1 липня 2022 року № 2352-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин", яким внесені зміни до законодавства про працю.
Так, пунктом 18 частини 1 розділу І Закону № 2352-IX назву та частини першу і другу статті 233 Кодексу законів про працю України викладено в такій редакції:
"Стаття 233. Строки звернення до суду за вирішенням трудових спорів.
Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)".
Отже, Законом № 2352-IX внесено зміни до статті 233 Кодексу законів про працю України, а відтак змінено нормативне регулювання правовідносин, які виникли з питань щодо стягнення (виплати) заробітної плати (її складових).
Відтак починаючи з 19 липня 2022 року у Кодексі законів про працю України відсутня норма, яка б передбачала право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати, у разі порушення законодавства про оплату праці, без обмеження будь-яким строком.
Водночас після внесення Законом № 2352-IX відповідних змін частиною другою статті 233 Кодексу законів про працю України установлено строк звернення до суду у справах про звільнення (місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення) та у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні (тримісячний строк з дня одержання працівником письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні).
Щодо питання строків звернення до суду з позовом в даній категорії справ, Верховний Суд в постанові від 21.03.2025 у справі № 460/21394/24 дійшов наступних висновків:
"65.1. Якщо мають місце тривалі правові відносини, які виникли під час дії статті 233 КЗпП України, у редакції, що була чинною до 19 липня 2022 року, та були припинені на момент чинності дії статті 233 КЗпП України, в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», то у такому випадку правове регулювання здійснюється таким чином: правовідносини, які мають місце у період до 19 липня 2022 року, підлягають правовому регулюванню згідно з положенням статті 233 КЗпП України (у попередній редакції); у період з 19 липня 2022 року підлягають застосуванню норми статті 233 КЗпП України (у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин»).
65.2. З урахуванням пункту 1 глави XIX «Прикінцеві положення» КЗпП України та постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року №651, відлік тримісячного строку звернення до суду зі спорами, визначеними статтею 233 КЗпП України, почався 01 липня 2023 року.
66. Зважаючи на наведене, Судова палата вважає за необхідне відступити від висновків, викладених у постановах Верховного Суду у складі колегій Касаційного адміністративного суду:
- від 29 січня 2025 року у справі №500/6880/23 та від 28 серпня 2024 року у справі №580/9690/23, у яких Верховним Судом до правовідносин щодо перерахунку індексації грошового забезпечення військовослужбовця за 2016-2018 роки застосовано статтю 233 КЗпП України у редакції, що набула чинності з 19 липня 2022 року, оскільки саме вона була чинною на момент звернення позивачів до суду із позовом (жовтень 2023 року);
- від 23 січня 2025 року у справі №400/4829/24 [предмет спору - перерахунок грошового забезпечення військовослужбовця та його складових за період з 01 березня 2022 року по 19 травня 2023 року; дата звернення до суду з позовом - 22 травня 2024 року] та від 20 листопада 2023 року у справі №160/5468/23 [предмет спору - нарахування та виплата індексації грошового забезпечення військовослужбовця за період з 01 січня 2016 року по грудень 2018 року; дата звернення до суду з позовом - 21 березня 2023 року], у яких Верховний Суд констатував, що у випадках звільнення військовослужбовця з військової служби та у разі невиплати йому частини грошового забезпечення, на отримання якого він мав право під час проходження служби, перебіг строку звернення починається саме з дати його звільнення з цієї служби;
- від 12 вересня 2024 року у справі №200/5637/23, у якій Верховний Суд зазначив, що строки для звернення до суду, які передбачені у статті 233 КЗпП України, закінчилися з припиненням дії карантину.
67. Відступаючи у цій справі від висновків Верховного Суду, які викладено в указаних постановах, Судова палата зазначає, що відповідно до сформованої практики такий перелік судових рішень не є вичерпним.
68. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30 січня 2019 року у справі №755/10947/17 зазначила, що незалежно від того, чи перераховані усі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата Верховного Суду, суди під час вирішення тотожних спорів мають ураховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду.
69. Отже, Верховний Суд, відступаючи від правової позиції, викладеної у раніше ухвалених рішеннях Верховного Суду, може не вказувати на усі такі рішення, оскільки Суд відступає від правової позиції, а не від судових рішень".
Також судова палата зазначила про те, що початок перебігу тримісячного строку для подання адміністративного позову (у частині вимог за період з 19 липня 2022 року) слід обчислювати з моменту, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум, що, у цій справі, відбулося шляхом вручення грошового атестата (тобто, письмового документа, у якому детально зазначено суми, нараховані та виплачені позивачу при звільненні).
Враховуючи вище викладене та приймаючи до уваги, що на час вирішення питання про відкриття провадження в справі у суду відсутні відомості та відповідні докази, що позивач був обізнаний, тобто набув достовірної та документально підтвердженої інформації, про обсяг і характер виплачених йому сум, до того, як отримав у квітні 2025 року відповідь відповідача від 07.04.2025 на адвокатський запит його представника, то суд доходить висновку про поважність причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом в частині позовних вимог за період з 19 липня 2022 року та про необхідність поновлення позивачу строку звернення до суду з цим позовом.
Відповідно до статті 168 Кодексу адміністративного судочинства України позов пред'являється шляхом подання позовної заяви в суд першої інстанції.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами, вважаю, що вона підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства, підсудна Вінницькому окружному адміністративному суду, відповідає вимогам, передбаченим статтями 160, 161 КАС України; відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження в адміністративній справі.
Враховуючи викладене, доходжу висновку про наявність підстав для прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження в адміністративній справі.
Пунктом 4 частини 9 ст. 171 КАС України передбачено, що про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу.
В силу приписів ч. 1, 2 ст. 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
У відповідності до п. 10 ч. 6 ст. 12 КАС України справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
На підставі викладеного, ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами, виходячи з характеру спірних правовідносин, категорії та складності справи, обсягу і характеру доказів, вважаю, що вона підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в справі матеріалами (у письмовому провадженні).
Керуючись ст.ст. 12, 160, 161, 171, 248, 256, 257, 262 КАС України, -
Поновити позивачу строк звернення до суду з цим позовом.
Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України, НОМЕР_4 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_5 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов"язання вчинити дії.
Розгляд справи здійснюватиметься суддею Заброцькою Людмилою Олександрівною за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в справі матеріалами.
Роз'яснити учасникам справи, що згідно з положеннями ч. 2 ст. 262 КАС України, розгляд справи по суті буде розпочато через 30 днів з дня відкриття провадження у справі. Справу буде розглянуто у межах 60-денного строку з дня відкриття провадження у справі.
Роз'яснити учасникам справи їх право на звернення до суду із клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні із повідомленням (викликом) сторін, відповідно до вимог ч. 7 ст. 262 КАС України.
Встановити відповідачам 5-денний строк з дня отримання копії даної ухвали для подання заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, у разі наявності таких.
Встановити відповідачам 15-денний строк з дня отримання ухвали про відкриття провадження для подання відзиву на позов із поясненнями по суті заявлених вимог та доданням підтверджуючих документів, а також документів, що підтверджують надіслання копії відзиву та доданих до нього документів позивачу. У разі надходження відповіді на відзив, відповідачам подати свої заперечення у 3 - денний строк з дня отримання відповіді на відзив.
Роз'яснити відповідачам, що відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України, неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Запропонувати позивачу у 5-денний строк з дня отримання відзиву подати відповідь на відзив, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
Звернути увагу учасників справи, що заяви по суті справи повинні відповідати вимогам, передбаченим ст. ст.159, 162-165.
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет за посиланням: «http://court.gov.ua/fair/».
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Заброцька Людмила Олександрівна