Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/7050/25
22 травня 2025 року м. Київ
Слідча суддя Подільського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 ,
власника майна - ОСОБА_4 ,
законного представника власника майна - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду клопотання слідчого СВ Подільського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 12025100070001196, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.05.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, про накладення арешту на тимчасово вилучене майно,
15.05.2025 року слідчий СВ Подільського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 за погодженням з прокурором Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 звернувся до Подільського районного суду міста Києва з клопотанням про арешт майна.
Клопотання обґрунтоване тим, що в провадженні СВ Подільського УП ГУ НП у м. Києві перебуває кримінальне провадження за № 12025100070001196, відомості щодо якого 13.05.2025 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.
Досудовим розслідування встановлено, 13.05.2025 приблизно о 21 год 35 хв., перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , незаконно зберігав зіп пакет, в якому знаходились 3 згортки обмотані стрічкою синього кольору з невідомою речовиною.
Під час проведення оперативно-розшукових заходів було встановлено, що до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України причетний ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
14.05.2025 слідчим проведено огляд місця події за адресою: АДРЕСА_2, в ході якого ОСОБА_4 добровільно надав для огляду та вилучення речі, а саме: мобільний телефон марки «Iphone X», чорного кольору в зеленому чохлі, IMEI НОМЕР_1 , який вилучено та поміщено до спец.пакету № ICR0111995, зіп пакет в якому знаходились 3 згортки обмотані стрічкою синього кольору з невідомою речовиною та поміщено до спец.пакету № ICR 0112003, згорток який обклеєний стрічкою синього кольору що був поміщений до спец.пакету № ICR 0112012.
Власником вилучених речей є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Враховуючи, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є малолітньою особою, керуючись ст. 59, 110 КПК України, постановою від 13.05.2025 залучено ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100070001196 від 13.05.2025 як законного представника ОСОБА_4
14.05.2025 вилучені речі визнані речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні.
Орган досудового розслідування посилається на те, що мобільний телефон марки «Iphone Х», чорного кольору в зеленому чохлі, IMEI: НОМЕР_1 , має значення для встановлення істини у кримінальному провадженні і може бути використаний, як доказ під час судового розгляду.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, посилаючись на викладені в ньому доводи та на долучені до матеріалів клопотання документи, у зв'язку із чим просив задовольнити його у повному обсязі.
Представник власника майна ОСОБА_5 не заперечила щодо накладення арешту на мобільний телефон марки «Iphone X», чорного кольору в зеленому чохлі, IMEI НОМЕР_1 .
Власник майна ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не заперечив щодо накладення арешту на мобільний телефон марки «Iphone X», чорного кольору в зеленому чохлі, IMEI НОМЕР_1 .
Заслухавши доводи прокурора та законного представника власника майна, дослідивши матеріали клопотання та всі долучені до нього документи, слідча суддя дійшла наступного висновку.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 237 КПК України з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей, документів та комп'ютерних даних.
Згідно з ч. 5 ст. 237 КПК України при проведенні огляду дозволяється вилучення лише речей і документів, які мають значення для кримінального провадження, та речей, вилучених з обігу. Усі вилучені речі і документи підлягають негайному огляду і опечатуванню із завіренням підписами осіб, які брали участь у проведенні огляду. У разі якщо огляд речей і документів на місці здійснити неможливо або їх огляд пов'язаний з ускладненнями, вони тимчасово опечатуються і зберігаються у такому вигляді доти, доки не буде здійснено їх остаточні огляд і опечатування.
Частиною 7 статті 237 КПК України передбачено, що вилучені речі та документи, що не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Згідно з ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
В ході судового розгляду встановлено, що 14.05.2025 слідчим проведено огляд місця події за адресою: АДРЕСА_2, в ході якого ОСОБА_4 добровільно надав для огляду та вилучення речі, а саме: мобільний телефон марки «Iphone X», чорного кольору в зеленому чохлі, IMEI НОМЕР_1 , який вилучено та поміщено до спец.пакету № ICR0111995, зіп пакет в якому знаходились 3 згортки обмотані стрічкою синього кольору з невідомою речовиною та поміщено до спец.пакету № ICR 0112003, згорток який обклеєний стрічкою синього кольору що був поміщений до спец.пакету № ICR 0112012.
Вилучені в ході огляду місця події речі, в силу положень ч. 2 ст. 168 КПК України, вважаються тимчасово вилученим майном.
Слідча суддя зауважує, що клопотання слідчого про арешт тимчасового вилученого в ході огляду майна подано у строк, визначений ч. 5 ст. 171 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України у випадках, передбачених пунктами 1-2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу та підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України відповідно.
Згідно з ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Як встановлено слідчою суддею, постановою слідчого СВ Подільського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 від 14.05.2025 року майно, вилучене під час огляду місця події за адресою: АДРЕСА_2, біля під'їзду №2, зокрема: мобільний телефон марки «Iphone X», чорного кольору в зеленому чохлі, IMEI НОМЕР_1 , визнано речовим доказом, оскільки таке майно має значення для встановлення істини у кримінальному провадженні і може бути використане, як доказ під час судового розгляду.
Із урахуванням наведеного, слідча суддя вважає обґрунтованими доводи прокурора про те, що інформація, яка міститься в мобільному телефоні марки «Iphone X», чорного кольору в зеленому чохлі, IMEI НОМЕР_1 , може бути використана як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час досудового розслідування кримінального провадження, а отже вказане майно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Ризиком, для запобігання якого необхідне накладення арешту на таке майно, є можливість його приховування, пошкодження, псування чи знищення. Відповідно накладення арешту позбавляє власника майна можливості розпоряджатися та користуватися цим майном. Отже, може бути виконане завдання арешту майна - збереження речового доказу у кримінальному провадженні.
На думку слідчої судді, на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна ОСОБА_4 , крім того воно є пропорційним, оскільки підлягає оскарженню відповідно до норм процесуального законодавства щодо оскарження рішень слідчого судді та скасуванню у порядку, передбаченому ч. 1 ст. 174 КПК України, а тому слідча суддя дійшла висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 170, 171, 173, 175, 237, 309, 370 КПК України, слідча суддя
Клопотання слідчого СВ Подільського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 12025100070001196, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.05.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, про накладення арешту на тимчасово вилучене майно - задовольнити.
Накласти арешт на майно, яке вилучене 14.05.2025 року під час проведення огляду місця події за адресою: АДРЕСА_2, з метою збереження речового доказу, а саме на мобільний телефон марки «Iphone Х», чорного кольору в зеленому чохлі, IMEI: НОМЕР_1 , який вилучено та поміщено до спеціального пакету № ІСR0111995.
Арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна у порядку, передбаченому частиною 1 статті 174 КПК.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення п'ятиденного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала слідчого судді, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню. Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді не зупиняє її виконання.
Слідча суддя ОСОБА_1