Справа №760/11313/25 Провадження №1-кс/760/7274/25
«27» травня 2025 р. м. Київ
Слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Солом'янського районного суду м. Києва, клопотання прокурора Солом'янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12025100090001092, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.04.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 190 КК України, -
До слідчого судді надійшло клопотання клопотання прокурора Солом'янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12025100090001092, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.04.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 190 КК України.
Свої вимоги прокурор обґрунтовує тим, що Слідчим відділом Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного 11.04.2025р. до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100090001092. Процесуальне керівництво досудового розслідування кримінального провадження здійснюється Солом'янською окружною прокуратурою міста Києва. Досудовим розслідуванням встановлено, що 09.04.2025 р. приблизно о 15:54 год. невстановлені досудовим розслідуванням особи,ввівши в оману ОСОБА_5 , заволоділи грошовими коштами останньої у сумі 1400 Євро та 6150 доларів США, які остання перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2, передала наручно відповідно до відведеної йому злочинної ролі виконавцяОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Допитана в якості потерпілого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка користується номером телефону НОМЕР_1 , повідомила, що 02.04.2025 р. на її мобільний номер телефону почати надходити дзвінки ймовірно від підприємства щодо доставки препаратів «бадів». Вказані дзвінки були зроблені чи з номеру НОМЕР_2 чи з НОМЕР_3 . Вказані особи вказували на те, що надсилали та продовжують надсилати препарати - бади, на нову пошту та остання повинна їх сплатити, але даний товар потерпіла не замовляла. Після чого, приблизно о 17:23, подзвонила особа та представилася як працівник Служби безпеки України на ім'я ОСОБА_7 , та повідомила, що остання працює з державою агресором, а саме те що вона купляє препарати - бади, а грошові кошти ідуть в бюджет держави агресора. Вона телефонувала потерпілій у додатку «Viber» із мобільного номеру телефону НОМЕР_4 . В подальшому, черговий раз зателефонувала ОСОБА_7 , та повідомила, що справою зацікавився полковник СБУ ОСОБА_8 , та в подальшому він буде телефонувати. Так, 07.04.2025 потерпілій у застосунку «Вайбер», написав невідомий їй раніше чоловік - ОСОБА_8 , з мобільного номеру телефону НОМЕР_5 , та представився полковником СБУ, ОСОБА_8 , який переконав потерпілу, щодо перевірки власних грошових коштів, вона повинна передати грошові кошти нібито працівникам СБ України, з метою їх подальшої «легалізації», після чого гроші після «легалізації» повернуть потерпілій. В подальшому, останній повідомив потерпілу, що приїде чоловік, та скаже що він від ОСОБА_9 ОСОБА_8 ), якому передати грошові кошти. Так, 09.04.2025 приблизно о 15:50 годині, потерпіла перебувала біля свого під'їзду будинку АДРЕСА_2, де до неї підійшов чоловік та сказав що він від «Лами» та вона передала йому пакет з грошовими коштами, а саме 1 400 Євро (що в перерахунку, відповідно до курсу НБУ станом на 09.04.2025 становить 63 028 гривень), а також 6 150 доларів США (що в перерахунку, відповідно до курсу НБУ станом на 09.04.2025 становить 253 195 гривень 50 копійок). 1400 Євро були купюрами: 4 шт.- по 200 Євро, та 6 шт.- по 100 Євро, а долари купюрами: 61 шт. - по 100 доларів США, 1 шт. - 50 доларів США. Таким чином, загальною сумою 316 223 гривень 50 копійок, після чого він швидко пішов у бік вул. Героїв Севастополя у м. Києві. Так, на наступний день, ОСОБА_8 , сказав, що в подальшому вона буде спілкуватися з ОСОБА_10 , НОМЕР_6 . Останній теж погрожував справою про злочин, та те що потерпіла повинна надати 200 000 грн., для подальшої перевірки. В подальшому, ОСОБА_5 зрозуміла, що це шахраї та вирішила звернутися до поліції. Вчинені шахрайські дії, спричинили ОСОБА_5 збитки на суму 316 223 гривень 50 копійок. 11.04.2025, слідчим в ході огляду у ОСОБА_6 виявлено та вилучено мобільний телефон марки «Tecno Spack 6 Go». 11.04.2025, проведено детальний огляд вилучених речей, зокрема, мобільного телефону марки «Tecno Spack 6 Go», за участю ОСОБА_6 . В ході огляду вказаного мобільного телефону встановлено, що імеі1: НОМЕР_7 , імеі2: НОМЕР_8 . Крім того, у додатку «Viber», виявлено діалоги, особами, які користуються для спілкування мобільними номерами телефонів, зокрема, НОМЕР_5 (записаний контакт як « ОСОБА_11 »), де 09.04.2025 від вказаного абонента надійшо повідомлення, що за реквізитами для внесення грошових коштів у сумі 6150 доларів США та 1400 Євро, на криптовалютний гаманець НОМЕР_9 . 11.04.2025 о 19:45 год. органом досудового розслідування повідомлено ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 190 КК України. Обґрунтованість повідомленої підозри повністю підтверджується матеріалами кримінального провадження №12025100090001092.Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта №423856994 від 23.04.2025, на праві приватної власності за ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстровано наступне нерухоме майно:1/6 частки квартири АДРЕСА_1 .Відповідно до ч. 1 ст. ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Відповідно до п. 4 ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов)чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. Згідно до ч. 6 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадження, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження. Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. За таких обставин, з метою забезпечення відшкодування шкоди потерпілій виникла необхідність у накладенні арешту на належне підозрюваному майно. З урахуванням наведеного прокурор просив накласти арешт на майно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом заборони ним розпоряджатися та відчужувати, а саме: 1/6 частки квартири АДРЕСА_1 .
В судове засідання прокурор з'явився, клопотання підтримав, просив його задовольнити з підстав які в ньому викладені.
На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, власник майна в судове засідання не викликався з метою забезпечення арешту майна.
Заслухавши прокурора, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали у їх сукупності, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Як вбачається з витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 12025100090001092,11.04.2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань було внесено кримінальне провадження з правовою кваліфікацією за ч.2 ст. 27 ч. 3 ст. 190 КК України; короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення: 09.04.2025 приблизно о 15:50 за адресою: АДРЕСА_2 , невстановлені особи, ввівши в оману ОСОБА_5 , заволоділи грошовими коштами останньої у сумі 1400 євро та 6150 доларів США, які остання передала наручно ОСОБА_6 (а.с. 5).
Відповідно до Повідомлення про підозру від 11 квітня 2025 року, ОСОБА_6 повідомлено про те, що він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 190 КК України, тобто у задоволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), за попередньою змовою групою осіб, вчиненого в умовах воєнного стану, що завдало значної шкоди потерпілому (а.с. 57 - 59).
Слідчим суддею також досліджено додані прокурором до клопотання Протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 10.04.2025 року (а.с. 11 - 12), Протокол огляду місця події від 11.04.2025 року (а.с. 13 -15), Протокол огляду від 11.04.2025 року (а.с. 16 - 18), Протокол допиту потерпілого від 11.04.2025 року (а.с. 19 - 24), Протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 11.04.2025 року (а.с. 25 - 27), Протокол огляду речей від 11.04.2025 року (а.с. 29 - 40), Протокол огляду речей від 11.04.2025 року (а.с. 42 - 56), Протокол допиту підозрюваного ОСОБА_6 від 11 квітня 2025 року (а.с. 60 - 62).
Потерпілою ОСОБА_5 подано до ОСОБА_6 цивільний позов у кримінальному провадженні про відшкодування матеріальної та моральної шкоди (а.с. 68 - 70).
Дослідивши матеріали справи слідчим суддею було встановлено, що ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 190 КК України, вчиненим кримінальним правопорушенням потерпілій ОСОБА_5 завдано шкоду, нею завлено цивільний позов у кримінальному провадженні.
Згідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта №423856994 від 23.04.2025 року, ОСОБА_6 належить на праві власності 1 / 6 квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 (а.с. 65).
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Таким чином, з врахуванням того що майно, перелічене у клопотанняі перебуває у власності ОСОБА_6 , який є підозрюваним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 190 КК України, кримінальним правопорушенням завдано шкоду, потерпілою заявлено цивільни позов у кримінальному провадженні, слідчий суддя дійшов висновку, що наявні підстави, встановлені п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України для арешту майна.
Частиною 2 статті 173 КПК України встановлено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3 - 1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Згідно до ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Також, відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Слідчим суддею було встановлено, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 190 КК України, потерпілою у кримінальному провадженні заявлено цивільний позов, таким чином, є передбачені кримінальним процесуальним законом підстави для накладення арешту, з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення за цивільним позовом.
Враховуючи вищевикладене, а також виправдані інтереси держави, пов'язані з порушенням загальносуспільних інтересів, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання прокурора Солом'янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12025100090001092, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.04.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 190 КК України, підлягає задоволенню, оскільки застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна з забороною відчуження та розпорядження майном відповідає завданням кримінального провадження.
Керуючись ст. ст. 98, 167, 170 - 175, 309, 372, ч. 2 ст. 376 КПК України, слідчий суддя, -
клопотання прокурора Солом'янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12025100090001092, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.04.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 190 КК України, - задовольнити.
Накласти арешт (з забороною розпорядження) на наступне майно, яке належить на праві власності ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 :
- 1 / 6 частки квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 .
Копія ухвали негайно після її постановлення вручається слідчому, прокурору, фізичній або юридичній особі, щодо майна якої вирішувалося питання про арешт, підозрюваному, захиснику. У разі відсутності таких осіб під час оголошення ухвали копія ухвали надсилається їм не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду. У разі якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Роз'яснити сторонам кримінального провадження, що підозрюваний, захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за їх клопотанням, якщо вони доведуть, що в подальшому в застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ухвала підлягає негайному виконанню з моменту оголошення. Подання апеляційної скарги не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1