Справа №760/24600/24 1-кс/760/11466/24
02 жовтня 2024 року слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю:
прокурора Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 ,
захисника підозрюваного ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 ,
підозрюваного - ОСОБА_4 ,
розглянувши в залі судових засідань Солом'янського районного суду м. Києва клопотання слідчого СВ Солом'янського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 ,
про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Чугуїв, Харківської обл., громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого, стрільця-помічника гранатометника третього стрілецького спеціалізованого відділення третього стрілецького спеціалізованого взводу першої спеціалізованої роти стрілецького спеціалізованого батальйону (Шквал) у військовій частині НОМЕР_1 ,
у кримінальному провадженні № 12024100090002837 від 28.09.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України,-
Слідчий Солом'янського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відносно підозрюваного ОСОБА_4 , яке погоджене з прокурором Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 .
Зазначено, що з 06.08.2024 ОСОБА_4 , є стрільцем - помічником гранатометника третього стрілецького спеціалізованого відділення третього стрілецького спеціалізованого взводу першої спеціалізованої роти стрілецького спеціалізованого батальйону (Шквал) у військовій частині НОМЕР_1 .
Вказано, що відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» та ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Згідно з Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» із 05 год 30 хв 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який діє до цього часу.
Будучи військовослужбовцем ОСОБА_4 , згідно з вимогами ст. ст. 11, 12, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, повинен свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, бути дисциплінованим, постійно бути зразком високої культури, скромності і витримки, берегти військову честь, захищати свою і поважати гідність інших людей, поводитися з гідністю і честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.
Вказано, що всупереч вищенаведеним нормативно-правовим актам ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення проти власності за наступних обставин.
Зазначено, що у невстановлені дату, час та місці, але не пізніше 28.09.2024, у ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , та за попередньою змовою, виник умисел, спрямований на вчинення нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із застосуванням насильства, яке є небезпечним для здоров'я потерпілої ОСОБА_8 , з проникненням у житло, вчинений за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, з метою заволодіння належним потерпілій майном, зокрема грошовими коштами.
Слідчим вказано, що готуючись до вчинення злочину, ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , зібрали відомості про ОСОБА_8 , після чого визначили час та місце вчинення злочину. При цьому, заздалегідь розробили детальний план вчинення злочину, відповідно до якого розподілили між собою злочинні ролі.
Пізніше, відповідно до розробленого злочинного плану, реалізуючи свій спільний злочинний умисел, 28.09.2024, у проміжок часу між 03:00 год. та 07:00 год., ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_7 , прибули до приватного будинку АДРЕСА_3 , та проникли на територію будинку. В подальшому, шляхом вільного доступу зайшли на терасу бадинку та спустились до підвального приміщення, де очікували потерпілу ОСОБА_8 на сходовому майданчику.
Зазначено, що о 07:00 год. ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , почули як потерпіла ОСОБА_8 відчинила вхідні двері будинку на вийшла на терасу. У цей час, ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_7 , наблизились до потерпілої та використовуючи попередньо підготовлений камінь, що був обмотаний чорним поліетиленовим пакетом, з метою подолання фізичного опору, заподіяли потерпілій не менше одного удару в область голови, у результаті чого ОСОБА_8 втратила рівновагу та впала на сходову клітину. Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_7 , нанесли потерпілій ще не менше одного удару в область голови, заподіявши потерпілій тілесні ушкодження у вигляді забійних ран голови.
Посилається, що потім згодом, ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_7 , погрожуючи фізичною розправою затягнули потерпілу до приміщення будинку, посадили на диван та зв'язали руки за спиною плівкою. На голову накинули кофту та обтягнули її плівкою також.
У подальшому, ОСОБА_7 , згідно відведеної ролі, весь час спостерігав за навколишньою обстановкою та потерпілою, щоб у разі виникнення небезпеки повідомити ОСОБА_4 про викриття їх злочинних дій, у цей час, ОСОБА_4 з метою заволодіння чужим майном повністю обшукав приміщення будинку та відкрито заволодів майном ОСОБА_8 , а саме: грошовими коштами на загальну суму 40 000 гривень, купюрами по 500 гривень, які знаходились у підвальному приміщені будинку; золотим ланцюжком, який був зірваний з шиї потерпілої; 100 доларами США, які були в кишені куртки в шафі; ручним годинником «Royal London» золотого кольору; трьома пляшками алкоголю - коньяку; 10 (десятьма ножами); двома спортивними сумками; ручним годинником «Sharp», яке поділив з іншим співучасником.
Зазначив, що після вчинення розбійного нападу, поєднаного із застосуванням насильства небезпечного для життя потерпілої ОСОБА_8 вчиненого за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням у житло, в умовах воєнного стану, ОСОБА_7 та ОСОБА_4 , з місця вчинення кримінального правопорушення зникли, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.
Пояснив, що таким чином ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, а саме напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаному із застосуванням насильства, яке є небезпечним для здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням у житло, в умовах воєнного стану, особою, яка раніше вчинила розбій.
30.09.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.187 КК України.
Зазначає, що вина ОСОБА_4 повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами:
- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 28.09.2024;
- обставинами встановленими під час огляду місця події від 28.09.2024 та речовими доказами вилученими в ході проведення слідчої дії;
- свідченнями потерпілої ОСОБА_8 , від 28.09.2024;
- свідченнями свідка ОСОБА_9 від 28.09.2024;
- обставинами встановленими під час огляду місця події від 28.09.2024 та речовими доказами вилученими в ході проведення слідчої дії;
- обставинами встановленими під час затримання ОСОБА_4 від 01.10.2024;
- обставинами встановленими під час затримання ОСОБА_7 від 01.10.2024;
-обставинами встановленими під час обшуку за адресою: АДРЕСА_4 від 30.09.2024 та речовими доказами вилученими в ході проведення слідчої дії;
- обставинами встановленими під час обшуку за адресою: м. Київ,
пл. Святошинська 1, автомобіля марки «Skoda», моделі «Rapid», д.н.з. НОМЕР_2 від 30.09.2024 та речовими доказами вилученими в ході проведення слідчої дії;
- свідченнями свідка ОСОБА_10 від 01.10.2024;
- свідченнями свідка ОСОБА_11 від 01.10.2024;
- іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав подане клопотання за його змістом та обґрунтуванням та зазначив, що підставами застосування запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_4 є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, на підставі зібраних в ході досудового розслідування доказів, а також наявність ризиків передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, які у своїй сукупності дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, і що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є єдиним видом запобіжного заходу який зможе запобігти заявленим ризикам, які є реальними. З урахування наведеного, прокурор вважає, що інший запобіжний захід, окрім тримання під вартою, нездатний забезпечити виконання підозрюваним своїх обов'язків.
Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 заперечували проти клопотання прокурора.
Вислухавши думку прокурора, підозрюваного, його захисника та дослідивши клопотання і додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідає вимогам ст.184 КПК України.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Обставини викладені у клопотанні слідчого, підтверджуються матеріалами досудового розслідування.
З досліджених матеріалів кримінального провадження, обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами: показаннями потерпілої та свідків, протоколами пред'явлення осіб для впізнання потерпілою та свідками, іншими доказами у їх сукупності.
Слідчий суддя враховує, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної обґрунтованої підозри передбачає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
За таких обставин, слідчий суддя вважає, що повідомлена ОСОБА_4 підозра є достатньою та обґрунтованою для цілей застосування запобіжного заходу.
З наданих до клопотання документів, які характеризують особу підозрюваного, а також встановлених в судовому засіданні обставин, вбачається, що ОСОБА_4 :
- народився м. Чугуїв, Харківської області;
- зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1
- проживає за адресою: АДРЕСА_2 ;
- раніше судимого,
- стрільця-помічника гранатометника третього стрілецького спеціалізованого відділення третього стрілецького спеціалізованого взводу першої спеціалізованої роти стрілецького спеціалізованого батальйону (Шквал) у військовій частині НОМЕР_1 .
На думку слідчого судді, ризиками, визначеними ст.177 КПК України та доведеними слідчим та прокурором, у даному кримінальному провадженню є:
- переховуватись від органу досудового розслідування та/або суду, оскільки ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до 15 років позбавленням волі. Загроза можливого покарання за інкримінований йому тяжкий злочин може спонукати ОСОБА_4 до переховування від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
- вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_4 є особою схильною до вчинення корисливих злочинів;
- незаконно впливати на потерпілого, свідків, оскільки підозрюваний може спровокувати та викликати у них шляхом вмовляння, тиску, погроз, залякувань, викликання жалю до себе, або будь-яким іншим способом, зміну показань потерпілої та свідків.
Крім того, слідчий суддя, при розгляді клопотання про обрання відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу враховує обставини, перелік яких передбачений ст.178 КПК України, для оцінки ризиків, які можуть слугувати поряд з підставами, визначеними ст.177 КПК України для застосування заходу забезпечення кримінального провадження.
Згідно ст.176 КПК України у кримінальному провадженні можуть бути застосовані такі запобіжні заходи як особисте зобов'язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою.
Разом з цим, з наявного клопотання та з пояснень наданих в судовому засіданні прокурором, підозрюваним та його захисником, слідчим суддею вбачається, що застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні буде недостатнім, і це пов'язано, зокрема, із тим, що підозрюваний не має постійного достатнього джерела доходів, нерухомого чи рухомого майна, вкладів у банку, неодружений, схильний до вчинення кримінальних правопорушень.
Тому, слідчий суддя позбавлений можливості застосувати більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту та застави.
Запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання не зможе запобігти встановленим у судовому засіданні ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Згідно п.5 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Таким чином, виходячи з положень ст.ст.177, 178, 183, 194 КПК України, ст.ст.5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, враховуючи матеріали справи, які свідчать, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки підозрюваного, а також те, що останній підозрюється у вчиненні злочину, що відноситься до категорії тяжких злочинів, а також може вчинити інше кримінальне правопорушення, має можливість незаконного впливу на свідків, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, слідчий суддя приходить до висновку, що до підозрюваного ОСОБА_4 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. У рішенні по справі «Летельє проти Франції» від 26.06.1991 Європейський суд з прав людини вказав, що наявність вагомих підстав підозрювати затриманого у вчиненні злочину є неодмінною умовою правомірності тримання під вартою. У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.
Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного слідчий суддя своїм рішенням повинен забезпечити не тільки його права, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
При вирішенні питання про можливість одночасного визначення розміру застави із покладенням на підозрюваного відповідних обов'язків, суд враховує, що відповідно до положень п.1 ч.4 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
У даному кримінальному провадженні ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч.4 ст.187 КК України напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаному із застосуванням насильства, яке є небезпечним для здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням у житло, в умовах воєнного стану, особою, яка раніше вчинила розбій.
Зважаючи на викладене слідчий суддя вважає за необхідне не визначати підозрюваному ОСОБА_4 розмір застави, оскільки підозрюється у вчинені злочину, вчиненого із застосуванням насильства.
Отже, клопотання слід задовольнити в повному обсязі.
Беручи до уваги те, що ОСОБА_4 є військовослужбовцем, місцем його утримання під час арешту необхідно визначити гауптвахту.
Керуючись ст.ст.176-178, 183, 193, 196 КПК України, слслідчий суддя, -
Клопотання - задовольнити.
Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів із утриманням на гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Строк тримання під вартою рахувати з моменту фактичного затримання, тобто з 23 год. 57 хв. 30.09.2024.
Визначити строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 24 год. 00 хв. 28.11.2024 включно.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1