нп 2/490/2199/2025 Справа № 490/1926/25
Центральний районний суд м. Миколаєва
Іменем України
21 травня 2025 року Центральний районний суд м. Миколаєва у складі: головуючого - судді Гуденко О.А., при секретарі - Вознюк Д.І., без участі сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру та способу стягнення аліментів,-
19.03.2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до відповідача про зміну способу стягнення аліментів на дитину , в якій просила : змінити спосіб стягнення аліментів, визначених рішенням у справі №490/4954/14, та стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки від усіх видів його заробітку(доходу),але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
В обгрунтування позовної заяви посилається на те , що має низький дохід, якого не вистачає щоб в повному об'ємі утримувати двох малолітніх дітей і її непрацездатну стареньку матір. Проживає разом з доньками у її приватному будинку , який вона утримує самостійно. Зазначає, що відповідач працездатний, активний чоловік, який проходить військову службу в лавах ЗСУ, має задовільний стан та об'єктивну можливість виплачувати аліменти на користь позивача на утримання своєї доньки.
Ухвалою Центрального районного суду м.Миколаєва від 21.03.2025 року відкрито провадження по справі . Протокольную ухвалою суду від 21.05.2025 року закрито підготовче провадження у справі та призначено до розгляду по суті.
21.05.2025 року на адресу суду від відповідача ОСОБА_2 надійшла заява , в якій він просить звернути суд увагу на те, що виконавчий комітет визначив зустрічі і участі у житті дитини ОСОБА_3 , але мати дитини обмежує участь у вихованні доньки. Зазначає,що сплачує аліменти на утримання іншої доньки ОСОБА_4 . Також до заяви додав документи , що підтверджують незадовільний стан здоров'я.
Від представника позивача до суду надано клопотання про розгляд справи в його відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві.
Відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК України в разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною,Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов'язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.
У відповідності до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених вимог на підставі представлених доказів.
Вивчивши доводи позову і матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Рішенням Центрального районного суду м.Миколаєва від 03.12.2012 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_5 про розірвання шлюбу - задоволено. Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 розірвано.
З доданого до матеріалів свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 вбачається, що ОСОБА_3 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , в графі батько - ОСОБА_2 , в графі мати - ОСОБА_5 .
Рішенням Центрального районного суду м.Миколаєва від 19.09.2012 року позов ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини та утримання дружини - задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вигляді 1/4 частки з усіх видів заробітку щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 27.08.2012 року до повноліття дитини.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 аліменти на її утримання у вигляді 1/8 частки з усіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 27.08.2012 року до 04.11.2014 року.
Рішенням Центрального районного суду м.Миколаєва у справі № 490/4954/14-ц від 28.10.2014 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість по сплаті аліментів в розмірі 3518 (три тисячі пятсот вісімнадцять) грн. 79 коп.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 пеню за прострочення сплати аліментів за період з листопада 2013 року по квітень 2014 року включно в сумі 1112 (одна тисяча сто дванадцять) грн. 91 коп.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої дочки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 700 (сімсот) грн. 00 коп. щомісяця, починаючи з 17 квітня 2014 року до досягнення дитиною повноліття.
12.01.2015 року Центральним районним судом м.Миколаєва видано виконавчий лист № 490/4954/14-ц для виконання судового рішення, а саме стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої дочки ОСОБА_7 у розмірі 700 грн щомісячно.
02.06.2015 року державним виконавцем Воробйовою С.О. видана постанова про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого листа №490/4954/14 виданого 12.01.2015 року про стягнення з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі 700 грн., щомісячно , починаючи з 17.04.2014 року до повноліття дитини.
Виконавчим комітетом Миколаївської міської ради від 20 серпня 2012 року визначено участь ОСОБА_2 у вихованні дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , надавши йому можливість побачень з дочкою в присутності матері з 18:00 до 20:00 кожного понеділка та кожної середи тижня, з 14:00 до 16:00 кожної суботи та неділі тижня з првом зміни порядку спілкування за взаємною згодою батьків.
З ноатріально посвідченого договору про сплату аліментів на дитину від 25.07.2024 року , вбачається, що між ОСОБА_2 та ОСОБА_8 укладено договір про сплату аліментів на дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , згідно якого ОСОБА_2 зобов'язується сплачувати аліменти на утримання доньки ОСОБА_9 щомісячно у розмірі 2500 грн .
З доданої виписки із медичної крати стаціонарного хворого №1098, вбачається, що ОСОБА_2 встановлено діагноз Т92.4-Віддалені наслідки після операції (амнестично 1999 рік) остеосинтезу кістки правого передпліччя та плеча з приводу відкритого перелому кістки правого передпліччя у вигляді зміцнілих рубців шкіри консолідованого перелому променевої кістки та посттравматичного деформуючого артриту III ст. правого ліктьового суглобу з комбінованою контрактурою та помірним порушенням функції та невропатії правого серединного нерву з сенсорним порушенням. Вертеброгенна цервіколюмбалгія з мязово-тонічним синдромом. Обмежений міжхребцевий остеохондроз на рівні LI-SI. спондильоз тіла LS з незначним юрушенням функції. Гонартроз правого колінного суглобу і ст. без порушення функці. Двобічно пласкостопість III ст. Остеоартроз таранно-човникоподібних суглобів з помірним порушенням функції. Гіпертонічна хвороба 1ст., 1ст., ризик 2. МАСХП. СТеатоз змінімальною цитологічною активністю. Хронічний риносинусит.
Направленням №65 військовослужбовець старший солдат ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , направлений на огляд для проходження експертної комісії Міністерства охорони здоров'я України в м.Миколаєві з метою встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності.
Відповідно ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (ч. 3ст. 181СК України).
Відповідно до ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до положень ст.183 СК України розмір аліментів визначається у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини. Частина перша ст.192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Враховуючи зміст ст.ст.181,192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
Сімейний кодексУкраїни передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов'язує їх зі способом присудження (ч. 3ст. 181СК України). Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Право вимагати заміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст.ст. 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.
З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст.192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).
Отже, у спірних правовідносинах підлягає застосуванню не тількист. 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов'язку батьків утримувати своїх дітей (ст. 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», ст. 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», ст. 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»). Даний висновок міститься в правовій позиції Верховного Суду України в постанові від 05.02.2014 року по справі № 143 цс 13.
Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів. Таким чином, підстави визначення розміру аліментів у частках від заробітку (доходу) або у твердій сумі визначаються з урахуванням як положень ст.182 СК України, так і положень ст.183, 184 СК України. СК України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов'язує їх зі способом присудження (ч.3 ст.181 СК України). Ст.192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Право вимагати заміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст.182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.
З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст.192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки). Отже, у спірних правовідносинах підлягає застосуванню не тільки ст.192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов'язку батьків утримувати своїх дітей (ст.182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», ст.183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», ст.184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»). Розмір аліментів і спосіб стягнення аліментів може бути визначений судом з урахуванням фактичних обставин справи, які встановлені судом та на які посилався позивач. При цьому право застосування норми закону належить виключно суду. /постанова Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13/.
Виходячи з рівності прав та обов'язків батьків щодо дитини позивач зобов'язаний разом із відповідачем забезпечити їй рівень життя, необхідний та достатній для її нормального фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку, суд приходить до висновку про необхідність зміни способу стягнення щомісячних аліментів у визначеному судом розмірі, який при взаємному обов'язку батьків утримувати дитину є обґрунтованим в нинішніх умовах проживання, з урахуванням віку неповнолітньої дитини та її потреб, відповідає засадам розумності і справедливості та є таким, що не створює відповідачу додаткові труднощі матеріального характеру. Судом встановлено, що відповідач є особою працездатного віку, є фізично здоровим чоловіком, може виконувати обов"язок по утриманні своєї дитини. Будь-яких доказів, заслуговуючих на увагу і спростовуючих показання позивача, відповідач не надав, визнав позов в повному обсязі, що не суперечить ст. 206 ЦПК України, адже визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд ухвалює рішення про задоволення позову за обгрунтованістю позову.
Справедливість, добросовісність та розумність відповідно до п.6 ст.3 ЦК України є одними із загальних засад цивільного законодавства. Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абз.десятий п.9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп2003).
Тому, суд, зважаючи на реальні і розумні потреби в матеріальному утриманні дитини, взаємний обов'язок батьків по її утриманню, а також те , що на утриманні ОСОБА_2 перебуває ще одна неповнолітня дитина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , суд вважає вважає розумним та справедливим позов задовольнити частково та змінити розмір та спосіб стягнення аліментів, визначивши розмір аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 , в розмірі 1/6 частини від усіх доходів відповідача щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат між сторонами суд виходить із положень ч.1 ст.141 ЦПК України, де зазначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позивач за подання позову відповідно до положень Закону України «Про судовий збір» мав би сплатити 1211 грн. 20 коп., суд при ухваленні рішення присуджує стягнення з відповідача судового збору в прибуток держави у вказаному розмірі.
З огляду на викладене, керуючись ст.5,12, 79-81, 141,206, 263-265, 273 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру та способу стягнення аліментів про зміну способу стягнення аліментів на дитину - задовольнити частково.
Змінити спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням Центрального районного суду м.Миколаєва від 28 жовтня 2014 року у справі №490/4954/14-ц, а саме з твердої грошової суми у 700 грн щомісячно на спосіб стягнення від доходу у розмірі 1/6 частини.
Стягнути з ОСОБА_2 ( РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_3 ) аліменти на утримання доньки, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/6 частини від усіх видів його заробітку (доходу) , але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з моменту набрання рішенням законної сили та до досягнення дитиною повноліття.
Відкликати з примусового виконання виконавчий лист, виданий 21.01.2025 року на підставі рішення Центрального районного суду м.Миколаєва у справі №490/4954/14-ц.
Стягнути на користь держави з ОСОБА_2 ( РНОКПП НОМЕР_2 )судовий збір у розмірі 1211 грн 20 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СУДДЯ О.А. ГУДЕНКО