Справа № 752/21898/24
Провадження № 2/752/2769/25
Іменем України
06 травня 2025 року Голосіївський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Слободянюк А.В.,
секретаря судового засідання - Білас С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до ОСОБА_1 , про скасування рішення державного реєстратора, скасування державної реєстрації земельної ділянки, -
У жовтні 2024 року позивач керівник Дніпровської окружної прокуратури м. Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва із позовом в інтересах держави в особі Київської міської ради до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні землею шляхом скасування рішення про державну реєстрацію права власності та скасування державної реєстрації земельної ділянки.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що при виконанні повноважень, визначених статтею 131-1 Конституції України, статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», виявлено факт порушення інтересів держави. Зокрема, встановлено, що у власності територіальної громади міста Києва перебуває земельна ділянка по АДРЕСА_1 площею 0,1000 га (кадастровий номер 8000000000:79:589:0003), яка належить до земель комунальної форми власності. Разом з цим, на даний час право власності територіальної громади міста Києва на земельну ділянку порушено через її незаконну державну реєстрацію та незаконні державну реєстрацію за ОСОБА_1 права власності на неіснуючий житловий будинок загальною площею 41,3 кв.м на цій ділянці.
Позовну заяву мотивує тим, що реєстрація земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:79:589:0003 відбулася з порушенням вимог земельного законодавства, на підставі технічної документації, яка розроблена під експлуатацію неіснуючого житлового будинку, право власності на який набуто з порушенням законодавства України про державну реєстрацію, а також з урахуванням того, що Київська міська рада рішення про передачу зазначеної земельної ділянки у власність або у користування (оренду) будь-яким фізичним або юридичним особам не приймала.
Враховуючи викладене, позивач просить:
- скасувати рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Меженської К.С. про державну реєстрацію права власності (із відкриттям розділу) від 30.07.2021, індексний номер 59587054, та здійсненої на його підставі у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності за ОСОБА_1 на житловий будинок загальною площею 41,3 кв.м. літ. «А» по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 2422488780000);
- скасувати державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:79:589:0003 площею 0,1000 га по АДРЕСА_1 у Державному земельному кадастрі;
- стягнути судові витрати з відповідача.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 18 жовтня 2024 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду у порядку загального позовного провадження.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 04 лютого 2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Представник особи, в інтересах якої заявлено позов - Київської міської ради у судове засідання не з'явися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Надіслав до суду письмові пояснення щодо спору, у яких просив проводити судовий розгляд за відсутності представника Київської міської ради, на задоволенні позовних вимог прокурора наполягав в повному обсязі.
У письмових поясненнях звертає увагу на те, що в реєстраційній справі щодо спірного об'єкта нерухомого майна відсутні документи, які дають змогу встановити, що житловий будинок було побудовано до 05 серпня 1992 року, відсутні відомості з ЄДССБ про присвоєння поштової адреси та відомості про земельну ділянку, що належить ОСОБА_1 на праві власності. Окрім того, документи, що засвідчують прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта та підтверджують присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси, ОСОБА_1 не надані та взагалі не існують.
Отже, реєстрація спірної земельної ділянки відбулася з порушенням вимог чинного законодавства на підставі технічної документації, яка розроблена під експлуатацію неіснуючого житлового будинку, та Київська міська рада рішень про передачу спірної земельної ділянки будь-яким юридичним або фізичним особам у власність чи користування (оренду), зміну цільового призначення, а також про затвердження технічних документів із землеустрою не приймала.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином за адресою реєстрації; відзиву на позов або зустрічного позову, будь-яких клопотань заяв чи клопотань про розгляд справи за його відсутності до суду не надійшло.
Відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд, розглянувши подані документи і матеріали, вивчивши пояснення представника позивача, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оглянувши оригінали документів, копії яких долучено до матеріалів справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до наступного.
Судом встановлено, що на підставі рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Меженської Кароліни Сергіївни від 30 липня 2021 року № 59587054 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно) зареєстровано право власності за ОСОБА_1 на житловий будинок загальною площею 41,3 кв.м літ.«А» по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2422488780000, номер відомостей про речове право: 43262299).
Державну реєстрацію здійснено на підставі довідки від 26 липня 2021 року № 21-119 про технічні показники об'єкта та підтвердження поштової адреси та технічного паспорта на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами від 26.07.2021 № 21-119, виданих ТОВ «БІЛД-ІНВЕСТ ГРУПП» за наслідками проведеної технічної інвентаризації будинку, та довідки від 03 серпня 2021 року № 141/1 про технічні показники об'єкта та підтвердження поштової адреси, видана ФОП ОСОБА_2 .
Зокрема, згідно наданої відповідачем ОСОБА_1 приватному нотаріусу довідки про технічні показники об'єкта та підтвердження поштової адреси№ 141/1 від 03 серпня 2021 року, що видана ФОП ОСОБА_2 , житловий будинок побудований зі слів замовника господарчим способом у 1991 році, відповідає Державним будівельним нормам, готовий до експлуатації, не належить до категорії самочинного будівництва та не потребує прийняття в експлуатацію.
Також державним реєстратором від КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації» отримано інформаційну довідку ПБ-2021 № 1375 від 29 липня 2021 року щодо відсутності реєстрації права власності на вказану будівлю та отримано витяг з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (реєстраційний номер в ЄДЕССБ ТІ01: 2265-7804-5567-1040) щодо підтвердження видачі технічної документації № 111/08/21-1 від 03 серпня 2021 року, в якому відсутні відомості про рік побудови спірного будинку, та зазначено, що поштова адреса не присвоювалась.
Надалі, на підставі рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Меженської К.С. від 01 листопада 2021 року № 61278487 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень до реєстраційної справи № 2422488780000 внесено зміни (змінено АДРЕСА_1 та зареєстровано право власності за ОСОБА_1 на житловий будинок площею 41,3 кв.м. літ.«А» по АДРЕСА_1 .
Підставою для проведення державної реєстрації змін щодо адреси спірного будинку стали довідки №№ 141/1 та 142/1 від 03.08.2021 про технічні показники об'єкта та підтвердження поштової адреси, видані ФОП ОСОБА_2 , згідно з якими будинок побудований господарським способом у 1991 році, та що за результатами технічної інвентаризації від 26.07.2021, проведеної ТОВ «БІЛД-ІНВЕСТ ГРУПП», допущено технічну помилку в адресі об'єкта інвентаризації, а саме замість « АДРЕСА_1 » вказано « АДРЕСА_1 ».
Також встановлено, що на замовлення ОСОБА_1 , інженером - землевпорядником ТОВ «НВО «АТОМЕНЕРГОТЕХ» ОСОБА_3 02.11.2021 розроблено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .
На підставі вказаної технічної документації із землеустрою, відповідно до сформованого державним кадастровим реєстратором витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 14 грудня 2021 року №НВ-1816772712021, 14 грудня 2021 року державним кадастровим реєстратором Міськрайонного управління у Житомирському районі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області Булуй І.В. за заявою ОСОБА_1 від 24 листопада 2021 року № 3В-9717779572021 внесено відомості (здійснено реєстрацію) до Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:79:589:0003, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; категорія земель: землі житлової та громадської забудови; цільове призначення земельної ділянки - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); вид використання земельної ділянки - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).
Як встановлено судом відповідно до матеріалів справи, на теперішній час, речові права на вказану земельну ділянку у Державному реєстрі речових прав не зареєстровані.
Відповідно до ст.ст. 316, 317 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать право володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Статтями 328, 329 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрацій. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.
Статтею 331 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Відповідно до ч. 4 ст. 334 Цивільного кодексу України, права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.
Згідно з ч. 2 ст. 331 Цивільного кодексу України, право власності на нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» під державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) слід розуміти офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
З викладеного вбачається, що державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав. Права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
Отже, законодавець визначив, що до інших правових наслідків, окрім офіційного визнання і підтвердження державою відповідних юридичних фактів, встановлюючи презумпцію правильності зареєстрованих відомостей з реєстру для третіх осіб, застосування норм Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не призводить.
Державна реєстрація права власності на нерухоме майно є одним з юридичних фактів у юридичному складі, необхідному для виникнення права власності, а самостійного значення щодо підстав виникнення права власності не має.
Таким чином, системний аналіз наведених положень законодавчих актів дозволяє стверджувати, що державна реєстрація визначає лише момент, після якого виникає право власності, за наявності інших юридичних фактів, передбачених законом як необхідних для виникнення права власності.
Такі правові висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 квітня 2020 року у справі №916/2791/13, у постанові Касаційного господарського суду Верховного Суду від 21 січня 2021 року у справі № 910/27779/14.
Водночас, державна реєстрація - це не підстава набуття права власності, а засвідчення державою вже набутого особою права власності. Тому ототожнювати факт набуття права власності з фактом його державної реєстрації неможливо. При дослідженні обставин існування в особи права власності, необхідним є перш за все встановлення підстави, на якій особа набула таке право, оскільки факт реєстрації права власності є лише елементом юридичного складу, який тягне виникнення права власності, а не є підставою його набуття. Сама по собі реєстрація права не є підставою виникнення права власності, оскільки такої підстави закон не передбачає (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10 травня 2018 року у справі №910/15993/16).
Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у Державному реєстрі реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення, меліоративні мережі, складові частини меліоративної мережі. Не підлягають державній реєстрації речові права та їх обтяження на корисні копалини, рослини, а також на малі архітектурні форми, тимчасові, некапітальні споруди, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких можливе без їх знецінення та зміни призначення, а також окремо на споруди, що є приналежністю головної речі, або складовою частиною речі, зокрема на магістральні та промислові трубопроводи (у тому числі газорозподільні мережі), автомобільні дороги, електричні мережі, магістральні теплові мережі, мережі зв'язку, залізничні колії, крім меліоративних мереж, складових частин меліоративної мережі
За змістом ч. 3 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій; під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, а також під час проведення державної реєстрації прав, які набуваються з прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов'язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником, крім випадків, коли державна реєстрація прав здійснюється у зв'язку із вчиненням нотаріальної дії та такі документи були надані у зв'язку з вчиненням такої дії; під час проведення реєстраційних дій обов'язково використовує відомості Державного земельного кадастру та Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, а також відомості інших реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, держателем (розпорядником, володільцем, адміністратором) яких є державні органи, шляхом безпосереднього доступу до них чи у порядку інформаційної взаємодії з Державним реєстром прав, у тому числі відомості, що містять персональні дані особи.
Частиною 2 ст. 12 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що відомості, що містяться у Державному реєстрі прав, повинні відповідати відомостям, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії, У разі їх невідповідності пріоритет мають відомості, що містяться в документах, на підставі яких проведено реєстраційні дії
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» одним з етапів проведення державної реєстрації прав є перевірка документів та/або відомостей Державного реєстру прав, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень. Відповідно до частини 8 статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції станом на момент внесення запису в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно) державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.
За змістом ч. 1 та 2 ст. 22 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» документи, що подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідальність за достовірність даних, що містяться в документах, поданих для державної реєстрації прав, несе заявник, якщо інше не встановлено судом.
Статтею 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено підстави для відмови в державній реєстрації прав, зокрема, заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону; подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом; подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження.
Відповідно до ч. 1 ст. 179 Цивільного кодексу України визначено, що річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права і обов'язки.
При цьому, ст. 181 Цивільного кодексу України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) відносить земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Маючи земельну ділянку як складову частину, всі штучні будови (об'єкти нерухомості) володіють родовими ознаками, які дозволяють відрізнити їх від рухомих об'єктів.
Така ознака як стаціонарність (нерухомість) характеризується міцним фізичним зв'язком об'єкта нерухомості із земною поверхнею і неможливістю його переміщення у просторі без фізичного руйнування і нанесення шкоди, що робить об'єкт непридатним для подальшого використання.
З аналізу вказаних норм чинного законодавства вбачається, що серед переліку речових прав та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації є право власності на нерухоме майно.
Отже, при визначенні майна, права на яке підлягають державній реєстрації, слід враховувати, що для таких об'єктів повинні бути притаманні ознаки нерухомого майна, визначені ст. 181 Цивільного кодексу України, а саме, розташування на земельній ділянці, переміщення споруди неможливе без її знецінення та зміни її призначення. Державній реєстрації підлягають лише речові права на об'єкти, які є нерухомим майном та існують як об'єкт матеріального світу.
Таким чином, державній реєстрації підлягають речові права лише на нерухоме майно, що є самостійним об'єктом цивільно-правових відносин, якому притаманні характеристики, значення яких є обов'язковим для внесення до Державного реєстру речових прав під час проведення державної реєстрації.
Пунктом 1 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 (надалі - Порядок №1127), передбачено, що він визначає умови, підстави та процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав.
Відповідно до п. 40 Порядку №1127 державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», іншими законами України та цим Порядком.
Таким чином, державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав лише після перевірки наявності необхідних для цього документів та їх відповідності вимогам законодавства.
У пункті 77 Порядку №1127 зазначено, що державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом об'єкт проводиться за наявності відомостей про його технічну інвентаризацію, про прийняття його в експлуатацію та про присвоєння такому об'єкту адреси (крім випадку проведення реконструкції об'єкта, що не має наслідком його поділ, виділ частки або об'єднання), отриманих державним реєстратором з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.
Згідно з абзацом третім пункту 78 Порядку №1127 документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, не вимагається в разі державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року.
Документ, що підтверджує присвоєння закінченому будівництвом об'єкту адреси, не вимагається у разі державної реєстрації права власності на індивідуальний (садибний) житловий будинок, садовий, дачний будинок, збудований на земельній ділянці, право власності на яку зареєстроване в Державному реєстрі прав. У такому разі заявник у поданій заяві обов'язково зазначає відомості про кадастровий номер відповідної земельної ділянки, за яким державним реєстратором отримуються відомості Державного земельного кадастру з метою встановлення місця розташування земельної ділянки, на якій споруджено відповідний об'єкт, для подальшого відображення його адреси (абз. 3 п.79 Порядку №1127).
Матеріалами підтверджується, що об'єкт нерухомого майна - житловий будинок загальною площею 41,3 кв.м. літ. «А» по АДРЕСА_1 фізично не існує, ніколи не існував як об'єкт матеріального світу, а отже жодна особа, в тому числі й відповідач, право власності на нього не набув та не міг набути.
Також не встановлено існування у матеріальному світі (розташування) на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:79:589:0003 будь-яких інших об'єктів нерухомого майна, а навпаки підтверджуються їх відсутність.
Так, документи, що засвідчують прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта та підтверджують присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси, що належить відповідачу, суду не надані.
Зокрема, відповідно до листів Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) від 22 серпня 2024 року № 073-2473, Департамент не видавав, не реєстрував документів, що дають право на виконання підготовчих/будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер 8000000000:79:589:0003) у м. Києві.
Також, інформації Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 02 травня 2023 року №055-3059 згідно з даними електронної бази документообігу, містобудівні умови та обмеження для проектування об'єктів будівництва на земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:79:589:0003 та за адресою: АДРЕСА_1 не надавались.
Згідно із інформацією Державної інспекції архітектури та містобудування України (ДІАМ) від 22 серпня 2024 року №5096/10/13-24 перевіркою відомостей Реєстру будівельної діяльності та його архівній складовій частині за параметрами «адреса: м. Київ, вул. Квітуча, 4-В» та «кадастровий номер 8000000000:79:589:0003» інформації та документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, що засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, змін до них, їх скасування чи анулювання, не виявлено.
Відповідно до протоколу від 20 лютого 2024 року, проведеного у ході здійснення кримінального провадження №12024100040000610, огляду веб-ресурсу, а саме програми компанії «Google», в рамках якої в мережі Інтернет викладені супутникові фотознімки планети Земля з можливістю трьох вимірного перегляду ландшафту поверхні землі або будівель та споруд «Google Earth Pro» (зазначене програмне забезпечення надає можливість оглядати зображення поверхні Землі із різною хронологією, зміни ландшафту, погодних умов та об'єктів, що перебувають на ділянці, що оглядається), встановлено, що на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:79:589:0003 за адресою: АДРЕСА_1 , ознак знаходження будь яких споруд не виявлено.
Відсутність на даній земельній ділянці будь-яких будівель чи споруд зафіксовано протоколом огляду місця події, проведеного 10 квітня 2023 року в ході розслідування кримінального провадження №12023100040000640.
За результатами огляду встановлено, що земельна ділянка має ґрунтове покриття, не огороджена, захаращена, вкрита різного виду дикорослими насадженнями, кущами та деревами, на ній відсутні будь-які будівлі та споруди. Також на земельній ділянці в ході огляду не виявлено будь-яких будівельних матеріалів, огороджень, предметів чи речей, які б свідчили про наявність житлових чи нежитлових споруд.
Механізм присвоєння адрес в місті Києві визначено зокрема Положенням про реєстр адрес у місті Києві, затвердженим рішенням Київської міської ради від 22 травня 2013 року №337/9394 «Про деякі питання ведення реєстрів адрес, вулиць та інших поіменованих об'єктів у місті Києві».
Відповідно до п. 4.16 Положення присвоєння поштової адреси багатоквартирним житловим будинкам, домоволодінням, житловим будинкам садибного типу, індивідуальним дачним та садовим будинкам здійснюється розпорядженням відповідної районної в місті Києві державної адміністрації.
Присвоєння поштових адрес іншим об'єктам нерухомого майна здійснюється наказом Департаменту містобудування та архітектури міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
Так, Голосіївська районна в місті Києві державна адміністрація листом №100-10874 від 19 серпня 2024 року повідомила, що райдержадміністрацією жодного питання щодо присвоєння поштової адреси об'єкту нерухомості на АДРЕСА_1 , не опрацьовувалось, жодних звернень не надходило.
Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) листом від 02 травня 2023 року №055-3059 повідомив, що в реєстрі адрес у місті Києві, який ведеться Департаментом, відсутні відомості про документи стосовно присвоєння об'єктам нерухомості поштової адреси: АДРЕСА_1 .
Окрім того, відповідно до інформації КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації» від 16 серпня 2024 року №062/14-8299 житловий будинок АДРЕСА_1 на праві власності не зареєстровано.
Більше того, відповідно до протоколу допиту свідка від 17 лютого 2023 року у кримінальному провадженні №12023100040000640, ОСОБА_2 повідомив, що виготовив документи на неіснуючий об'єкт нерухомості - житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , які не відповідають дійсності, а саме технічний паспорт, та склав довідки, де вказав поштову адресу зі слів замовника, не маючи ніяких підтверджуючих на це документів. Також повідомив, що замірів не виконував, за адресою не виїжджав.
Також у відповідно до протоколу допиту свідка від 05 вересня 2023 року у кримінальному провадженні №12023100040000640, ОСОБА_1 повідомив, що про об'єкт нерухомості по АДРЕСА_1 йому нічого не відомо, на об'єкт не їздив, нічого не оглядав, ФОП ОСОБА_2 йому не відомий.
Отже, вказані технічні документи ФОП ОСОБА_2 складено та видано із завідомо неправдивими відомостями про наявність неіснуючого будинку, та в Реєстрі адрес відсутні відомості про документи щодо присвоєння поштової адреси по АДРЕСА_1 .
Щодо рішення про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на спірне майно, яке прийнято на підставі поданої для державної реєстрації довідки про технічні показники об'єкта, слід зазначити, що така довідка не є належним документом на підтвердження дати побудови об'єкта, оскільки, як свідчить зміст самої довідки, дата побудови житлового будинку (1991 рік) вказана «зі слів замовника», та не є належним документом на підтвердження адреси об'єкта нерухомого майна.
Також державним реєстратором отримано інформаційну довідку КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації» ПБ-2021 №1375 від 29 липня 2021 року щодо відсутності реєстрації права власності на будинок; та витяг ЄДЕССБ (реєстраційний номер ТІ01:2265-7804-5567-1040) та витяг ЄДЕССБ (реєстраційний номер ТІ01:2265-7804-5567-1040) згідно якого, дані про технічні характеристики спірного об'єкта нерухомості внесено лише 03 серпня 2021 року, та у ньому відсутні відомості про рік його побудови, та зазначено, що поштова адреса не присвоювалась.
Водночас інших документів, які вимагається Порядком №1127 у реєстраційній справі № 2566412380000 немає.
Таким чином, відповідач не набув у встановленому законом порядку право власності на спірну будівлю, а державну реєстрацію права власності на це майно проведено за ним за відсутності належних правових підстав для набуття ним такого права.
При цьому, відсутність законних підстав для здійснення державної реєстрації за відповідачем права власності на спірне нерухоме майно, свідчить про недостовірність даних, внесених до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, та, як наслідок, відсутність правових підстав для отримання в користування земельної ділянки в порядку, визначеному ч.2 ст. 134 Земельного кодексу України.
Вказане свідчить про те, що державну реєстрацію права приватної власності на нежитлову будівлю як на нерухоме майно проведено за відсутності юридичного факту у юридичному складі, необхідному для виникнення права власності, що є підставою для її скасування.
Таким чином, державна реєстрація права приватної власності на спірне майно за ОСОБА_1 , як на нерухоме майно підлягає скасуванню з огляду на те, що здійснено державну реєстрацію неіснуючих майнових прав на об'єкт, який не існує. Такі права, відповідно до вимог ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не підлягають державній реєстрації.
Водночас, реєстрація права власності об'єкту нерухомості на земельній ділянці, власником якої є територіальна громада міста Києва, істотно обмежує права власника землі, оскільки Київська міська рада не може використовувати земельну ділянку ні для власної забудови, ні іншим чином.
Тому державна реєстрація нерухомого майна на чужій земельній ділянці є фактично і реєстрацією обмеження права власника землі.
Вказаної правової позиції дотримується Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 травня 2020 року у справі № 916/1608/18.
Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються.Крім того, відповідно до п.5 ч.1 ст.14 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» - розділ Державного реєстру прав та реєстраційна справа закриваються у разі набрання законної сили судовим рішенням, яким скасовується рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, на підставі якого відкрито відповідний розділ.
Щодо позовної вимоги про скасування державної реєстрації земельної ділянки, суд зазначає наступне.
Земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами (стаття 79 ЗК України).
Стаття 79-1 ЗК України визначає, що формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.
Земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування та державної реєстрації права власності на неї.
Згідно зі статтями 1, 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» (далі - Закон) державна реєстрація земельної ділянки - це внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера. Державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку.
Системний аналіз зазначених положень законодавства свідчить про те, що сформована і зареєстрована в Державному земельному кадастрі земельна ділянка набуває статусу об'єкта цивільних прав і з цього моменту може бути предметом будь-якого правочину.
У даному випадку сформований за рахунок комунальних земель новий об'єкт цивільних прав - земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:79:589:0003 площею 0,1000 га, яка має вид цільового використання «для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)», - виник без достатніх правових підстав.
Спірна земельна ділянка сформована на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), розроблена інженером - землевпорядником ТОВ «НВО «АТОМЕНЕРГОТЕХ» ОСОБА_3 та зареєстрована в Державному земельному кадастрі 14 грудня 2021 року.
Згідно із статтею 9 Закону внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Державний кадастровий реєстратор: здійснює реєстрацію заяв про внесення відомостей до Державного земельного кадастру, надання таких відомостей; перевіряє відповідність поданих документів вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою та містобудівної документації; здійснює внесення відомостей до Державного земельного кадастру або надає відмову у їх внесенні.
Статтею 11 Закону визначено, що відомості про об'єкти Державного земельного кадастру під час внесення їх до Державного земельного кадастру мають відповідати існуючим характеристикам об'єктів у натурі (на місцевості), визначеним з точністю відповідно до норм та правил, технічних регламентів.
Частиною 2 ст. 15 Закону України «Про Державний земельний кадастр», передбачено, що відомості про земельну ділянку містять інформацію про її власників (користувачів), зазначену в частині другій статті 30 цього Закону, зареєстровані речові права відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до ст. 21 Закону України «Про Державний земельний кадастр» відомості про межі земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру на підставі відповідної документації із землеустрою щодо формування земельних ділянок у випадках, визначених ст. 79-1 Земельного кодексу України, при їх формуванні; на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) - у разі встановлення (відновлення) меж земельної ділянки за її фактичним використанням відповідно до статті 107 Земельного кодексу України та у разі зміни меж суміжних земельних ділянок їх власниками. Відомості про цільове призначення земельних ділянок вносяться до Державного земельного кадастру щодо категорії земель: на підставі відповідної документації із землеустрою, що розробляється при формуванні земельних ділянок, - щодо земельних ділянок, які формуються; на підставі заяви власника (розпорядника, у визначених законом випадках - користувача) земельної ділянки та комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади, генерального плану населеного пункту - щодо земельних ділянок, цільове призначення яких змінюється на підставі такої документації.
У разі якщо законом встановлена обов'язковість погодження зміни цільового призначення земельної ділянки з органом виконавчої влади, органом місцевого самоврядування, фізичною, юридичною особою та/або відшкодування втрат сільськогосподарського, лісогосподарського виробництва, до заяви про внесення до Державного земельного кадастру відомостей про зміну цільового призначення (категорії земель та/або виду її цільового призначення) земельної ділянки додаються документи, що підтверджують таке погодження та/або забезпечення виконання зобов'язання з відшкодування втрат сільськогосподарського, лісогосподарського виробництва, у вигляді гарантії.
За змістом ст. 22 Закону документи, які є підставою для внесення відомостей до Державного земельного кадастру, мають відповідати законодавству.
У відповідності до ст. 24 Закону для державної реєстрації земельної ділянки державному кадастровому реєстратору, який здійснює таку реєстрацію, подаються: заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин; документація із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки, в електронній формі та формі електронного документа. Державний кадастровий реєстратор, який здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, протягом чотирнадцяти днів з дня реєстрації заяви: перевіряє відповідність документів вимогам законодавства; за результатами перевірки здійснює державну реєстрацію земельної ділянки або надає заявнику мотивовану відмову у державній реєстрації.
За ч. 6 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки є подання заявником документів, передбачених ч. 4 цієї статті, не в повному обсязі; невідповідність поданих документів вимогам законодавства; знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.
Згідно із ч.3 ст.29 Закону України «Про землеустрій» документація із землеустрою у складі текстових матеріалів обов'язково містить пояснювальну записку, в якій зазначаються, зокрема, інформація про наявні в межах об'єкта землеустрою будівлі, споруди та речові права на них (у разі формування земельних ділянок, внесення відомостей про земельну ділянку до Державного земельного кадастру).
Водночас подана технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 в натурі (на місцевості) не відповідає вимогам Законів України «Про державний земельний кадастр» та «Про землеустрій» в частині дотримання загальних вимог до змісту документації із землеустрою (ст. 29 Закону України «Про землеустрій»), оскільки містить недостовірні дані щодо розташування на земельній ділянці житлового будинку, який насправді не існує.
Як вже зазначалось, документи, що дають право на виконання підготовчих/будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів за адресою: АДРЕСА_1 , відсутні, містобудівні умови та обмеження для проектування об'єктів будівництва на земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:79:589:0003 та за адресою: АДРЕСА_1 не надавались.
Окрім того, відповідно до листів Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) №0570202/1-4011 від 29 березня 2023 року, № 0570202/1-4303 від 05 квітня 2023 року та № 057-11152 від 15 серпня 2024 року, земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:79:589:0003 у Міському земельному кадастрі не зареєстрована та не обліковується, заяви про виділення, надання в оренду чи користування, або ж про затвердження документації із землеустрою до Департаменту не надходила, Київська міська рада не приймала рішень про передачу земельної ділянки юридичним або фізичним особам у власність чи користування (оренду), а також про затвердження технічної інвентаризації.
Більше того, допитаний у кримінальному провадженні №1202310004000640 від 16 лютого 2023 року керівник ТОВ «НВО «АТОМЕНЕРГОТЕХ» Ігнатенко К.В. повідомив, що на місце, де знаходиться земельна ділянка 8000000000:79:589:0003 по факту не виїжджали, заміри не робили, заявника ОСОБА_1 не бачили, документи для розроблення технічної інвентаризації на дану земельну ділянку передав знайомий, де знаходиться спірна земельна не знає.
Отже, інженером-землевпорядником ТОВ «НВО «АТОМЕНЕРГОТЕХ» під час розроблення документації із землеустрою відносно спірної земельної ділянки порушено вимоги ст. ст. 20, 198 ЗК України, ст.ст. 29, 55 Закону України «Про землеустрій», а також ст.24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та не перевірено факт наявності чи відсутності в натурі (на місцевості) будівель та споруд на проектованій земельній ділянці, в результаті чого до Державного земельного кадастру були внесені недостовірні відомості про земельну ділянку, що як наслідок призвело до порушення прав та/або законних інтересів територіальної громади міста Києва.
Крім того, згідно з абз. «а» ч. 2 ст. 21 Закону України «Про державний земельний кадастр» відомості про цільове призначення земельних ділянок щодо категорії земель вносяться до Державного земельного кадастру на підставі: відповідної документації із землеустрою, що розробляється при формуванні земельних ділянок, - щодо земельних ділянок, які формуються; заяви власника (розпорядника, у визначених законом випадках - користувача) земельної ділянки та комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади, генерального плану населеного пункту - щодо земельних ділянок, цільове призначення яких змінюється на підставі такої документації; технічної документації із землеустрою - щодо інвентаризації земель.
Відповідно до ч. 8 ст. 79-1 Земельного кодексу України у разі встановлення (відновлення) меж земельних ділянок за їх фактичним використанням у зв'язку з неможливістю виявлення дійсних меж, формування нових земельних ділянок не здійснюється, а зміни до відомостей про межі земельних ділянок вносяться до Державного земельного кадастру.
З огляду на це, технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж зазначених земельних ділянок в натурі (на місцевості), згідно з чинним законодавством на час прийняття державним кадастровим реєстратором рішення про державну реєстрацію земельних ділянок, не відносилась до переліку документації із землеустрою, на підставі якої могли вноситись до Державного земельного кадастру відомості про цільове призначення земельних ділянок щодо їх категорії.
Також при здійсненні державної реєстрації спірної земельної ділянки її цільове призначення за Класифікацією видів цільового призначення земель, затвердженою наказом Держкомзему України від 23 липня 2010 року № 548, визначено за кодом 02.01 - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).
Водночас, власником земельної ділянки - Київською міською радою відповідне рішення щодо визначення такого цільового призначення спірної земельної ділянки не приймалось.
Таким чином, при здійсненні державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:79:589:0003 за відсутності рішення власника - Київської міської ради та інших передбачених законодавством підстав її віднесено до земель житлової і громадської забудови.
Відповідно до ст. 21 Земельного кодексу України порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою, зокрема, для відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною.
Частиною 6 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» передбачено, що підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки є розташування земельної ділянки на території дії повноважень іншого Державного кадастрового реєстратора; подання заявником документів, передбачених частиною четвертою цієї статті, не в повному обсязі; невідповідність поданих документів вимогам законодавства; знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.
Таким чином, враховуючи, що надана ОСОБА_1 документація із землеустрою не відповідала вимогам земельного законодавства, а також не відносилась до переліку документації, на підставі якої до Державного земельного кадастру вносяться відомості про категорію земель, а також невірне визначення цільового призначення земельної ділянки, державна реєстрація земельної ділянки не відповідає вимогам чинного законодавства.
Відповідно до ч. 10 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, зокрема, у разі ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки.
Аналогічні підстави для скасування державної реєстрації земельних ділянок містить п. 114 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051.
Пунктом 114 Порядку передбачено, що державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки, яке набрало законної сили в установленому законодавством порядку.
Аналізуючи обставини, встановлені у судовому засіданні у сукупності з наданими доказами, суд приходить до висновку, що оскільки житловий будинок літ «А» загальною площею 41,3 кв.м по АДРЕСА_1 як предмет матеріального світу не існує, то відповідно він не є річчю, щодо якої можуть виникати цивільні права, у тому числі право власності.
Суд приходить до висновку, що рішення про державну реєстрацію права власності на неіснуючий об'єкт нерухомого майна є незаконним, оскільки державна реєстрація лише посвідчує речове право, що виникло (набуто), а в даному випадку право не може бути набуто у зв'язку із відсутністю самого об'єкту цього права.
ОСОБА_1 не міг набути у законний спосіб право власності на житловий будинок, який фактично відсутній на земельній ділянці (не збудований, не введений в експлуатацію), а отже право власності у відповідача на це майно не виникало та не могло виникнути.
Зважаючи, що розділ Державного реєстру прав на об'єкт нерухомого майна - житловий будинок загальною площею 41,3 кв.м по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2422488780000), відкритий на підставі незаконного рішення державного реєстратора від 30 липня 2021 року №59587054, яке підлягає скасуванню, то цей розділ та реєстраційна справа щодо цього об'єкту підлягають закриттю згідно із п.5 ч.1 ст.14 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Оскільки реєстрація земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:79:589:0003 відбулася з порушенням вимог земельного законодавства, на підставі технічної документації, яка розроблена під обслуговування неіснуючого житлового будинку, право власності на який зареєстровано з порушенням чинного законодавства, а також з урахуванням того, що Київська міська рада рішення про передачу зазначеної земельної ділянки у власність або у користування (оренду) будь-яким фізичним або юридичним особам не приймала, є необхідність у скасуванні державної реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі.
Враховуючи встановлені судом обставини справи, беручи до уваги всі досліджені судом докази в їх сукупності, суд вважає, що позивачем доведено обґрунтованість заявлених вимог належними, допустимими доказами, а обраний ним спосіб захисту порушеного права відповідає приписам чинного законодавства України, зокрема ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
За вказаних обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь платника Київської міської прокуратури за подання позовної заяви в інтересах держави в особі Київської міської ради підлягає стягненню сплачений нею судовий збір в розмірі 6 056,00 грн.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 141, 259, 261, 265, 273, 274-279, 352, 354 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до ОСОБА_1 , про скасування рішення державного реєстратора, скасування державної реєстрації земельної ділянки, - задовольнити.
Усунути перешкоди власнику - територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою площею 0,1000 га по АДРЕСА_1 з кадастровим номером 8000000000:79:589:0003 шляхом:
- скасування рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Меженської Кароліни Сергіївни про державну реєстрацію права власності (із відкриттям розділу) від 30 липня 2021 року, індексний номер 59587054, та здійсненої на його підставі у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності за ОСОБА_1 на житловий будинок загальною площею 41,3 кв.м. літ. «А» по АДРЕСА_1 ( реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2422488780000);
- скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:79:589:0003 площею 0,1000 га по АДРЕСА_1 у Державному земельному кадастрі.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Київської міської прокуратури (вул. Предславинська, 45/9, м. Київ, 03150, ЄДРПОУ 02910019) судовий збір у розмірі 6 056 (шість тисяч п'ятдесят шість) грн 00 коп.
Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Інформація про учасників справи:
Позивач - Дніпровська окружна прокуратура міста Києва, адреса: вул. Ю. Поправки, буд. 14-А, м. Київ, 02094, в інтересах держави в особі Київської міської ради, адреса: вул. Хрещатик, буд. 36, м. Київ, 01044, код ЄДРПОУ 22883141;
Відповідач - ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 .
Суддя А.В. Слободянюк