Справа № 131/55/18
Провадження № 2/131/9/2023
"05" травня 2025 р. м. Іллінці
Іллінецький районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Олексієнка О.Ю.,
за участю секретаря судових засідань Демчишиної О.В.,
розглянувши в судовому засіданні в м. Іллінці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Іллінецької міської ради, ОСОБА_2 про визнання недійсним рішення та свідоцтва про право власності, треті особи без самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 -
Учасники провадження:
Позивач ОСОБА_1 .
Представник позивача ОСОБА_5 .
Представник відповідача адвокат Гончар О.І.
Представник відповідача Іллінецької міської ради Масненька І.В.
Третя особа ОСОБА_4
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою про визнання недійсним рішення та свідоцтва про право власності, в якій зазначив, що 12.10.1990 року він придбав у ОСОБА_6 12/25 часток житлового будинку АДРЕСА_1 .
Згідно даного договору, він придбав 12/25 часток житлового будинку з відповідною часткою господарських будівель та споруд, які розташовані на земельній ділянці площею 788 кв. м. На даній земельній ділянці розташовані цілий одноповерховий житловий будинок житловою площею 73,6 кв. м., позначений на плані літ. »А», дві веранди літ. “а» та “а1», два сараї літ. “Г» та »В», туалет №1, огорожа №2, погріб “В/п».
При укладанні купівлі-продажу від 10.10.1990 року була присутня власниця 13/25 частин, яка володіє своєю часткою згідно із договором дарування від 1963 року.
11.11.1990 року на замовлення позивача Тульчинським БТІ було виготовлено технічний паспорт на житловий будинок по АДРЕСА_1 , інвентарна справа № 522, реєстровий номер 484.
Згідно протоколу Іллінецької селищної ради від 10.01.1985 року було виділено ідеальні частки на будинок володіння АДРЕСА_2 , згідно якого 13/25 часток визначили ОСОБА_7 , а 12/25 виділено ОСОБА_6 .
На підставі даного протоколу, 08.02.1985 року Іллінецькою селищною радою народних депутатів було видано свідоцтво на право особистої приватної власності № НОМЕР_1 , яке видавалось в замін договору дарування від 06.02.1963 року.
В 2016 році позивачу стало відомо, що на 13/25 часток житлового будинку АДРЕСА_1 є нове свідоцтво про право власності, яке було видано на підставі рішення Іллінецької міської ради за №12 від 25.01.2007 року.
Рішенням №12 Іллінецької Міської Ради від 25.01.2007 року оформлено право приватної власності та видано нове свідоцтво на 13/25 частин житлового будинку з верандою загальною площею 149,3 кв. м., житловою 73,6 кв. м.,літ. "А», і літ. “а», сарай “Б», погріб літ. “В/п», благоустрій 1-2 по АДРЕСА_1 .
На підставі даного рішення 05.03.2007 року Іллінецької міської ради було видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно, зокрема на 13/25 часток будинку по АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_7 , опис об'єкта: загальна площа 149,3кв.м., житлова площа 73,6 кв.м., житловий будинок А 149,3 кв.м., веранда, а, а1 сарай Б, погріб В/під, благоустрій 1-2 .
Оскаржуваним рішенням не вирішувалось питання про визнання права власності на веранду а1, але в свідоцтві це вказали як встановлену обставину - набуття права власності.
Позивач вважає, що рішення Іллінецької міської ради від 25.01.2007 року на видачу нового свідоцтва та оформлення права приватної власності до 13/25 частин - можливо, оскільки в супереч часток, які належать йому, а саме 12/25 часток на линок АДРЕСА_1 та відповідна частина господарських будівель та споруд, тому в частині оформлення права власності за ОСОБА_7 та видачі їй свідоцтва про право власності є незаконним, а видане на підставі цього рішення свідоцтво підлягає визнанню недійсним.
У судовому засіданні представник позивача Молявчик О.В. позовні вимоги підтримав з посиланням на мотиви, які викладені в позовній заяві.
Представник відповідача ОСОБА_2 та третьої особи ОСОБА_3 - адвокат Гончар О.І. у судовому засіданні заперечив щодо позовних вимог вказавши на їх безпідставність.
У судовому засіданні представник відповідача Іллінецької міської ради - Масненька І.В. заперечила щодо позовних вимог посилаючись на недоведеність позивачем, що оскаржуване останнім рішення Іллінецької міської ради винесено з порушенням його прав та відповідно законодавства.
Суд заслухавши сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, давши оцінку зібраним доказам, приходить до висновку про можливість ухвалення рішення у справі, яким в задоволенні позову відмовити із наступних підстав.
Так, згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно зі статтею 41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Статтею 328 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.
Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (частина перша статті 321 ЦК України).
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями пункту 10 статті 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"(в редакції, чинній на момент вчинення відповідних правочинів) визначено делеговані повноваження, які віднесено до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у галузі житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування, транспорту і зв'язку, а саме: облік та реєстрація відповідно до закону об'єктів нерухомого майна незалежно від форм власності.
Так, судом установлено, що згідно рішення виконавчого комітету народних депутатів Іллінецької селищної ради від 10.01.1985 № 6, призначено право особистої власності за співмешканками житлового будинку по АДРЕСА_3 в таких частинах: ОСОБА_7 13/25 частин, ОСОБА_6 12/25 частин (а.с. 40 т. 3).
Відповідно до свідоцтва на право особистої власності від 08.02.1985 № 142 виділено частку на будинковолодіння АДРЕСА_2 , згідно якого 13/25 часток визначили ОСОБА_7 , (а.с. 18 т. 1).
Згідно договору купівлі-продажу б/н, посвідченого державним нотаріусом Іллінецької державної нотаріальної контори Воронюк В.К., зареєстрованого в реєстрі під №1491 12.10.1990 року ОСОБА_1 придбав у ОСОБА_6 12/25 часток житлового будинку АДРЕСА_1 , що підтверджується договором (а.с.12-15 т.1).
Згідно рішення 25 сесії 5 скликання Іллінецької міської ради від 03.11.2009 ОСОБА_1 отримав в безоплатну приватну власність земельну ділянку площею 0,04 га для будівництва обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1
Рішенням виконавчого комітету Іллінецької міської ради від 25.01.2007 № 12 вирішено оформити право власності на нерухоме майно, зокрема на 13/25 часток будинку по АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_7 , опис об'єкта: загальна площа 149,3кв.м., житлова площа 73,6 кв.м., житловий будинок А 149,3 кв.м., веранда, а, а1 сарай Б, погріб В/під, благоустрій 1-2 (а.с. 102 т. 3).
На підставі вказаного рішення видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно на 13/25 часток будинку по АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_7 , опис об'єкта: загальна площа 149,3кв.м., житлова площа 73,6 кв.м., житловий будинок А 149,3 кв.м., веранда, а, а1 сарай Б, погріб В/під, благоустрій 1-2 (а.с. 103 т. 3).
Згідно договору дарування частини житлового будинку від 18.08.2009 року серія ВМК № 053886, ОСОБА_7 подарувала ОСОБА_2 13/25 часток житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель під номером п'ять (а.с. 137 т. 3).
Відповідно до договору купівлі-продажу від 09.07.2011 ОСОБА_2 продала ОСОБА_8 13/25 частин житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель під номером п'ять по АДРЕСА_1 (а.с. 170 т.3).
Згідно свідоцтва про право на нерухоме майно від 03.09.2013 № 8883108 земельна ділянка для будівництва і обслуговування житлового будинку, гоподарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,0371 га належить на праві приватної власності ОСОБА_8 .
Відповідно до свідоцтва на право власності на спадщину за законом від 25.12.2014 серія НАК № 306982 ОСОБА_3 після смерті ОСОБА_8 прийняла спадщину, яка складається з земельної ділянки площею 0,0129 призначеної для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) по АДРЕСА_1 (т.4).
Так, згідно ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом
Відповідно із ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Звертаючись до суду позивач в позовній заяві зазначив, що на його думку рішення виконавчого комітету Іллінецької міської ради від 25.01.2007 № 12 та свідоцтво про право власності на 13/25 часток будинку по АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_7 є незаконними. При цьому, аналізуючи текс позовної заяви судом не встановлено посилань на обставини та докази, які підтверджують доводи позивача.
Крім того, позивачем крім правовстановлюючих документів на нерухоме майно, що знаходиться по АДРЕСА_1 , не надано жодного належного та допустимого доказу для подальшого дослідження судом доводів позивача. При цьому, суд звертає увагу на той факт, що з метою об'єктивного та повного розгляду справи з метою винесення законного рішення судом самостійно вживались заходи шляхом витребування доказів щодо встановлення важливих даних про володіння, користування та розпоряджання нерухомим майном, що знаходиться по АДРЕСА_1 , зважаючи на процесуальну бездіяльність сторони позивача.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами незаконність рішення виконавчого комітету Іллінецької міської ради від 25.01.2007 № 12 та свідоцтво про право власності на 13/25 часток будинку по АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_7 , тому в задоволені позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити.
Керуючись, ст.ст. 13, 81, 141, 258, 259, 263, 265, 351-355 ЦПК України, суд,
В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Іллінецької міської ради, ОСОБА_2 про визнання недійсним рішення та свідоцтва про право власності, треті особи без самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Іллінецького районного суду Вінницької області Олександр ОЛЕКСІЄНКО