Справа №666/5959/14-к
н/п 1-кп/766/291/25
про закриття кримінального провадження
27.05.2025 року м. Херсон
Херсонський міський суд Херсонської області у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1
за участю секретаря: ОСОБА_2
прокурора: ОСОБА_3
обвинуваченої (в режимі відеоконференції): ОСОБА_4
захисника: ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Херсона, проведеного в режимі відеоконференції з Шевченківським районним судом м. Львова, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.03.2014 під №12014230030000975 за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смт. Козацьке Бериславського району Херсонської області, громадянки України, незаміжньої, з професійно-технічною освітою, неповнолітніх утриманців не маючої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,
- у вчиненні кримінальних правопорушень,
передбачених ч. ч. 1, 3 ст. 191 КК України,
І. Суть питання, що вирішується ухвалою
На розгляді Херсонського міського суду Херсонської області у провадженні судді ОСОБА_6 перебувало кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 3 ст. 191 КК України.
01.03.2022 м. Херсон було окуповано військами рф, внаслідок чого рішенням зборів суддів Херсонського міського суду Херсонської області від 07.03.2022 роботу Херсонського міського суду Херсонської області зупинено, проте рішенням Вищої ради правосуддя №566/0/15-23 від 30.05.2023 роботу Херсонського міського суду Херсонської області відновлено з 01.06.2023, а датою початку процесуальної діяльності суду визначено 12.06.2023.
Відповідно до розпорядження керівника апарату Херсонського міського суду Херсонської області від 12.11.2024 №01-09/2241/24 у справі №666/5959/14-к, номер провадження 1-кп/766/1750/21 (звільнення судді ОСОБА_6 у відставку) та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказане кримінальне провадження передано на розгляд судді ОСОБА_1 . 12.11.2024.
Захисник ОСОБА_5 під час судового засідання звернувся до суду з клопотанням про закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_4 на підставі ст. 49 КК України, оскільки минули строки давності протягом яких обвинувачену може бути притягнуто до кримінальної відповідальності.
ІІ. Позиції сторін кримінального провадження.
Обвинувачена ОСОБА_4 клопотання захисника про закриття кримінального провадження підтримала, просила суд його задовольнити, проте зауважила, що свою вину не визнає. Підтвердила усвідомлення відповідних наслідків та умов звільнення від кримінальної відповідальності.
Прокурор не заперечував проти задоволення клопотання, зазначивши, що перешкод для застосування ст. 49 КК України щодо ОСОБА_4 не вбачається.
Кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності (п. 1 ч. 2 ст. 284 КК України).
Дотримання умов, передбачених частинами 1-3 ст. 49 КК України, є безумовною й обов'язковою підставою звільнення особи від кримінальної відповідальності. Вимоги цієї статті не передбачають обов'язкове визнання вини особою, котра подала клопотання про звільнення її від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України (постанова Верховного Суду від 11.11.2020 справа №455/229/17 (провадження №51-3298км20).
ІІІ. Встановлені органом досудового розслідування обставини
ОСОБА_4 , перебуваючи згідно наказу №49 від 20.08.2012 на посаді торгового представника ООО «АТ-Крим» (фактична адреса: м. Херсон, вул. Перекопська, 169), будучи на підставі посадової інструкції від 01.01.2014, договору про повну матеріальну відповідальність від 20.02.2012 матеріально-відповідальною особою, переслідуючи корисливий намір, спрямований на протиправне привласнення грошей, які належать TOB «АТ-Крим», та які були їй ввірені контрагентом-покупцем, протиправно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, умисно заволоділа грошовими коштами:
1. на суму 20021,41 гривень, які передали їй ФОП ОСОБА_7 і які вона повинна була надати до каси підприємства.
Дії ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 1 ст. 191 КК України як привласнення чужого майна, яке було ввірене особі.
2. на суму 648,13 гривень, які передала ФОП ОСОБА_8 і які вона повинна була надати до каси підприємства.
3. на суму 125,49 гривень, які передав їй ФОП ОСОБА_9 і які вона повинна була надати до каси підприємства.
4. на суму 400 гривень, які передала ФОП ОСОБА_10 і які вона повинна була надати до каси підприємства.
5. на суму 650,52 гривень, які передала їй ФОП ОСОБА_11 і які вона повинна була надати до каси підприємства.
6. на суму 199,89 гривень, які передала їй ФОП ОСОБА_12 і які вона повинна була надати до каси підприємства.
7. на суму 5331,67 гривень, які передав їй ФОП ОСОБА_13 і які вона повинна була надати до каси підприємства.
8. на суму 1159,20 гривень, які передав їй ФОП ОСОБА_14 і які вона повинна була надати до каси підприємства.
9. на суму 2948,28 гривень, які передала їй ФОП ОСОБА_15 і які вона повинна була надати до каси підприємства.
Дії ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 3 ст. 191 КК України як привласнення чужого майна, яке було ввірене особі, вчинене повторно.
IV. Мотиви, з яких суд виходив при постановленні ухвали
Кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності (п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України).
Згідно ч. 1 ст. 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. Відповідно до ч. 3 ст. 288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Згідно ч. 4 ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 191 КК України відноситься до нетяжких злочинів, оскільки за його вчинення передбачене максимальне покарання у виді позбавленням волі на строк до чотирьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого, тоді як кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 191 КК України відносяться до тяжких злочинів (ч. 5 ст. 12 КК України), оскільки за його вчинення передбачене максимальне покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: 1) п'ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини; 2) десять років - у разі вчинення тяжкого злочину (п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 49 КК України).
Дотримання умов, передбачених частинами 1-3 ст. 49 КК України, є безумовною й обов'язковою підставою звільнення особи від кримінальної відповідальності. Вимоги цієї статті не передбачають обов'язкове визнання вини особою, котра подала клопотання про звільнення її від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України (постанова ВС від 11.11.2020 справа №455/229/17 (провадження №51-3298км20).
Особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона не ухилялася від слідства або суду та не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого злочину (п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України №12 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності»).
Під час вирішення питання про закриття кримінального провадження суд враховує дані про особу обвинуваченої, яка раніше не притягувалася до кримінальної відповідальності, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, у період з 21.03.2014 (дата реєстрації кримінального провадження, тоді як дата вчинення протиправних дій органом досудового розслідування встановлена не була) по 21.03.2024 нового кримінального правопорушення не вчинила, про що свідчить надана суду відповідь Управління інформаційно-аналітичної підтримки ГУНП в Херсонській області від 02.01.2025 №14/9/01/4-2025, від слідства або суду за цей період не ухилялася.
Враховуючи викладене, суд вважає за можливе задовольнити заявлене захисником клопотання про закриття кримінального провадження за ч. ч. 1, 3 ст. 191 КК України, оскільки жодних обмежень з огляду на викладене, визначених діючим Кримінальним процесуальним кодексом України або Кримінальним кодексом України, не вбачається, а з дня вчинення ОСОБА_4 кримінальних правопорушень на дату розгляду клопотання минуло п'ять та десять років.
V. Інші питання, які вирішуються судом при постановленні ухвали
Вирішуючи питання щодо закриття кримінального провадження, вирішенню підлягають і такі питання.
У разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати (ч. 1 ст. 124 КПК України). Відповідно до ч. 1 ст. 126 КПК України визначено, що суд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироку або ухвалою.
Процесуальні витрати складаються, зокрема, із витрат на правову допомогу та витрат, пов'язаних із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів (ч. 1 ст. 118 КПК України). Процесуальні витрати виникають і пов'язані зі здійсненням кримінального провадження, є матеріальними витратами органів досудового розслідування, прокуратури, суду та інших учасників кримінального провадження.
Якщо особа звільняється від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності, процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов'язані зі здійсненням кримінального провадження, в тому числі й витрати на проведення експертизи, не стягуються з особи, кримінальне провадження щодо якої закрито на цій підставі, а відносяться на рахунок держави, окрім витрат, пов'язаних, зокрема, із залученням експерта стороною захисту (постанова ОП ККС Верховного Суду від 12.09.2022 справа №203/241/17).
Отже, заявлені стороною обвинувачення витрати на залучення експерта, здійснені за рахунок державного бюджету підлягають віднесенню на користь держави.
Порядок вирішення цивільного позову в кримінальному провадженні регламентований главою 9 КПК України. Нормами кримінального процесуального закону, зокрема ст. 129 КПК України, встановлено, що рішення про повне або часткове задоволення цивільного позову може бути винесене лише у разі визнання обвинуваченого винним у вчиненні кримінального правопорушення і ухвалення обвинувального вироку чи винесення постанови про застосування до особи примусових заходів виховного або медичного характеру. Вирішення цивільного позову при звільненні особи від кримінальної відповідальності із закриттям провадження по справі суперечить вказаним вище нормам закону.
Враховуючи системний аналіз зазначених норм КПК України, суд дійшов висновку, що цивільний позов не підлягає розгляду у випадках закриття кримінального провадження як на досудовому розслідуванні, так і в суді.
Тому, у зв'язку зі звільненням обвинуваченої ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності у зв'язку зі спливом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, заявлений ТОВ «АТ-Крим» цивільний позов слід залишити без розгляду, що не суперечить ст. ст. 128, 129 КПК України, а також не позбавляє потерпілу особу права на звернення до суду з позовом в порядку цивільного судочинства.
Вирішуючи питання щодо речових доказів, суд враховує наступне.
Питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили. У разі закриття кримінального провадження слідчим або прокурором питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів вирішується ухвалою суду на підставі відповідного клопотання, яке розглядається згідно із статтями 171-174 цього Кодексу. При цьому документи, що є речовими доказами, залишаються в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання (п. 7 ч. 9 ст. 100 КПК України).
Керуючись ст. ст. 100, 124-126, 128, 284-288, 369, 372, 376 КПК України, ст. 49 КК України, суд, -
1. Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. ч. 1, 3 ст. 191 КК на підставі ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності, закривши кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.03.2014 під №12014230030000975.
2. Витрати на залучення експерта в розмірі 7 593 гривень 40 копійок віднести на рахунок держави.
3. Позовну заяву ТОВ «АТ-Крим» про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 31664,59 гривень - залишити без розгляду.
Речові докази:
- документи: видаткова накладна «ЧП «Ткачук» РдХР-0015699 від 14.02.2014»; видаткова накладна «ЧП «Філіпова» №РдХР-0014138 від 11.02.2014»; видаткова накладна №РдХР-0021171 від 28.02.2014; видаткова накладна №РдХР-0021171 від 28.02.2014; видатковий касовий ордер «ЧП «Шведов» від 03.03.2014; підпис в касовій книзі «ЧП «Лосева»; видаткові накладні «ЧП «Баландін» №РдХР-0013941 від 11.02.2014»; №РдХР-0019566 від 25.02.2014; №РдХР-0021297 від 28.02.2014; №РдХР-0012759 від 07.02.2014; №РдХР-0012760 від 07.02.2014; РдХР-0017424, «ЧП «Василенко» №РдХР-0015621 від 14.02.2014; видаткові касові ордери «ЧП «Шляшко» від 12.02.2014, 17.02.2014, 03.03.2014»; видаткова накладна «ЧП «Дишлевой» №РдХР-0015530 від 14.02.2014; диск з записом за фактом отримання грошей ОСОБА_4 у ФОП « ОСОБА_16 » - залишити зберігати в матеріалах кримінального провадження.
Ухвала може бути оскаржена протягом 7 (семи) днів з дня її проголошення до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя: ОСОБА_17