Номер провадження: 11-кп/813/1473/25
Справа № 522/20092/24
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
13.05.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
обвинуваченого - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - ОСОБА_9 на вирок Приморського районного суду м. Одеси від 04.02.2025 у кримінальному провадженні №12024160000001027від 22.08.2024 року відносно:
ОСОБА_8 , народжений ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Павлоград, Павлоградського району, Дніпропетровської області, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, має на утриманні двох неповнолітніх дітей 2009 та 2017 року народження, фізична особа підприємець, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,
встановив:
Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлених обставин судом першої інстанції.
Оскаржуваним вироком суду першої інстанції ОСОБА_8 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України і призначено йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_8 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на 3 (три) роки.
Відповідно до п. 1 та 2 ч. 1 і п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України, покладено на ОСОБА_8 обов'язки:
1. періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2. повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
3. не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України, в строк відбуття покарання ОСОБА_8 зараховано строк його попереднього ув'язнення в період часу з 28.08.2024 року по 26.09.2024 року із розрахунку, що одному дню попереднього ув'язнення відповідає один день позбавлення волі.
Запобіжний захід ОСОБА_8 у вигляді застави до набрання вироком законної сили залишено без змін, після набрання вироком законної сили запобіжний захід у вигляді застави - скасовано.
Вироком також вирішено питання щодо долі речових доказів, застав та процесуальних витрат.
Зазначеним вироком суду першої інстанції ОСОБА_8 визнано винним у тому, що він будучи обізнаним з вимогами Інструкції та Положення, крім того будучи обізнаним, що вогнепальна зброя та бойові припаси є предметами, обіг яких обмежено, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, у встановленому законом порядку дозволу на придбання та зберігання вогнепальної зброї та бойових припасів, не одержував, маючи прямий умисел на придбання та зберігання вогнепальної зброї та бойових припасів, в середині лютого 2022 року, перебуваючи по вул. Дерев'янко, у м. Харків, більш точну дату, час та місце не встановлено, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, придбав у невстановленої особи, матеріали стосовно якої виділені в окреме провадження, пістолет «GLOCK 43Х» з номером - «ВLРТ423» (справа на казенній частині ствола та затворі) та з номером - «G128217» (у передній частині рамки, перед спусковою скобою), а також тридцять сім патронів з маркуванням на денцях гільз «F С 9ММ LUGER», чотири патрона з маркуванням на денцях гільз «МFS 9x19», три патрона з маркуванням на денцях гільз «СВС 9mm LUGER» та один патрон з маркуванням на денці гільзи «S&В 9x19 11».
Продовжуючи реалізацію свого прямого умислу, направленого на незаконне зберігання вищевказаної вогнепальної зброї та бойових припасів, ОСОБА_8 , всупереч Інструкції та Положення, будучи обізнаним, що вогнепальна зброя та бойові припаси є предметами, обіг яких обмежено, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, став з середини лютого 2022 року, більш точну дату та час встановити не надалось можливим, незаконно зберігати пістолет «GLOCK 43Х» з номером - «ВLРТ423» (справа на казенній частині ствола та затворі) та з номером - «G128217» (у передній частині рамки, перед спусковою скобою), а також тридцять сім патронів з маркуванням на денцях гільз «F С 9ММ LUGER», чотири патрона з маркуванням на денцях гільз «МFS 9x19», три патрона з маркуванням на денцях гільз «СВС 9mm LUGER» та один патрон з маркуванням на денці гільзи «S&В 9x19 11», за місцем свого мешкання, а саме за адресою: АДРЕСА_2 , при цьому не маючи передбаченого законом дозволу на придбання і зберігання вогнепальної зброї та бойових припасів, проте маючи достатній час для добровільної їх здачі органам влади у встановленому законом порядку.
В подальшому, 26.07.2024 у період часу з 07:38 год. до 12:23 год., за місцем проживання ОСОБА_8 , за адресою: АДРЕСА_2 , проведено санкціонований обшук, в ході проведення якого працівниками поліції виявлено та вилучено пістолет «GLOCK 43Х» з номером - «ВLРТ423» (справа на казенній частині ствола та затворі) та з номером - «G128217» (у передній частині рамки, перед спусковою скобою), який є нарізною короткоствольною вогнепальною зброєю, виготовлений промисловим способом, придатний до стрільби, а також тридцять сім патронів з маркуванням на денцях гільз «F С 9ММ LUGER», чотири патрона з маркуванням на денцях гільз «МFS 9x19», три патрона з маркуванням на денцях гільз «СВС 9mm LUGER» та один патрон з маркуванням на денці гільзи «S&В 9x19 11», вказані патрони є боєприпасами до нарізної вогнепальної зброї - пістолетними патронами калібру 9x19 мм, які придатні до стрільби.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.
Не оспорюючи доведеність вини та кваліфікацію дій захисник обвинуваченого ОСОБА_8 - ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, оскільки вважає, що вирок підлягає зміні в частині призначення покарання ОСОБА_8 , через його суворість.
Доводи обґрунтовує тим, що при призначенні покарання суд першої інстанції взагалі не врахував того, що обвинувачений вину у інкримінованому йому злочині визнав у повному обсязі, активно сприяв у розкритті злочину, щиро розкаявся.
Обвинувачений активно здійснює підтримку Збройних сил України шляхом фінансової та матеріальної допомоги через різноманітні благодійні фонди.
За свою волонтерську діяльність обвинувачений неодноразово заохочувався подяками від різних військових частин, спеціальних підрозділів ЗСУ та штурмових бригад, частину застави у розмірі 100 000,00 грн. перерахував на потреби ЗСУ.
Просить вирок суду змінити та призначити ОСОБА_8 покарання за скоєне ним кримінальне правопорушення із застосуванням ст. 69 КК України, у виді штрафу.
Позиції учасників судового розгляду.
Заслухавши: суддю-доповідача, обвинуваченого та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд доходить таких висновків.
Мотиви суду апеляційної інстанції.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
У апеляційній скарзі захисником ОСОБА_7 не оспорюються фактичні обставини вчинення обвинуваченим ОСОБА_8 кримінального правопорушення, встановленого судом першої інстанції та доведеність його вини у вчинені злочину, у зв'язку з чим апеляційний суд не переглядає вирок у цій частині.
Щодо доводів захисника про призначення обвинуваченому ОСОБА_8 покарання із застосуванням ст. 69 КК України, то апеляційний суд прийшов до наступного.
Частиною 2 статті 50 КК України передбачено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 65 КК України, суд призначає покарання відповідно до положень Загальної частини КК України; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Згідно положень ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Статтею 69 КК України передбачено, що за наявності кількох обставин, які пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційний злочин, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за цей злочин.
Колегія суддів зауважує, що частина 1 статті 69 КК надає повноваження суду у виключних випадках призначити більш м'яке покарання, ніж мінімальне покарання, передбачене законом за відповідний злочин, лише «за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину», тобто якщо певні обставини або сукупність обставин одночасно відповідають двом умовам, визначеним в законі: вони можуть бути визнані такими, що пом'якшують покарання відповідно до частин 1 та/або 2 статті 66 КК; істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину. Крім того, ці обставини чи сукупність обставин мають знаходитися в причинному зв'язку з цілями та/або мотивами злочину, поведінкою особи під час вчинення злочину та іншими факторами, які безпосередньо впливають на суспільну небезпеку злочину та/або небезпечність винуватої особи.
При визначенні поняття та змісту обставин, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, суд має виходити з системного тлумачення статей 66 та 69 КК та тих статей Особливої частини Кодексу, що визначають певні обставини, як ознаки привілейованих складів злочину, що істотно зменшують їх суспільну небезпечність, наслідком чого є зниження ступеню тяжкості вчиненого злочину. Ці обставини в своїй сукупності повинні настільки істотно знижувати ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, що призначення винному навіть мінімального покарання в межах санкції було би явно несправедливим.
У п.п. 1, 3, 8 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання» роз'яснено, що при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, суди мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Призначення основного покарання, нижчого від найнижчої межі, передбаченої законом за даний злочин, або перехід до іншого, більш м'якого виду основного покарання, або не призначення обов'язкового додаткового покарання (ст. 69 КК України) може мати місце лише за наявності декількох (не менше двох) обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного.
Згідно з рішенням Конституційного Суду України №15-рп/2004 від 02.11.2004, окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину. Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема права на свободу, які не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Перевіркою матеріалів кримінального провадження встановлено, що суд першої інстанції, призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_8 не в повній мірі дотримався вимог ст.ст. 50, 65 КК України.
Так, судом першої інстанції хоча і враховано, проте не надано належної оцінки тим обставинам, що обвинувачений ОСОБА_8 раніше не судим, вперше притягується до кримінальної відповідальності, має постійне місце проживання та характеризується виключно позитивно, обвинувачений ОСОБА_8 як на досудовому розслідування так і суді першої інстанції повністю визнав свою вину та щиро розкаявся у вчиненому, провадження в районному суді розглянуто в порядку ч. 3 ст. 349 КПК, те, що він раніше не судимий, офіційно працевлаштований, має на утримані двох неповнолітніх дітей 2009 та 2017 року народження, має захворювання -Гіпертонічна хвороба ІІ ст.
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_8 є щире каяття.
Обставини, які обтяжують її покарання, судом не встановлено.
Крім того, суд апеляційної інстанції враховує те, що обвинувачений ОСОБА_8 є особою молодого віку, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває та має міцні соціальні зв'язки, під час повномасштабної агресії РФ проводить активну волонтерську допомогу Збройним Силам України, що підтверджується чисельними грамотами та подяками від різних військових частин, спеціальних підрозділів та штурмових бригад. Свою підтримку обвинувачений здійснює через благодійний фонд « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». Завдяки цій підтримці, фонд зміг забезпечити необхідними ресурсами 15 військових бригад, що включає в себе бойові модулі Шабля, колеса Дніпрошина для трофейних БТР, РЕБ-засоби, тепловізійні камери для бронетехніки, gps-модулі та інші життєво-важливі предмети для забезпечення їхніх операцій та безпеки. Це суттєво підвищило боєздатність Збройних сил України та сприяло успішному виконанню ними поставлених завдань.
Одночасно, колегія суддів враховує дані, щодо сплачення обвинуваченим ОСОБА_8 грошових коштів у сумі 100 000 гривень у якості допомоги на Збройні Сили України.
Перераховані вище обставини, які в силу положень ч. 2 ст. 66 КК України, пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_8 та в сукупності з наведеними даними про його особу, на переконання апеляційного суду істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, а тому дають обґрунтовані підстави суду апеляційної інстанції призначити обвинуваченому ОСОБА_8 за ч. 1 ст. 263 КК України із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України та перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за цей злочин.
Відповідно до ч. 2 ст. 53 КК України розмір штрафу визначається судом з урахуванням майнового стану винного в межах від тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян до п'ятдесяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, якщо статтями цього Кодексу не передбачено вищого розміру штрафу.
Враховуючи особу обвинуваченого та його майновий стан, апеляційний суд переконаний, що призначення обвинуваченому ОСОБА_8 , покарання за ч. 1 ст. 263 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у виді штрафу у розмірі 12000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 204 000 (двісті чотири тисячі) грн, буде достатнім та необхідним для виправлення і перевиховання обвинуваченого ОСОБА_8 та попередження нових кримінальних правопорушень і відповідатиме вимогам ст.ст. 50, 65 КК України.
Призначене покарання, на думку апеляційного суду, відповідатиме принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, а також не є надто суворим чи м'яким.
З наведених підстав, апеляційна скарга сторони захисту підлягає задоволенню, а вирок щодо ОСОБА_8 - зміні в частині призначеного покарання на підставі п. 4 ч. 1 ст. 409 КПК України.
Керуючись статтями 7, 9, 291, 314, 370, 404, 405, 407, 409, 412, 415, 419, 532 КПК України, апеляційний суд,
постановив:
Апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - ОСОБА_7 - задовольнити.
Вирок Приморського районного суду м. Одеси від 04.02.2025 року у кримінальному провадженні №12024160000001027від 22.08.2024 року, яким ОСОБА_8 засуджено за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України - змінити в частині призначення покарання.
Призначити ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК Україниіз застосуванням ст. 69 КК України, у виді штрафу в розмірі 12000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 204 000 (двісті чотири тисячі) гривні.
В іншій частині вирок суду першої інстанції залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Судді Одеського апеляційного суду:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4