23.05.2025 Справа № 756/6733/25
Справа № 756/6733/25
Провадження № 2-н/756/206/25
23 травня 2025 року м. Київ
Суддя Оболонського районного суду міста Києва Діденко Є.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 , боржник: ОСОБА_2 , про видачу судового наказу про стягнення аліментів,
ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про видачу судового наказу, про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки від усього заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з дня пред'явлення заяви до суду і до досягнення дитиною повноліття.
Вивчивши подану заяву, суд дійшов висновку, що у видачі судового наказу слід відмовити з таких підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
Наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.
Захист права у наказному провадженні може мати місце за наявності безспірної вимоги стягувача, що підтверджується належно оформленими письмовими документами.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.
Так, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо наявні обставини, передбачені частиною першою статті 186 ЦПК України.
За приписами п. 2 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили, за тими самими вимогами.
Як вбачається із заяви, рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 05.10.2021 року (справа №754/12255/21, провадження №2/754/5921/21) позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення аліментів на утримання дитини - задоволено та стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі 4 000,00 грн. щомісячно, починаючи з 06.08.2021 і до повноліття дитини. Дане рішення не оскаржувалось та набрало законної сили 06.11.2021 року.
У подальшому, 09.11.2021 року Деснянським районним судом м. Києва видано виконавчий лист про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 .
Водночас, Заявницею зазначено, що 01.07.2024 року вона відкликала виконавчий лист з Оболонського ВДВС у м. Києві Центрального МУ МЮ м. Києва на прохання ОСОБА_2 , оскільки останній виплачував кошти щомісячно та претензій до нього в неї не виникало.
Однак, 03.05.2025 року Заявниці стало відомо, що ОСОБА_2 мобілізований до Збройних Сил України і направлений на навчання, при цьому упродовж 2020-2025 рр. Заявниця вимушена була самостійно вирішувати питання харчування, лікування дитини для забезпечення належного їй рівня життя. Тому, вона звертається до суду із вищевказаною заявою і просить суд з урахуванням на теперішній час офіційного доходу ОСОБА_2 змінити розмір стягуваних аліментів із твердої грошової суми у розмірі 4 000,00 грн. на 1/4 частки від усього заробітку (доходу).
Частиною 2 ст. 165 ЦПК України передбачено, що про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.
Суд зазначає, що та обставина, що заявниця відкликала виконавчий лист, не скасовує ухваленого судом рішення про стягнення аліментів, і не позбавляє заявницю права пред'явити виконавчий лист повторно для примусового стягнення.
Крім того, заявниця має право у встановленому законом порядку і за наявності законних підстав поставити питання про зміну розміру раніше призначених аліментів.
Однак, наявність рішення суду про стягнення аліментів перешкоджає винесенню судового наказу із цього ж питання.
З огляду на вищевикладене, відсутні підстави для видачі судового наказу за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення аліментів з ОСОБА_2 , у зв'язку з поданням заяви з порушенням вимог статті 186 ЦПК України, що дає підстави суду відмовити у видачі судового наказу, відповідно до п. 4 ч. 1 ст.165 ЦПК України.
У відповідності до ч. 2 ст. 166 ЦПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 165 цього ЦПК України, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 161, 162, 164, 165 Цивільного процесуального кодексу України, суддя,-
Відмовити у видачі судового наказу за заявою ОСОБА_1 , боржник: ОСОБА_2 , про видачу судового наказу про стягнення аліментів.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня її вручення.
Ухвала набирає законної сили після її підписання суддею.
Суддя Є.В. Діденко