Номер провадження: 11-сс/813/902/25
Справа № 947/15333/25 1-кс/947/5939/25
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
13.05.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника - адвоката ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Київськогорайонного суду м. Одеси від 25.04.2025 року, відносно
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Суми, громадянина України, українця, із середньою освітою, студента 2-го курсу Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 289 КК України в рамках кримінального провадження №12025162480000414 від 01.04.2025 року,-
установив
Зміст оскарженого судового рішення
Оскарженою ухвалою слідчого судді задоволено клопотання слідчого СВ Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_9 , та відносно ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 22.06.2025 року, без визначення розміру застави.
Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що прокурором надано матеріали (докази), якими обґрунтовується підозра та які є достатніми для переконання що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не може запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
Не погодившись із зазначеною ухвалою слідчого судді захисник підозрюваного ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій вважає оскаржувану ухвалу необґрунтованою, просить її скасувати та за результатами її розгляду просить постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого та обрати відносно підозрюваного запобіжний захід, не пов'язаний із триманням під вартою.
Захисник підозрюваного доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що пред'явлена підозра необґрунтована, ризики, на які посилається слідчий у клопотанні недоведені; оскаржувана ухвала не містить в собі обґрунтувань щодо неможливості застосування до підозрюваного більш м'якого або альтернативного запобіжного заходу.
Крім того звертає увагу, що ОСОБА_8 раніше не судимий, ані до кримінально, ані до адміністративної відповідальності не притягувався, має міцні соціальні зв'язки та постійне місце проживання є студентом та перебуває на утриманні батьків.
Заслухавши суддю-доповідача; пояснення захисника, який підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити; прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги; дослідивши матеріали судового провадження; обговоривши доводи апеляційної скарги; колегія суддів дійшла висновку про таке.
Мотиви апеляційного суду
Частина 1 ст. 404 КПК України передбачає, що суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду 1-ої інстанції в межах апеляційної скарги.
Разом з тим, ч. 1 ст. 370 КПК України передбачає, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Згідно з приписом п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Відповідно до вимог ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий і прокурор; недостатність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Як вбачається з мотивувальної частини ухвали, слідчий суддя зазначених вище вимог кримінального процесуального закону дотримався в повному обсязі.
Апеляційний суд відхиляє доводи сторони захисту щодо необґрунтованості висунутої ОСОБА_8 підозри в інкримінованому йому злочині з огляду на таке.
Так, відповідно до п. 219 рішення у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» від 21.04.2011, заява №42310/04, суд повторює, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Так, з матеріалів провадження вбачається, що 25.04.2025 року ОСОБА_8 було повідомлено про підозру у вчинені злочинів, передбачених ч.4 ст. 189, ч.3 ст. 289, ч.2 ст. 146 КК України, санкція найтяжчого з яких передбачає покарання у виді позбавлення волі до 12 років, із конфіскацією майна.
Органом досудового розслідування ОСОБА_8 підозрюється у вчинені злочинів, передбачених ч.4 ст. 189 КК України за кваліфікуючими ознаками - вимога передачі чужого майна з погрозою насильства на потерпілим, за попередньою змовою групою осіб, з погрозою заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, вчинене в умовах воєнного стану; за ч.3 ст. 289 КК України за кваліфікуючими ознаками - незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене групою осіб, поєднане з застосуванням насильства, вартість якого у двісті п'ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян; за ч.2 ст. 146 КК України - незаконне позбавлення волі людини, вчинене з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, що супроводжувалось заподіянням фізичних страждань, із застосуванням зброї.
Колегія суддів погоджується з тим, що обґрунтованість підозри ОСОБА_8 на даному етапі досудового розслідування підтверджується долученими до клопотання матеріалами кримінального провадження, зокрема: протоколом допиту потерпілого ОСОБА_10 , від 01.04.2025; протоколом додаткового допиту потерпілого ОСОБА_10 , від 25.04.2025; протоколом пред'явлення особі для впізнання за фотознімками, від 25.04.2025; протоколом огляду заявника і вручення грошових коштів від 02.04.2025; протоколом ідентифікації (помітки) грошових коштів від 02.04.2025; протоколом огляду предметів (грошових коштів) протоколом затримання особи у порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_8 , та іншими матеріалами клопотання в сукупності.
Колегія суддів також враховує правову позицію ЄСПЛ, викладену у рішенні «Ферарі-Браво проти Італії», відповідно до якої затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.
Відповідно до статей 89, 94 КПК України та Глави 28 КПК України питання про встановлення вини ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованих йому злочинів, оцінка зібраних доказів на предмет їх достовірності, допустимості та їх достатності відноситься до компетенції суду за наслідками судового розгляду кримінального провадження по суті обвинувачення, а підстав для визнання доказів недопустимими, відповідно до ст.87 КПК України, в ході апеляційного розгляду не встановлено.
Крім того, вирішуючи питання про обґрунтованість підозри, поняття якої не міститься в національному законодавстві, слід виходити з його визначення наведеного в практиці Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що наявність «обґрунтованої підозри» у вчиненні правопорушення передбачає «наявність фактів або інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла-таки вчинити злочин». Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року, п. 32, Series A, № 182), (Erdagoz v. Turkey (Ердагоз проти Туреччини).
Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», зазначив що факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред'явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу.
На підставі зазначеного, апеляційний суд вважає, що надані прокурором докази, які долучені до клопотання, доводять на даній стадії досудового розслідування обґрунтованість підозри ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, про що вірно зазначено в оскаржуваній ухвалі, а тому апеляційний суд погоджується з висновками слідчого судді в цій частині.
Відповідно до вимог ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує слідчий і прокурор; недостатність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Не погоджуючись із доводами захисника про те, що стороною обвинувачення не було доведено наявності ризиків, які були б підставою для застосування найбільш суворого запобіжного заходу, апеляційний суд наголошує на таких обставинах.
У відповідності до ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Апеляційний суд погоджується з доводами клопотання слідчого та висновками слідчого судді стосовно існування ризику що підозрюваний ОСОБА_8 може здійснити спроби переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання, який обумовлений обґрунтованістю підозри у вчиненні кримінального правопорушення, яке є особливо тяжким злочином, тяжкістю покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення.
Крім того, апеляційний суд погоджується з наявністю ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України оскільки кримінальне провадження перебуває на початковій стадії, органом досудового розслідування здійснюються дії для збирання всіх необхідних доказів, у тому числі планується проводити інші огляди/обшуки, для відшукання речей та документів які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а підозрюваний за для приховування своєї протиправної діяльності може знищити, сховати та спотворити будь-яку із речей чи документів. Окрім того на даний час не встановлено інших осіб які можливо причетні до скоєння злочину.
Враховуючи зазначене, ризик знищення або спотворення будь-якої із речей чи документів, що мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, є наявним.
Також апеляційний суд погоджується з доводами клопотання слідчого та висновками слідчого судді стосовно існування ризику що підозрюваний ОСОБА_8 може здійснити спроби впливати на свідків та потерпілого даного кримінального провадження, які вже допитані на стадії досудового розслідування, однак можуть під незаконним впливом підозрюваного змінити свої покази під час судового розгляду.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме, спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1 та 2 ст. 23, ст. 224 КПК України).
Суд, при розгляді справи по суті, може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України).
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. Завершення досудового розслідування в кримінальному та відкриття сторонам матеріалів такого кримінального провадження не звільняє суд на стадії розгляду справи по суті допитати всіх свідків, оскільки, як уже зазначено, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання.
Крім того, наявний ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, оскільки досудове розслідування перебуває в активній фазі, та наразі органом досудового розслідування проводиться ряд оперативно (розшукових) заходів з метою встановлення всіх обставин вчинення злочину та причетних до його вчинення осіб, існує об'єктивна необхідність у відшуканні речей та документів (знарядь ймовірно вчинених злочинів), які можуть мати доказове значення для даного кримінального провадження та які станом на теперішній час органом досудового розслідування встановлені не були, тому на цьому етапі слідства ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином є обґрунтованим.
Наявні в матеріалах кримінального провадження докази та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_8 перебуваючи на волі та усвідомлюючи передбачене законодавством за вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень покарання, може переховуватися від органів досудового слідства та суду, чи незаконно впливати на свідків чи потерпілого у кримінальному провадженні чи для приховування своєї протиправної діяльності може знищити, сховати та спотворити будь-яку із речей чи документів, чи перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином у зв'язку з чим, слідчий суддя обґрунтовано вказав, що більш м'які запобіжні заходи не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігти зазначеним ризикам.
Таким чином, аналізуючи всі викладені вище обставини у їх сукупності, враховуючи обставини вчинення кримінальних правопорушень, тяжкість можливого призначеного покарання, наявність обґрунтованої підозри та встановлених ризиків передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, на переконання апеляційного суду, прокурором доведено те, що обрання підозрюваному ОСОБА_8 іншого більш м'якого запобіжного заходу не зможе запобігти доведеним ризикам, а слідчий суддя вірно оцінив та відобразив ці факти в своїй ухвалі.
В зв'язку з наведеним апеляційний вважає застосування відносно ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою виправданим, а доводи сторони захисту в цій частині - необґрунтованими.
Щодо тверджень захисника про те, що суддею безпідставно не визначено розмір застави при обранні запобіжного заходу у виді тримання під вартою, апеляційній суд звертає увагу на положення п.1) ч. 4 ст. 183 КПК України, якими регламентовано, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Апеляційний суд враховуючи те, що злочин вчинено із застосуванням насильства, у відповідності до вимог п.1 ч.4 ст.183 КПК України, погоджується з висновками суду, який обґрунтовано не визначив розмір застави, як альтернативного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Дійшовши висновку про законність та обґрунтованість оскарженої ухвали апеляційний суд також враховує, що доцільність необхідності подальшого утримання підозрюваного під вартою буде перевірена через нетривалий час в порядку ст.199 КПК України, в тому числі і з урахуванням результатів досудового розслідування.
Обставин передбачених ч.2 ст.183 КПК України, що виключають можливість застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, ні слідчим суддею, ні апеляційним судом під час апеляційного розгляду скарги не встановлено.
Відповідно до ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити ухвалу без змін; 2) скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість доводів апеляційної скарги захисника стосовно незаконності оскарженої ухвали, оскільки слідчий суддя при розгляді клопотання повно та об'єктивно дослідив всі обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування запобіжного заходу.
Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга захисника підлягає залишенню без задоволення, а ухвала слідчого судді - залишенню без змін.
Керуючись статтями 177, 178, 183, 194, 309, 376, 404, 405, 407, 418, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд, -
постановив
Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Київськогорайонного суду м. Одеси від 25.04.2025 року, відносно ОСОБА_8 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 289 КК України в рамках кримінального провадження №12025162480000414 від 01.04.2025 року, - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4