Справа № 750/1776/25
Провадження № 1-кс/750/2065/25
27 травня 2025 року м. Чернігів
Слідчий суддя Деснянського районного суду міста Чернігова ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чернігові клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою стосовно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, з вищою освітою, неодруженого, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ; зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 ,
який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1, ч. 4 ст. 410 КК України, -
23.05.2025 слідчий в ОВС СВ Управління СБУ в Чернігівській області ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням, погодженим прокурором Деснянської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_7 , про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6 в межах строку досудового розслідування.
У судовому засіданні прокурор просив задовольнити клопотання з наведених у ньому підстав.Слідчий підтримав подане клопотання.
Підозрюваний заперечив щодо задоволення клопотання, вважає його тримання під вартою незаконним, оскільки він не вчиняв кримінальне правопорушення, а отже й повідомлена йому підозра також є необґрунтованою. Перебування його під вартою обмежує його права, в тому числі на збирання доказів своєї невинуватості. Зазначені у клопотанні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, є необґрунтованими. У зв'язку з цим просив змінити йому запобіжний захід на більш м'який. Також у судовому засіданні підозрюваний пояснив, що він справді продавав паливо, яке зазначено в клопотанні - 7400 літрів, на суму приблизно 425000 грн, однак це паливо було його особистим, він його закуповував у приватних підприємців і лісників, яких не бажає називати; зберігав у лісі в бочках на околицях сел. Десна, у складі, де працював, та у себе в гаражі. Грошові кошти від збуту зазначеного палива зберігає в себе вдома.
Захисник заперечував щодо задоволення клопотання, вказавши на його невідповідність ст.ст. 183, 184 КПК України. Зазначені у клопотанні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, є необґрунтованими, вони є такими ж, як і при вирішенні питання щодо застосування запобіжного заходу, хоча з плином часу вони мали зменшитися. Жодних дій щодо процесуальної протидії розслідуванню ОСОБА_6 , знаючи про це кримінальне провадження до затримання, не вчиняв. Повідомлена підозра є необґрунтованою, оскільки ОСОБА_6 продавав своє паливо, а не викрадене з військової частини. Тому в його діянні може бути інший склад кримінального правопорушення. Діяння ОСОБА_6 невірно кваліфіковано за ст. 114-1 КК України. Захисник просив відмовити в задоволенні клопотання слідчого та застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з забороною залишати місце свого проживання в нічний час.
Заслухавши учасників судового засідання, дослідивши матеріали кримінального провадження, приходжу до наступних висновків.
Слідчим відділом Управління СБУ в Чернігівській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42024272300000512 від 23.09.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1, ч. 4 ст. 410 КК України.
01.04.2025 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1, ч. 4 ст. 410 КК України. У той же день, о 16 год. 08 хв. ОСОБА_6 затримано за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень на підставі п. 6 ч. 1 ст. 615 КПК України.
У судовому засіданні захисник і підозрюваний заперечили обґрунтованість повідомленої підозри, зокрема захисник вказав про неправильність кваліфікації дій підозрюваного за ч. 1 ст. 114-1 КК України.
Надаючи оцінку твердженням сторони захисту про те, що паливо в обсягах і за ціною, що зазначені в повідомленні ОСОБА_6 про підозру, є його особистим, і він при продажу цього палива діяв як приватна особа, слідчий суддя звертає увагу на наступне. Правильність кваліфікації діяння органом досудового розслідування не може бути перевірена в цьому судовому засіданні, оскільки для цього слід дослідити всі зібрані в ході досудового розслідування докази й надати їм оцінку, що можливо тільки під час судового розгляду кримінального провадження в межах висунутого обвинувачення. Жодних доказів на підтвердження продажу дизельного палива в обсязі 7400 літрів ОСОБА_6 у приватному порядку не надано, відповідних грошових коштів у нього не вилучено, джерел походження цього палива підозрюваним не розкрито.
Разом з тим, питання обґрунтованості підозри було детально проаналізовано в ухвалі слідчого судді при застосуванні стосовно ОСОБА_6 запобіжного заходу та встановлено, що досліджені у судовому засіданні докази є достатніми для твердження, що підозра ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1, ч. 4 ст. 410 КК України, є обґрунтованою.
Ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 02.04.2025 застосовано до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 30.05.2025, без визначення розміру застави.
Строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом (ч. 3 ст. 197 КПК України). Постановою керівника Деснянської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону від 21.05.2025 строк досудового розслідування продовжено до трьох місяців, а саме до 01.07.2025.
Обставинами, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії запобіжного заходу, застосованого щодо підозрюваного, згідно з клопотанням є необхідність отримати висновки судової експертизи матеріалів та засобів відео- та звукозапису, судової експертизи нафтопродуктів та паливно-мастильних матеріалів, судово-почеркознавчих експертиз, провести тимчасові доступи до речей та документів, провести інші слідчі та процесуальні дії, а також здійснити процесуальні заходи, направлені на завершення досудового розслідування.
Тобто, на цей час існують об'єктивні причини, через які досудове розслідування не може бути завершене до закінчення строку дії ухвали слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою; проведення вказаних процесуальних дій необхідно для завершення досудового розслідування.
За змістом ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, передбаченого ст. 114-1 КК України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Отже, ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1, ч. 4 ст. 410 КК України, які є тяжким і особливо тяжким злочинами, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 15 років.
При вирішенні клопотання слідчий суддя приймає до уваги характер вчинених протиправних діянь, їх тяжкість, зокрема, вчинення перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України шляхом викрадення військового майна, що вчинено в умовах воєнного стану військовою службовою особою, що має звання офіцера й проходить військову службу в Навчальному центрі ЗСУ; також враховано вік підозрюваного, стан його здоров'я, сімейний і матеріальний стан. Слідчий суддя погоджується з доводами прокурора про те, що ОСОБА_6 , усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання, що загрожує йому в разі визнання його винуватим, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, в тому числі враховано, що вчинено викрадення військового майна військовослужбовцем, чим заподіяно шкоду ЗСУ під час дії воєнного стану, що також може бути додатковим мотивом підозрюваного для переховування від кримінального переслідування. Підозрюваний може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки на цей час досудовим розслідуванням не виявлено грошові кошти, отримані ОСОБА_6 за продаж викраденого військового майна - дизельного пального (згідно з висунутою підозрою вартість такого пального становить понад чотириста тисяч гривень, що підтверджено висновком експерта). Підозрюваний з метою зміни показань на свою користь може незаконно впливати на свідків, зокрема ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які придбавали викрадене в військовій частині дизельне паливо безпосередньо у ОСОБА_6 , а також може незаконно впливати на свідків з числа військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 та інших військових частин НОМЕР_2 навчального центру імені князя ОСОБА_10 , спільно з якими проходив військову службу, з метою надання ними показань на користь своєї захисної версії вчиненого діяння - продажу дизельного палива як власного майна. Підозрюваний може продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється, та вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки згідно з повідомленою підозрою ОСОБА_6 , будучи начальником служби пального та мастильних матеріалів тилу військової частини НОМЕР_1 , двічі здійснив викрадення військового майна (палива) в умовах воєнного стану, тому може продовжувати формувати надлишки паливно-мастильних матеріалів з метою їх подальшого збуту.
Також прокурор посилався на наявність ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема попередити своїх спільників про його викриття та розслідування кримінального провадження стосовно нього та інших невстановлених на цей час спільників. На думку слідчого судді, цей ризик є необґрунтованим, оскільки як у військовій частині, так і у службових осіб 169 навчального центру імені князя ОСОБА_10 , які можуть бути причетні до вчинених протиправних діянь, проведено обшуки, також обшуки проведено в осіб, які придбавали викрадене дизельне пальне; про затримання ОСОБА_6 за підозрою в учиненні кримінального правопорушення не може бути не відомо вказаним особам та іншим військовослужбовцям Навчального центру ЗСУ, де підозрюваний проходить військову службу.
Слідчий суддя не може погодитись з доводами сторони захисту про відсутність ризику впливу на свідків, які вже допитані під час досудового розслідування. Так, суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України), а отже існує ймовірність незаконного впливу на свідків підозрюваним до допиту їх у судовому засіданні на стадії судового розгляду кримінального провадження.
Захисник підозрюваного посилався на недоведеність вказаних у клопотанні ризиків. Разом з тим, ризики вчинення підозрюваним дій, передбачених частиною першою статті 177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення судом обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій; кримінальний процесуальний закон не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у цьому кримінальному провадженні в майбутньому. Досліджені у судовому засіданні докази вказують на реальність зазначених у клопотанні ризиків і високу ймовірність учинення підозрюваним зазначених дій, з огляду на вказану оцінку зазначених обставин.
У судовому засіданні захисник указував, що подане клопотання про продовження строку тримання під вартою не відповідає ст.ст. 183, 184 КПК України. Разом з тим, зміст заявленого клопотання повністю відповідає вимогам ст. 184 КПК України, зокрема у ньому зазначеного: короткий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_6 ; правова кваліфікація його діяння; викладено обставини, що дають підстави підозрювати ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, з посиланням на зібрані докази; здійснено посилання на ризики, зазначені у ст. 177 КПК; а також зміст клопотання відповідає вимогам ч. 3 ст. 199 КПК України, зокрема викладено обставини, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися; викладено обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Таким чином, у судовому засіданні прокурором доведено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому з урахуванням положень ч. 6 ст. 176 КПК України, клопотання слід задовольнити та продовжити строк застосованого до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, зважаючи на дію воєнного стану та те, що ОСОБА_6 підозрюється, у тому числі, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України, відсутні підстави для визначення розміру застави. На думку слідчого судді, застосування застави як запобіжного заходу не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного з огляду на характер вчиненого протиправного діяння, зокрема, здійснення перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України шляхом викрадення військового майна (палива), у тому числі зважаючи, що ОСОБА_6 є військовою службовою особою, офіцером Навчального центру ЗСУ, який під час воєнного стану протиправно реалізував приватним особам понад сім тисяч літрів дизельного палива, яке має використовуватись в навчальній діяльності щодо підготовки військовослужбовців для відсічі збройної агресії Російської Федерації.
Керуючись ст.ст. 176-178, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 309 КПК України,
Клопотання слідчого задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в межах строку досудового розслідування до 01 липня 2025 року, з подальшим утриманням в ДУ «Чернігівський слідчий ізолятор», без визначення розміру застави.
Строк дії ухвали встановити до 01 липня 2025 року.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1