22.05.2025 Справа № 756/13319/24
Унікальний № 756/13319/24
Провадження № 2/756/1036/25
22 травня 2025 року м. Київ
Оболонський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Белоконної І.В.,
за участі секретаря - Погорелової В.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
встановив:
позивач через свого представника звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в загальній сумі 93 416,40 грн, а також судового збору у розмірі 2 422,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000,00 грн.
У обґрунтуванні позову позивач зазначив, що між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 (відповідач) було укладено Кредитний договір № 337268013 від 20 серпня 2021 року.
28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено Договір факторингу № 28/1118-01, у відповідності до умов якого та Реєстру боржників від 26.10.2021 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило ТОВ «Таліон Плюс» право вимоги від відповідача коштів за Кредитним договором № 337268013 від 20 серпня 2021 року, право на одержання яких належить ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», а ТОВ «Таліон Плюс» набуло право вимоги грошових коштів від відповідача.
У подальшому, 05 серпня 2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» було укладено Договір факторингу № 05/0820-01, у відповідності до умов якого ТОВ «Таліон Плюс» відступило ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» право вимоги від відповідача коштів за Кредитним договором № 337268013 від 20 серпня 2021 року, право на одержання яких належить ТОВ «Таліон Плюс», а ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» набуло право вимоги грошових коштів від відповідача.
04 вересня 2024 року між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та позивачем ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» було укладено Договір факторингу № 0409/24, у відповідності до умов якого ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» відступило позивачу право вимоги від відповідача коштів за Кредитним договором № 337268013 від 20 серпня 2021 року, право на одержання яких належить ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», а позивач набув право вимоги грошових коштів від відповідача.
Відповідач не належним чином виконувала свої зобов'язання за вищевказаним кредитним договором, внаслідок чого перед позивачем у неї існує заборгованість в сумі 93 416,40 грн, яка складається з: 22 000,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 71 416,40 грн - заборгованість по процентам.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 30 жовтня 2024 року по даній справі відкрито спрощене позовне провадження.
У судове засідання представник позивача не з'явився, про час та дату розгляду справи був повідомлений належним чином, надав заяву, у якій просив про розгляд справи без його участі.
Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги визнавала частково, погоджувалася на стягнення з неї тільки тіла кредиту, що складає 22 000,00 грн. Щодо процентів за кредитним договором відповідач зазначила, що їхнє нарахування є неправомірним.
Заслухавши пояснення відповідача, дослідивши письмові докази по справі, суд доходить висновку, що позовні вимоги необхідно задовольнити частково з огляду на таке.
Суд установив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 (відповідач) було укладено Кредитний договір № 337268013 від 20 серпня 2021 року, відповідно до умов якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» надало відповідачу кредитні кошти у розмірі 22 000,00 грн строком на 30 днів зі сплатою базової процентної ставки у розмірі 1,98% щоденно.
28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено Договір факторингу № 28/1118-01, у відповідності до умов якого та Реєстру боржників від 26.10.2021 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило ТОВ «Таліон Плюс» право вимоги від відповідача коштів за Кредитним договором № 337268013 від 20 серпня 2021 року, право на одержання яких належить ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», а ТОВ «Таліон Плюс» набуло право вимоги грошових коштів від відповідача.
У подальшому, 05 серпня 2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» було укладено Договір факторингу № 05/0820-01, у відповідності до умов якого ТОВ «Таліон Плюс» відступило ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» право вимоги від відповідача коштів за Кредитним договором № 337268013 від 20 серпня 2021 року, право на одержання яких належить ТОВ «Таліон Плюс», а ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» набуло право вимоги грошових коштів від відповідача.
04 вересня 2024 року між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та позивачем ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» було укладено Договір факторингу № 0409/24, у відповідності до умов якого ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» відступило позивачу право вимоги від відповідача коштів за Кредитним договором № 337268013 від 20 серпня 2021 року, право на одержання яких належить ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», а позивач набув право вимоги грошових коштів від відповідача.
Згідно ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Як убачається з матеріалів справи, відповідач не належним чином виконувала свої зобов'язання за Кредитним договором № 337268013 від 20 серпня 2021 року, внаслідок чого перед позивачем за вказаним договором у неї існує заборгованість в сумі 35 068,00 грн, з яких: 22 000,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 13 068,00 грн - заборгованість по процентам.
Стосовно суми заборгованості по процентам у розмірі саме 13 068,00 грн суд звертає увагу на положення ч. 1 ст. 1048 ЦК України, відповідно до якої позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
У пункті 91 постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12-ц (провадження № 14-10цс18) зроблено висновок, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Також, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 квітня 2023 року (справа № 910/4518/16) не знайшла підстав для відступу від цього правового висновку. Одночасно Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.
Зважаючи на визначену у договорі № 337268013 від 20 серпня 2021 року та фактично надану суму кредиту у розмірі 22 000,00 грн на строк 30 днів зі сплатою 1,98% щоденно за користування кредитом, у відповідача перед позивачем утворилася заборгованість по процентам саме у розмірі 13 068,00 грн, а не 71 416,40 грн, як про це зазначає позивач.
Проаналізувавши позовні вимоги, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд убачає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача вказану вище заборгованість.
Відповідно до ст. 133, 141 ЦПК України, з відповідача необхідно стягнути на користь позивача пропорційно задоволеним позовним вимогам судовий збір у розмірі 909,36 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до ч. 4, 5 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
На думку суду, розмір заявлених витрат на професійну правничу допомогу у сумі 6 000,00 грн є завищеним, не співмірним зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих послуг, ціною позову та значенням справи для сторони.
Слід також зазначити, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Дана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 у справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19), у додатковій постанові Верховного Суду від 30.09.2020 у справі № 201/14495/16-ц (провадження № 61-22962св19).
Аналогічні критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У зв'язку з чим, враховуючи співмірність витрат на професійну правничу допомогу зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих послуг, ціною позову та значенням справи для сторони, суд уважає правильним та доцільним стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000,00 грн.
Керуючись ст. 9-14, 19, 23, 27, 81, 89, 133, 137, 141, 263-265 ЦПК України, суд, -
вирішив:
Позов - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» (код ЄДРПОУ 43541163; юридична адреса: м. Київ, вул. Рогнідинська, 4, літера А, офіс 10) заборгованість за Кредитним договором № 337268013 від 20 серпня 2021 року у сумі 35 068 (тридцять п'ять тисяч шістдесят вісім) гривень 00 копійок, судовий збір у розмірі 909 (дев'ятсот дев'ять) гривень 36 копійок та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000 (дві тисячі) гривень 00 копійок.
У іншій частині позовних вимог та судових витрат - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя,- Белоконна І.В.