Справа №:755/7684/25
Провадження №: 2-н/755/186/25
"22" травня 2025 р. місто Київ
Суддя Дніпровського районного суду міста Києва Савлук Т.В., вивчивши матеріали заяви Приватного акціонерного товариства «ВФ Україна» до ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за надані електронні комунікаційні послуги,
До Дніпровського районного суду міста Києва надійшла заява Приватного акціонерного товариства «ВФ Україна» до ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за надані електронні комунікаційні послуги.
Згідно із статтею 162 Цивільного процесуального кодексу України заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 Цивільного процесуального кодексу України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Звертаючись до суду, заявник зазначив адресу боржника ОСОБА_1 :АДРЕСА_1 , що територіально відноситься до юрисдикції Дніпровського району міста Києва.
На виконання вимог ч. 4 ст. 165 Цивільного процесуального кодексу України суддею в порядку досудової підготовки справи здійснено запит до Електронного реєстру територіальної громади м. Києва «ГІОЦ/КМДА», відповідно до наданої інформації боржник ОСОБА_1 зареєстрованою за вищевказаною адресою не значиться.
Згідно з пунктом 9 частини першої статті 165 Цивільного процесуального кодексу України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушенням правил підсудності.
Нормою частини першої статті 166 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
З огляду на викладене, відсутні підстави для відкриття наказного провадження у цивільній справі за заявою Приватного акціонерного товариства «ВФ Україна» до ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за надані електронні комунікаційні послуги, оскільки боржник зареєстрованою у місті Києві не значиться, що дає підстави суду відмовити у прийнятті заяви про видачу судового наказу, як це передбачено пунктом 9 частини першої статті 165 Цивільного процесуального кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 164 Цивільного процесуального кодексу України, у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 27, 162, 164, 165 Цивільного процесуального кодексу України, суддя
Відмовити у прийнятті заяви Приватного акціонерного товариства «ВФ Україна» до ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за надані електронні комунікаційні послуги.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Інформацію по справі можна отримати на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет http://dn.ki.court.gov.ua.