Справа № 490/4004/25
н/п2/490/2928/2025
Центральний районний суд м. Миколаєва
26 травня 2025 року суддя Центрального районного суду м. Миколаєва Гуденко О.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна та заяви про забезпечення позову,-
23 травня 2025 року до Центрального районного суду м. Миколаєва надійшла зазначена позовна заява, в якій позивач просить : визнати за ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) право особистої приватної власності на квартиру АДРЕСА_2 , яка складається з двох житлових кімнат, має загальну площу 135,8 кв. м та житлову площу 38,9 кв. м, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1964143848101; стягнути з ОСОБА_2 (адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 понесені у справі судові витрати.
Одночасно з подачею позову позивач подав заяву про забезпечення позову, в якій просить накласти арешт на спірну квартиру.
Вивчивши матеріали позовної заяви, суд приходить до наступного.
Згідно з ч. 1ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистомсвоїхпорушених, невизнанихабооспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно ч. 1ст. 30 ЦПК України, позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
Відповідно до ч. 1ст. 190 ЦК України, майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.
Вимоги щодо виключної підсудності унеможливлюють застосування інших правил територіальної підсудності, крім тих, які встановлені процесуальним законом для відповідної категорії справ.
Як зазначено в п. 2 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» №5 від 07.02.2014 року до позовів, що виникають з приводу нерухомого майна, належать, зокрема, позови про визнання права власності на таке майно, про витребування майна із чужого незаконного володіння, про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном, не пов'язаних із позбавленням володіння, про встановлення сервітуту, виключення майна з-під арешту, визнання правочину недійсним (незалежно від заявления вимоги про застосування наслідків недійсності правочину) тощо.
Поняття "позови, що виникають з приводу нерухомого майна'є ширшим, ніж поняття «позови, де предметом спору є нерухоме майно), а тому правило даної норми розповсюджується і на позови щодо будь-яких вимог, пов'язаних з правом особи на нерухоме майно та речових (немайнових) прав на власне чи чуже нерухоме майно.
Правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна та стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов'язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною умов договору, об'єктом якого є нерухоме майно.
Як вбачається із матеріалів справи, спір у сторін виник щодо квартири за адресою : квартира АДРЕСА_2 , що територіально відноситься до Заводського районного суду м. Миколаєва.
Враховуючи викладене, підстави для розгляду справи Центральним районним судом м. Миколаєва відсутні.
Відповідно п.1 ч.1ст. 31 ЦПК Українис уд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Таким чином, справа підлягає направленню за підсудністю до Заводського районного суду м. Миколаєва.
З огляду на викладене, керуючись ст. ст.4,27,30,31,32 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна та заяву про забезпечення позову - передати для розгляду за підсудністю до Заводського районного суду м. Миколаєва.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя О.А. Гуденко