479/873/24
2/479/34/25
13 травня 2025 року смт.Криве Озеро
Кривоозерський районний суд Миколаївської області
в складі: головуючого - судді Репушевської О.В.,
за участі секретаря судового засідання Добровольської І.М.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт.Криве Озеро в порядку загального позовного провадження цивільну справу №479/873/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Рохманової Оксани Володимирівни про визнання договору купівлі-продажу недійсним,
учасники справи:
позивач ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Рохманова О.В.,
представник відповідача
ОСОБА_2 адвокат Рябченко К.П., за ордером серія ВЕ №1125649
від 20 липня 2024 року,
В провадженні Кривоозерського районного суду перебуває цивільна справа №479/873/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Рохманової О.В. про визнання договору купівлі-продажу недійсним.
В підготовче судове засідання позивач повторно не з'явилася, належним чином повідомлена про дату та місце розгляду справи, причини неявки не повідомила, заяв про відкладення чи про розгляд справи за її відсутності не подала.
Представник відповідача в підготовче судове засідання не з'явилась, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, просила відмовити в задоволенні позовних вимог, з підстав, вказаних у відзиві.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
За положеннями ст.44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: 1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення; 2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями; 3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; 4) необґрунтоване або штучне об'єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою; 5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.
Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
Судом встановлено, що 26 червня 2024 року ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Кравченка О.С. звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу.
01 липня 2024 року ухвалою суду відкрито провадження по даній справі за правилами загального позовного провадження, в підготовче судове засідання викликано сторони.
26 вересня 2024 року ухвалою суду прийнято до розгляду заяву про зміну підстав позову, в підготовче судове засідання викликано сторони.
27 листопада 2024 року оголошено перерву у підготовчому засіданні через необхідність витребування додаткових доказів у справі, викликано сторони на 12 лютого 2025 року.
В підготовче судове засідання призначене на 12 лютого 2025 року представник позивача, позивач належним чином повідомлені про дату та місце розгляду справи не з'явились, причини неявки не повідомили, заяв про розгляд справи за їх відсутності не надали.
13 травня 2025 року в підготовче судове засідання повторно позивач не з'явилась, належним чином повідомлена про дату та місце розгляду справи, причини неявки не повідомила, заяв про розгляд справи за її відсутності не надала.
Враховуючи те, що існує спір між сторонами, позивач за позовом не подавала заяв про розгляд справи за її відсутності, суд вважає, що розгляд справи по суті без сторони позивача не є можливим, це буде суперечити рівності сторін та можуть бути порушені права сторін, а також не буде можливості повно та всебічно розглянути справу.
Між тим, положеннями ст.ст.223, 257 ЦПК України, врегульовано питання щодо наслідків неприбуття в судове засідання позивача.
Відповідно до положень ст.223 ЦПК України, суд відкладає розгляд справи у разі першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позов без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Положеннями п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України передбачено, що суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
Верховний Суд роз'яснив, що процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Суд зауважив, що правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності заявника(постанова Верховного Суду від 22 травня 2019 року у справі №310/12817/13).
Враховуючи викладене, а також зважаючи на розумні строки розгляду справ, та те, що позивач за позовом не з'являється в суд для розгляду справи без підтвердження поважності неявки, суд вважає за доцільне залишити позов без розгляду, оскільки позивач повторно не з'явились в підготовче судове засідання без поважних причин.
Керуючись ст.ст.257-261, 352, 355 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Рохманової Оксани Володимирівни про визнання договору купівлі-продажу недійсним, - залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.