Номер провадження: 33/813/851/25
Номер справи місцевого суду: 496/5596/24
Головуючий у першій інстанції Горяєв І. М.
Доповідач Журавльов О. Г.
12.05.2025 року м. Одеса
Суддя Одеського апеляційного суду - Журавльов О.Г., за участі - секретаря судового засідання Хангельдян К.С., представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - Зозулянського Д.О., розглянувши апеляційну скаргу представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - Зозулянського Д.О. на постанову судді Біляївського районного суду Одеської області від 29.11.2024, якою:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючого, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
встановив:
Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлених обставин судом першої інстанції.
Постановою судді Біляївського районного суду Одеської області від 29.11.2024 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605 гривень 60 копійок на користь держави.
Встановлено, що 30.07.2024 о 23:20 годині, ОСОБА_1 в Одеській області, Одеський район, с. Дачне, вул. Нова, 24, керував транспортним засобом «Хюндай», державний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння с запахом алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, від проходження медичного огляду алкотестера “Драгер» на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився під відеозапис, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Вимоги наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи яка її подала.
На дану постанову представник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - Зозулянський Д.О. подав апеляційну скаргу.
Доводи обґрунтовує тим, що працівниками поліції не були роз'яснені ОСОБА_1 його права, передбачені ст. 268 КУпАП, не повідомлено про причину перевірки документів, відеозапис проведений не безперервно, на якому не зафіксовано факт керування ним транспортним засобом, ознаки алкогольного сп'яніння відсутні. Працівниками поліції порушений порядок огляду, ОСОБА_1 не було вручено направлення на медичний огляд, та не було вчинено жодних дій для його доставки до медичного закладу. В протоколі не зазначено рік вчинення ОСОБА_1 правопорушення. До протоколу не доданий акт про відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння. Тому захисник вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення за ст. 130 КУпАП.
Просить постанову суду скасувати, ухвалити нову постанову, якою закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - Зозулянського Д.О., який підтримав апеляційну скаргу, прихожу до наступних висновків.
Мотиви суду апеляційної інстанції.
Відповідно до вимог ч.ч. 1 та 2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Стаття 252 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до положень КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч. 1 ст. 130 КУпАП, необхідно з'ясувати чи дійсно особа знаходилася в стані алкогольного сп'яніння під час керування транспортним засобом та чи дійсно саме та особа, відносно якої складено протокол, а не інша, керувала транспортним засобом, чи є встановлений факт наявності у особи алкогольного сп'яніння, наркотичного сп'яніння чи іншого сп'яніння та відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння на місці скоєння правопорушення або в умовах лікувального закладу, щодо вживання алкогольних напоїв та лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративним правопорушенням є керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
З матеріалів справи вбачається, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП України за кваліфікуючими ознаками: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння повністю доведена та підтверджується належними доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №479872 від 30.07.2024 року, направленням водія на огляд транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння від 30.07.2024 року, згідно якого від огляду ОСОБА_1 відмовився, дослідженим відеозаписом доданим до справи.
На думку апеляційного суду, висновок суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчинені інкримінованого правопорушення за вказаних в оскаржуваному судовому рішенні обставин підтверджується дослідженими у суді першої інстанції доказами, які у своїй сукупності є достатніми, допустимими, узгодженими між собою, зібрані у встановленому порядку і досліджені судом першої інстанції з дотриманням принципів повноти, всебічності та об'єктивності судового розгляду, яким надана належна правова оцінка.
Доводи апеляційної скарги про те, що працівниками поліції не були роз'яснені ОСОБА_1 його права, передбачені ст. 268 КУпАП є необґрунтованими, оскільки під час розгляду судом першої інстанції правопорушнику було відновлено його процесуальні права, а саме надано можливість мати захисника, брати участь у судовому засіданні, надавати пояснення по суті справи, заявляти клопотання, надавати заперечення, тощо.
Доводи апеляційної скарги, що у ОСОБА_1 були відсутні ознаки алкогольного сп'яніння є необґрунтованими з огляду на таке.
Підстави та порядок виявлення у водіїв транспортних засобів, в тому числі наркотичного сп'яніння, передбачені ст. 266 КУпАП та Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою наказом МВС України, МОЗ України від 09 листопада 2015 року №1452/735 (далі - Інструкція №1452).
Огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого сп'яніння (частина 1 статті 266 КУпАП, пункт 4 Інструкції №1452). Ознаками наркотичного сп'яніння є, поряд з іншим, порушення координації руху та мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покрову обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці, звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло, сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови, почервоніння обличчя або неприродна блідість (пункт 4 Інструкції №1452).
Окрім того, відповідно до національного законодавства працівник поліції самостійно на власний розсуд приходить до висновку про наявність у водія транспортного засобу ознак сп'яніння та вирішує питання щодо необхідності проходження ним огляду на стан сп'яніння.
За таких обставин, апеляційний суд констатує, що доводи апеляційної скарги про те, що поліцейськими не надано доказів, які б підтверджували наявність ознак наркотичного сп'яніння, безпідставні, оскільки співробітники поліції діяли на підставі та в межах Закону.
Доводи апеляційної скарги про те, що відеозаписом не зафіксовано факту керування транспортним засобом, є безпідставними, оскільки з долученого до матеріалів справи відеозапису, дослідженого судом першої інстанції вбачається, що після зупинки автомобіля ОСОБА_1 не заперечував факту керування автомобілем.
Таким чином, у апеляційного суду відсутні будь які підстави ставити під сумнів викладені у оскаржуваній постанові обставини, які були встановлені під час огляду відеозапису.
Що стосується доводів апеляційної скарги щодо ведення відеозапису небезперервно, слід зазначити, що до матеріалів справи долучений диск з відеозаписом, який відтворює події, що мали місце 30.07.2024 за участю водія ОСОБА_1 .
Зафіксовані на них обставини, зокрема, відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в повному та достатньому обсязі дають можливість встановити про наявність події адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та винуватості ОСОБА_1 у його вчиненні.
Ведення відеозапису не безперервно не спростовує належності фіксації факту правопорушення, у вчиненні якого звинувачується ОСОБА_1 , які не можуть бути підставою для визнання відеозаписів, які були здобуті в законний спосіб у відповідності до вимог ст. 40 Закону України "Про національну поліцію" неналежними та недопустимими.
Надані відеозаписи сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки не містять ознак фальсифікації, а наявні відеофайли відтворюють в необхідному обсязі обставини вчиненого ОСОБА_1 правопорушення. Отже доводи апеляційної скарги в цій частині є необґрунтованими.
Всупереч доводам апеляційної скарги, щодо не зазначення в протоколі про адміністративне правопорушення року вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, апеляційний суд вважає вказане помилкою, яка була допущена працівником патрульної поліції при складанні протоколу, проте вказаний недолік не є безумовною підставою для визнання протоколу недопустимим доказом та як наслідок скасування оскаржуваної постанови.
Доводи апеляційної скарги щодо не надання ОСОБА_1 направлення на огляд та відсутність в матеріалах адміністративної справи акту про відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння є необґрунтованими, оскільки вони не спростовують правильність висновків суду щодо його винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Враховуючи наведене апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги щодо порушення порядку огляду не знайшли свого підтвердження матеріалами справи. Працівники патрульної поліції діяли в межах наданих ним повноважень відповідно до вимог положень ст. 266 КУпАП.
За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку про необґрунтованість доводів апеляційної скарги та вважає, що наявними у справі доказами підтверджена винуватість ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні передбаченому ч. 1 ст. 130 КУпАП за кваліфікуючими ознаками: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння. Вказані висновки суду відповідають зібраним у справі доказам, яким судом дана належна оцінка, правильно визначена юридична природа правовідносин, що виникли, і закон, який їх регулює, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення.
Одночасно посилання на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права зводяться до його незгоди з висновками суду, особистого тлумачення норм матеріального і процесуального права та не впливають на фактичні обставини справи, які встановлені судом відповідно до законодавства та на законність судового рішення.
Відповідно до ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.
Враховуючи наведене, підстави для зміни чи скасування оскаржуваної постанови районного суду відсутні.
Керуючись статтями 7, 293, 294 КУпАП, апеляційний суд,
постановив:
Апеляційну скаргу представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - Зозулянського Д.О. - залишити без задоволення.
Постанову судді Біляївського районного суду Одеської області від 29.11.2024, якою ОСОБА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали буде проголошено 16.05.2025 о 09:00 годині в залі судових засідань №10 Одеського апеляційного суду.
Суддя Одеського апеляційного суду О.Г. Журавльов