Справа № 144/421/25
Провадження № 2/144/205/25
"26" травня 2025 р. с-ще Теплик
Теплицький районний суд Вінницької області в складі:
головуючої судді Магдяк Н.І.,
за участю секретаря Дудник С.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Теплицької селищної ради про визнання права власності на земельну ділянку, -
У березні 2025 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Панченко Д.І. звернувся до суду з вказаним позовом до відповідача Теплицької селищної ради, в обґрунтування якого зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача - ОСОБА_2 .
Згідно договору дарування ОСОБА_2 подарував позивачу, ОСОБА_1 , належний йому на праві приватної власності житловий будинок, розташований по АДРЕСА_1 . Зазначений будинок розташований на земельній ділянці, переданій ОСОБА_2 у приватну власність, відповідно до рішення 13 сесії 21 скликання Теплицької селищної ради народних депутатів для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, розміром 0,1000 га, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 .
Позивач, як власник житлового будинку, належного їй згідно договору
дарування від 23.10.2019 року, вирішила його продати. Однак при зверненні до нотаріуса, було встановлено, що земельна ділянка надана для будівництва та обслуговування даного житлового будинку, господарських будівель та споруд, розміром 0,1000 га, кадастровий номер 0523755100:04:003:1034, позивачу не належить, оскільки зареєстрована за її батьком ОСОБА_2 .
За наведених обставин позивачка звернулася до суду з позовом про визнання права власності на земельну ділянку.
Ухвалою судді від 01.04.2025 відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання за правилами загального позовного провадження.
29.04.2024 ухвалою суду закрито підготовче провадження у справі та призначено судовий розгляду справи по суті.
Сторони у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Від позивачки та її представника надійшла заява про розгляд справи без участі позивача та її представника, позовні вимоги підтримують в повному обсязі та просять їх задовольнити.
Від Теплицької селищної ради надійшла заява про розгляд справи без їх представника, при ухваленні рішення врахувати позицію відповідача, викладену у відзиві на позовну заяву. У відзиві наданому до суду представником Теплицької селищної ради зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, отож, спадщина відкрилася внаслідок смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , а відтак вона належить спадкоємцеві ОСОБА_1 із часу відкриття, тому, на думку відповідача, позивач міг набути право власності на земельну ділянку в порядку спадкування. У мотивувальній частині позовної заяви, позивач посилається на правові позиції, викладені у постановах Верховного суду від 13.05.2020 у справі № 700/670/16-ц та № 6-2225цс16 від 12.10.2016, а також зазначає правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2018 у справі № 907/132/19, постанові Великої Палати Верховного суду від 05.12.2018 у справі № 713/1817/16-ц. Відповідно до вказаних правових позицій, перехід права на будівлю і споруду є однією із законних підстав виникнення права на землю в набувача об'єкта нерухомості. Представник позивача у своєму відзиві зазначив, що у тому разі, якщо під час розгляду справи по суті судом буде враховано правові позиції, викладені у мотивувальній частині позовної заяви, селищна рада не заперечує щодо задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Частиною 3 статті 211 ЦПК України передбачено право учасників справи заявити клопотання про розгляд справи за їх відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
За вказаних обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності сторін, на підставі наявних матеріалів справи.
Відповідно до положення ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності та взаємозв'язку, суд встановив наступні фактичні обставини справи та правовідносини, які врегульовані нормами права, що їм відповідають та дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.
У відповідності до вимог ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є дочкою померлого ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження НОМЕР_2 від 25.12.1968.
Згідно договору дарування № 958 від 23.10.2019 ОСОБА_2 подарував позивачу, ОСОБА_1 , належний йому на праві приватної власності житловий будинок, розташований по АДРЕСА_1 . Зазначений будинок розташований на земельній ділянці, переданій ОСОБА_2 у приватну власність, відповідно до рішення 13 сесії 21 скликання Теплицької селищної ради народних депутатів для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, розміром 0,1000 га, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку від 02.02.1998.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 від 18.02.2025.
Позивач, як власник житлового будинку, належного їй згідно договору
дарування від 23.10.2019 року, вирішила його продати. Однак при зверненні до нотаріуса, було встановлено, що земельна ділянка надана для будівництва та обслуговування даного житлового будинку, господарських будівель та споруд, розміром 0,1000 га, кадастровий номер 0523755100:04:003:1034, позивачу не належить, оскільки зареєстрована за її батьком ОСОБА_2 , що підтверджується Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 23.01.2025 № НВ-0000097362025.
Згідно довідки державного нотаріуса Теплицької державної нотаріальної контори Лужанської Т.В. станом на 25.03.2025 спадкова справа до майна ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , не заводилась.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно ч. 1 та 2 ст. 78 ЗК України, право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.
Відповідно до ч. 1 ст. 377 ЦК України, до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).
Згідно ч. 1 ст. 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.
За правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 13.05.2020 року у справі №700/670/16-ц та від 12.10.2016 року у справі № 6-2225цс16, при застосуванні положень ст. 120 ЗК України у поєднанні з нормою ст. 125 ЗК України слід виходити з того, що у випадку переходу права власності на об'єкт нерухомості у встановленому законом порядку, право власності на земельну ділянку у набувача нерухомості виникає одночасно із виникненням права власності на зведені на земельній ділянці об'єкти. Це правило стосується і випадків, коли право на земельну ділянку не було зареєстроване одночасно з правом на нерухомість, однак земельна ділянка раніше набула ознак об'єкта права власності.
Отже, чинне земельне та цивільне законодавство імперативно передбачає перехід права на земельну ділянку в разі набуття права власності на об'єкт нерухомості, що відображає принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди.
Дана позиція узгоджується із позицією Великої Палати Верховного Суду у постанові від 04.12.2018 року у справі №910/18560/16 - чинне законодавство імперативно передбачає перехід права на земельну ділянку в разі набуття права власності на об'єкт нерухомості, що відображає принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди. Такий перехід відбувається відповідно до законодавства незалежно від волі особи - попереднього власника земельної ділянки.
Перехід права на будівлю і споруду є однією із законних підстав виникнення прав на землю в набувача об'єкта нерухомості (постанова Верховного Суду від 18.02.2020, справа 907/132/19).
Згідно з принципом єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будинку, споруди, особа, яка законно набула у власність будинок, споруду, має цивільний інтерес в оформленні права на земельну ділянку під такими будинком і спорудою після їх набуття (пункт 61 постанови Великої Палати Верховного Суду від 5 грудня 2018 року у справі № 713/1817/16-ц).
У підпункті ґ) пункту 18 постанови Пленуму Верховного суду України від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних прав» судам роз'яснено, що до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду після 31 грудня 2003 р., згідно зі статтею 377 ЦК України, а з часу внесення змін до статті 120 ЗК Законом України від 27 квітня 2007 р. - і згідно зі статтею 120 ЗК, переходило право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором; а якщо договором це не було визначено, до набувача переходило право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка необхідна для її обслуговування.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (провадження № 14-125цс20) звернула увагу на принципі єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, оскільки забезпечує цивільний оборот вказаних об'єктів з урахуванням природи речей, невіддільністю об'єкта нерухомості від земельної ділянки, на якій він розташований. Нормальне господарське використання земельної ділянки без використання розташованих на ній об'єктів нерухомості неможливе, як і зворотна ситуація - будь-яке використання об'єктів нерухомості є одночасно і використанням земельної ділянки, на якій ці об'єкти розташовані. Отже, об'єкт нерухомості та земельна ділянка, на якій цей об'єкт розташований, за загальним правилом мають розглядатися як єдиний об'єкт права власності.
Враховуючи, що на час укладення договору дарування житлового будинку від 23.10.2019, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на земельну ділянку на набувача переоформлено не було, що порушує загальний принцип цілісності об'єкта нерухомості, спорудженого на земельній ділянці, з такою ділянкою, та обов'язковість переходу права власності на земельну ділянку у разі переходу права власності на будівлю і споруду, позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання за нею права власності на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 підлягають задоволенню.
З урахуванням положень статтей 2, 141 ЦПК України судові витрати по справі належить залишити за позивачем.
На підставі ст . ст. 321, 377, 392 ЦК України, ст. ст. ст. 41 Конституції України, ст. 120 ЗК України, керуючись ст. ст. 12, 81, 265, 352, 354-355 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , право власності на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, площею 0.1000 га, кадастровий номер 0523755100:04:003:1034, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , припинивши право власності на вказану земельну за ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у с-щі Теплик Гайсинського району Вінницької області.
Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Відповідач: Теплицька селищна рада, адреса: вул. Незалежності, 25, смт Теплик, Гайсинського району, Вінницької області, код ЄДРПОУ 04326193.
Суддя