Справа № 474/452/25
Провадження № 1-кс/474/91/25
про арешт майна
27.05.25р. с-ще Врадіївка
Слідчий суддя Врадіївського районного суду Миколаївської області ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянув клопотання слідчої у кримінальному провадженні - заступниці начальника СВ Відділення поліції № 2 Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області капітана поліції ОСОБА_3 , погоджене прокуроркою у кримінальному провадженні - начальницею Врадіївського відділу Первомайської окружної прокуратури ОСОБА_4 , в рамках кримінального провадження, внесеного 30.03.2025р. до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025152200000055, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України, про арешт майна, -
встановив:
23.05.2025р. слідча у кримінальному провадженні - заступниця начальника СВ Відділення поліції № 2 Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області капітан поліції ОСОБА_3 звернулася до слідчого судді з клопотанням, погодженим прокуроркою у кримінальному провадженні - начальницею Врадіївського відділу Первомайської окружної прокуратури ОСОБА_4 , в рамках кримінального провадження, внесеного 18.05.2025р. до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025152200000055, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України, в якому, з метою збереження речових доказів, просив накласти арешт на речовий доказ, а саме:
- чохол із заднього сидіння автомобіля ВАЗ-2101, д.н.з. НОМЕР_1 , який знаходиться в паперовому пакеті № 1 та який опечатаний биркою NPU 3167461;
- мобільний телефон марки Redmi-12 імеі: НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , з сім картою № НОМЕР_4 , який знаходиться в спец-пакеті експертної служби SUD2003009, який належить який належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , заборонивши їх відчуження, розпорядження та користування будь-яким особам.
Посилаючись на приписи ст.ст. 40, 98, 100, 170, 171 КПК України, слідча вказує на необхідність накладення арешту на вказане майно з метою збереження речових доказів та запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню та вирішення спору.
Слідча в судове засідання не з'явилася, хоча належним чином в порядку, визначеному ст. 135 КПК України, повідомлена про час, дату та місце судового розгляду. Водночас 23.05.2025р. звернулася до суду із письмовою заявою, в якій просить задовольнити клопотання, а судовий розгляд проводити у її відсутність, оскільки через переведення відділу поліції на особливий режим роботи, у зв'язку з веденням в Україні воєнного стану, не має можливості брати участь у судовому засіданні.
Прокурорка в судове засідання не з'явилася, хоча належним чином в порядку, визначеному ст. 135 КПК України, повідомлена про час, дату та місце судового розгляду, про причини неявки не повідомила.
Фактичний власник майна ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, хоча належним чином в порядку, визначеному ст. 135 КПК України, повідомлений про час, дату та місце судового розгляду (телефонограма № 294 від 26.05.2025р.), про причини неявки не повідомив.
Оскільки, згідно ч. 1 ст. 172 КПК України неприбуття осіб, які беруть участь у розгляді клопотання про арешт майна, в судове засідання не перешкоджає розгляду вказаного клопотання, а тому вважаю доцільним розглянути питання про арешт майна без участі вказаних осіб.
Вивчив матеріали клопотання, вважаю встановленим таке.
Як вбачається з матеріалів клопотання, до ВП № 2 Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області надійшло повідомлення від ОСОБА_6 , що наприкінці лютого 2025 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вступив в статевий зв'язок з її малолітньою донькою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуваючи в салоні автомобіля марки ВАЗ 2101, реєстраційний № НОМЕР_1 , на території с-ще Врадіївка Врадіївської ТГ Первомайського району Миколаївської області.
За даним фактом слідчим відділенням ВП № 2 Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області розпочате кримінальне провадження за № 12025152200000055 від 18.05.2025 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України.
18.05.2025р., в ході огляду місця події, а саме домоволодіння ОСОБА_8 по АДРЕСА_1 , де проживає ОСОБА_5 , а саме кімнати № 5 (спальні), з двоярусного ліжка (нижньої частини) було вилучено кольорове покривало з квітами, яке було поміщено до паперового пакету № 1, який опечатаний биркою NPU 3167463. На вказаному ліжку було виявлено та вилучено чоловічі шорти синього кольору Nike Air, належні ОСОБА_5 , які поміщено до паперового пакету № 2, який опечатаний биркою NPU 3167462.
В ході проведення огляду автомобіля марки ВАЗ-2101, д.н.з. НОМЕР_1 , який знаходиться на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , який належить ОСОБА_5 було встановлено, що сидіння вказаного автомобіля облаштовані чохлами чорно-сірого кольору. Далі в ході огляду на поверхні чохлів заднього сидіння було виявлено плями не встановленого походження. Після чого чохол із заднього сидіння вище вказаного автомобіля, було поміщено до паперового пакету № 1, який опечатаний биркою NPU 3167461.
Окрім цього, в ході огляду території домоволодіння ОСОБА_9 , за адресою: АДРЕСА_2 , де проживає ОСОБА_7 , в приміщені кімнати № 5 (спальня ОСОБА_7 ), на дивані виявлено чоловічий светр білого кольору з логотипом “Джордан» зображення людини з м'ячем, який було поміщено до паперового пакету № 1 який опечатаний биркою NPU 3167466. Також в цій же кімнаті № 5, виявлено простирадло з оранжевим малюнком, яке поміщено до паперового пакету № 2 який опечатаний биркою NPU 3167467, а також підковдру голубого кольору із зображенням рослин, яку поміщено до паперового пакету № 3 який опечатаний биркою NPU 3167468.
Окрім цього, в ході досудового розслідування було здійснено огляд мобільного телефону марки Redmi-12 імеі: НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , з сім картою № НОМЕР_4 , який належить ОСОБА_5 , встановлено, що за допомогою вказаного телефону останній вів смс-листування з малолітньою потерпілою ОСОБА_7 2011р.н.
Після проведення огляду вказаний мобільний телефон було поміщено до спец-пакету експертної служби № SUD2003009.
В ході огляду мобільного телефону марки Redmi-13С, імеі: НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , з сім картою № НОМЕР_7 , який належить потерпілій ОСОБА_7 , встановлено, що за допомогою вказаного телефону остання вела смс-листування з ОСОБА_5 . Також, виявлено фотозображення останньої інтимного характеру.
Після проведення огляду вказаний мобільний телефон було поміщено до спец-пакету експертної служби WAR 0002574.
19.05.2025р., чохол із заднього сидіння автомобіля ВАЗ-2101, д.н.з. НОМЕР_1 , чоловічі шорти синього кольору “Nike Air», кольорове покривало з квітками, чоловічий светр білого кольору з логотипом “Джордан» зображення людини з м'ячем, простирадло з оранжевим малюнком, підковдра голубого кольору із зображенням рослин, мобільний телефон марки Redmi-12 імеі: НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , з сім картою № НОМЕР_4 , мобільного телефону марки Redmi-13С імеі: НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , з сім картою № НОМЕР_7 , на підставі ст. 98 КПК України було визнано речовим доказом та слідчий звернувся до слідчого судді Врадіївського районного суду про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, власником якого є ОСОБА_5
21.05.2025р., у зв'язку із не відповідністю вказаного клопотання приписам п. 1 ч. 2 ст. 171 КПК України, слідчий суддя повернув вказане клопотання та встановив строк для усунення недоліків в 72 (сімдесят дві) години, який рахується з моменту постановлення ухвали про повернення клопотання про арешт майна.
22.05.2025р. прокуроркою було скасовано постанову слідчого у кримінальному провадженні - старшого слідчого СВ ВП № 2 Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області капітана поліції ОСОБА_10 про визнання речовими доказами від 19.05.2025р., у зв'язку з відсутністю обґрунтування визначеності даних речей, як речових доказів у кримінальному провадженні.
Допитаний 18.05.2025р. свідокОСОБА_11 повідомила, що має доньку ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка з 2013р. проживає в с-ще Врадіївка Первомайського району Миколаївської області спільно з бабусею (матір'ю її колишнього чоловіка) ОСОБА_12 , якій приблизно 57 років, а до цього проживала спільно з нею в м. Первомайськ. З бабусею її донька почала проживати у зв'язку з тим, що вона пішла на роботу та не мала змоги утримувати доньку. Близько 12.03.2025р.донька приїхала до неї в гості в м. Миколаїв, під час чого ОСОБА_13 виявила, що донька постійно з кимось спілкувалась в телефонному режимі та її це насторожило. ОСОБА_14 повідомила, що спілкується зі своїм хлопцем на ім'я ОСОБА_15 , з яким вони зустрічаються приблизно 4 місяці, що йому 18 років, проживає в с-ще Врадіївка та працює в Одесі в Дельфінарії. Коли ОСОБА_13 дізналась, що ОСОБА_15 18 років то наголосила доньці, щоб вона припинила з ним спілкуватись, так як у них велика різниця у віці, на що ОСОБА_14 погодилась, однак сама продовжила спілкування з ОСОБА_15 . Також ОСОБА_13 одразу зателефонувала бабусі ОСОБА_16 , яка в ході телефонної розмови повідомила її, що їй відомо про цю ситуацію та вона не проти, так як вона була хорошої думки стосовно ОСОБА_15 . В подальшому ОСОБА_13 повідомила, що, коли ОСОБА_14 гостювала в неї, то вона помітила, що в неї затримка циклу менструації, у зв'язку з чим вона через телефон доньки зателефонувала ОСОБА_15 , щоб з'ясувати, чи був у нього з моєю донькою статевий акт. На вказане ОСОБА_15 відповів, що не було, а також розповів, що мою доньку нібито зґвалтував хлопець, який має психічний розлад на ім'я ОСОБА_17 , який також проживає в с-ще Врадіївка та донька зізналась її, що ОСОБА_15 її обманув та насправді статевий акт в неї був і з ОСОБА_18 в машині в с-ще Врадіївка, коли саме мала місце ця подія, донька не розповіла. Також ОСОБА_14 зазначила, що добровільно погодилась вступити в статевий акт з ОСОБА_15 . Після цього ОСОБА_13 зателефонувала ОСОБА_15 та в ході розмови він повідомив, що ОСОБА_14 , перед тим як вони почали зустрічатись сказала йому, що їй 15 років, а перед тим, як вступити в статевий акт, ОСОБА_14 сказала, що мама знає про їхні з ОСОБА_15 стосунки та дає на них дозвіл. Близько 16.03.2025р. ОСОБА_14 поїхала назад в с-ще Врадіївка та сказала її по телефону, що вони більше з ОСОБА_15 не спілкується. Приблизно 19.04.2025р. ОСОБА_14 знову приїхала до матері в гості та вночі вона почула, що вона з кимось спілкується по телефону, прислухавшись, вона зрозуміла, що вона спілкується з ОСОБА_15 а в ході розмови ОСОБА_14 казала ОСОБА_15 , що не може скинути фотографії, так як боїться що матір може не спати та побачити все чи почути. Наступного дня ОСОБА_19 підійшла до ОСОБА_14 та попросила показати телефон та повідомила доньці, що чула її вчорашню розмову з ОСОБА_15 . В подальшому ОСОБА_14 дала матері свій мобільний телефон де матір в галереї виявила фотографії доньки інтимного характеру. Окрім цього в за стосунку “Телеграмм» вона виявила, що вказані фотографії її донька надсилала ОСОБА_15 в смс повідомленнях. Після чого вона знову зателефонувала ОСОБА_15 та сказала, що так цього не залишить та ОСОБА_15 не сприймав її всерйоз. Після цього вона сказала доньці, що необхідно звернутись до поліції, однак її донька попросила не писати заяву на, що вона погодилась та вирішила, що звернусь пізніше після того як закінчить реабілітацію після ДТП в яке вона потрапила.
25.04.2025р. ОСОБА_14 повернулась в с-ще Врадіївка та коли ОСОБА_19 зателефонувала бабусі ОСОБА_20 , то дізналася, що ОСОБА_15 періодично приїздить до ОСОБА_14 на своєму автомобілі марки “ВАЗ» до них додому, та всупереч її забороні, забирає ОСОБА_14 та вони разом проводять ніч в автомобілі. Окрім цього ОСОБА_13 дізналася, що донька не чинить опору ОСОБА_15 , а навпаки, сперечається з нею та всупереч її забороні іде з ОСОБА_15 . Коли саме відбувались вказані події, ОСОБА_13 не повідомили.
17.05.2025р. у її доньки був день народження, та остання попросила перерахувати її грошові кошти в сумі 1000 грн. 00 коп. на святкування. Приблизно о 19 год. 00 хв. вона вирішила зателефонувати доньці, однак телефон останньої був поза зоною досяжності. Після чого ОСОБА_13 близько 20 год. 00 хв. повторно зателефонувала доньці, однак на зв'язок вона не виходила. Потім вона зателефонувала бабусі, яка повідомила її, що ОСОБА_14 пішла з однокласницею ОСОБА_21 в бар “ ОСОБА_22 », де також знаходився ОСОБА_15 . Також ОСОБА_13 дізналася що ОСОБА_14 збрехала бабусі те, що вона нібито дозволила піти в бар, однак вона дозволу не надавала. В подальшому бабуся пішла до бару та сказала ОСОБА_14 , щоб вона йшла додому, однак ОСОБА_14 відмовилась, після чого бабуся пішла додому. Вказану розмову почула ОСОБА_19 , так як перебувала на зв'язку під час розмови з ОСОБА_14 . Приблизно о 23 год. 20 хв. вона знову зателефонувала бабусі ОСОБА_20 , яка в ході розмови її повідомила, що ОСОБА_14 перебуває в стані алкогольного сп'яніння, відмовляється йти додому та штовхає її. Також її стало відомо, що поруч знаходився ОСОБА_15 , який почав кудись відводити ОСОБА_14 тримаючи за руку. Після чого ОСОБА_13 вирішила зателефонувати до поліції, так як боялась, що ОСОБА_15 може знову вступити в статевий акт з її донькою ОСОБА_14 . Чи був 17.05.2025р. статевий акт в її доньки ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , їй не відомо.
Допитаний 18.05.2025р. свідок ОСОБА_9 повідомила, що з дитинства виховує свою внучку ОСОБА_7 , яка постійно у неї проживає. Мати внучки ОСОБА_7 , ОСОБА_23 (пізніше ОСОБА_24 ) проживає постійно в м. Миколаєві. Коли ОСОБА_7 виповнилося 13 років, остання почала їй дозволяти виходити у вечірній час в центр с-ще Врадіївка, однак внучка ОСОБА_14 почала не приходити у визначений час, приходити пізніше дозволеного. Приблизно в січні 2025р. ОСОБА_25 помітила, що внучка ОСОБА_14 постійно з кимось переписується у соціальній мережі, поцікавившись з ким остання спілкується, ОСОБА_14 повідомила, що у неї є хлопець на ім'я ОСОБА_15 , з яким вона зустрічається. Далі, ОСОБА_15 почав забирати ОСОБА_7 на своєму автомобілі , при цьому не привозив її додому до самого ранку. З даного приводу ОСОБА_25 просила внучку і ОСОБА_15 не спілкуватися, проте останні її ігнорували. Так, одного вечора ОСОБА_14 приїхала разом з ОСОБА_15 , ОСОБА_25 спілкувалася з останніми та наголошувала, що її онука досягла лише 13 років, щоб останні перестали спілкуватися, але ОСОБА_15 сказав, що ОСОБА_14 повідомила йому, що їй 15 років, але ОСОБА_25 наголосила, що внучці лише 13 років, що остання йому не потрібна, однак ОСОБА_15 ігнорував її прохання. ОСОБА_25 пішла відпочивати до своєї кімнати, а вранці виявила, що ОСОБА_15 спить разом з внучкою ОСОБА_14 у її ліжку та вказане повторювалося кілька разів на всі прохання ОСОБА_15 та ОСОБА_14 не реагували. В подальшому ОСОБА_25 розповіла бувшій невістці, матері ОСОБА_14 , ОСОБА_26 про поведінку її доньки. ОСОБА_27 ( ОСОБА_24 ) попросила, щоб її донька приїхала до неї в м. Миколаїв. Приблизно в квітні 2025 року ОСОБА_7 поїхала до своєї матері ОСОБА_28 ( ОСОБА_24 ), де перебувала кілька днів. В цей період зателефонувала ОСОБА_23 ( ОСОБА_24 )-бувша невістка та повідомила, що ОСОБА_29 (внучка) їй розповіла, що близько місяця тому її зґвалтував ОСОБА_30 . Після того, як ОСОБА_31 повернулася з ОСОБА_32 до неї у Врадіївку, вона не помічала ОСОБА_15 біля ОСОБА_14 . На запитання, чому остання вступила з ОСОБА_15 у статеві відносини ОСОБА_14 мовчала. Так, 17.05.2025р., внучка ОСОБА_33 святкувала свій день народження та остання помітила серед друзів ОСОБА_14 , ОСОБА_15 і зрозуміла, що ОСОБА_14 його запросила. В цей самий день близько 22 год. 00 хв. до неї зателефонувала ОСОБА_23 ( ОСОБА_24 ) та запитала чому ОСОБА_14 не бере слухавку, остання їй розповіла, що внучка ОСОБА_14 святкує свій день народження в кафе “Мандаринчик», ОСОБА_13 повідомила, що ОСОБА_14 її обманула сказавши, що святкує дома. Далі на прохання ОСОБА_27 ( ОСОБА_24 ), ОСОБА_25 пішла до вказаного кафе забрати внучку додому. Однак внучка перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння відмовилася з нею йти додому, сказала, що прийде. В подальшому ОСОБА_34 близько 23 год. 15 хв. знову зателефонувала ОСОБА_28 ( ОСОБА_24 ), яка запитала, чи ОСОБА_14 повернулася. ОСОБА_25 знову пішла до кафе, де побачила ОСОБА_15 разом з її внучкою ОСОБА_35 цей час прибули працівники поліції, які повідомили, що ОСОБА_28 ( ОСОБА_11 ) повідомила до поліції про зґвалтування її доньки ОСОБА_36 .
Допитаний 18.05.2025р. свідок ОСОБА_8 повідомила, що вона є матір'ю ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та їй знайома ОСОБА_29 так, як остання навчається із її меншим сином ОСОБА_37 в одному класі, а саме у 8-Б класі Врадіївської гімназії № 2. Окрім того, старший син ОСОБА_38 зустрічається з цією дівчиною та навіть кілька разів приводив її до них додому та вона залишалася ночувати та спала в одному ліжку із сином ОСОБА_15 . ОСОБА_8 вказала, що зі слів ОСОБА_39 і її сина ОСОБА_40 , вона дізналася, що останні вступали неодноразово в статевий зв'язок, що ОСОБА_15 неодноразово залишався ночувати у ОСОБА_39 та що ОСОБА_15 не перший хлопець з яким ОСОБА_14 вступила в статевий зв'язок.
Висновком № 132 від 18.05.2025р. встановлено, що при гінекологічному огляді у ОСОБА_7 виявлено два розриви дівочої плівки, які утворилися в строк більше 2-3 тижнів до моменту огляду від дії тупого (их) твердого (их) предмета (ів), в тому числі можливо статевого члену, за рахунок пере розтягнення. Будова дівочої плівки не допускає можливості скоєння статевого акту природним шляхом без її порушення.
21.05.2025р. потерпіла ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , допитана в судовому засіданні Врадіївського районного суду Миколаївської області в порядку, визначеному ст. 225 КПК України, та 22.05.2025р. проведено огляд оптичного диску на якому зафіксовані покази потерпілої ОСОБА_7 .
Так потерпіла ОСОБА_7 повідомила, що познайомилася в соціальній мережі “Інстаграм» з ОСОБА_5 , який надіслав їй запит на дружбу, після чого остання спілкувалася з ним через мобільний телефон, соціальні мережі. В лютому 2025 року ОСОБА_5 , який працював у м. Одеса, приїхав на кілька днів до с-ще Врадіївка та ОСОБА_7 зустрілася з ним, останній катав її на своєму автомобілі, вживали алкогольні напої та ОСОБА_41 залишався у неї в кімнаті ночувати, близьких відносин не було. ОСОБА_33 не повідомила ОСОБА_42 , що їй 13 років, говорила, що їй 14 років та 17.05.2025р. має бути 15 років. Однак йому було відомо, що вона однокласниця його рідного брата. В подальшому ОСОБА_5 приїхав через місяць, весь цей час останні спілкувалися по мобільному телефоні. Так у березні 2025 року, в період часу з 02 год. по 03 год., точної дати остання не пам'ятає, вона проводила час з ОСОБА_5 в його автомобілі, який був неподалік місця її проживання. ОСОБА_7 разом з ОСОБА_5 вживали алкогольний напій “Шейк», в цей час між останніми відбувся статевий акт, без засобів контрацепції, раніше остання статевим життям не жила. ОСОБА_7 зазначила, що вона закохалася у ОСОБА_40 та вживання алкоголю на її добровільну згоду на статеві зносини не вплинуло, що остання не відчуває будь-яких докорів сумління з даного приводу та зазначені обставини ніяким чином не вплинули на її життя. ОСОБА_7 стверджувала, що вступала в статевий акт з ОСОБА_43 за її добровільною згодою лише один раз. В подальшому ОСОБА_7 , будучи обізнаною, що законодавством України заборонено вступати в статеві зносини з особою, яка недосягла 14 віку, навіть при її добровільній згоді та про те, що особа, яка вступає в статевий зв'язок з малолітньою може нести кримінальну відповідальність, повідомила, що на тепер вона розуміє, що ті події, які відбулися є неправильними та вона б більше так не вчинила, а дочекалася віку з якого законодавець надає повне право дієздатності, розпоряджатися своїм життям на свій розсуд.
Дослідив, викладені вище обставини у сукупності, орган досудового розслідування встановив, що чохол із заднього сидіння ВАЗ-2101, д.н.з. НОМЕР_1 , належного ОСОБА_42 , може містити на собі сліди вчинення кримінального правопорушення так, як потерпіла ОСОБА_7 повідомила, що статевий акт між нею та ОСОБА_43 відбувся саме в автомобілі останнього та засобами контрацепції останні не користувалися. Окрім цього на вилученому чохлі були плями невстановленого походження, які можуть бути слідами біологічного походження, які могли виникнути внаслідок статевого акту між ОСОБА_7 та ОСОБА_5 та даний речовий доказ необхідний для проведення біологічної експертизи.
Тимчасово вилучені мобільний телефон марки Redmi-12 імеі: НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , з сім картою № НОМЕР_4 , належний ОСОБА_5 та мобільний телефон марки Redmi-13С, імеі: НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , належний ОСОБА_7 , можуть містити інформацію, яка може бути прихованою, або видаленою, де можуть залишитись смс повідомлення листування між малолітньою потерпілою ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , що підтверджують причетність останнього до вчинення вказаного кримінального правопорушення.
Так, потерпіла ОСОБА_33 стверджувала, що з 23.01.2025р. постійно спілкувалася з ОСОБА_43 , однак при перегляді її листування в мобільному телефоні, згідно протоколу огляду від 18.05.2025р., наявні листування з абонентом “ ОСОБА_44 » з 20.04.2025р., в той час, як у “Галереї» наявні сумісні фото з 09.03.2025р.-19.03.2025р., наявні фото ОСОБА_33 з особою чоловічої статі інтимного характеру від 31.03.2025р. Тому вищевказані телефони можуть містити на собі відомості, які можуть бути використані, як доказ факту, чи обставин, що встановлюється під час кримінального провадження, про що потерпіла ОСОБА_7 могла не повідомити так, як стверджує, що закохалася у ОСОБА_5 , тому для виявлення даної інформації необхідно провести комп'ютерну експертизу.
22.05.2025р. чохол із заднього сидіння, мобільний телефон марки Redmi-12 імеі: НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , з сім картою № НОМЕР_4 , мобільний телефону марки Redmi-13С імеі: НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , з сім картою № НОМЕР_7 , на підставі ст. 98 КПК України було визнано речовим доказом.
Вищевказані обставини підтверджується: витягом з ЄРДР за № 12025152200000055; рапортом помічника чергового ВП № 2 Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_45 від 18.05.2025р.; дорученням про проведення слідчих (розшукових) дій від 18.05.2025р.; постановою про проведення слідчих (процесуальних) дій на іншій території від 18.05.2025р.; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 18.05.2025р.; письмовими заявами ОСОБА_9 , ОСОБА_7 від 18.05.2025р.; протоколом огляду від 18.05.2025р.; протоколом огляду речей від 18.05.2025р.; постановою про визнання речовим доказом та передачу його на зберігання від 19.05.2025р.; ухвалою слідчого судді Врадіївського районного суду Миколаївської області про повернення клопотання про арешт майна від 21.05.2025р.; постановою про скасування постанови про визнання речових доказів та передання їх на зберігання від 22.05.2025р.; постановою про визнання речовим доказом та передачу його на зберігання від 22.05.2025р.; протоколом огляду речей від 22.05.2025р.; журналом судового засідання № 4568886 від 21.05.2025р.
Згідно ч. 1 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.
Пунктами 1 та 3 ч. 2 ст. 167 КПК України передбачено, що тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
При чому ч. 5 ст. 171 КПК України визначено, що клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
Згідно п. 1 ч. 2 та ч. 3 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, причому у даному випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
Частиною 1 ст. 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
У відповідності до ч.ч. 10 та 11 ст. 170 КПК України не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Частинами 1, 2 та 3 ст. 173 КПК України визначено, що слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
Згідно ст. 175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
В сукупності вищевикладеного вважаю, що слідча довела необхідність арешту вищевказаного майна з метою збереження речових доказів та запобігання можливості їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню та вирішення спору, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим ч. 1 ст. 170 КПК України, а тому є достатні підстави для задоволення клопотання.
Водночас слід роз'яснити учасникам кримінального провадження, що відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Керуючись ст.ст. 98, 167, 170-173, 175, 369-372 КПК України, -
постановив:
Клопотання слідчої у кримінальному провадженні - заступниці начальника СВ Відділення поліції № 2 Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області капітана поліції ОСОБА_3 , погоджене прокуроркою у кримінальному провадженні - начальницею Врадіївського відділу Первомайської окружної прокуратури ОСОБА_4 , в рамках кримінального провадження, внесеного 30.03.2025р. до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025152200000055, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України, про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на речовий доказ, а саме:
- чохол із заднього сидіння автомобіля ВАЗ-2101, д.н.з. НОМЕР_1 , який знаходиться в паперовому пакеті № 1 та який опечатаний биркою NPU 3167461;
- мобільний телефон марки Redmi-12 імеі: НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , з сім картою № НОМЕР_4 , який знаходиться в спец-пакеті експертної служби SUD2003009, який належить який належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , заборонивши їх відчуження, розпорядження та користування будь-яким особам.
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Ухвала може бути оскаржена на протязі п'яти днів з моменту її проголошення сторонами кримінального провадження безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1