Справа № 484/1524/25
Провадження № 2/484/851/25
Рішення
іменем України
27.05.2025 року м. Первомайськ
Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:
головуючого судді Максютенко О.А.,
за участю секретаря судових засідань Завірюхи В.Ю.,
представника позивачки - ОСОБА_1 ,
відповідачки - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в м. Первомайську цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ в натурі майна, що перебуває у спільній частковій власності,
встановив
у березні 2025 року в інтересах позивачки ОСОБА_3 звернувся до суду ії представник адвокат Сікорський М.М. з позовом, в якому просив здійснити поділ житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , виділивши в натурі позивачці ОСОБА_3 у приватну власність частину житлового будинку утворену в результаті поділу, як окремий об'єкт нерухомості, що складається з житлового будинку А1, загальною площею 92,1 кв.м., житловою площею 35,2 кв.м., тамбур а2, балкон № 4, літня кухня Б1, прибудова до літньої кухні б2, веранда до літньої кухні б3, сарай Д, вбиральня У, водопровід № 3, огорожа № 5.
Як на підставу позовних вимог представник позивачки вказав, що за адресою: АДРЕСА_1 , розташований приватний житловий будинок з господарчими будівлями та спорудами, у якому мешкають позивачка ОСОБА_3 та відповідачка ОСОБА_2 , де визначено їх місце проживання з початку 2000 років до сьогоднішнього дня.
Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 03.10.2024 року (справа № 484/2716/24, провадження № 2/484/1052/24) визнано за ОСОБА_3 право власності на частку житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно Витягу з Державного реєстру речових прав про реєстрацію права власності № 58071061 від 13.12.2024 року за ОСОБА_3 зареєстровано право спільної часткової власності у розмірі частки на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що має наступні характеристики: загальна площа (кв.м): 176.2, житлова площа (кв.м): 64.3.
Натомість за відповідачкою право спільної часткової власності не значиться, так як вона вступила у спадщину (процедура спадкування не завершена) після смерті чоловіка, ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , якому, в свою чергу, на підставі рішення Первомайського міського народного суду Миколаївської області від 24.12.1990 року, справа № 2-714, 1990 р., виділено у користування частку незакінченого будуванням житлового будинку АДРЕСА_1 . ОСОБА_4 (брат позивачки та чоловік відповідачки), за життя, заповіту не складав. Після його смерті мати - ОСОБА_5 , батько - ОСОБА_6 , доньки - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , відмовились від спадщини на користь відповідачки. Тому, на час його смерті, єдиним спадкоємцем за законом першої черги спадкування, згідно ч. 1 ст. 1261 ЦК України, являється відповідачка, яка постійно проживала з спадкодавцем та 12.05.2005 року звернулась з відповідною заявою про вступ у спадщину до державного нотаріуса, але надалі ніяких дій щодо оформлення своїх спадкових прав не вчиняла.
Вказаний житловий будинок технічно поділений на дві рівні частини, з суцільним дахом та з розділовою стінкою по всій довжині будинку, де у першій частині проживає позивач, у другій - відповідач. У будинку наявний цокольний та перший поверх. Кожна частина будинку має окремий вхід/вихід, планування, загальну та житлову площу, приєднані комунальні комунікації, вони не залежать одна від одної (будинок квартирного типу). Наявні претензії між Сторонами суто по утриманню житлового будинку. Позивачка увесь час самостійно несе витрати, пов'язані з утриманням будинку, підтримує його у належному стані, робить для цього необхідні ремонтні роботи даху, фасаду та спільної стінки, та загалом підтримує його в належному стані. Відповідачка ж самоусунулась від догляду за спільним майном.
Позивачка ОСОБА_3 звернулась до інженера з інвентаризації нерухомого майна ОСОБА_10 , який надав висновок щодо технічної можливості виділу об'єкта нерухомого майна, відповідно до якого за технічними показниками частина нерухомого майна, що виділяється, складається з житлового будинку А1, загальною площею 92,1 кв.м., житловою площею 35,2 кв.м., тамбур а2, балкон № 4, літня кухня Б1, прибудова до літньої кухні б2, веранда до літньої кухні б3, сарай Д, вбиральня У, водопровід № 3, огорожа № 5, є відокремлена, має окремий вихід і може бути виділена в цілий об'єкт з присвоєнням окремої адреси.
Оскільки між Сторонами не досягнуто згоди щодо укладення нотаріальної угоди про поділ майна, що є у спільній частковій власності та існує спір щодо цього, позивачка вимушена звернутися до суду за захистом свого майнового права шляхом здійснення виділу частки в натурі житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що є у спільній частковій власності в окремий об'єкт нерухомого майна.
Ухвалою суду від 01.04.2025 відкрито провадження у справі та призначено її розгляд у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.
В підготовчому судовому засіданні предстаник позивачки адвокат Сікорський М.М. підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити.
Відповідачка ОСОБА_2 позов визнала та не заперечувала проти його задоволення.
Відповідно до ч.1 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Відповідно до ч.4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Частиною 3 ст. 200 ЦПК України передбачено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Вирішуючи справу на основі наявних письмових доказів, наданих сторонами, заслухавши думку представника позивачки та відповідачки, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги законні, обґрунтовані і підлягають повному задоволенню. За таких обставин визнання позову відповідачкою не суперечить закону, не порушує прав, свобод і інтересів третіх осіб, тому його слід прийняти, вирішити справу у підготовчому засіданні і задовольнити позов з таких підстав.
Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_3 та відповідачка ОСОБА_2 мешкають в житловому будинку АДРЕСА_1 .
Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 03.10.2024 року по справі № 484/2716/24 визнано за ОСОБА_3 право власності на частку житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав про реєстрацію права власності № 408685579 від 18.12.2024 року за ОСОБА_3 зареєстровано право спільної часткової власності у розмірі частки на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що має наступні характеристики: загальна площа (кв.м): 176.2, житлова площа (кв.м): 64.3, номер відомостей про речове право: 58071061, дата державної реєстрації: 13.12.2024.
Рішенням Первомайського міського народного суду Миколаївської області від 24.12.1990 року по справа № 2-714, 1990 р., ОСОБА_4 , чоловіку відповідачки та брату позивачки, виділено у користування частку незакінченого будуванням житлового будинку АДРЕСА_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 46 років в м. Первомайську Миколаївської області помер ОСОБА_4 , про що 05.04.2005 року відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Первомайську Первомайського міськрайонного управління юстиції Миколаївської області в книзі реєстрації смертей зроблено відповідний актовий запис за №324, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 від 05.04.2005 року.
За життя ОСОБА_4 заповіту не складав. Після його смерті мати - ОСОБА_5 , батько - ОСОБА_6 , доньки - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , відмовились від спадщини на користь відповідачки ОСОБА_2 , що підтверджується копією спільної заяви спадкоємців від 12.07.2005 року у спадковій справі №339/2005, заведеної Першою первомайською державною нотаріальною конторою Миколаївської області.
Тому, на час його смерті, єдиним спадкоємцем за законом першої черги спадкування, згідно ч. 1 ст. 1261 ЦК України, є відповідачка ОСОБА_2 , яка постійно проживала з спадкодавцем та 12.05.2005 року звернулась з відповідною заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори, однак надалі ніяких дій щодо оформлення своїх спадкових прав не вчиняла.
Відповідно до частини першої статті 319 ЦК України визначено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Частиною першою статті 355 ЦК України передбачено, що майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).
Згідно частини 1 статті 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Згідно з частиною першою статті 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними.
Відповідно до статті 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 вересня 2019 року у справі № 205/9065/15-ц (провадження № 61-21409св18) зроблено висновок, що «системний аналіз положень статей 183, 358, 364, 379, 380, 382 ЦК України дає підстави дійти висновку про те, що у спорах про поділ будинку в натурі учасникам спільної часткової власності на будинок може бути виділено відокремлену частину будинку, яка відповідає розміру їх часток у праві власності. Виділ часток (поділ) будинку, що перебуває в спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом (квартиру) або в разі, коли є технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності. Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників з урахуванням конкретних обставин поділ (виділ) може бути проведений зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилася».
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 вересня 2019 року у справі № 712/9240/16-ц (провадження № 61-13395св19).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 грудня 2019 року у справі № 171/228/15-ц (провадження № 61-5812св19) зазначено, що "визначальним для виділу частки або поділу будинку в натурі, який перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування будинком, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу будинку відповідно до часток співвласників".
Отже, визначальним для виділу частки або поділу будинку в натурі, який перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування будинком, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу будинку відповідно до часток співвласників.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 28.10.2020 у справі №2114/2-3819/11 (провадження № 61-1070св19).
Згідно з роз'ясненнями, що містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України від 04.10.1991 №7 "Про практику застосування судами законодавства що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок" при вирішенні справ про виділ в натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю судам належить мати на увазі що це можливо якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку з самостійним виходом. Виділ також може мати місце за наявності технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири.
Водночас, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 19.05.2021 у справі № 501/2148/17 (провадження № 61-22087св19) зроблено висновок, що "відповідно до статті 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється. Виходячи з аналізу змісту наведених норм права, поняття "поділ" та "виділ" не є тотожними. При поділі майно, що знаходиться в спільній частковій власності, поділяється між усіма співвласниками, і правовідносини спільної часткової власності припиняються. При виділі частки правовідносини спільної часткової власності, як правило, зберігаються, а припиняються лише для співвласника, частка якого виділяється. Винятком з цього правила є ситуація, коли майно належить на праві спільної часткової власності двом співвласникам, - тоді має місце поділ спільного майна. Тобто, поділ спільного майна відрізняється від виділу частки співвласника або припинення його права на частку в спільному майні однією суттєвою ознакою - у разі поділу майна право спільної часткової власності на нього припиняється.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 лютого 2021 року у справі № 445/442/16-ц (провадження № 61-13434св19) зроблено висновок, що «у справі, що переглядається, суди не врахували, що допустимим доказом про технічну можливість поділу в натурі об'єкту нерухомого майна є висновок експерта або уповноваженого суб'єкта господарювання саме щодо технічної можливості такого поділу».
У частині третій статті 12, частинах першій, п'ятій, шостій статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до частин першої, другої статті 76, частини першої статті 95 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Згідно з частиною першою статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Як вбачається з технічного паспорту житлового будинку від 20.11.2024 року та висновку фізичної особи-підприємця ОСОБА_10 щодо технічної можливості виділу об'єкта нерухомого майна, провести виділ 1/2 частки житлового будинку з господарськими будовами і спорудами по АДРЕСА_1 , що складається з житлового будинку А1, загальною площею 92,1 кв.м., житловою площею 35,2 кв.м., тамбур а2, балкон № 4, літня кухня Б1, прибудова до літньої кухні б2, веранда до літньої кухні б3, сарай Д, вбиральня У, водопровід № 3, огорожа № 5, є відокремлена, має окремий вихід і може бути виділена в цілий об'єкт з присвоєнням окремої адреси.
Кожен із власників об'єкту нерухомого майна має право на виділ його частки в натурі, а якщо згоди про поділ досягти не вдалося, то поділ провадиться в судовому порядку, допустимим доказом про технічну можливість поділу в натурі об'єкту нерухомого майна є висновок експерта або іншого уповноваженого суб'єкта, тому суд визнає доведеним технічну можливість поділу в натурі спірного житлового будинку та господарських будівель.
Окрема вимога припинити право спільної часткової власності є неефективним способом захисту порушеного права.
Аналогічний висновок викладений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 23.01.2024 у справі № 523/14489/15-ц.
Враховуючи зазначене, суд дійшов до висновку, про задоволення позовних вимог.
При цьому суд зауважує, саме такий поділ спірного майна, що є у спільній частковій власності, не порушить прав співвласників, вирішить спір між сторонами, та не створить умов для нового спору в майбутньому.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.2, 5, 10-13, 77-80, 89, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -
ухвалив
позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ в натурі майна, що перебуває у спільній частковій власності. задовольнити повністю.
Здійснити поділ житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , виділивши в натурі ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , у приватну власність частину житлового будинку утворену в результаті поділу, як окремий об'єкт нерухомості, що складається з житлового будинку А1, загальною площею 92,1 кв.м., житловою площею 35,2 кв.м., тамбур а2, балкон № 4, літня кухня Б1, прибудова до літньої кухні б2, веранда до літньої кухні б3, сарай Д, вбиральня У, водопровід № 3, огорожа № 5.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Відомості про учасників справи:
позивач - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_3 .
відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 .
Повне судове рішення складено 27.05.2025 року.
Суддя: