Справа № 755/7242/25
№ 1-кс/755/1527/25
"19" травня 2025 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого - криміналіста 3 відділу слідчого управління (з дислокацією у м. Київ) ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Димитрів, Донецької обл., громадянину України, зареєстрованому та проживаючому: АДРЕСА_1 , раніше не судимому, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22024011000000124 від 09.04.2024 року за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України,
Старший слідчий - криміналіст 3відділу слідчого управління (з дислокацією у м. Київ) ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_6 .
Клопотання погоджено з прокурором з питань захисту інтересів дітей, протидії домашньому насильству та протидії порушенням прав людини у правоохоронній та пенітенціарній сферах прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя ОСОБА_3 .
Клопотання мотивоване тим, що слідчим управлінням (з дислокацією у м. Київ) Головного управління Служби безпеки України в Автономній Республіці Крим здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22024011000000124 від 09.04.2024 року за підозрою громадянина України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що громадянин України ОСОБА_6 , діючи з прямим умислом та усвідомлюючи протиправний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, всупереч чинному законодавству України, 04.08.2022 року, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, на ТОТ АР Крим, у невстановлений час, зареєструвався як індивідуальний підприємець (юридична адреса: АДРЕСА_2, ОГРН РФ НОМЕР_1, ИНН РФ НОМЕР_2). Основним видом діяльності вказаної фізичної особи підприємця є виробництво будівельних металічних конструкцій, виробів та їх частин (російський код 25.11 - тотожно до української класифікація видів економічної діяльності (скорочено - КВЕД).
У подальшому, у невстановлений досудовим розслідуванням час, проте, не пізніше 19.07.2023 року, ОСОБА_6 , відповідно до Федерального закону РФ від 05.04.2013 року № 44-Ф3 «Про контрактну систему у сфері закупівель товарів, робіт, послуг для забезпечення державних і муніципальних потреб», з метою реалізації протиправного умислу, в невстановленому досудовим розслідуванням місці, у невстановлений час зареєструвався у відповідності до законодавства РФ на «Офіційному сайті єдиної інформаційної системи в сфері закупівель» в інформаційно-телекомунікаційній мережі інтернет http://zakupki.gov.ru, для подальшого укладення, так званих «державних контрактів».
У свою чергу, особливістю даних «державних контрактів», згідно із ст. 51 Федерального закону РФ № 44-Ф3 «Про контрактну систему у сфері закупівель товарів, робіт, послуг для забезпечення державних і муніципальних потреб» є те, що вони укладаються за результатом проведення електронної процедури, шляхом подальшого підписання укладеного контракту електронним підписом особи, яка має право діяти від імені учасника закупки.
Зазначений сайт, відповідно до інформації, розміщеної на ньому, «призначений для забезпечення вільного доступу до повної і достовірної інформації про контрактну систему закупівель і закупівлю товару, робіт, послуг окремим видами юридичних осіб, а також для формування, опрацювання і зберігання такої інформації».
Надалі, усвідомлюючи, що в майбутніх договорах потенційними контрагентами виступатимуть незаконні органи влади, бюджетні підприємства, установи та організації країни-агресора - Російської Федерації, усвідомлюючи та достовірно знаючи про факт тимчасової окупації АР Крим збройними силами РФ та заборону здійснення будь-якої господарської діяльності у співпраці з державою-агресором, реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором та незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим, ОСОБА_6 добровільно, із власної ініціативи, перебуваючи на тимчасово окупованій території України, у м. Феодосія, уклав контракт №161 «ИКЗ 231911100030991110100100290052361244» від 19.07.2023 року, з так званим «Федеральним казенним закладом «Виправна колонія №2 Управління Федеральної служби виконання покарань по Республіці Крим та м. Севастополю» (юридична адреса: 298330, Республіка Крим, м. Керч, вул. Шосе Індустріальне, буд. 17, ИНН РФ 9111000309, КПП РФ 911101001, ОРГН РФ 1149102009737) щодо поставки матеріалів з подальшим встановленням армованої бетонної площадки 1600х1600 мм, на загальну суму 385 тис. 000,00 російських рублів.
Відповідно до Федерального закону «Про контрактну систему у сфері закупівель товарів, робіт, послуг для забезпечення державних і муніципальних потреб» № 44-ФЗ від 05.04.2013 року, спільно підписаний із службовими особами, так званого «Федерального казенного закладу «Виправна колонія №2 Управління Федеральної служби виконання покарань по Республіці Крим та м. Севастополю» контракт передбачав надання послуг щодо «поставки матеріалів з подальшим встановленням армованої бетонної площадки 1600х1600 мм» не пізніше 20.12.2023 року.
Згідно з товарними накладними №1 від 01.08.2023 року та №1 від 30.08.2023 року, ОСОБА_6 виконав умови контракту, укладеного із, так званим Федеральним казенним закладом «Виправна колонія №2 Управління Федеральної служби виконання покарань по Республіці Крим та м. Севастополю» та надав послуги щодо «поставки матеріалів з подальшим встановленням армованої бетонної площадки 1600х1600 мм» на загальну суму 385 тис. 000,00 рос. руб., чим довів свій злочинний умисел, направлений на провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території, у тому числі окупаційною адміністрацією держави-агресора, до кінця.
Вказане підтверджується наявністю інформації, розміщеної у відкритому доступі в інформаційно-телекомунікаційній мережі інтернет на «Офіційному сайті єдиної інформаційної системи в сфері закупок».
Таким чином, 28.03.2024 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у провадженні господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території, у тому числі окупаційною адміністрацією держави-агресора, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України.
У подальшому, 12.12.2024 року ОСОБА_6 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри.
Викладені обставини та повідомлена ОСОБА_6 підозра підтверджується сукупністю доказів, отриманих в ході здійснення досудового розслідування даного кримінального провадження, у тому числі:протоколом огляду від 21.03.2024 року, у рамках якого, оглянуто офіційний сайт єдиної інформаційної системи в сфері закупівель РФ в інформаційно-телекомунікаційній мережі інтернет http://zakupki.gov.ru, де виявлено та задокументовано інформацію щодо протиправної діяльності громадянина ОСОБА_6 , а саме: укладання контракту із, так званим «Федеральним казенним закладом «Виправна колонія №2 Управління Федеральної служби виконання покарань по Республіці Крим та м. Севастополю»; протоколом огляду від 21.03.2024 року, в рамках якого, оглянуто офіційний сайт єдиної інформаційної системи в сфері закупівель РФ в інформаційно-телекомунікаційній мережі інтернет http://zakupki.gov.ru, де виявлено та задокументовано інформацію щодо, так званого «Федерального закону №44 про контрактну систему в сфері закупок товарів, робіт, послуг для забезпечення державних та муніципальних потреб»; відповідями оперативного підрозділу щодо місця перебування особи та протиправної діяльності.
На виконання вимог ст. 135 КПК України, 12.12.2024 року повідомлення про підозру ОСОБА_6 та повістки про його виклик на 16.12.2024 року, 17.12.2024 року та 18.12.2024 року опубліковано в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження - газеті «Урядовий кур'єр», випуск № 251 (7911) та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
Крім того, з метою належного вручення повідомлення про підозру, а також, з метою направлення повісток про виклик громадянина ОСОБА_6 для проведення процесуальних дій, вказаній особі в додатку месенджері «Telegram» за номером телефону підозрюваного (інформація про який встановлена вході оперативно-розшукової діяльності) направлено скан-копію повідомлення про зміну підозри громадянину ОСОБА_6 , а також, повістки про його виклик, що підтверджується протоколом огляду від 12.12.2024 року.
Проте, ОСОБА_6 за вказаними повістками не прибув, причин неприбуття та жодних заяв чи клопотань про перенесення часу проведення процесуальних дій до органу досудового розслідування не надав.
У зв'язку з тим, що підозрюваний переховується від органів досудового розслідування, з метою ухилення від кримінальної відповідальності і його місцезнаходження невідоме, 09.04.2024 року ОСОБА_6 оголошено у розшук.
На даний час, встановлено, що підозрюваний переховується від органів досудового розслідування на тимчасово окупованій території АР Крим, з метою ухилення від кримінальної відповідальності, що підтверджується, відомостями Державної прикордонної служби України та матеріалами оперативного підрозділу.
Відповідно до ч.5 ст.176 КПК України, запобіжні заходи у вигляді особистого зобов'язання, особистої поруки, домашнього арешту, застави не можуть бути застосовані до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-1, 258-258-5, 260, 261ККУкраїни.
Згідно із ч. 6 ст.176 КПК України, під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями-1, 258-258-5, 260, 261, 437-442 КК України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
Вказане підтверджує наявність ризиків, передбачених п.п.1-3 ч. 1 ст. 177 КК України, а саме: підозрюваний може переховуватись від органу досудового розслідування та суду; знищити або сховати документи, які можуть бути виявлені в ході досудового розслідування, частина з яких перебуває на тимчасово окупованій території Кримського півострова; впливати на можливих свідків у кримінальному провадженні, які на даний час перебувають на тимчасово окупованій території України, у тому числі й у способи, небезпечні для життя і здоров'я, з метою зміни, спотворення їх показань чи відмови від дачі показань.
Обрання стосовно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримала у повному обсязі, прохала задовольнити з підстав, викладених у ньому, зазначивши, що органом досудового розслідування вжито всіх необхідних заходів, передбачених КПК України, для повідомлення ОСОБА_6 про повідомлену йому підозру, зміну та про виклики. Підозрюваний ОСОБА_6 переховується на тимчасово окупованій території АР Крим, може знищити документи, які можуть бути виявлені у ході досудового розслідування, продовжити свою протиправну діяльність, тобто, існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
Захисник ОСОБА_4 щодо заявленого прокурором клопотання заперечувала, зазначивши, що підозра є необґрунтованою, матеріали клопотання не містять документів, які б могли засвідчити факт підписання її підзахисним будь-яких контрактів, а тому, не можливо стверджувати про його злочинну діяльність. Зокрема, зміст основного контракту викладено російською мовою, що унеможливлює здійснення нею належного і повноцінного захисту ОСОБА_6 , побудувати правову позиція для захисту, а обов'язку володіти російською мовою вона не має, тому вважає, що такий контракт потребує перекладу на українську мову. Крім того, зазначені у клопотанні ризики, не доведені і є лише припущеннями, зокрема, не можливо стверджувати про наявність ризику переховування, оскільки ОСОБА_6 не вчиняє для цього активних дій, останньому не відомо про наявність відносно нього кримінального провадження.
На заперечення захисника прокурор зазначила, що органом досудового розслідування оглядаються сайти, які доступні й інформація на них викладена російською мовою та переклад інформації, яка на них розміщена, може призвести до спотворення доказів, зокрема, залучення перекладача для захисника норми КПК України не передбачають.
Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши думку прокурора та захисника, слідчий суддя вважає, що клопотання є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Встановлено, що слідчим управлінням Головного управління Служби безпеки України в Автономній Республіці Крим здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22024011000000124 від 09.04.2024 року.
28 березня 2024 року в межах кримінального провадження № 22020011000000024 від 12.03.2020 року, з якого, згідно з постановою про виділення матеріалів досудового розслідування від 09.04.2024 року, виділено матеріали кримінального провадження № 22024011000000124 від 09.04.2024 року, ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України, яке опубліковано в газеті Кабінету Міністрів України «Урядовий кур'єр», випуск № 67 (7727) від 02.04.2024 року та 02.04.2024 року - на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
Крім цього, на виконання вимог ст. 135 КПК України, у зв'язку з тим, що підозрюваний ОСОБА_6 перебуває на тимчасово окупованій території АР Крим, повістки про виклик на 05.04.2024 року, 08.04.2024 року та 09.04.2024 року до слідчого управління ІНФОРМАЦІЯ_3 розміщені на офіційному сайті Офісу Генерального прокурора у розділі «Повістки про виклик» та опубліковано у засобі масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження - газеті «Урядовий кур'єр», випуск № 67 (7727) від 02.04.2024 року.
У зв'язку з тим, що фактичне місцезнаходження ОСОБА_6 невідоме, останнього постановою старшого слідчого 1 відділу слідчого управління ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_7 від 09.04.2024 року оголошено в розшук.
10 грудня 2024 року в межах кримінального провадження № 22024011000000124 ОСОБА_6 повідомлено про зміну підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України, яке опубліковано в газеті Кабінету Міністрів України «Урядовий кур'єр», випуск № 251 (7911) від 12.12.2024 року та 12.12.2024 року - на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
Зокрема, на виконання вимог ст. 135 КПК України, у зв'язку з тим, що підозрюваний ОСОБА_6 перебуває на тимчасово окупованій території АР Крим, повістки про виклик на 16.12.2024 року, 17.12.2024 року та 18.12.2024 року до слідчого управління ІНФОРМАЦІЯ_3 розміщені на офіційному сайті Офісу Генерального прокурора у розділі «Повістки про виклик» та опубліковано у засобі масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження - газеті «Урядовий кур'єр», випуск № 251 (7911) від 12.12.2024 року.
Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Так, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, лише щодо пред'явленої підозри, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку вважає, що наявні у провадженні докази, передбачені параграфами 3-5 Глави 4 КПК України (показання, речові докази і документи та інші) свідчать про обґрунтованість підозри, оскільки останні підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрювана, могла вчинити це правопорушення.
Зазначене прямо узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, відображеною у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Відповідно до ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
З метою досягнення завдань кримінального провадження та для належного здійснення правосуддя у справах про вчинення кримінального правопорушення, в КПК передбачено заходи забезпечення кримінального провадження, до яких належить, зокрема, тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
У теоретичному аспекті «належна правова процедура» - це форма здійснення правосуддя, яку утворюють сукупність гарантій прав людини процесуального характеру, спрямовані на досягнення процедурної справедливості правосуддя. До гарантій, які у своїй сукупності формують належну правову процедуру, у тому числі відносяться право на судовий захист та право на оскарження.
Недотримання належної правової процедури тягне за собою порушення гарантованого кожному ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод права на справедливий суд.
Статтею 5 Конвенції гарантовано кожному право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом. Кожен, кого заарештовано або затримано згідно з положеннями підпункту «c» пункту 1 цієї статті, має негайно постати перед суддею чи іншою посадовою особою, якій закон надає право здійснювати судову владу, і йому має бути забезпечено розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження. Таке звільнення може бути обумовлене гарантіями з'явитися на судове засідання. Пунктом 4 цієї статті гарантовано право кожному, кого позбавлено свободи внаслідок арешту або тримання під вартою, ініціювати провадження, в якому суд без зволікання має встановити законність затримання та прийняти рішення про звільнення, якщо затримання є незаконним.
Згідно з ч. 6 ст. 193 КПК України, слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених ст. 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Верховний Суд у своїй постанові від 14 лютого 2022 року у справі 991/3440/20 вказує, що рішення слідчого судді, суду про обрання запобіжного заходу, прийняте в порядку ч. 6 ст. 193 КПК, за своїм правовими наслідками підпадає під поняття «постанова про утримання під вартою» в розумінні ст. 25 Європейської конвенції про видачу правопорушників.
За загальним правилом розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, що відповідає зазначеним вимогам Конвенції та іншим міжнародно-правовим актам.
Процедура, передбачена ч. 6 ст. 193 КПК України, є випадком, який дозволяє суду розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених ст. 177 КПК, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук.
При аналізі питання наявності зазначених прокурором ризиків, слідчий суддя прийшов до висновку про їх наявність з огляду на фактичні обставини кримінального провадження та особу ОСОБА_6 , який, зокрема, перебуває на тимчасово окупованій території України - АР Крим, за наявної інформації не виїхав з неї до теперішнього часу, не з'явився на виклики слідчого, суду, що є достатньою підставою вважати, що останній переховується на вказаній території від органів досудового розслідування та суду, підозрюється у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до п'яти років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п'ятнадцяти років та з конфіскацією майна, яке може бути призначене підозрюваному у разі визнання його винуватим, а усвідомлення підозрюваним цієї обставини переконливо дає підстави вважати про існування ризиків, зокрема, переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.
Крім того, слідчий суддя звертає увагу учасників провадження, що у даному випадку обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності підозрюваного, хоча й не призводить до негайного взяття особи під варту, однак, виступає правовою підставою для затримання і доставки цієї особи до місця кримінального провадження.
Так, ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є одним із обов'язкових документів, на підставі якого уповноважений орган запитує публікацію Генеральним секретаріатом Інтерполу Червоного оповіщення щодо осіб, які розшукуються з метою їх затримання, арешту, обмеження свободи пересування та подальшої видачі (екстрадиції) в Україну (Інструкція про порядок використання правоохоронними органами України інформаційної системи Міжнародної організації кримінальної поліції - Інтерпол, затверджена спільним наказом МВС України, ОГП, НАБ України, СБ України, ДБР, Мінфіну України, Мін'юсту України від 17 серпня 2020 року № 613/380/93/228/414/510/2801/5). Після затримання особи за межами України, слідчий, прокурор, який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування, або суд, який розглядає справу чи яким ухвалено вирок, готує клопотання про видачу особи в Україну, до якого серед інших документів обов'язково додається засвідчена копія ухвали слідчого судді або суду про тримання особи під вартою, якщо видача запитується для притягнення до кримінальної відповідальності (ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 575 КПК). Тобто, ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є документом, на підставі якого здійснюється затримання особи за межами України, ухвалюється рішення про застосування екстрадиційного арешту для забезпечення видачі особи з метою притягнення до кримінальної відповідальності та здійснюється доставка особи на території України до місця кримінального провадження.
Згідно з ч. 4 ст. 197 КПК України, у разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого на підставі частини шостої статті 193 цього Кодексу, строк дії такої ухвали не зазначається.
При цьому, час затримання такої особи фактично може перевищувати 30 днів - тримання під вартою за ст. 59 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах, 40 днів - тимчасовий арешт заст. 16 Європейської конвенції про видачу правопорушників та 60 днів - строк дії ухвали про тримання під вартою за ч. 1 ст. 197 КПК.
Тобто, затримана особа на підставі ухвали слідчого судді, суду, постановленої в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України, може бути затриманою і утримуватись під вартою протягом усього часу, необхідного для екстрадиції та доставки її до місця кримінального провадження. Таку ж позицію висловив Верховний Суд у своїй постанові від 14 лютого 2022 року у справі 991/3440/20.
Відповідно до абзацу 2 ч. 4 ст. 183 КПК України, при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.
Враховуючи наведене, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у порядку ч. 6 ст. 193 КПК України, відносно підозрюваного ОСОБА_6 .
При цьому слідчий суддя роз'яснює, що ч. 6 ст. 193 КПК України передбачено, що після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 186, 193, 197, 372, 376 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчого - криміналіста 3 відділу слідчого управління (з дислокацією у м. Київ) ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Димитрів, Донецької обл., громадянина України, зареєстрованого та проживаючого: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України, після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою у той же строк з моменту вручення їй копії судового рішення.
Слідчий суддя: