Справа № 143/327/25
26.05.2025 року м. Погребище Погребищенський районний суд Вінницької області
в складі:
головуючого - судді Сича С.М.
за участю секретаря Левченко М.О.,
розглянувши в місті Погребище Вінницької області у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
встановив:
У квітні 2025 року Акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК» звернувся через систему «Електронний суд» до суду із позовом, в якому просить стягнути із ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № б/н від 29.10.2010 року у розмірі 42746 грн. 79 коп., а також сплачений судовий збір у розмірі 2422 грн. 40 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_2 звернулася до АТ КБ "ПРИВАТБАНК" з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала Заяву № б/н від 29.10.2010 року.
Відповідачка при підписанні анкети-заяви підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг складає між нею та банком договір про надання банківських послуг, 29.10.2010 року нею також була підписана Довідка про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду».
Отже, підписавши заяву між сторонами, у відповідності до ст. 634 ЦК України, відповідач уклала договір про надання банківських послуг, який за своєю правовою природою є змішаним договором і містить в собі, зокрема, умови договору банківського рахунку (ст. 1066 ЦК України) та кредитного договору (ст. 1054 ЦК України).
Банком на підставі договору надання банківських послуг відкрито картковий рахунок із початковим кредитним лімітом, який в подальшому збільшився до 60000 грн. 00 коп., та видано кредитну картку № НОМЕР_1 .
АТ КБ «ПРИВАТБАНК» свої зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту.
Відповідачка після отримання картки здійснила дії щодо проведення її активації, користувалася нею, а також отримувала кредитні кошти з власної ініціативи, що підтверджується розрахунком заборгованості та випискою по рахунку.
Після строку дії первинної картки відповідачці для можливості користування рахунком додатково було видано наступні три картки.
Позивач стверджує, що відповідачка була належним чином повідомлена про умови кредитування, зокрема щодо сплати відсотків, які починаючи із 06.10.2022 року нараховувалися відповідно до підписаної відповідачкою заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, а саме їх розмір становив 42 %. При цьому за погодженою ставкою банком нараховано відсотків у розмірі 3055 грн. 51 коп.
У зв'язку із порушеннями зобов'язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості відповідачка станом на 12.03.2025 року має заборгованість в сумі 42746 грн. 79 коп., яка складається із заборгованості за тілом кредиту в сумі 39691 грн. 28 коп., та за простроченими відсотками - 3055 грн. 51 коп.
Посилаючись на наведені обставини та положення ст.ст. 509, 525, 526, 527, 530, ч. 1 ст. 598, ст.ст. 599, 610, ч. 2 ст. 615, ст.ст. 629, 1050, 1054 ЦК України, просить стягнути на свою користь із відповідачки вказану суму заборгованості.
Ухвалою судді від 16.04.2025 року відкрито провадження у справі та постановлено її розгляд проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с. 125, 126).
Виходячи із приписів частин 4, 5, 6, п. 2 ч. 7 ст. 128, ч. 1 ст. 131 ЦПК України, відповідач, будучи належним чином повідомленим про розгляд справи, відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України відзиву до суду не подав, а тому суд ухвалює рішення на підставі доказів, наданих позивачем.
Суд, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, встановивши суть спірних правовідносин, що склалися між сторонами, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи із наступного.
Так, судом встановлено, що 29.10.2010 року між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_3 шляхом підписання останньою анкети-заяви про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг в ПриватБанку №б/н укладено Кредитний договір.
Згідно вказаної анкети-заяви відповідач надав згоду, що ця заява разом з Пам'яткою клієнта, Умовами та правилами надання банківських послуг, а також з Тарифами становлять Договір про надання банківських послуг. Вона ознайомлена і згодна з Умовами і Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку, які були надані їй для ознайомлення в письмовому вигляді. Умови і Правила надання банківських послуг розміщені на офіційному сайті ПриватБанку: www.privatbank.ua. Вона зобов'язується виконувати вимоги Умов та правил надання банківських послуг, а також регулярно самостійно знайомитися з їх змінами на сайті Банку. Бажаний кредитний ліміт на платіжну картку кредитка «Універсальна» становить 1000 грн. 00 коп. (а.с. 72).
Згідно розрахунку заборгованості за договором № б/н від 29.10.2010 року, укладеним між ПриватБанком та клієнтом - ОСОБА_1 , станом на 12.03.2025 року за відповідачкою рахується заборгованість в сумі 42746 грн. 79 коп., яка складається із заборгованості за тілом кредиту в сумі 39691 грн. 28 коп., та за простроченими відсотками - 3055 грн. 51 коп. (а.с.36-52).
Згідно із випискою за договором № б/н за період з 29.10.2010 року по 17.03.2025 року щодо клієнта ОСОБА_1 вбачається рух коштів по карткових рахунках № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 , № НОМЕР_1 , як-от поповнення картки готівкою, списання відсотків за використання кредитного ліміту, погашення обов'язкового платежу з картки, сплата пені за прострочку за кредитом, автоматичне погашення простроченої заборгованості, переказ коштів із картки, оплата проїзду в міському транспорті, придбання продуктів харчування, медикаментів тощо (а.с.53-70).
Відповідно до наданої позивачем Довідки б/н за кредитним договором відповідачці було надано наступні кредитні картки: 29.10.2010 року «Картка Універсальна» № НОМЕР_1 , термін дії до 02/14; 01.07.2014 року «Картка Універсальна» № НОМЕР_4 , термін дії до 07/17; 26.01.2026 року «Картка Універсальна» № НОМЕР_3 , термін дії 01/20; 06.06.2019 року «Картка Універсальна» № НОМЕР_2 , термін дії до 03/23 (а.с. 71).
Відповідно до наданої позивачем Довідки б/н про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки оформленої на ОСОБА_1 (договір б/н) у період з 29.10.2010 року по 04.11.2024 року кредитний ліміт у різний час становив від 1500 грн. 00 коп. до 60000 грн. 00 коп. (а.с. 70).
В матеріалах справи також міститься Паспорт споживчого кредиту, підписаний клієнтом ОСОБА_3 , 29.10.2010 року, у якому, серед іншого, визначено розміри процентних ставок у пільговий період, поза межами пільгового періоду та реальна річна процентна ставка (а.с.85-90), а також Витяг з «Умов та правил надання банківських послуг» (а.с.90-114).
Однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків згідно із ч. 2 ст. 11 ЦК України є договори та інші правочини, як узгоджене волевиявлення всіх його учасників (сторін договору).
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПРИВАТБАНК»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому вони повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Як слідує із матеріалів справи у анкеті-заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг позичальника ОСОБА_3 від 29.10.2010 року відсутні умови договору про встановлення розміру прострочених відсотків за користування кредитом (а.с. (а.с. 72).
Водночас, матеріали справи не містять підтверджень того, що саме додані до позовної заяви Умови та Правила надання банківських послуг розуміла відповідачка та ознайомилася і погодився з ними, підписуючи анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг Приватбанку, а також того, що вказаний документ на момент отримання відповідачкою кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо розміру прострочених відсотків за користування кредитом.
Без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачці умови надання банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату прострочених відсотків, надані банком Умови та Правила надання банківських послуг не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Надані позивачем Умови та Правила надання банківських послуг, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов'язків кожної із сторін, якщо вони не підписані позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім, і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.
Справедливість, добросовісність та розумність згідно із пунктом 6 ст. 3 ЦК України є одними із загальних засад цивільного законодавства.
Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.
Зважаючи на те, що Умови та Правила надання банківських послуг не містять підпису відповідачки, суд не вбачає підстав вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді розмір прострочених відсотків за користування кредитом.
Такого висновку суд дійшов, зокрема, з урахуванням правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 03.07.2019 року у справі №342/180/17.
Надаючи оцінку наданому позивачем Паспорту споживчого кредиту, суд виходить із того, що ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми.
Способом підтвердження виконання переддоговірного обов'язку кредитодавця є паспорт споживчого кредиту.
Проте, у паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту.
Такий правовий висновок зробила Об'єднана палата Касаційного цивільного суду в постанові від 23.05.2022 року у справі № 393/126/20.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення із відповідачки на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованості за простроченими відсотками за користування кредитом у сумі 3055 грн. 51 коп.
Разом із цим, враховуючи, що фактично отримані та використані відповідачем кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПРИВАТБАНК» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд вважає, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
При цьому суд підкреслює, що згідно зі статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Частиною першою статті 95 ЦПК України встановлено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
За загальними принципами змагальності та диспозитивності цивільного судочинства (статті 12, 13 ЦПК України) сторони є рівними у своїх правах щодо подання доказів та вільними у виборі способів доказування.
Натомість, якщо відповідач заперечує проти позову, то згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України саме на нього покладається обов'язок доводити такі заперечення відповідними доказами.
Проте, ОСОБА_1 відзиву на позовну заяву, яка розглядалась в порядку спрощеного позовного провадження (пункт 1 частини першої статті 274 ЦПК України), не подала, як і жодних доказів на спростування використання кредитних коштів у розмірі, зазначеному банком.
Виходячи із наведеного, та зважаючи на подані позивачем докази, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення із відповідачки на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованості за тілом кредиту в сумі 39691 грн. 28 коп.
За змістом ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно із платіжною інструкцією від 20.03.2025 року позивачем сплачено судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 2422 грн. 40 коп. (а.с. 120).
Ціна позову становить 42746 грн. 79 коп. За наслідками розгляду справи судом стягнуто із відповідачки на користь АТ КБ «ПриватБанк» 39691 грн. 28 коп., що становить 92, 85 відсотка від ціни позову.
Таким чином, із ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь позивача пропорційно до задоволених позовних вимог судовий збір в сумі 2248 грн. 82 коп.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 10, 141, 258, 259, 263-265, 279, 351, 354 ЦПК України, суд,-
ухвалив:
Позовні вимоги АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» заборгованість за Кредитним договором про надання банківських послуг № б/н від 29.10.2010 року в сумі 39691 (тридцять дев'ять тисяч шістсот дев'яносто одна) грн. 28 коп.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» сплачений судовий збір за подання позовної заяви в сумі 2248 (дві тисячі двісті сорок вісім) грн. 82 коп.
Сторони по справі:
Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК», ЄДРПОУ 14360570, адреса: вул. Грушевського, 1Д, м. Київ, 01001.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення суду може бути оскаржене протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення до Вінницького апеляційного суду через Погребищенський районний суд Вінницької області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено 27.05.2025 року.
Суддя