Провадження № 3/470/112/25
Справа № 470/373/25
26 травня 2025 року с-ще Березнегувате
Суддя Березнегуватського районного суду Миколаївської області Орлова С.Ф.
за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , секретаря Шумиводи І.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративні справи, які надійшли від начальника сектору поліцейської діяльності №1 відділення поліції №2 Баштанського районного відділу поліції ГУНП в Миколаївській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смт Березнегувате Миколаївської області, в вищою освітою, утриманців не маючої, не працюючої, зареєстрованої та проживаючої за адресою АДРЕСА_1 , розлучена, не працюючої, РНОКПП НОМЕР_1 ,
за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.173-2 КУпАП,
Згідно протоколу серії ВАД № 148455 28 квітня 2025 року близько 21 години за місцем свого проживання гр. ОСОБА_1 вчинила відносно свого колишнього чоловіка насильство психологічного характеру, а саме ображала нецензурною лайкою, внаслідок чого завдала шкоди його психічному здоров'ю, чим своїми діями вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Крім того, згідно протоколу серії ВАД № 148456 29 квітня 2025 року близько 04 години 40 хв. за місцем свого проживання гр. ОСОБА_1 вчинила відносно свого колишнього чоловіка насильство психологічного характеру, а саме ображала нецензурною лайкою, внаслідок чого завдала шкоди його психічному здоров'ю, чим своїми діями вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні вину не визнала, повідомила, що колишній чоловік зловживає алкогольними напоями і є ініціатором конфліктів через недосягнення згоди щодо порядку користування житловим будинком. Він вчиняє сварки, застосовує фізичну силу. Під час обопільної сварки будь - якої шкоди психічному здоров'ю ОСОБА_2 вона не заподіювала.
Вислухавши пояснення та дослідивши докази у справі, суддя доходить наступного.
Згідно ч.2 ст.7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Положенням ст. 23 КУпАП визначено, що метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до змісту вимог ст.245 КУпАП, завданням судді при розгляді справи про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до вимог ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності та іншими засобами.
Так диспозиція ч.1 статті 173-2 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про попередження насильства в сім'ї", насильство в сім'ї - будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування одного члена сім'ї по відношенню до іншого члена сім'ї, якщо ці дії порушують конституційні права і свободи члена сім'ї як людини та громадянина і наносять йому моральну шкоду, шкоду його фізичному чи психічному здоров'ю.
Об'єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері захисту прав громадян.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого зазначеною статтею, полягає в умисному вчиненні будь-яких із зазначених в диспозиції дій, та передбачає існування обов'язкової ознаки можливість настання чи настання фізичної, психологічної або матеріальної шкоди, яка була чи могла бути завдана потерпілому.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству", домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч.1 ст.173-2 КУпАП необхідно з'ясувати чи дійсно особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, вчинила домашнє насильство.
З аналізу вищевказаних норм убачається, що домашнє насильство, яке охоплюється диспозицією ч.1 ст.173-2 КУпАП, має місце тоді, коли будь-які діяння фізичного, психологічного чи економічного характеру тягнуть за собою можливість настання чи настання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Таким чином, під домашнє насильство, зокрема психологічного характеру, яке утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, підпадають лише такі діяння, якими цілеспрямовано та навмисно завдається шкода.
Отже, самі по собі, зокрема, нецензурні висловлювання та образи не формують собою домашнє насильство та утворюють склад адміністративного правопорушення в тому випадку, коли такі висловлювання спрямовані на обмеження волевиявлення особи, якщо такі дії викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Будь-яких доказів на підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, матеріали справи не містять, з її пояснень під час судового засідання убачається, що вона заперечує факт вчинення нею адміністративного правопорушення, пояснюючи, що ініціатором сварок є сам ОСОБА_2 .
За таких обставин, враховуючи вимоги ст.62 Конституції України про те, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитися на її користь, провадження у справі відносно ОСОБА_1 на підставі п.1 ст.247 КУпАП підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю в її діях події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 247, 252, 280, 283, 284 КУпАП,
Справи про адміністративні правопорушення 470/373/25, №470/374/25 об'єднати в одне провадження за №3/470/112/25 справа №470/373/25.
Провадження у справі відносно ОСОБА_1 про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова суду може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду на протязі 10 днів з дня її винесення, шляхом подачі апеляційної скарги через Березнегуватський районний суд Миколаївської області.
В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Суддя С. Ф. Орлова