Справа №:755/2560/25
Провадження №: 1-кп/755/792/25
"29" квітня 2025 р. Дніпровський районний суд м.Києва у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
при секретарі: ОСОБА_2 ,
за участю прокурора: ОСОБА_3 ,
за участю потерпілого: ОСОБА_4 ,
за участю представника потерпілого: ОСОБА_5 ,
за участю захисника: ОСОБА_6 ,
за участю обвинуваченого: ОСОБА_7 ,
за участю володільця майна ОСОБА_8 ,
провівши судове засідання на підставі обвинувального акта у кримінальному провадженні за №12024100000001400 по обвинуваченню ОСОБА_7 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.286-1, ч.1 ст.135 КК України,-
В провадженні Дніпровського районного суду м.Києва знаходиться кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024100000001400 по обвинуваченню ОСОБА_7 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.286-1, ч.1 ст.135 КК України.
Відповідно до вимог ст.331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому до закінчення двомісячного строку з дня його застосування.
В судовому засіданні прокурор заявив письмове клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_7 строку тримання під вартою, виходячи з тяжкості злочинів у вчиненні яких він обвинувачується та наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України, що були враховані при обранні йому запобіжного заходу, наявність яких продовжує існувати.
Представник потерпілого та потерпілий в судовому засіданні підтримали клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_7 .
Захисник обвинуваченого ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_6 заперечив щодо задоволення клопотання прокурора, посилаючись на те, що ризики наведені прокурором є не обґрунтованими. Поряд з цим, просив врахувати, що його підзахисний має постійне місце проживання, раніше не судимий, вину у вчиненому визнає в повному обсязі, щиро кається, від суду ухилятись наміре не має, поряд з цим, потерпілому частково відшкодовується шкода, у зв'язку з чим просив суд відмовити в задоволенні клопотання прокурора та застосувати більш м'який запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.
Обвинувачений ОСОБА_7 , підтримав думку захисника.
Вислухавши клопотання прокурора, представника потерпілого, потерпілого, захисника та думку обвинуваченого, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Так, відповідно до, ч.5 ст.9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Крім того, як вбачається з положень статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Разом з тим, при вирішенні питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою та заявленого клопотання судом також враховано положення ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику ЄСПЛ, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
В кожному випадку, як підкреслює ЄСПЛ, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
При цьому, ЄСПЛ неодноразово у своїх рішеннях підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Продовження тримання особи під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості (рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року).
При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст.177, 178, 183 КПК України та враховано судом при вирішенні клопотань учасників судового провадження.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність подовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини «Тейс проти Румунії», автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішенні питання про продовження обвинуваченому ОСОБА_7 строку тримання під вартою, суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, зокрема: запобігання спробам обвинуваченого переховуватися від суду, впливати на потерпілого, свідків, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, продовжити злочинну діяльність.
Крім того, відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків). Сама лише тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, хоча і є визначеним елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.
Крім того, згідно положень п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Як вбачається з даних обвинувального акту ОСОБА_7 , до якого застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, органом досудового розслідування обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.286-1, ч.1 ст.135 КК України, одне з яких передбачене ч.3 ст.286-1 КК України відносить до тяжкого злочину, за який передбачено покарання, у виді позбавлення волі від п'яти до десяти років.
Що стосується заявленого прокурором клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_7 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, то враховуючи, що останній обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.286-1, ч.1 ст.135 КК України, одне з яких передбачене ч.3 ст.286-1 КК України відносить до тяжкого злочину, за який передбачено покарання, у виді позбавлення волі від п'яти до десяти років, суворість, передбаченого законом покарання, у випадку визнання обвинуваченого винуватим, суд приходить до висновку, що наявність ризиків, передбачених положеннями ст.177 КПК України, продовжує існувати, а тому суд приходить до висновку про доцільність збереження застосованого до обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_7 , а тому вважає за необхідне продовжити запобіжний захід обвинуваченому на 60 днів.
Об'єктивних даних, які б свідчили, що вказаний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинувачених, судом на даному етапі не встановлено та стороною захисту не доведено, у зв'язку з чим, суд вважає недостатнім застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.
А тому, виходячи з наведеного, суд вважає, що продовження строку тримання під вартою є виправданим, оскільки цього вимагають інтереси суспільства, які незважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
У зв'язку з наявністю обставини, передбаченої п.2 ч.4 ст.183 КПК України, суд не вбачає підстав для визначення застави обвинуваченому у даному кримінальному провадженні.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 331, 369 КПК України, суд,-
Клопотання прокурора у кримінальному провадженні про продовження запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у виді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченому у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.286-1, ч.1 ст.135 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто по 27 червня 2025 року (включно).
У зв'язку з наявністю обставини, передбаченої п.2 ч.4 ст.183 КПК України, суд не вбачає підстав для визначення застави обвинуваченому у даному кримінальному провадженні.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м.Києва протягом п'яти днів з моменту оголошення.
Повний текст ухвали буде проголошено 02.05.2025 року о 09 годині 30 хвилин.
Суддя: