02068, м. Київ, вул. Кошиця, 5-А
справа № 753/9808/25
провадження № 1-кс/753/1357/25
"15" травня 2025 р. слідчий суддя Дарницького районного суду міста Києва ОСОБА_1 з секретарем судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши клопотання слідчого СВ Дарницького УП ГУ НП у місті Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Дарницької окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, не одруженого, офіційно не працюючого, з середньою освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України
15.05.2025 слідчий слідчого відділу Дарницького УП ГУНП у м. Києві старший лейтенант поліції ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим з прокурором Дарницької окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , про застосування відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, якому оголошено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
В обґрунтування заявленого клопотання слідчий зазначив, а прокурор в судовому засіданні підтримала, що обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні умисного тілесного ушкодження, тобто умисного тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момет заподіяння, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, підтверджується: - протоколами огляду місця події від 12.05.2025; - довідкою КНП «КМКЛ ШМД» №3325 від 12.05.2025; - протоколами прийняття заяви та допиту потерпілого ОСОБА_7 ; - протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками потерпілому ОСОБА_7 ; - протоколами допиту свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 ; - протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками свідкам ОСОБА_11 та ОСОБА_10 , а також іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Також мають місце ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний, може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілого, свідків та інших осіб з метою зміни ними свідчень; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення; вчинити інше кримінальне правопорушення.
В судовому засіданні захисник підозрюваного заперечував проти задоволення даного клопотання та звернув увагу суду на те, що згідно показів свідків бійку розпочав саме потерпілий, тоді як підозрюваний лише захищався. Окрім того, підозрюваний під вартою не перебуває, самостійно з'явився до суду задля розгляду даного клопотання, на всі виклики слідчого, прокурора реагує та будь-якого наміру для переховування від останніх та суду немає. З урахуванням викладеного, захисник підозрюваного прохав суд обрати до останнього більш м'який запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою, а саме у вигляді домашнього арешту в нічний час доби.
Підозрюваний підтримав свого захисника та підтвердив, що бійку спровокував саме потерпілий. Зауважив, що від правоохоронних органів він не переховувався, у день коли трапилась подія він з'явитись не міг, оскільки йому зателефонували невідомі особи та погрожували, у зв'язку із чим він боявся за своє життя, що і слугувало підставою сидіти вдома. Прохав звернути увагу слідчого судді на те, що він є внутрішньо переміщеною особою з м. Херсон, яке є тимчасово окупованою територією, проте, на бік Російської Федерації не став, зокрема не пішов на угоду щодо вступу у вагнерівське угрупування, та повернувся в Україну, хоча, при евакуації населення мав можливість залишитись проживати в країні Грузія.
Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя вважає останнє законним, обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Під час розгляду клопотання встановлено, що слідчим відділом Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві розслідується кримінальне провадження №12025100020001988, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.05.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 11.05.2025 приблизно о 23:00 год., ОСОБА_8 разом з ОСОБА_11 та ОСОБА_7 перебували за місцем проживання ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_2 , де вживали спиртні напої. Того ж дня, близько 23:30 год. за вказаною адресою на загальний коридор чотирнадцятого поверху першого під'їзду прийшли ОСОБА_10 та ОСОБА_5 , до яких вийшов ОСОБА_8 та згодом ОСОБА_11 і ОСОБА_7 . Під час спілкування між ОСОБА_7 , ОСОБА_12 та ОСОБА_5 відбувся словесний конфлікт на побутовому ґрунті, який переріс в обопільну штовханину між ОСОБА_8 та ОСОБА_7 . В ході вказаного конфлікту, ОСОБА_5 , керуючись раптово виниклим умислом, направленим на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_7 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки своїх дій та бажаючи їх настання, з використанням невстановленого предмету, що має колюче ріжучі властивості, який дістав з кишені куртки, та наніс ОСОБА_7 один удар в область грудної клітини зліва, спричинивши тяжке тілесне ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення грудної клітини зліва, відкритий пневмоторакс зліва, поранення нижньої долі лівої легені. В подальшому, ОСОБА_5 , з місця злочину зник.
15.05.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Відповідно до чч. 2, 3 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується: - протоколами огляду місця події від 12.05.2025; - довідкою КНП «КМКЛ ШМД» №3325 від 12.05.2025; - протоколами прийняття заяви та допиту потерпілого ОСОБА_7 ; - протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками потерпілому ОСОБА_7 ; - протоколами допиту свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 ; - протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками свідкам ОСОБА_11 та ОСОБА_10 , а також іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Обґрунтована підозра у скоєнні кримінального правопорушення передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити злочин (Ilgar Mammadov проти Азербайджану, § 88; Erdagoz проти Туреччини, § 51; Fox, Campbell і Hartley проти Сполученого Королівства, § 32).
Оцінюючи докази, які обґрунтовують підозру ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, поза розумним сумнівом є достатні підстави вважати, що остання є обґрунтованою.
Таким чином на даний час сумніви в обґрунтованості підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення у слідчого судді відсутні.
При встановленні наявності ризику того, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, слідчий суддя не може орієнтуватися лише на суворість можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на низку інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі, або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenko проти Росії, § 106). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev проти Молдови, § 58). Ризик втечі не виникає лише за відсутності постійного місця проживання (Sulaoja проти Естонії, § 64).
Що стосується оцінки обставин, які дають підстави вважати, що має місце ризик того, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення, то тяжкість обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення інших правопорушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід - необхідним в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться (ibid., § 40).
Враховуючи наведене, а також дані про особу підозрюваного, обставини кримінального правопорушення, у слідчого судді не має сумнівів відносно ризиків того, що ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків та інших осіб у даному крмінальному провадженні з метою зміни ними своїх свідчень або ж вчинити інше кримінальне правопорушення.
Згідно статті 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Тримання під вартою відповідно до статті 5 § 1 (с) має бути пропорційним заходом для досягнення зазначеної мети (Ladent проти Польщі, §§ 55-56).
Постанова про тримання під вартою повинна містити конкретні підстави і встановлювала точну тривалість такого заходу (Meloni проти Швейцарії, § 53).
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд зобов'язаний розглянути альтернативні заходи забезпечення явки особи до суду (Idalov проти Росії § 140). Це положення проголошує не тільки право на «розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження», але також встановлює, що «звільнення може бути обумовлене гарантіями з'явитися на судове засідання» (Khudoyorov проти Росії, § 183; Lelievre проти Бельгії, § 97; Shabani проти Швейцарії, § 62).
Отже, суд повинен розглянути можливість застосування менш інтрузивних заходів, ніж тримання під вартою (Ambruszkiewicz проти Польщі, § 32).
На підставі вищевикладеного, суд з урахуванням сукупності встановлених обставин, а також характеру конкретних обставин та високої суспільної небезпечності інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення, дійшов до переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не буде дієвим і не зможе запобігти існуючим ризикам та забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, що виправдовує застосування найсуворішого запобіжного заходу.
Доводи захисника щодо доцільності обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час доби, оскільки бійку спровокував саме потерпілий, що підтверджується свідченнями свідків, а також те, що підозрюваний самостійно з'явився до правоохоронних органів задля надання показів, а в подальшому самостійно прибув до суду з метою розгляду даного клопотання, є необґрунтованими, з огляду на те, що після вчиненого кримінального правопорушення не надаючи жодної допомоги потерпілому, ОСОБА_5 з місція події зник та певний час переховувався від органів слідства, зокрема подія відбулася 11.05.2025, тоді як останній до Дарницького УП ГУНП у м. Києві з'явився лише 15.05.2025. Окрім того, ані захисником, ані підозрюваним, будь-яких доказів того, що останній, будучи неодноразово судимим за вчинення майнових злочинів, став на шлях виправлення, суду надано не було. Натомість, слідчий суддя зауважує, що підозрюваний постійного місця роботи та джерела доходів немає, як і немає міцних соціальних зв'язків та будь-яких позитивно характеризуючих ознак особи підозрюваного.
Згідно п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 5, 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, стст. 177, 178, 182, 183,193-196, 206, 369-372, 376 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя -
Клопотання задовольнити.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 13 липня 2025 року включно, без визначення розміру застави.
Строк тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обчислювати з моменту винесення даної ухвали, тобто з 15 травня 2025 року.
Дія ухвали закінчується 13 липня 2025 року.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Дарницької окружної прокуратури м. Києва.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з моменту її оголошення.
СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_13