печерський районний суд міста києва
757/20994/25-к
1-кс-19372/25
22 травня 2025 року
Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Печерського районного суду м. Києва клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах першого відділу Управління з розслідування злочинів, вчинених у зв'язку із масовими протестами у 2013-2014 роках, Державного бюро розслідувань ОСОБА_5 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 42014000000001048 від 10.10.2014,
У провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах першого відділу Управління з розслідування злочинів, вчинених у зв'язку із масовими протестами у 2013-2014 роках, Державного бюро розслідувань ОСОБА_5 , за погодженням з прокурором у кримінальному провадженні - заступником начальника першого відділу процесуального керівництва Департаменту організації, процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях про злочини, вчинені у зв'язку із масовими протестами у 2013-2014 роках, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 42014000000001048 від 10.10.2014.
В обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що слідчими Управління з розслідування злочинів, вчинених у зв'язку з масовими протестами у 2013-2014 роках, Державного бюро розслідувань проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42014000000001048 від 10.10.2014 за підозрою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 255 КК України; ч. 4 ст. 28, ст. 340 КК України; ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 365 КК України; ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 121 КК України; ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28 та п. п. 1, 5, 12 ч. 2 ст. 115 КК України.
Суть підозри сторона обвинувачення обґрунтовує наступним.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 25.02.2010 на пост Президента України, ОСОБА_8 , вирішив не виконувати покладені на нього на цій посаді конституційні обов'язки дбати про благо Вітчизни і добробут Українського народу, відстоювати права і свободи громадян, додержуватися Конституції України і законів України та виконувати свої обов'язки в інтересах усіх співвітчизників, а використовувати владні повноваження Президента України насамперед у власних інтересах, які полягали у незаконному заволодінні всією повнотою державної влади та її використання для свого особистого, членів своєї сім'ї та найближчого оточення незаконного збагачення за рахунок ресурсів України і народу України.
З цією метою ОСОБА_8 спільно з особами з свого найближчого оточення - ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_6 , ОСОБА_11 та іншими невстановленими на даний час слідством особами створили злочинну організацію, керівником якої безумовно та безальтернативно визначено її злочинного лідера ОСОБА_8 , на якого покладено загальне керівництво злочинною організацією та виконання усього комплексу організаційно-розпорядчих функцій стосовно злочинної організації в цілому.
Злочинна організація ОСОБА_8 у період з 25.02.2010 по 20.02.2014 безперешкодно існувала на території України, що дозволило її керівникам спланувати та організувати вчинення низки тяжких та особливо тяжких злочинів щодо захоплення державної влади, заволодіння чужим майном, в особливо великому розмірі, отримання неправомірної вигоди, обставини вчинення яких розслідують в окремих кримінальних провадженнях.
Крім того слідством установлено, що у період з 21.11.2013 по 20.02.2014 ОСОБА_6 спільно з керівником злочинної організації ОСОБА_8 та її членами - Прем'єр-міністром України ОСОБА_9 , Міністром внутрішніх справ України ОСОБА_10 , заступником Міністра внутрішніх справ України ОСОБА_12 начальником Головного управління - командувачем внутрішніх військ МВС України ОСОБА_13 , начальником ГУМВС України в Київській області, а з 01.12.2013 тимчасово виконувачем обов'язків начальника Головного управління МВС України в місті Києві ОСОБА_14 , заступником начальника Головного управління - начальником міліції громадської безпеки ГУМВС України в місті Києві ОСОБА_15 , командиром ПМОП «Беркут», підпорядкованого ГУМВС України в місті Києві, ОСОБА_16 , головою Служби безпеки України ОСОБА_17 , першим заступником голови Служби безпеки України, керівником Антитерористичного центру при Службі безпеки України ОСОБА_18 , Міністром оборони України ОСОБА_19 , начальником Генерального штабу - Головнокомандувачем Збройних Сил України ОСОБА_20 , діючи умисно, спільно із Секретарем Ради національної безпеки і оборони України ОСОБА_21 , його заступником ОСОБА_22 , головою Київської міської державної адміністрації ОСОБА_23 та залученими підлеглими працівниками МВС України, Служби безпеки України, військовослужбовцями Збройних Сил України, перевищуючи владу та свої службові повноваження, кожен у своїй частині, виходячи із завдань, які перебували в повноваженнях очолюваних ними відомств, вчинили та організували вчинення низки злочинів, у тому числі тяжких та особливо тяжких, спрямованих на незаконне перешкоджання організації та проведенню громадянами зборів, мітингів, походів і демонстрацій, які відбувались у центральній частині міста Києва, в результаті чого учасникам зібрань заподіяно тілесні ушкодження різного ступеню тяжкості, у тому числі смерть двом та більше особам, а також завдано матеріальні збитки фізичним та юридичним особам на загальну суму 19 982 647, 83 грн.
У зв'язку із вчиненням зазначених дій ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у створенні злочинної організації з метою вчинення тяжкого чи особливо тяжкого злочину та участі у ній, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 255 КК України (в редакції Закону № 2341-III від 05.04.2001).
У період з 21.11.2013 по 20.02.2014 в місті Києві проходили масові збори, мітинги, вуличні походи і демонстрації громадян, які були викликані відмовою уряду України і Президента України ОСОБА_8 підписати Угоду про асоціацію між Україною та Європейським Союзом.
Президент України ОСОБА_8 , бажаючи припинити будь-які масові збори, мітинги, вуличні походи і демонстрації громадян, які ставили під загрозу його перебування при владі, усвідомлюючи злочинність своїх дій, використовуючи наявні повноваження Президента України і створену ним і його оточенням систему управління, будучи керівником створеної ним злочинної організації віддав явно злочинні вказівки членам очолюваної ним злочинної організації - Міністру внутрішніх справ України ОСОБА_24 , голові Служби безпеки України ОСОБА_17 . Міністру оборони України ОСОБА_19 про застосування підлеглими їм працівниками без відповідних підстав і з порушенням вимог чинного законодавства спеціальних засобів, техніки і вогнепальної зброї для силової протидії акціям протесту в місті Києві.
У подальшому, в період з 21.11.2013 по 20.02.2014 ОСОБА_6 на діючи у складі злочинної організації спільно з її керівником - президентом України ОСОБА_8 та її членами - Прем'єр-міністр України ОСОБА_9 , Міністром внутрішніх справ України ОСОБА_10 , заступником Міністра внутрішніх справ України ОСОБА_12 , начальником ГУ - командувач внутрішніх військ МВС України ОСОБА_13 , начальником ГУМВС України в Київській області, а з 01.12.2013 т.в.о. начальника ГУМВС України в м. Києві ОСОБА_14 , заступником начальника ГУ - начальником міліції громадської безпеки ГУМВС України в м. Києві ОСОБА_15 , командиром ПМОП «Беркут», підпорядкованого ГУМВС України в м. Києві, ОСОБА_16 , головою Служби безпеки України ОСОБА_17 , першим заступником голови СБ України, керівником Антитерористичного центру при СБ України ОСОБА_18 , Міністром оборони України ОСОБА_19 , начальником Генерального штабу - Головнокомандувачем Збройних Сил України ОСОБА_20 , діючи умисно, спільно із Секретарем Ради національної безпеки і оборони України ОСОБА_21 , його заступником ОСОБА_22 , головою Київської міської державної адміністрації ОСОБА_23 та залученими підлеглими працівниками МВС України, Служби безпеки України, військовослужбовцями Збройних Сил України перевищуючи владу та свої службові повноваження, кожен у своїй частині, виходячи із завдань, які перебували в повноваженнях очолюваних ними відомств, вчинили та організували вчинення низки злочинів, у тому числі тяжких та особливо тяжких, спрямованих на незаконне перешкоджання організації та проведенню громадянами зборів, мітингів, походів і демонстрацій, які відбувались у центральній частині міста Києва, зокрема:
- вчинення у період з 19.01.2014 по 22.01.2014 із застосуванням сили, спеціальних засобів та зброї перешкоджання проведенню громадянами мітингу, а також здійснення силового розгону мітингувальників, які перебували біля стадіону «Динамо» імені Валерія Лобановського, унаслідок чого 19.01.2014 у період часу приблизно з 16 години 00 хвилин до 23 години 50 хвилин заподіяно тяжкі наслідки, зокрема у вигляді спричинення тяжких тілесних ушкоджень 16 особам, середньої тяжкості тілесних ушкоджень 6 особам, легких тілесних ушкоджень 52 особам; 20.01.2014 у період часу з 01 годин 00 хвилин до 24 годин 00 хвилин заподіяно тяжкі наслідки, зокрема у вигляді спричинення тяжких тілесних ушкоджень 4 особам, середньої тяжкості тілесних ушкоджень 3 особам, легких тілесних ушкоджень 24 особам; 21.01.2014 у період часу з 00 годин 30 хвилин до 23 годин 30 хвилин заподіяно тяжкі наслідки, зокрема у вигляді спричинення тяжких тілесних ушкоджень 2 особам, середньої тяжкості тілесних ушкоджень 2 особам, легких тілесних ушкоджень 12 особам; 22.01.2014 у період часу з 01 години 00 хвилин до 23 годину 00 хвилин заподіяно тяжкі наслідки у вигляді смерті 3 осіб, спричинення тяжких тілесних ушкоджень 3 особам, середньої тяжкості тілесних ушкоджень 10 особам та легких тілесних ушкоджень 20 особам;
- прийняття Кабінетом Міністрів України 22.01.2014 у незаконний спосіб та видання постанови № 12 «Про затвердження Порядку проведення додаткових заходів захисту безпеки громадян» та постанов № № 13 і 14 про внесення змін до Правил застосування спеціальних засобів посиленої дії та водометів при низькій температурі при охороні громадського порядку, затверджених постановою Ради Міністрів УРСР № 49 від 27.02.1991, що надало правові підстави працівникам правоохоронних органів застосовувати вищезазначені спеціальні засоби відносно учасників мітингів, вуличних походів і демонстрацій у період січня-лютого 2014 року, які знаходились у центральній частині міста Києва, що призвело до тяжких наслідків, у тому числі отримання тілесних ушкоджень протестувальниками, а також прийняття Кабінетом Міністрів України постанови № 18 (Для службового користування) від 27.01.2014 «Про внесення змін до Порядку проведення додаткових заходів захисту безпеки громадян», якою до Порядку проведення додаткових заходів захисту безпеки громадян, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.2014 № 12, яка надала можливість органам внутрішніх справ здійснити обмеження руху транспорту та громадян у центральній частині міста Києва (у межах Урядового кварталу, зокрема на вулицях Грушевського, Інститутській, Шовковичній та прилеглих до них вулицях, а також у провулку Музейному).
При цьому, Генеральний прокурор України ОСОБА_6 , діючи в інтересах злочинної організації та її керівника ОСОБА_8 , зловживаючи владою та службовим становищем, умисно не вжив заходів до оскарження цих незаконних актів Кабінету Міністрів України;
- перевищення службових повноважень працівниками спецпідрозділу міліції «Беркут» ГУМВС України в Харківській, Львівській областях, в АР Крим та з інших регіонів України спільно з військовослужбовцями внутрішніх військ та зведеними загонами ППС МВС України у взаємодії з озброєними представниками злочинних угруповань та найнятими цивільними особами, так званими тітушками, 18.02.2014 в період з 10 до 16 години на вулицях Інститутській, Михайла Грушевського, Шовковичній, Садовій, Маріїнському парку, Кріпосному провулку, Хрещатику, Ольгинській, Липській, Банковій, Європейській площі, майдані Незалежності, Кловському узвозі в місті Києві під час зборів, мітингу, вуличного походу та демонстрації, в тому числі під час масового руху людей з майдану Незалежності до будівлі Верховної Ради (вул. Грушевського, 5) вказаними вулицями (пішохідній та проїзній частинах), з метою публічного висловлення підтримки (солідарності) голосуванню народними депутатами України в парламенті за повернення до Конституції 2004 року, що передбачала обмеження повноважень Президента України в частині призначення та припинення повноважень Прем'єр-міністра України, членів Кабінету Міністрів України, керівників інших центральних органів виконавчої влади, голів місцевих державних адміністрацій, призначення та звільнення Генерального прокурора України, утворення, реорганізацію та ліквідацію міністерств та інших органів виконавчої влади, скасування актів Кабінету Міністрів України та інших, шляхом застосування до мітингувальників фізичної сили, гумових кийків, сльозогінного газу і світлошумових гранат, а також прихованого (без офіційного наказу) - вогнепальних набоїв та зброї, унаслідок чого учасникам мітингу, вуличного походу та демонстрації заподіяно різного ступеня тяжкості тілесні ушкодження, в т. ч. тяжкі, та смерть двом та більше особам способом, небезпечним для життя багатьох осіб. Зокрема, заподіяно смерть 4 особам, вчинено замахи на умисні вбивства 10 осіб, 24 особам заподіяно тяжкі тілесні ушкодження, 99 - середньої тяжкості тілесні ушкодження, 250 - легкі тілесні ушкодження та 2 особам завдано насильницьких дій, які спричинили фізичний біль;
- спроби силового розгону співробітниками органів внутрішніх справ та Служби безпеки України, із залученням сил та засобів Збройних Сил України, мітингувальників, які перебували на майдані Незалежності в місті Києві з 16 години 18.02.2014 до 6 години 19.02.2014, поєднаного з протиправним та надмірним застосуванням фізичної сили, спеціальних засобів, спецтехніки та вогнепальної зброї під виглядом проведення антитерористичної операції (далі - АТО), у результаті чого із числа учасників заходів протесту заподіяно тяжкі наслідки, зокрема у вигляді: вбивств 13 осіб, спричинення тяжких тілесних ушкоджень 47 особам, середньої тяжкості тілесних ушкоджень 76 особам, легких тілесних ушкоджень 139 особам, а серед працівників правоохоронних органів заподіяно смерть 9 особам, спричинені тяжкі тілесні ушкодження 14 особам, тілесні ушкодження середньої тяжкості 26 особам, легкі тілесні ушкодження 82 особам. Також у результаті незаконного проведення АТО у центральній частині міста Києва (на майдані Незалежності та прилеглих вулицях) працівниками правоохоронних органів виникла пожежа у будівлі Федерації профспілок України (далі - Федерація профспілок України) за адресою: майдан Незалежності, 2, внаслідок якої заподіяно смерть двом особам із числа мітингувальників та якою частково зруйновано приміщення будівлі, пошкоджено майно юридичних та фізичних осіб, яке розміщувалось у цих приміщеннях, чим завдано матеріальні збитки юридичним і фізичним особам на загальну суму 13 мільйонів 834 тисячі 539 гривень 97 копійок, а також пошкоджена та знищена спеціальна техніка органів внутрішніх справ на загальну суму 2 мільйони 824 тисячі 192 гривні;
- вчинення із перевищенням влади та наданих повноважень співробітниками роти спеціального призначення ПМОП «Беркут», підпорядкованого ГУМВС України в місті Києві, під керівництвом та з особистою участю заступника командира полку ОСОБА_25 та командира роти ОСОБА_26 , а також ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 , офіцера (кулеметника) 2-ї бойової групи розвідувальної групи спеціального призначення ОСОБА_53 і старшого інструктором (з підготовки снайперів) групи інструкторів ОСОБА_54 окремого загону спеціального призначення та боротьби з тероризмом 14 бригади спеціального призначення управління Північного ТрК ВВ МВС України та інших не встановлених у ході досудового слідства працівників правоохоронних органів 20.02.2014 на вулиці Інститутській у місті Києві, у період приблизно з 9 до 17 години, умисних вбивств 48 осіб беззбройних мітингувальників та замахів на умисне вбивство 85 осіб;
Зокрема, Генеральний прокурор України ОСОБА_6 у період з 21.11.2013 по 20.02.2014, будучи службовою особою, працівником правоохоронного органу, діючи умисно, прийняв участь у створенні злочинної організації сумісно із її керівником - ОСОБА_8 і її членами засновниками - ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_17 , ОСОБА_11 та ОСОБА_19 , приймав активну участь в ній та для досягнення мети цієї організації здійснював координацію дій осіб та групи осіб, які залучались до вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів, зокрема у порушення вимог статей 18-20 Загальної декларації прав людини, статей 10-11 Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, статті 21 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, статей 3, 15, 17, 19, 27-29, 33, 34, 39, 60, 64, 121 Конституції України, статей 1, 4, 8, 19, 20, 23 Закону України «Про прокуратуру»; статей 1, 2, 5, 12-15, 27 Закону України «Про міліцію», статті 34 Закону України «Про Службу безпеки України»; статті 5, 10, 13, 31 Закону України «Про боротьбу із тероризмом», ст. 1 Закону України «Про Збройні Сили України», вчинив дії на перешкоджання організації та проведенню зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій, які проходили у центральній частині міста Києва та на території держави, а саме:
- сприяв органам внутрішніх справ та органам безпеки здійсненню силових заходів стосовно мітингувальників, у тому числі і організувати у період січня-лютого 2014 року та проведення з 16 години 18.02.2014 до 6 години 19.02.2014 у центральній частині м. Києва антитерористичної операції, а надалі після 16 год 19.02.2014 по 20.02.2014 на усій території України, залучення для цього військовослужбовців та техніки Збройний сил України;
- вжив заходів для не притягнення працівників правоохоронних органів за вчинення кримінальних правопорушень, які у період з 21.11.2013 по 20.02.2014 безпідставно застосовували надмірну фізичну силу, спеціальні засоби, важку техніку та вогнепальну зброю до учасників зібрань громадян в результаті чого спричинено тяжкі наслідки;
- організував незаконне притягнення окремих завідомо невинних мітингувальників до кримінальної відповідальності, з метою залякування та примушування інших до відмови від участі у мітингах;
- особисто виступав із відеозверненнями, організовував публікації на офіційних інтернет-сайтах Генеральної прокуратури України, Служби безпеки України та інших відомств із погрозами, неправдивими відомостями для штучного формування у суспільства негативної думки про громадян, які брали участь у мітингах, та надання діям правоохоронців видимості законних;
- забезпечив набрання чинності (умисно не вжив заходів до оскарження) та застосування незаконних постанов Кабінету Міністрів України від 22.01.2014 № 12 «Про затвердження Порядку проведення додаткових заходів захисту безпеки громадян» та постанов № № 13 і 14 про внесення змін до Правил застосування спеціальних засобів посиленої дії та водометів при низькій температурі при охороні громадського порядку, затверджених постановою Ради Міністрів УРСР № 49 від 27.02.1991, що надало правові підстави працівникам правоохоронних органів застосовувати вищезазначені спеціальні засоби - світлошумові, газові та димові гранати, виробництва російської федерації («Дрейф-2», «Заря-2», «Факел-С», «Пламя-М», ручну димову гранату) відносно мітингувальників у період січня-лютого 2014 року, постанови № 18 (ДСК) від 27.01.2014 «Про внесення змін до Порядку проведення додаткових заходів захисту безпеки громадян», якою до Порядку проведення додаткових заходів захисту безпеки громадян, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.2014 № 12, яка надала можливість органам внутрішніх справ здійснити обмеження руху транспорту та громадян у центральній частині міста Києва (у межах Урядового кварталу, зокрема на вулицях Грушевського, Інститутській, Шовковичній та прилеглих до них вулицях, а також у провулку Музейному).
Вказані дії ОСОБА_6 та інших учасників злочинної організації, у тому числі призвели до тяжких наслідків у вигляді заподіяння мітингувальникам у період з 18.02.2014 по 19.02.2014 тілесних ушкоджень різного ступеню тяжкості, в тому числі тяжких, вбивств учасників акцій протесту у центральній частині міста Києва та завдання матеріальної шкоди фізичним та юридичним особам на загальну суму 16 млн. 658 тис. 731 грн. 97 коп.
У зв'язку із вчиненням зазначених вище умисних дій ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у незаконному перешкоджанні організації та проведенню зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій, яке було вчинено службовою особою із застосуванням фізичного насильства та у складі злочинної організації, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 28 (ст. 28 зі змінами, внесеними згідно із Законом № 270-VI від 15.04.2008), ст. 340 КК України.
Також органом досудового розслідування встановлено, що в результаті зазначених скоординованих злочинних дій керівника злочинної організації ОСОБА_8 та її членів - Генерального прокуратура України ОСОБА_6 , керівників Міністерства внутрішніх справ України - Міністра внутрішніх справ України ОСОБА_10 , його заступника - ОСОБА_12 , командувача внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України ОСОБА_13 , тимчасово виконувача обов'язків начальника ГУМВС України в міста Києві ОСОБА_14 , його заступника - начальника міліції громадської безпеки ГУМВС України в місті Києві ОСОБА_15 , командира ПМОП «Беркут», підпорядкованого ГУМВС України в місті Києві, ОСОБА_16 , голови Служби безпеки України ОСОБА_17 , його першого заступника, керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України ОСОБА_18 , Міністра оборони України ОСОБА_19 , начальника Департаменту захисту національної державності Служби безпеки України ОСОБА_55 , залучених до вчинення злочину начальника Головного управління Служби безпеки України в міста Києві та Київській області ОСОБА_56 та інших невстановлених осіб, зокрема керівників підрозділів правоохоронних органів і правоохоронців протягом січня-лютого 2014 році підготовлено (кожним у своїй частині), а надалі у період часу приблизно з 16 години 18.02.2014 до 6 години 19.02.2014 співробітниками органів внутрішніх справ та Служби безпеки України, із залученням сил та засобів Збройних Сил України, здійснено силовий розгін мітингувальників, які перебували на майдані Незалежності в міста Києві, поєднаного з протиправним та надмірним застосуванням фізичної сили, спеціальних засобів, спецтехніки та вогнепальної зброї під виглядом проведення антитерористичної операції, у результаті чого із числа учасників заходів протесту заподіяно тяжкі наслідки, зокрема у вигляді: вбивств 13 осіб, спричинення тяжких тілесних ушкоджень 47 особам, середньої тяжкості тілесних ушкоджень 76 особам, легких тілесних ушкоджень 139 особам.
Крім того, внаслідок указаних дій частково зруйновано приміщення будівлі Федерації профспілок України, зокрема перекриття між 4 та 5 поверхами, та пошкоджено майно юридичних і фізичних осіб, яке розміщувалось у цих приміщеннях, чим заподіяно матеріальні збитки, зокрема заподіянні матеріальні збитки підприємству «Господарське управління Федерації профспілок України» в сумі 5 мільйонів 810 тисяч 395 гривень 92 копійки, Федерації профспілок України в сумі 2 мільйони 645 тисяч 96 гривень 53 копійки, підприємству «Господарське управління Київської міської ради профспілок» в сумі 3 мільйони 855 тисяч 700 гривень, ЦК «Профспілки працівників освіти та науки України» в сумі 865 тисяч 595 гривень 85 копійок, Міністерству внутрішніх справ України в сумі 2 мільйони 977 тисяч 069 гривень 09 копійок, ЦК «Профспілки працівників охорони здоров'я України» в сумі 504 тисячі 874 гривні 58 копійок.
Також, в результаті проведення антитерористичної операції 18.02.2014 силами та засобами суб'єктів боротьби з тероризмом у центральній частині м. Києва (на майдані Незалежності та прилеглих вулицях) пошкоджена та знищена спеціальна техніка органів внутрішніх справ, а саме 2 автомобілі-водомети та БТР-80, чим завдано МВС України матеріальну шкоду на суму 2 мільйони 824 тисячі 192 гривні, а всього зазначеними скоординованими злочинними діями завдано матеріальну шкоду на загальну суму 16 мільйонів 658 тисячі 731 гривень 97 копійок, що у 27 354 разів перевищує неоподаткований мінімумів доходів громадян (609 грн) та відповідно до прим. 4 ст. 364 КК України вважаються тяжкими наслідками (у двісті і більше разів перевищують неоподаткований мінімумів доходів громадян).
Крім того слідством установлено, що під час планування у період січня-лютого 2014 року та здійсненння силового розгону мітингувальників на майдані Незалежності в місті Києві, у період часу приблизно з 16 год. 18.02.2014 до 6 год. 19.02.2014, діючи у складі злочинної організації спільно з її керівником ОСОБА_8 та її членами ОСОБА_6 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_57 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_19 ОСОБА_58 та іншими не встановленими на цей час слідством особами, реалізуючи злочинний план з розгону мітингувальників з центральної частини міста Києва, під час роботи штабу з управління АТО вчиняли з перевищенням свої службових повноважень організаційні дії з безпідставного проведення антитерористичної операції, здійснювали координацію та керівництво діями підрозділів правоохоронних органів для витіснення та очищення від мітингувальників майдану Незалежності, тобто організовували вчинення злочинних дій саме стосовно протестувальників, але при цьому були зобов'язані допускати настання тяжких наслідків і стосовно задіяних у цій операції правоохоронців, однак продовжували вчиняти злочинні дії, унаслідок чого постраждали правоохоронці - загинуло 9 осіб, спричинені тяжкі тілесні ушкодження 14 особам, тілесні ушкодження середньої тяжкості 26 особам, легкі тілесні ушкодження 82 особам.
У зв'язку із вчиненням зазначених вище умисних дій, ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється в організації перевищення влади та службових повноважень, тобто в умисному вчиненні службовою особою - працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих їй прав та повноважень, що супроводжувалося насильством, застосуванням зброї та спеціальних засобів, болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілих, діями, за відсутності ознак катування, що спричинили тяжкі наслідки охоронюваним законом правам, інтересам окремих громадян, державним та громадським інтересам, інтересам юридичних осіб, вчиненими у складі злочинної організації, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28 (ст. 28 із змінами, внесеними згідно із Законом № 270-VI від 15.04.2008), ч. 3 ст. 365 КК України (ст. 365 із змінами, внесеними згідно із Законами № 270-VI від 15.04.2008, № 1508-VI від 11.06.2009, № 2808-VI від 21.12.2010; в редакції Закону № 3207-VI від 07.04.2011, № 746-VII від 21.02.2014).
Крім того, за вищевказаних обставин, в результаті зазначених скоординованих злочинних дій керівника злочинної організації ОСОБА_8 та її членів - Генерального прокуратура України ОСОБА_6 , керівників МВС України - Міністра внутрішніх справ України ОСОБА_10 , його заступника - ОСОБА_12 , командувача ВВ МВС України ОСОБА_13 , т.в.о. начальника ГУМВС України в м. Києві ОСОБА_14 , його заступника - начальника міліції громадської безпеки ГУМВС України в м. Києві ОСОБА_15 , командира ПМОП «Беркут» ОСОБА_16 , голови СБУ ОСОБА_17 , його першого заступника - керівника АТЦ при СБУ ОСОБА_18 , Міністра оборони України ОСОБА_19 , начальника ДЗНД СБУ ОСОБА_55 , залучених до вчинення злочину начальника ГУСБУ в м. Києві та Київській області ОСОБА_56 та інших невстановлених осіб, зокрема керівників підрозділів правоохоронних органів і правоохоронців протягом січня-лютого 2014 році підготовлено (кожним у своїй частині), а надалі у період часу приблизно з 16 год. 18.02.2014 до 6 год. 19.02.2014 співробітниками органів внутрішніх справ та СБУ, із залученням сил та засобів ЗСУ, здійснено силовий розгін мітингувальників, які перебували на майдані Незалежності в м. Києві, поєднаного з протиправним та надмірним застосуванням фізичної сили, спеціальних засобів, спецтехніки та вогнепальної зброї під виглядом проведення антитерористичної операції, у результаті чого із числа учасників заходів протесту заподіяно тяжкі наслідки, зокрема у вигляді спричинення умисних тяжких тілесних ушкоджень 47 мітингувальникам, способом, що має характер особливого мучення, а також з метою залякування потерпілого та інших осіб на майдані Незалежності та прилеглих вулицях в м. Києві.
У зв'язку із вчиненням зазначених вище умисних дій, ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється в організації спричинення умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисного тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, і такого, що спричинило втрату будь-якого органу, його функцій, інший розлад здоров'я, поєднаний зі стійкою втратою працездатності не менш як на одну третину, вчиненого способом, що має характер особливого мучення, вчинене групою осіб, з метою залякування потерпілого та інших осіб, у складі злочинної організації, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28 (ст. 28 із змінами, внесеними згідно із Законом № 270-VI від 15.04.2008) та ч. 2 ст. 121 (ст. 121 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1707-VI від 05.11.2009) КК України.
Також, за вищевказаних обставин, в результаті зазначених скоординованих злочинних дій керівника злочинної організації ОСОБА_8 та її членів - Генерального прокуратура України ОСОБА_6 , керівників МВС України - Міністра внутрішніх справ України ОСОБА_10 , його заступника - ОСОБА_12 , командувача ВВ МВС України ОСОБА_13 , т.в.о. начальника ГУМВС України в м. Києві ОСОБА_14 , його заступника - начальника міліції громадської безпеки ГУМВС України в м. Києві ОСОБА_15 , командира ПМОП «Беркут» ОСОБА_16 , голови СБУ ОСОБА_17 , його першого заступника, керівника АТЦ при СБУ ОСОБА_18 , Міністра оборони України ОСОБА_19 , начальника ДЗНД СБУ ОСОБА_55 , залучених до вчинення злочину начальника ГУСБУ в м. Києві та Київській області ОСОБА_56 та інших невстановлених осіб, зокрема керівників підрозділів правоохоронних органів і правоохоронців протягом січня-лютого 2014 році підготовлено (кожним у своїй частині), а надалі у період часу приблизно з 16 години 18.02.2014 до 6 години 19.02.2014 співробітниками органів внутрішніх справ та СБУ, із залученням сил та засобів Збройних Сил України, здійснено силовий розгін мітингувальників, які перебували на майдані Незалежності в місті Києві, поєднаного з протиправним та надмірним застосуванням фізичної сили, спеціальних засобів, спецтехніки та вогнепальної зброї під виглядом проведення антитерористичної операції, у результаті чого із числа учасників заходів протесту заподіяно тяжкі наслідки, зокрема у вигляді умисних вбивств 13 осіб.
У зв'язку із вчиненням зазначених вище умисних дій, ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється в організації умисного вбивства, тобто протиправного заподіяння смерті іншій людині, двох і більше осіб, вчиненого способом, небезпечним для життя багатьох осіб, за попередньою змовою групою осіб, у складі злочинної організації, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28 (ст. 28 із змінами, внесеними згідно із Законом № 270-VI від 15.04.2008) та п.п. 1, 5, 12 ч. 2 ст. 115 (ст. 115 із змінами, внесеними згідно із Законами № 270-VI від 15.04.2008 та № 1707-VI від 05.11.2009) КК України.
За сукупністю вчиненого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець села Сергіївка Слов'янського району Донецької області, громадянин України, не судимий, який на момент вчинення злочину був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1 , обґрунтовано підозрюється у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255 КК України (в ред. Закону № 2341-III від 05.04.2001); ч. 4 ст. 28 (ст. 28 зі змінами, внесеними згідно із Законом № 270-VI від 15.04.2008), ст. 340 КК України; ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28 (ст. 28 із змінами, внесеними згідно із Законом № 270-VI від 15.04.2008), ч. 3 ст. 365 КК України (ст. 365 із змінами, внесеними згідно із Законами № 270-VI від 15.04.2008, № 1508-VI від 11.06.2009, № 2808-VI від 21.12.2010; в ред. Закону № 3207-VI від 07.04.2011, № 746-VII від 21.02.2014); ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28 (ст. 28 зі змінами, внесеними згідно із Законом № 270-VI від 15.04.2008), ч. 2 ст. 121 КК України (в ред. Закону від 05.11.2009); ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28 (ст. 28 із змінами, внесеними згідно із Законом № 270-VI від 15.04.2008) та п. п. 1, 5, 12 ч. 2 ст. 115 КК України (ст. 115 із змінами, внесеними згідно із Законами № 270-VI від 15.04.2008 та № 1707-VI від 05.11.2009).
Обставинами, що дають підстави підозрювати ОСОБА_6 у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень, є наявність в матеріалах досудового розслідування достатніх об'єктивних доказів. Зокрема, обґрунтованість підозри ОСОБА_6 підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами в їх сукупності, а саме:
- постановою Верховної Ради України від 04.11.2010 № 2670-VІ, якою надана згода на призначення ОСОБА_6 на посаду Генерального прокурора України;
- Указом Президента України від 04.11.2010 № 1010/2010 про призначення ОСОБА_6 на посаду Генерального прокурора України;
- постановою Верховної Ради України від 22.02.2014 № 755-VII, якою висловлено недовіру Генеральному прокурору України ОСОБА_6 та відправлено у відставку з посади у зв'язку з масовими порушеннями конституційних прав і свобод людини та громадянина;
- депутатським зверненням ОСОБА_59 від 23.02.2014 щодо безпосередньої причетності ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_17 , інших високопосадовців до вчинення та організації вчинення ряду тяжких та особливо тяжких злочинів у центральній частині м. Києва (на Майдані Незалежності та прилеглих вулицях), пов'язаних з протидією акціям громадського протесту у центральній частині м. Києва у період з листопада 2013 по лютий 2014 року яке стало підставою для внесення до ЄРДР відомостей про вчинення ОСОБА_8 інкримінованих йому кримінальних правопорушень;
- листами народного депутата України ОСОБА_60 від 15.05.2014 № 3832-92-102/МСК, від 12.06.2014 № 3832-101-102/МСК, від 07.07.2014 № 3832-110(ВС)-102/МСК щодо причетності до незаконного перешкоджання організації та проведенню мітингів, походів і демонстрацій колишніх Президента України ОСОБА_8 , Голови Служби безпеки України ОСОБА_17 та інших осіб;
- висновками службових розслідувань: Служби безпеки України від 15.04.2014 та від 28.03.2014, Міністерства внутрішніх справ України від 24.04.2014 та Міністерства оборони України від 24.03.2014 за фактами незаконної організації та проведення керівництвом Служби безпеки України в ніч з 18 на 19 лютого 2014 року антитерористичної операції у центральній частині м. Києва, залучення сил та засобів Збройних Сил України та Міністерства внутрішніх справ України до незаконного перешкоджання організації та проведенню мітингів, походів і демонстрацій під приводом прийняття участі в антитерористичної операції, відповідності вимогам чинного законодавства дій окремих керівників правоохоронних органів та військовослужбовців Збройних Сил України;
- проектами постанов КМУ «Про внесення змін до пункту 12 Правил застосування спеціальних засобів при охороні громадського порядку» та «Про внесення змін до пункту 16 Правил застосування спеціальних засобів при охороні громадського порядку» , які були розроблені МВС та прийняті КМУ з численними порушеннями, а саме без одержання позитивного висновку центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я, який буде відповідатиме правам людини, а також за відсутності позитивних висновків Міністерства охорони здоров'я України та Генеральної прокуратури України. Зокрема, дані нормативні акти дозволяли застосування співробітникам правоохоронних органів щодо громадян водометів при мінусовій температурі повітря та світло-шумових гранати, без випробовування їх уражуючої дії на організм людини;
- протоколом засідання Кабінету Міністрів України від 22.01.2014 № 4;
- стенограмою засідання Кабінету Міністрів України від 22.01.2014;
- листами МВС України від 21.01.2014 за підписом заступника міністра ОСОБА_12 до ГПУ, МОЗ, Мінфіну щодо опрацювання у одноденний термін проектів постанов КМУ «Про внесення змін до пункту 12 Правил застосування спеціальних засобів при охороні громадського порядку» та «Про внесення змін до пункту 16 Правил застосування спеціальних засобів при охороні громадського порядку», які надійшли поштою до адресатів вже після прийняття даних постанов КМУ та їх опублікування за вказівкою ОСОБА_9 ;
- показаннями колишнього начальника Генерального Штабу збройних сил України ОСОБА_61 , який показав, що у грудні 2013 року, лютому 2014 року Міністр внутрішніх справ України ОСОБА_19 , Генеральний прокурор України ОСОБА_6 , голова СБ України ОСОБА_17 та ОСОБА_62 неодноразово намагалися змусити його залучити військовослужбовців збройних сил України до забезпечення громадського порядку у м. Києві під час масових акцій протесту;
- показаннями допитаного як свідка колишнього начальника Головного управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні Генеральної прокуратури України ОСОБА_63 , який пояснив, що 23.01.2014 року до Генеральної прокуратури України надійшов лист заступника Міністра внутрішніх справ України ОСОБА_12 від 21.01.2014 № 978/Рт про опрацювання проектів постанов КМУ про внесення змін до попередніх постанови КМУ щодо застосування спеціальних засобів при охороні громадського правопорядку. До листа були долучені копії проектів зазначених постанов, пояснювальні записки та порівняльні таблиці. Відповідно до резолюції першого заступника Генерального прокурора України ОСОБА_64 , від 24.01.2014 розгляд вказаного листа доручено керівникам самостійних структурних підрозділів ГПУ ОСОБА_65 , ОСОБА_66 і ОСОБА_67 . За дорученням ОСОБА_63 було проведено аналіз нормативної бази щодо порядку внесення змін до вищевказаних постанов КМУ, та встановлено, що згідно з п. 22 Постанови Ради Міністрів УРСР від 27.02.1991 № 49 «Про затвердження Правил застосування спеціальних засобів при охороні громадського порядку» при розробці нових спеціальних засобів, не передбачених указаними Правилами, їх перелік доповнюється КМУ за поданням МВС України і висновком МОЗ України та Генеральної прокуратури України. У той же час встановлено, що на момент підготовки відповіді, зазначені постанови вже були прийняті КМУ 22.01.2014 р. (тобто за добу до фактичного надходження до Генеральної прокуратури України листа ОСОБА_12 ). Оскільки Генеральна прокуратура України не залучалась до вирішення питання про внесення змін до даних постанов КМУ, надання висновків було запізнілим та недоцільним. Тому ним 08.02.2014 до МВС України підписана відповідь на лист ОСОБА_12 про те, що висновки і пропозиції на надані ним проекти постанов КМУ не надаються з вищенаведених підстав. При підготовці відповіді ОСОБА_12 були враховані розділи інших виконавців, визначених, відповідно до резолюції ОСОБА_64 . Беручи до уваги, що при прийнятті вказаних постанов КМУ 22.01.2014 було порушено порядок їх прийняття, до Головного управління 07 підготовлено рапорт про вивчення цього питання та надання правової оцінки;
- показаннями свідків - працівників апарату МВС України ОСОБА_68 від 25.10.2016, ОСОБА_69 від 08.11.2016, ОСОБА_70 від 09.11.2016, ОСОБА_71 від 09.11.2016, ОСОБА_72 від 17.11.2016 та ОСОБА_73 від 23.11.2016 щодо ролі ОСОБА_10 , ОСОБА_12 та ОСОБА_8 у незаконному перешкоджанні організації та проведенню мітингів, походів і демонстрацій;
- показаннями свідків - учасників мітингів, походів і демонстрацій ОСОБА_74 від 10.08.2016, ОСОБА_75 від 23.08.2016, ОСОБА_76 від 19.10.2016, ОСОБА_77 від 16.11.2016, ОСОБА_60 від 05.12.2016, ОСОБА_59 від 08.12.2016, ОСОБА_78 від 24.03.2015 та 29.07.2015, ОСОБА_79 від 11.10.2016 та 13.10.2016, ОСОБА_80 від 11.11.2016, ОСОБА_81 від 05.04.2017, ОСОБА_82 від 08.05.2014 та 29.08.2016, ОСОБА_83 від 14.04.2017, ОСОБА_84 від 04.04.2017, ОСОБА_85 від 26.08.2016 та 04.10.2016, ОСОБА_86 від 04.04.2017, ОСОБА_87 від 19.08.2016, щодо причетності ОСОБА_8 та керівників правоохоронних органів до вищезазначених злочинів;
- показаннями допитаного як свідка колишнього Голови Верховної Ради України ОСОБА_88 , який показав, що він ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , під час подій на Майдані Незалежності у м. Києві по понеділках збиралися у резиденції «Межгір'я», де втрьох обговорювали соціально-економічні проблеми в країні, у тому числі з приводу прийняття Закону України щодо застосування амністії до учасників подій на Майдані незалежності у м. Києві;
- показаннями свідка - народного депутата України ОСОБА_89 від 17.06.2014, який повідомив про розкрадання ОСОБА_8 та його найближчим оточенням державних коштів шляхом побудови корупційних схем. На думку ОСОБА_89 , шлях реформування країни виявився невигідним для ОСОБА_8 , тому ним й був застосований силовий варіант припинення акцій громадського протесту;
- показаннями свідка - другого Президента України ОСОБА_90 від 20.12.2016, який підтвердив неодноразові розмови із ОСОБА_8 щодо акцій протестів та недопустимості застосування сили до мітингувальників. При цьому, ОСОБА_8 пропонувалось для врегулювання виниклої політичної кризи звільнити Міністра внутрішніх справ України ОСОБА_10 та відправити Кабінет Міністрів України у відставку, але ОСОБА_8 такі пропозиції не сприймав;
- показаннями свідка - колишнього представника України в Європейському Союзі ОСОБА_91 від 08.12.2016, якій повідомив, що ОСОБА_8 ще 19.11.2013 прийняв рішення не підписувати у м. Вільнюс (Литовська Республіка) 28 - 29.11.2013 під час саміту глав країн-членів Європейського Союзу Угоду про асоціацію між Україною та Європейським Союзом;
- журналом обліку з'єднань на комутаторі Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, в якому міститься інформація «Для службового користування» про з'єднання Президента України ОСОБА_8 із Міністром внутрішніх справ України ОСОБА_10 , головою СБ України ОСОБА_17 , Генеральним прокурором України ОСОБА_6 , та іншими високопосадовцями у період з листопада 2013 по лютий 2014 року під час протидії проведенню у м. Києві мітингів, вуличних походів і демонстрацій громадян;
- протоколом огляду оптичних дисків, які містять відомості про телефонні з'єднання ОСОБА_6 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_92 , ОСОБА_93 та ОСОБА_13 , які підтверджують факт спілкування між собою вказаних осіб під час подій на Майдані Незалежності у м. Києві;
- показаннями свідків працівників ГУМВС України в м. Києві ОСОБА_94 від 30.04.2015, ОСОБА_95 від 11.04.2016, ОСОБА_96 від 22.06.2018, показання свідків працівників ГУМВС України в Харківській області ОСОБА_97 від 18.11.2015, 29.11.2015 та 21.05.2021, ОСОБА_98 від 14.07.2015, 24.07.2015 та 31.08.2015, ОСОБА_99 від 27.08.2015, ОСОБА_100 від 10.07.2014, які підтвердили, обставини залучення територіальних підрозділів БМОП «Беркут» до протидії протестним акціям, роль в організації таких дій керівництва ГУМВС України в м. Києві та командирів територіальних підрозділів;
- показаннями свідка начальника відділу координації підрозділів спеціального призначення ГУ ВВ МВС України ОСОБА_101 від 24.05.2021, щодо обставин залучення підрозділів внутрішніх військ до протидії акціям протестів на виконання вказівки ОСОБА_13 ;
- показаннями осіб, які постраждали внаслідок протиправних дій правоохоронних органів та визнанні у провадженні потерпілими;
- відомостями про залучення до охорони громадського порядку працівників органів внутрішніх справ з інших регіонів під час масових заходів протестного характеру про проводились на території міста Києва та розрахунками сил та засобів територіальних підрозділів ПМОН «Беркут»;
- протоколами огляду відеозаписів подій, які відбулись у період з листопада 2013 по лютий 2014 р. в центральній частині м. Києва, на якому відображено обставини протидії працівниками правоохоронних органів акціям протесту;
- протоколами огляду виступів ОСОБА_102 , ОСОБА_10 , ОСОБА_17 , ОСОБА_6 у засобах масової інформації;
- функціональними обов'язками підозрюваних та іншими нормативно-правовими актами, які регламентують їх діяльність на займаних посадах; іншими доказами у їх сукупності та взаємодії.
- іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
Відповідно до статті 177 КПК України метою застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування, знищення або спотворення будь-яких із речей, документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та незаконно впливати на потерпілих, свідків, експертів та спеціалістів у цьому кримінальному провадженні,.
Обставинами, які дають підстави зробити висновки про наявність вищевказаних ризиків є те, що під час досудового розслідування підтверджено, що ОСОБА_6 перебуває на тимчасово окупованій території України або на території держави агресора, що дає підставі вважати про наявність обґрунтованих ризиків щодо спроби підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Запобігти ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, неможливо через тяжкість злочину та суворість можливого покарання.
Таким чином, ураховуючи вищевикладене, посилаючись на частину шосту статті 176, частину шосту статті 193 КПК України, сторона обвинувачення просить суд обрати щодо ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, з викладених у ньому підстав, просив задовольнити та обрати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Захисник підозрюваного заперечувала щодо задоволення клопотання, зазначивши, що ризики не доведені, підозра необґрунтована, тому просила відмовити у задоволенні клопотання.
Вивчивши клопотання, заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов такого висновку.
Відповідно до статті 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
27.05.2014 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364 КК України.
У зв'язку із невстановленням його місця перебування, що позбавило орган досудового розслідування можливості вручити йому письмове повідомлення про підозру від 27.05.2014 у день його складення, таке повідомлення, відповідно до вимог ч. 1 ст. 278, ст. ст. 111, 135 КПК України, направлено у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
17.11.2015 ОСОБА_6 повідомлено про зміну підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України.
У зв'язку із невстановленням місця перебування ОСОБА_6 , що позбавило орган досудового розслідування можливості вручити йому письмове повідомлення про зміну підозри від 17.11.2015 у день його складання, зазначене повідомлення, відповідно до вимог ст. 279, ч. 1 ст. 278, ст.ст. 111, 135 КПК України, направлено у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Кримінальне провадження № 42014000000001048 на підставі ч. 3 ст. 217 КПК України виділене з кримінального провадження № 12014100060000228 від 22.01.2014.
19.01.2022 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42014000000001048 продовжений до 12 місяців.
18.02.2025 повістка слідчого Державного бюро розслідувань про виклик підозрюваного ОСОБА_6 до органу досудового розслідування про явку 21.02.2025 опублікована на офіційному сайті Офісу Генерального прокурора та в газеті «Урядовий кур'єр».
Письмове повідомлення про зміну раніше повідомленої 17.11.2015 підозри та повідомлено про нову підозру від 21.02.2025 опубліковано на офіційному сайті Офісу Генерального прокурора 21.02.2025 та в газеті «Урядовий кур'єр» 25.02.2025.
У зв'язку із невстановленням місця перебування ОСОБА_6 , що позбавило орган досудового розслідування можливості вручити йому письмове повідомлення про зміну підозри від 21.02.2025 у день його складання, зазначене повідомлення, відповідно до вимог ст. 279, ч. 1 ст. 278, ст. ст. 111, 135 КПК України, направлено у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Таким чином, органом досудового розслідування вжито всіх необхідних заходів для вручення ОСОБА_6 повідомлень про підозру у кримінальному провадженні № 42014000000001048 від 10.10.2014, а тому у відповідності до ст. 42 КПК України він набув статусу підозрюваного.
Водночас вжитими органом досудового розслідування заходами місцезнаходження підозрюваного ОСОБА_6 не встановлено, у зв'язку з чим 03.06.2014 його оголошено у розшук, проведення якого доручено Службі безпеки України.
Окрім того, 20.11.2020 постановою слідчого підозрюваний ОСОБА_6 оголошений у міжнародний розшук. Постанова про міжнародний розшук підозрюваного 26.11.2020 направлена для виконання до СБ України листом № 10-8-01-26569.
Відповідно до листа Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва НП України від 22.01.2025 № 10759-2025 використання інформаційної системи Інтерполу щодо ОСОБА_6 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, в контексті масових акцій політичного характеру та зміни режиму в країні, а саме подій, що відбувались у лютому 2014 року, підпадає під заборони, встановлені ст. 3 Статуту Інтерполу.
У зв'язку з відмовою міжнародною організацією кримінальної поліції - Інтерполом здійснювати міжнародний розшук підозрюваного ОСОБА_6 (розміщення повідомлень «з червоним кутом», внутрішніх запитів з метою оголошення міжнародного розшуку по лінії Інтерполу та відомостей щодо розшуку у відповідних банках даних організації), слідчий та прокурор самостійно виконують процесуальні дії щодо міжнародного розшуку підозрюваного поза системою Інтерполу, у т. ч. шляхом направлення запитів та доручень про міжнародно-правову допомогу до компетентних органів інших країн.
У кримінальному провадженні з метою встановлення місцезнаходження ОСОБА_6 на території російської федерації Генеральною прокуратурою України до Генеральної прокуратури російської федерації скеровувався запит про надання міжнародної правової допомоги в порядку Европейської конвенції про видачу правопорушників 1957 року та Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах 1993 року, зокрема:
- 12.02.2016 клопотання про взяття під варту до отримання вимоги про видачу підозрюваного ОСОБА_6 . Водночас Генеральна прокуратура російської федерації листом від 06.06.2016 № 87-108-2015 відмовила у виконанні вказаного запиту, посилаючись на п. 2 ст. 3 Європейської конвенції про видачу від 13.12.1957;
- 22.04.2021 клопотання про надання міжнародної правової допомоги відносно щодо встановлення місця проживання (перебування) підозрюваного ОСОБА_6 та вручення йому повістки прокурора про виклик до органу досудового розслідування. Водночас Генеральна прокуратура російської федерації листом від 30.08.2021 № 87-169-2021 відмовила у виконанні вказаного запиту, посилаючись на п. «b» ст. 2 Європейської конвенції про взаємну правову допомогу у кримінальних справах від 20.04.1959 та ст. 19 Конвенції про правову допомогу та правових відносинах у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22.01.1993.
Яу встановлено слідством, на даний час підозрюваний ОСОБА_6 за місцем проживання та реєстрації на території України відсутній, переховується від органу слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності та стосовно нього наявні фактичні дані, про те, що він перебуває за межами України.
Ураховуючи, що підозрюваний ОСОБА_6 переховується від органу досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності, ухвалами слідчих суддів Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_103 від 12.09.2014, ОСОБА_103 від 12.03.2015, ОСОБА_104 від 14.09.201, ОСОБА_105 від 14.03.2016, ОСОБА_105 від 14.09.2016, ОСОБА_103 від 15.03.2017, ОСОБА_106 від 19.09.2017, ОСОБА_107 від 20.03.2018, ОСОБА_108 від 25.10.2018, ОСОБА_109 від 15.07.2019, ОСОБА_104 від 29.01.2020, ОСОБА_110 від 24.11.2020, ОСОБА_111 від 24.05.2021, ОСОБА_103 від 14.01.2022, ОСОБА_112 від 15.07.2022, ОСОБА_109 від 16.01.2023, ОСОБА_103 від 18.07.2023, ОСОБА_113 від 20.02.2024, ОСОБА_111 від 26.09.2024, надавались дозволи на його затримання з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування стосовно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
До цього часу підозрюваний ОСОБА_6 на територію України не повертався, що також підтверджується інформацією Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 10.04.2025 № 19/29720-25-вих.
Відповідно до листа Департаменту захисту національної державності СБУ від 06.03.2025 № 14/12-1364, на теперішній час Департаментом вживаються заходи щодо встановлення місць перебування ОСОБА_6 , його затримання та доставлення до судового органу для обрання запобіжного заходу. Слідством установлено, що ОСОБА_6 , з метою уникнення кримінальної відповідальності, вибув за межі контрольованої державними органами України території. Зокрема, ОСОБА_6 наприкінці лютого 2014 року вибув за межі контрольованої державними органами України території в напрямку російської федерації і до цього часу не повертався. За місцем реєстрації і проживання розшукуваний відсутній. За наявною офіційною інформацією вірогідним місцем перебування ОСОБА_6 може бути територія російської федерації (м. москва). Станом на 06.03.2025 відомостей щодо перетину ОСОБА_6 державного кордону України та адміністративного кордону із тимчасово окупованими територіями України не отримано.
Таким чином, у слідства є підстави вважати, що ОСОБА_6 може тимчасово або постійно перебувати на території російської федерації.
Виїзд та перебування підозрюваного ОСОБА_6 на території російській федерації, яка системно не виконує норми міжнародного права (що підтверджується, зокрема, резолюціями Генеральної Асамблеї ООН, наприклад, A/RES/75/192 від 16.12.2020) були зумовлені наміром переховуватися на її території з метою ухилитися від притягнення до кримінальної відповідальності.
Крім того, інші підозрювані у кримінальному провадженні № 42014000000001048 також знаходяться в розшуку, за наявною інформацією переховується на території російської федерації та на тимчасово окупованій російською федерацією території України - Автономній Республіці Крим.
Органом досудового розслідування встановлено, що співучасники ОСОБА_6 в скоєнні зазначених злочинів, а саме: колишні президент України ОСОБА_8 , Міністр внутрішніх справ України ОСОБА_10 , голова СБУ ОСОБА_17 , заступник начальника ГУ - начальник міліції громадської безпеки ГУМВС України в м. Києві ОСОБА_15 , командир ПМОП «Беркут», підпорядкованого ГУМВС України в м. Києві, ОСОБА_16 , командувач ВВ МВС України ОСОБА_13 знаходяться на території російської федерації, а заступник Міністра внутрішніх справ України ОСОБА_12 , перший заступник голови СБУ ОСОБА_18 , т.в.о. начальника ГУМВС України у м. Києві ОСОБА_14 також переховуються від органу досудового розслідування та суду на тимчасово окупованій російською федерацією території України - АР Крим.
До цього часу ОСОБА_6 на жоден із викликів правоохоронного органу не з'явився, про причини неявки орган досудового розслідування та суд не повідомив.
Постановами Верховної Ради України від 27.01.2015 «Про звернення ВРУ до ООН, Європейського парламенту, Парламентської асамблеї Ради Європи, НАТО, ОБСЄ, ГУАМ, національних парламентів держав світу», від 21.04.2015 Про заяву ВРУ «Про відсіч збройної агресії рф та подолання її наслідків», від 20.03.2018 «Про комплекс невідкладних заходів щодо практичної реалізації міжнародно-правової відповідальності рф та збройну агресію проти України, а також Законом України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на ТОТ у Донецькій та Луганських областях» від 18.01.2018, визнано російську федерацію - державою агресором.
Частиною другою статті 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
Відповідно до частини шостої статті 193 КК України слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Згідно з вимогою частини шостої статті 176 КК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до частини першої статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
За приписами частини четвертої статті 194 КПК України, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Відповідно до частини четвертої статті 183 КПК України при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває на тимчасово окупованій території України, розмір застави не визначається.
Відповідно до частини п'ятої статті 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), а відтак слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування.
Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя не погоджується з доводами сторони захисту та вважає, що дані які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, містяться у долучених до матеріалів клопотання доказах.
Приймаючи таке рішення, слідчий суддя бере до уваги те, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які наведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах. При цьому, слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого обставини, у слідчого судді є всі підстави вважати про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, інкримінованих йому стороною обвинувачення.
У судовому засіданні прокурором доведено наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, зокрема, що ОСОБА_6 може вчинити дії передбачені пунктами 1, 3, 4, 5 частини першої статті 177 КПК України.
У статті 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.
Вирішуючи клопотання про обрання запобіжного заходу тримання під вартою, слідчий суддя також враховує тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_6 , те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, та доходить висновку, що докази та обставини, на які посилається слідчий та прокурор у клопотанні, дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний буде продовжувати переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, а для запобігання ризиків, які зазначені у клопотанні та наведені у судовому засіданні, вважає недостатньою застосування більш м'якого запобіжного заходу.
З огляду на вищевикладене, слідчий суддя вбачає наявність достатніх підстав для задоволення клопотання слідчого, оскільки матеріали клопотання обґрунтовано та прокурором в судовому засіданні доведено обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_6 нетяжкого, тяжких та особливо тяжких злочинів та наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, а для запобігання ризиків, які зазначені у клопотанні та доведені у судовому засіданні, вважає недостатнім обрання більш м'якого запобіжного заходу.
Питання щодо доведеності вини підозрюваного у вчиненні інкримінованих злочинів та правильності кваліфікації його дій слідчим суддею при розгляді клопотання не вирішувались, оскільки підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду справи по суті.
Керуючись статтею 29 Конституції України, статтями 2, 40, 131, 132, 176-178, 183, 184, 193, 194, 575 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя
Клопотання задовольнити.
Обрати підозрюваному у кримінальному провадженні № 42014000000001048 від 10.10.2014 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю села Сергіївка Слов'янського району Донецької області, громадянину України, не судимого, останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Роз'яснити, що у такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1