печерський районний суд міста києва
757/20993/25-к
1-кс-19371/25
22 травня 2025 року
Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Печерського районного суду м. Києва клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах першого відділу Управління з розслідування злочинів, вчинених у зв'язку із масовими протестами у 2013-2014 роках, Державного бюро розслідувань ОСОБА_5 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 42014000000001048 від 10.10.2014,
У провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах першого відділу Управління з розслідування злочинів, вчинених у зв'язку із масовими протестами у 2013-2014 роках, Державного бюро розслідувань ОСОБА_5 , за погодженням з прокурором у кримінальному провадженні - заступником начальника першого відділу процесуального керівництва Департаменту організації, процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях про злочини, вчинені у зв'язку із масовими протестами у 2013-2014 роках, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 42014000000001048 від 10.10.2014.
В обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що слідчими Управління з розслідування злочинів, вчинених у зв'язку з масовими протестами у 2013-2014 роках, Державного бюро розслідувань проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42014000000001048 від 10.10.2014 за підозрою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ст. 340; ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 365; ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 121 КК України.
Суть підозри сторона обвинувачення обґрунтовує наступним.
21.02.2025 у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_6 повідомлено про зміну раніше повідомленої 19.02.2019 підозри та про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 (ст. 28 із змінами, внесеними згідно із Законом № 270-VI від 15.04.2008), ст. 340 КК України; ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28 (ст. 28 із змінами, внесеними згідно із Законом № 270-VI від 15.04.2008), ч. 3 ст. 365 КК України (ст. 365 із змінами, внесеними згідно із Законами № 270-VI від 15.04.2008, № 1508-VI від 11.06.2009, № 2808-VI від 21.12.2010; в ред. Закону № 3207-VI від 07.04.2011, № 746-VII від 21.02.2014); ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 121 (ст. 121 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1707-VI від 05.11.2009) КК України.
Досудовим розслідуванням установлено, що у період з 21.11.2013 по 20.02.2014 в місті Києві проходили масові збори, мітинги, вуличні походи і демонстрації громадян, які були викликані відмовою уряду України і президента України ОСОБА_8 підписати Угоду про асоціацію між Україною та Європейським Союзом.
Президент України ОСОБА_8 , бажаючи припинити будь-які масові збори, мітинги, вуличні походи і демонстрації громадян, які ставили під загрозу його перебування при владі, усвідомлюючи злочинність своїх дій, використовуючи наявні повноваження Президента України і створену ним і його оточенням систему управління, будучи керівником створеної ним злочинної організації віддав явно злочинні вказівки членам очолюваної ним злочинної організації - Міністру внутрішніх справ України ОСОБА_9 , голові Служби безпеки України ОСОБА_10 . Міністру оборони України ОСОБА_11 про застосування підлеглими їм працівниками без відповідних підстав і з порушенням вимог чинного законодавства спеціальних засобів, техніки і вогнепальної зброї для силової протидії акціям протесту в місті Києві.
Для цього ОСОБА_8 у січні 2014 року з метою перешкоджання проведенню зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій доручив членам очолюваної ним злочинної організації Прем'єр-міністру України ОСОБА_12 та Міністру внутрішніх справ України ОСОБА_13 забезпечити постачання спеціальних засобів із території російської федерації та прийняття органами виконавчої влади нормативно-правових актів, які нададуть додаткові владні повноваження та засоби працівникам органів внутрішніх справ при охороні громадського порядку.
У свою чергу у вказаний період часу Міністр внутрішніх справ України ОСОБА_13 та Прем'єр-міністр України ОСОБА_12 , діючи на виконання вказівок ОСОБА_8 , вирішили організувати постачання спеціальних засобів із території російської федерації, їх прийняття на озброєння органами внутрішніх справ і використання стосовно мітингувальників, а також надати можливість застосовувати водомети за будь-якої температури атмосферного повітря, у тому числі нижче 0 градусів C, та приймати рішення на власний розсуд відповідним керівникам органів внутрішніх справ про тимчасове обмеження руху транспорту, доступ громадян на окремі ділянки місцевості та об'єкти.
Діючи на виконання вказівок ОСОБА_8 , у січні 2014 року Міністр внутрішніх справ України ОСОБА_13 , перебуваючи в приміщенні МВС України, перевищуючи владу та свої службові повноваження, з метою перешкоджання організації та проведенню зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій вирішив озброїти підлеглі підрозділи органів внутрішніх справ спеціальними засобами виробництва російської федерації, які не були прийняті на озброєння органів внутрішніх справ.
З цією метою ОСОБА_13 , продовжуючи реалізовувати вищевказаний злочинний умисел, перевищуючи владу та свої службові повноваження, за не встановлених слідством обставин, всупереч статті 5 Угоди про співробітництво між МВС України та МВС російської федерації від 04.06.2009 (далі - Угода), без спрямування письмового запиту та укладення угоди, домовився із МВС російської федерації про постачання на користь МВС України низки спеціальних засобів для подальшого їх використання під час незаконного перешкоджання організації та проведенню зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій.
У подальшому, як встановлено слідством, в період з 21.11.2013 по 20.02.2014 ОСОБА_6 , реалізуючи свої злочинні наміри на вчинення злочинів проти життя мітингувальників, діючи у складі злочинної організації спільно з її керівником - президентом України ОСОБА_8 та її членами - Міністром внутрішніх справ України ОСОБА_13 , заступником Міністра внутрішніх справ України ОСОБА_14 , т.в.о. начальника ГУМВС України у м. Києва ОСОБА_15 , заступником начальника ГУ - начальником міліції громадської безпеки ГУМВС України в м. Києві ОСОБА_16 , командиром ПМОП «Беркут» ОСОБА_17 , начальником ГУ - командувачем ВВ МВС України ОСОБА_18 , Прем'єр-міністром України ОСОБА_12 , Генеральним прокурором України ОСОБА_19 , головою Служби безпеки України ОСОБА_10 , першим заступником голови СБУ, керівником Антитерористичного центру при СБУ ОСОБА_20 , Міністром оборони України ОСОБА_11 , начальником Генерального штабу - Головнокомандувачем ЗСУ ОСОБА_21 , діючи умисно, спільно із Секретарем Ради національної безпеки і оборони України ОСОБА_22 , його заступником ОСОБА_23 , головою Київської міської державної адміністрації ОСОБА_24 та залученими підлеглими працівниками МВС України, Служби безпеки України, військовослужбовцями Збройних Сил України перевищуючи владу та свої службові повноваження, кожен у своїй частині, виходячи із завдань, які перебували в повноваженнях очолюваних ними відомств, вчинили та організували вчинення низки злочинів, у тому числі тяжких та особливо тяжких, спрямованих на незаконне перешкоджання організації та проведенню громадянами зборів, мітингів, походів і демонстрацій, які відбувались у центральній частині міста Києва, зокрема:
- перевищення службових повноважень працівниками спецпідрозділу міліції «Беркут» ГУМВС України в Харківській, Львівській областях, в АР Крим та з інших регіонів України спільно з військовослужбовцями внутрішніх військ та зведеними загонами ППС МВС України у взаємодії з озброєними представниками злочинних угруповань та найнятими цивільними особами, так званими тітушками, 18.02.2014 в період з 10 до 16 години на вулицях Інститутській, Михайла Грушевського, Шовковичній, Садовій, Маріїнському парку, Кріпосному провулку, Хрещатику, Ольгинській, Липській, Банковій, Європейській площі, майдані Незалежності, Кловському узвозі в місті Києві під час зборів, мітингу, вуличного походу та демонстрації, в тому числі під час масового руху людей з майдану Незалежності до будівлі Верховної Ради (вул. Грушевського, 5) вказаними вулицями (пішохідній та проїзній частинах), з метою публічного висловлення підтримки (солідарності) голосуванню народними депутатами України в парламенті за повернення до Конституції 2004 року, що передбачала обмеження повноважень Президента України в частині призначення та припинення повноважень Прем'єр-міністра України, членів Кабінету Міністрів України, керівників інших центральних органів виконавчої влади, голів місцевих державних адміністрацій, призначення та звільнення Генерального прокурора України, утворення, реорганізацію та ліквідацію міністерств та інших органів виконавчої влади, скасування актів Кабінету Міністрів України та інших, шляхом застосування до мітингувальників фізичної сили, гумових кийків, сльозогінного газу і світлошумових гранат, а також прихованого (без офіційного наказу) - вогнепальних набоїв та зброї, унаслідок чого учасникам мітингу, вуличного походу та демонстрації заподіяно різного ступеня тяжкості тілесні ушкодження, в т.ч. тяжкі, та смерть двом та більше особам способом, небезпечним для життя багатьох осіб. Зокрема, заподіяно смерть 4 особам, вчинено замахи на умисні вбивства 10 осіб, 24 особам заподіяно тяжкі тілесні ушкодження, 99 - середньої тяжкості тілесні ушкодження, 250 - легкі тілесні ушкодження та 2 особам завдано насильницьких дій, які спричинили фізичний біль;
(обставини вчинення кримінальних правопорушень за подіями 18-20.02.2014 розслідувались у кримінальному провадженні № 42017000000002014, в якому затверджений обвинувальний акт стосовно ОСОБА_8 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_11 , ОСОБА_10 та ОСОБА_20 перебуває на розгляді Броварського міськрайонного суду Київської області, судова справа № 757/44453/23-к);
- спроби силового розгону співробітниками органів внутрішніх справ та Служби безпеки України, із залученням сил та засобів Збройних Сил України, мітингувальників, які перебували на майдані Незалежності в місті Києві з 16 години 18.02.2014 до 6 години 19.02.2014, поєднаного з протиправним та надмірним застосуванням фізичної сили, спеціальних засобів, спецтехніки та вогнепальної зброї під виглядом проведення антитерористичної операції (далі - АТО), у результаті чого із числа учасників заходів протесту заподіяно тяжкі наслідки, зокрема у вигляді: вбивств 13 осіб, спричинення тяжких тілесних ушкоджень 47 особам, середньої тяжкості тілесних ушкоджень 76 особам, легких тілесних ушкоджень 139 особам, а серед працівників правоохоронних органів заподіяно смерть 9 особам, спричинені тяжкі тілесні ушкодження 14 особам, тілесні ушкодження середньої тяжкості 26 особам, легкі тілесні ушкодження 82 особам. Також у результаті незаконного проведення АТО у центральній частині міста Києва (на майдані Незалежності та прилеглих вулицях) працівниками правоохоронних органів виникла пожежа у будівлі Федерації профспілок України (далі - Федерація профспілок України) за адресою: майдан Незалежності, 2, внаслідок якої заподіяно смерть двом особам із числа мітингувальників та якою частково зруйновано приміщення будівлі, пошкоджено майно юридичних та фізичних осіб, яке розміщувалось у цих приміщеннях, чим завдано матеріальні збитки юридичним і фізичним особам на загальну суму 13 мільйонів 834 тисячі 539 гривень 97 копійок, а також пошкоджена та знищена спеціальна техніка органів внутрішніх справ, а саме: два автомобілі-водомети та один БТР-80, на загальну суму 2 мільйони 824 тисячі 192 гривні;
(обставини вчинення кримінальних правопорушень за подіями 18-20.02.2014 розслідувались у кримінальному провадженні № 42017000000002014, в якому затверджений обвинувальний акт стосовно ОСОБА_8 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_11 , ОСОБА_18 , ОСОБА_10 та ОСОБА_20 перебуває на розгляді Броварського міськрайонного суду Київської області, судова справа № 757/44453/23-к);
- вчинення із перевищенням влади та наданих повноважень співробітниками роти спеціального призначення ПМОП «Беркут», підпорядкованого ГУМВС України в місті Києві, під керівництвом та з особистою участю заступника командира полку ОСОБА_25 та командира роти ОСОБА_26 , а також ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 , офіцера (кулеметника) 2-ї бойової групи розвідувальної групи спеціального призначення ОСОБА_53 і старшого інструктором (з підготовки снайперів) групи інструкторів ОСОБА_54 окремого загону спеціального призначення та боротьби з тероризмом 14 бригади спеціального призначення управління Північного ТрК ВВ МВС України та інших не встановлених у ході досудового слідства працівників правоохоронних органів 20.02.2014 на вулиці Інститутській у місті Києві, у період приблизно з 9 до 17 години, умисних вбивств 48 осіб беззбройних мітингувальників та замахів на умисне вбивство 85 осіб;
(обставини вчинення кримінальних правопорушень за подіями 18-20.02.2014 розслідувались у кримінальному провадженні № 42017000000002014, в якому затверджений обвинувальний акт стосовно ОСОБА_8 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_11 , ОСОБА_10 та ОСОБА_20 перебуває на розгляді Броварського міськрайонного суду Київської області, судова справа № 757/44453/23-к);
Водночас, унаслідок вказаних спільних узгоджених дій ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_18 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , спрямованих на перешкоджання організації та проведенню зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій шляхом організації перевищення влади та службових повноважень працівниками правоохоронних органів, що супроводжувались насильством та застосуванням спеціальних засобів, за пособництва ОСОБА_12 , ОСОБА_55 , ОСОБА_56 , ОСОБА_57 , ОСОБА_58 , у період із 10 години 18.02.2014 по 17 годину 20.02.2014 у центральній частині міста Києва учасники зібрань громадян отримали тілесні ушкодження різного ступеня тяжкості, зокрема завдано тяжкі тілесні ушкодження 19 особам, середньої тяжкості тілесні ушкодження 55 особам, легкі тілесні ушкодження 94 особі, а також вчинення насильницьких дій, які завдали фізичного болю та не спричинили тілесних ушкоджень 1 особі.
У зв'язку із вчиненням зазначених вище умисних дій ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у незаконному перешкоджанні організації та проведенню зборів, мітингів, походів і демонстрацій, яке було вчинено службовою особою, із застосуванням фізичного насильства, за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 (ст. 28 із змінами, внесеними згідно із Законом № 270-VI від 15.04.2008), статтею 340 КК України.
Крім того, як встановлено в ході досудового розслідування, у період із 10 години 18.02.2014 по 17 годину 20.02.2014, ОСОБА_6 , реалізуючи свої злочинні наміри на вчинення злочинів проти життя мітингувальників, діючи у складі злочинної організації спільно з її керівником - президентом України ОСОБА_8 та її членами - Міністром внутрішніх справ України ОСОБА_13 , заступником Міністра внутрішніх справ України ОСОБА_14 , тимчасово виконувачем обов'язків начальника ГУМВС України у м. Києва ОСОБА_15 , заступником начальника ГУ - начальником міліції громадської безпеки ГУМВС України в м. Києві ОСОБА_16 , командиром ПМОП «Беркут» ОСОБА_17 , начальником ГУ - командувачем ВВ МВС України ОСОБА_18 та іншими залученими до вчинення злочину невстановленими на цей час працівниками та керівниками підрозділів МОП «Беркут» ГУМВС України з різних областей України та військовослужбовцями ВВ МВС України, за вищевказаних обставин, організував умисне вчинення співробітниками підрозділів ПМОП «Беркут» та військовослужбовцями ВВ МВС України на Майдані Незалежності, на вулицях Банковій, Інститутській, Хрещатик, М. Грушевського, а також біля стадіону «Динамо» імені В. Лобановського зі сторони Європейської площі у м. Києві, дій, які явно виходять за межі наданих їм прав та повноважень, що супроводжувалося застосуванням насильства та спеціальних засобів, болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілих, діями, у вигляді завдання МВС України матеріальної шкоди на загальну суму 2 мільйони 824 тисячі 192 гривні, що в двісті п'ятдесят і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян та є тяжкими наслідками (примітка 4 до ст. 364 КК України в редакції 07.04.2011), а учасники зібрань громадян отримали тілесні ушкодження різного ступеня тяжкості, зокрема завдано тяжкі тілесні ушкодження 19 особам, середньої тяжкості тілесні ушкодження 55 особам, легкі тілесні ушкодження 94 особі, а також вчинення насильницьких дій, які завдали фізичного болю та не спричинили тілесних ушкоджень 1 особі.
У зв'язку із вчиненням зазначених вище умисних дій ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється в організації перевищення влади та службових повноважень шляхом надання засобів, знарядь та усуненням перешкод, тобто в умисному вчиненні службовою особою - працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих їй прав та повноважень, що супроводжувалось насильством, застосуванням спеціальних засобів, болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілих діями, за відсутності ознак катування, що спричинили тяжкі наслідки охоронюваним законом правам, інтересам окремих громадян, державним та громадським інтересам, інтересам юридичних осіб, вчиненими за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28 (ст. 28 із змінами, внесеними згідно із Законом № 270-VI від 15.04.2008), ч. 3 ст. 365 КК України (ст. 365 із змінами, внесеними згідно із Законами № 270-VI від 15.04.2008, № 1508-VI від 11.06.2009, № 2808-VI від 21.12.2010; в редакції Закону № 3207-VI від 07.04.2011, № 746-VII від 21.02.2014).
Крім того слідством установлено, що ОСОБА_6 , у період з 16 год 18.02.2014 по 17 год 20.02.2014 реалізуючи свої злочинні наміри на вчинення злочинів проти життя мітингувальників, діючи у складі злочинної організації спільно з її керівником - президентом України ОСОБА_8 та її членами - Міністром внутрішніх справ України ОСОБА_13 , заступником Міністра внутрішніх справ України ОСОБА_14 , тимчасово виконувачем обов'язків начальника ГУМВС України у м. Києва ОСОБА_15 , заступником начальника ГУ - начальником міліції громадської безпеки ГУМВС України в м. Києві ОСОБА_16 , командиром ПМОП «Беркут» ОСОБА_17 , начальником ГУ - командувачем ВВ МВС України ОСОБА_18 , та іншими залученими до вчинення злочину невстановленими на цей час працівниками та керівниками підрозділів МОП «Беркут» ГУМВС України з різних областей України та військовослужбовцями ВВ МВС України, за пособництва ОСОБА_12 , ОСОБА_55 , ОСОБА_56 , ОСОБА_57 , ОСОБА_58 , за вищевказаних обставин, організував застосування працівниками МВС України у центральній частині міста Києва світлошумових гранат «Факел-С», «Заря-2», «Пламя-М», ручних гранат подразнювальної та світлошумової дії «Дрофа», ручних аерозольних гранат «Дрейф-2», ручних гранат подразнювальної дії РГР, ручних гранат подразнювальної дії підвищеної потужності та безпеки, ручних димових гранат виробництва російської федерації, що включені до переліку спеціальних засобів постановою Кабінету Міністрів України № 13 від 22.01.2014, в результаті чого було спричинено тяжкі тілесні ушкодження 19 учасникам зібрань громадян
У зв'язку із вчиненням зазначених дій ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється в організації спричинення умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисного тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, і такого, що спричинило втрату будь-якого органу, його функцій, інший розлад здоров'я, поєднаний зі стійкою втратою працездатності не менш як на одну третину, вчиненого способом, що має характер особливого мучення, а також з метою залякування потерпілого та інших осіб, вчинене групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 121 КК України (ст. 121 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1707-VI від 05.11.2009).
За сукупністю вчиненого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець села Маломихайлівка Покровського району Дніпропетровської області, громадянин України, не судимий, який на момент вчинення злочину був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , обґрунтовано підозрюється у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 (ст. 28 із змінами, внесеними згідно із Законом № 270-VI від 15.04.2008), ст. 340; ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28 (ст. 28 із змінами, внесеними згідно із Законом № 270-VI від 15.04.2008), ч. 3 ст. 365 (ст. 365 із змінами, внесеними згідно із Законами № 270-VI від 15.04.2008, № 1508-VI від 11.06.2009, № 2808-VI від 21.12.2010; в ред. Закону № 3207-VI від 07.04.2011, № 746-VII від 21.02.2014); ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 121 КК України.
Обставинами, що дають підстави підозрювати ОСОБА_6 у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень, є наявність в матеріалах досудового розслідування достатніх об'єктивних доказів. Зокрема, обґрунтованість підозри ОСОБА_6 підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами в їх сукупності, а саме:
- наказом Міністра внутрішніх справ України ОСОБА_13 від 16.11.2012 № 958 о/с про призначення ОСОБА_6 на посаду начальника Департаменту громадської безпеки МВС України;
- депутатським зверненням ОСОБА_59 від 23.02.2014 щодо безпосередньої причетності ОСОБА_8 , ОСОБА_13 , ОСОБА_10 , інших високопосадовців до вчинення та організації вчинення ряду тяжких та особливо тяжких злочинів у центральній частині м. Києва (на Майдані Незалежності та прилеглих вулицях), пов'язаних з протидією акціям громадського протесту у центральній частині м. Києва у період з листопада 2013 по лютий 2014 року яке стало підставою для внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про вчинення ОСОБА_8 інкримінованих йому кримінальних правопорушень;
- листами народного депутата України ОСОБА_60 від 15.05.2014 № 3832-92-102/МСК, від 12.06.2014 № 3832-101-102/МСК, від 07.07.2014 № 3832-110(ВС)-102/МСК щодо причетності до незаконного перешкоджання організації та проведенню мітингів, походів і демонстрацій колишніх Президента України ОСОБА_8 , Голови Служби безпеки України ОСОБА_10 та інших осіб;
- висновками службових розслідувань: Служби безпеки України від 15.04.2014 та від 28.03.2014, Міністерства внутрішніх справ України від 24.04.2014 та Міністерства оборони України від 24.03.2014 за фактами незаконної організації та проведення керівництвом Служби безпеки України в ніч з 18 на 19 лютого 2014 року антитерористичної операції у центральній частині м. Києва, залучення сил та засобів Збройних Сил України та Міністерства внутрішніх справ України до незаконного перешкоджання організації та проведенню мітингів, походів і демонстрацій під приводом прийняття участі в антитерористичної операції, відповідності вимогам чинного законодавства дій окремих керівників правоохоронних органів та військовослужбовців Збройних Сил України;
- показаннями свідків - працівників апарату МВС України ОСОБА_61 від 25.10.2016, ОСОБА_62 від 08.11.2016, ОСОБА_63 від 09.11.2016, ОСОБА_64 від 09.11.2016, ОСОБА_65 від 17.11.2016 та ОСОБА_66 від 23.11.2016 щодо ролі ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_8 у незаконному перешкоджанні організації та проведенню мітингів, походів і демонстрацій;
- показаннями свідків - учасників мітингів, походів і демонстрацій ОСОБА_67 від 10.08.2016, ОСОБА_68 від 23.08.2016, ОСОБА_69 від 19.10.2016, ОСОБА_70 від 16.11.2016, ОСОБА_60 від 05.12.2016, ОСОБА_59 від 08.12.2016, ОСОБА_71 від 24.03.2015 та 29.07.2015, ОСОБА_72 від 11.10.2016 та 13.10.2016, ОСОБА_73 від 11.11.2016, ОСОБА_74 від 05.04.2017, ОСОБА_75 від 08.05.2014 та 29.08.2016, ОСОБА_76 від 14.04.2017, ОСОБА_77 від 04.04.2017, ОСОБА_78 від 26.08.2016 та 04.10.2016, ОСОБА_79 від 04.04.2017, ОСОБА_80 від 19.08.2016, щодо причетності ОСОБА_8 та керівників правоохоронних органів до вищезазначених злочинів;
- показаннями допитаного як свідка колишнього голови Верховної Ради України ОСОБА_81 , який показав, що він ОСОБА_12 та ОСОБА_8 , під час подій на Майдані Незалежності у м. Києві по понеділках збиралися у резиденції «Межгір'я», де втрьох обговорювали соціально-економічні проблеми в країні, у тому числі з приводу прийняття Закону України щодо застосування амністії до учасників подій на Майдані незалежності у м. Києві;
- показаннями свідка - народного депутата України ОСОБА_82 від 17.06.2014, який повідомив про розкрадання ОСОБА_8 та його найближчим оточенням державних коштів шляхом побудови корупційних схем. На думку ОСОБА_82 , шлях реформування країни виявився невигідним для ОСОБА_8 , тому ним й був застосований силовий варіант припинення акцій громадського протесту;
- показаннями свідка - другого Президента України ОСОБА_83 від 20.12.2016, який підтвердив неодноразові розмови із ОСОБА_8 щодо акцій протестів та недопустимості застосування сили до мітингувальників. При цьому, ОСОБА_8 пропонувалось для врегулювання виниклої політичної кризи звільнити Міністра внутрішніх справ України ОСОБА_13 та відправити Кабінет Міністрів України у відставку, але ОСОБА_8 такі пропозиції не сприймав;
- показаннями свідка - колишнього представника України в Європейському Союзі ОСОБА_84 від 08.12.2016, якій повідомив, що ОСОБА_8 ще 19.11.2013 прийняв рішення не підписувати у м. Вільнюс (Литовська Республіка) 28 - 29.11.2013 під час саміту глав країн-членів Європейського Союзу Угоду про асоціацію між Україною та Європейським Союзом;
- журналом обліку з'єднань на комутаторі Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, в якому міститься інформація «Для службового користування» про з'єднання Президента України ОСОБА_8 із Міністром внутрішніх справ України ОСОБА_13 , Головою СБ України ОСОБА_10 та іншими високопосадовцями у період з листопада 2013 по лютий 2014 року під час протидії проведенню у м. Києві мітингів, вуличних походів і демонстрацій громадян;
- протоколом огляду оптичних дисків, які містять відомості про телефонні з'єднання ОСОБА_16 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_55 , ОСОБА_6 та ОСОБА_18 та інших, які підтверджують факт спілкування між собою вказаних осіб під час подій на Майдані Незалежності у м. Києві;
- показаннями свідків працівників ГУМВС України в м. Києві ОСОБА_85 від 30.04.2015, ОСОБА_86 від 11.04.2016, ОСОБА_87 від 22.06.2018, показання свідків працівників ГУМВС України в Харківській області ОСОБА_88 від 18.11.2015, 29.11.2015 та 21.05.2021, ОСОБА_89 від 14.07.2015, 24.07.2015 та 31.08.2015, ОСОБА_90 від 27.08.2015, ОСОБА_91 від 10.07.2014, які підтвердили, обставини залучення територіальних підрозділів БМОП «Беркут» до протидії протестним акціям, роль в організації таких дій керівництва ГУМВС України в м. Києві та командирів територіальних підрозділів;
- показаннями свідка начальника відділу координації підрозділів спеціального призначення ГУ ВВ МВС України ОСОБА_92 від 24.05.2021, щодо обставин залучення підрозділів внутрішніх військ МВС України до протидії акціям протестів на виконання вказівки ОСОБА_18 ;
- показаннями осіб, які постраждали внаслідок протиправних дій правоохоронних органів та визнанні у провадженні потерпілими;
- відомостями про залучення до охорони громадського порядку працівників органів внутрішніх справ з інших регіонів під час масових заходів протестного характеру про проводились на території міста Києва та розрахунками сил та засобів територіальних підрозділів ПМОН «Беркут»;
- протоколами огляду відеозаписів подій, які відбувались у період з листопада 2013 по лютий 2014 року в центральній частині міста Києва, на якому відображено обставини протидії працівниками правоохоронних органів акціям протесту;
- протоколами огляду виступів ОСОБА_93 , ОСОБА_13 , ОСОБА_10 у засобах масової інформації;
- функціональними обов'язками підозрюваних та іншими нормативно-правовими актами, які регламентують їх діяльність на займаних посадах; іншими доказами у їх сукупності та взаємодії;
- іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
Відповідно до статті 177 КПК України метою застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та суду; можливості знищити, сховати або спотворити будь-які із речей, документів, електронних носіїв інформації, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; з метою переховування від слідства та суду, використовувати майновий стан, свої соціальні зв'язки та авторитет високопосадовця у вищих ешелонах влади як в Україні, так і за її межами; незаконно впливати на потерпілих, свідків, експертів та спеціалістів у цьому кримінальному провадженні, ураховуючи тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється.
Обставинами, які дають підстави зробити висновки про наявність вищевказаних ризиків є те, що під час досудового розслідування підтверджено, що ОСОБА_6 перебуває на тимчасово окупованій території України або на території держави агресора, що дає підставі вважати про наявність обґрунтованих ризиків щодо спроби підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Запобігти ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, неможливо через тяжкість злочину та суворість можливого покарання.
Таким чином, ураховуючи вищевикладене, посилаючись на частину шосту статті 176, частину шосту статті 193 КПК України, сторона обвинувачення просить суд обрати щодо ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, з викладених у ньому підстав, просив задовольнити та обрати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Захисник підозрюваного заперечував щодо задоволення клопотання, зазначивши, що ризики не доведені, підозра необґрунтована, тому просив відмовити у задоволенні клопотання.
Вивчивши клопотання, заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов такого висновку.
Відповідно до статті 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
19.02.2019 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 340, ч. 3 ст. 365 (в ред. від 07.04.2011) КК України.
У зв'язку із невстановленням його місця перебування, що позбавило орган досудового розслідування можливості вручити йому письмове повідомлення про підозру від 19.02.2019 у день його складення, таке повідомлення, відповідно до вимог ч. 1 ст. 278, ст. ст. 111, 135 КПК України, направлено у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Кримінальне провадження № 42014000000001048 на підставі ч. 3 ст. 217 КПК України виділене з кримінального провадження № 12014100060000228 від 22.01.2014.
19.01.2022 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42014000000001048 продовжений до 12 місяців.
18.02.2025 повістка слідчого Державного бюро розслідувань про виклик підозрюваного ОСОБА_6 до органу досудового розслідування про явку 21.02.2025 опублікована на офіційному сайті Офісу Генерального прокурора та в газеті «Урядовий кур'єр».
Письмове повідомлення про зміну раніше повідомленої 19.02.2019 підозри та повідомлено про нову підозру від 21.02.2025 опубліковано на офіційному сайті Офісу Генерального прокурора 21.02.2025 та в газеті «Урядовий кур'єр» 25.02.2025.
У зв'язку із невстановленням місця перебування ОСОБА_6 , що позбавило орган досудового розслідування можливості вручити йому письмове повідомлення про зміну підозри від 21.02.2025 у день його складання, зазначене повідомлення, відповідно до вимог ст. 279, ч. 1 ст. 278, ст. ст. 111, 135 КПК України, направлено у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Таким чином, органом досудового розслідування вжито всіх необхідних заходів для вручення ОСОБА_6 повідомлень про підозру у кримінальному провадженні № 42014000000001048 від 10.10.2014, а тому відповідно до ст. 42 КПК України він набув статусу підозрюваного.
Водночас вжитими органом досудового розслідування заходами місцезнаходження підозрюваного ОСОБА_6 не встановлено, у зв'язку з чим 21.02.2019 його оголошено у розшук, проведення якого доручено Службі безпеки України.
Окрім того, 09.10.2024 постановою слідчого підозрюваний ОСОБА_6 оголошений у міжнародний розшук. Постанова про міжнародний розшук підозрюваного 10.10.2024 направлена для виконання до Департаменту захисту національної державності СБУ листом № 10-5-01-25343.
Відповідно до листа Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва НП України від 22.01.2025 № 10759-2025 використання інформаційної системи Інтерполу щодо ОСОБА_6 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, в контексті масових акцій політичного характеру та зміни режиму в країні, а саме подій, що відбувались у лютому 2014 року, підпадає під заборони, встановлені ст. 3 Статуту Інтерполу.
У зв'язку з відмовою міжнародною організацією кримінальної поліції - Інтерполом здійснювати міжнародний розшук підозрюваного ОСОБА_6 (розміщення повідомлень «з червоним кутом», внутрішніх запитів з метою оголошення міжнародного розшуку по лінії Інтерполу та відомостей щодо розшуку у відповідних банках даних організації), слідчий та прокурор самостійно виконують процесуальні дії щодо міжнародного розшуку підозрюваного поза системою Інтерполу, у т. ч. шляхом направлення запитів та доручень про міжнародно-правову допомогу до компетентних органів інших країн.
У кримінальному провадженні з метою встановлення місцезнаходження ОСОБА_6 на території російської федерації Генеральною прокуратурою України до Генеральної прокуратури російської федерації скеровувався запит про надання міжнародної правової допомоги в порядку Европейської конвенції про видачу правопорушників 1957 року та Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах 1993 року, зокрема:
- 22.04.2021 клопотання про надання міжнародно-правової допомоги щодо встановлення місця проживання (перебування) підозрюваного ОСОБА_6 на території російської федерації та вручення повістки прокурора про виклик до органу досудового розслідування. Водночас Генеральна прокуратура російської федерації листом від 30.08.2021 № 87-168-2021 відмовила у виконанні вказаного запиту, посилаючись на п. «b» ст. 2 Європейської конвенції про взаємну правову допомогу у кримінальних справах від 20.04.1959 та ст. 19 Конвенції про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22.02.1993.
На даний час підозрюваний ОСОБА_6 за місцем проживання та реєстрації на території України відсутній, переховується від органу слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності та стосовно нього наявні фактичні дані, про те, що він перебуває за межами України.
Враховуючи, що підозрюваний ОСОБА_6 переховується від органу досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності, ухвалами слідчих суддів Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_94 від 19.03.2019, ОСОБА_95 від 23.09.2019, ОСОБА_96 від 24.11.2020, ОСОБА_97 від 24.05.2021, ОСОБА_98 від 01.12.2021, ОСОБА_99 від 24.05.2022, ОСОБА_100 від 25.11.2022, ОСОБА_101 від 29.05.2023, ОСОБА_102 від 21.02.2024, ОСОБА_97 від 26.09.2024 надавались дозволи на його затримання з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування стосовно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
До цього часу підозрюваний ОСОБА_6 на територію України не повертався, що також підтверджується інформацією Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 10.04.2025 № 19/29720-25-вих.
Відповідно до листа Департаменту захисту національної державності СБУ від 06.03.2025 № 14/12-1364, на теперішній час Департаментом вживаються заходи щодо встановлення місць перебування ОСОБА_6 , його затримання та доставлення до судового органу для обрання запобіжного заходу. Слідством встановлено, що ОСОБА_6 , з метою уникнення кримінальної відповідальності, вибув за межі контрольованої державними органами України території. Зокрема, ОСОБА_6 наприкінці лютого 2014 року вибув за межі контрольованої державними органами України території в напрямку російської федерації і до цього часу не повертався. За місцем реєстрації і проживання розшукуваний відсутній. За наявною офіційною інформацією вірогідним місцем перебування ОСОБА_6 може бути територія російської федерації (м. москва та московська область). Станом на 06.03.2025 відомостей щодо перетину ОСОБА_6 державного кордону України та адміністративного кордону із тимчасово окупованими територіями України не отримано.
Водночас, відповідно до листа Департаменту кіберполіції НП України від 19.01.2023 № 647/38/5/03-2023 та додатків до нього, ОСОБА_6 міг отримати паспорт громадянина російської федерації.
Таким чином, у слідства є підстави вважати, що ОСОБА_6 може тимчасово або постійно перебувати на території російської федерації.
Органом досудового розслідування встановлено, що співучасники ОСОБА_6 в скоєнні зазначених злочинів, а саме: колишні президент України ОСОБА_8 , Міністр внутрішніх справ України ОСОБА_13 , голова Служби безпеки України ОСОБА_10 , заступник начальника Головного управління - начальник міліції громадської безпеки ГУМВС України в місті Києві ОСОБА_16 , командир ПМОП «Беркут», підпорядкованого ГУМВС України в місті Києві, ОСОБА_17 , командувач внутрішніх військ України ОСОБА_18 знаходяться на території російської федерації, а заступник Міністра внутрішніх справ України ОСОБА_14 , перший заступник голови Служби безпеки України ОСОБА_20 , тимчасово виконувач обов'язків начальника ГУМВС України у м. Києві ОСОБА_15 також переховуються від органу досудового розслідування та суду на тимчасово окупованій російською федерацією території України - Автономній Республіці Крим.
До цього часу ОСОБА_6 на жоден із викликів правоохоронного органу не з'явився, про причини неявки орган досудового розслідування та суд не повідомив.
Постановами Верховної Ради України від 27.01.2015 «Про звернення ВРУ до ООН, Європейського парламенту, Парламентської асамблеї Ради Європи, НАТО, ОБСЄ, ГУАМ, національних парламентів держав світу», від 21.04.2015 Про заяву ВРУ «Про відсіч збройної агресії рф та подолання її наслідків», від 20.03.2018 «Про комплекс невідкладних заходів щодо практичної реалізації міжнародно-правової відповідальності рф та збройну агресію проти України, а також Законом України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на ТОТ у Донецькій та Луганських областях» від 18.01.2018, визнано російську федерацію - державою агресором.
Частиною другою статті 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
Відповідно до частини шостої статті 193 КК України слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Згідно з вимогою частини шостої статті 176 КК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до частини першої статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
За приписами частини четвертої статті 194 КПК України, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Відповідно до частини четвертої статті 183 КПК України при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває на тимчасово окупованій території України, розмір застави не визначається.
Відповідно до частини п'ятої статті 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), а відтак слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування.
Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя не погоджується з доводами сторони захисту та вважає, що дані які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, містяться у долучених до матеріалів клопотання доказах.
Приймаючи таке рішення, слідчий суддя бере до уваги те, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які наведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах. При цьому, слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого обставини, у слідчого судді є всі підстави вважати про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, інкримінованих йому стороною обвинувачення.
У судовому засіданні прокурором доведено наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, зокрема, що ОСОБА_6 може вчинити дії передбачені пунктами 1, 3, 4, 5 частини першої статті 177 КПК України.
У статті 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.
Вирішуючи клопотання про обрання запобіжного заходу тримання під вартою, слідчий суддя також враховує тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_6 , те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, та доходить висновку, що докази та обставини, на які посилається слідчий та прокурор у клопотанні, дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний буде продовжувати переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, а для запобігання ризиків, які зазначені у клопотанні та наведені у судовому засіданні, вважає недостатньою застосування більш м'якого запобіжного заходу.
З огляду на вищевикладене, слідчий суддя вбачає наявність достатніх підстав для задоволення клопотання слідчого, оскільки матеріали клопотання обґрунтовано та прокурором в судовому засіданні доведено обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_6 нетяжкого та тяжких злочинів та наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, а для запобігання ризиків, які зазначені у клопотанні та доведені у судовому засіданні, вважає недостатнім обрання більш м'якого запобіжного заходу.
Питання щодо доведеності вини підозрюваного у вчиненні інкримінованих злочинів та правильності кваліфікації його дій слідчим суддею при розгляді клопотання не вирішувались, оскільки підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду справи по суті.
Керуючись статтею 29 Конституції України, статтями 2, 40, 131, 132, 176-178, 183, 184, 193, 194, 575 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя
Клопотання задовольнити.
Обрати підозрюваному у кримінальному провадженні № 42014000000001048 від 10.10.2014 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю села Маломихайлівка Покровського району Дніпропетровської області, громадянину України, не судимого, останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Роз'яснити, що у такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1